02 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/7834/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.,
з участю секретаря Михальської М.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Ольховця О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-
суддя в 1-й інстанції - Зозуля Д.П.,
час ухвалення рішення - 10.06.2019 року,
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення - 10.06.2019 року,
У травні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач) про визнання протиправними дії та зобов'язання відповідача надати належним чином засвідчену копію наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яким позивачу було припинено виплату винагороди з 31.07.2017 року по 28.09.2017 року, або вказати про відсутність такого наказу та причини позбавлення винагороди без видання такого наказу.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо ненадання повної інформації на запити на інформацію позивача від 02.04.2019 року та від 14.04.2019 року в межах Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939). Зобов'язано відповідача надати позивачу повну інформацію на поставлені питання у запитах на інформацію від 02.04.2019 року та від 14.04.2019 року в межах Закону № 2939, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідач не відмовляв позивачу у наданні інформації, а лише запропонував оформити запит від 02.04.2019 року таким чином, щоб мати можливість ідентифікувати, яку саме інформацію потрібно надати. Щодо запиту від 08.04.2019 року, то опрацювавши його, позивачу була надана відповідь, що всі поставлені питання було врегульовано в судовому порядку, а тому така інформація є у позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав, що звернення від 08.04.2019 року не є предметом розгляду вказаної справи, а тому твердження відповідача що інформація, запитувана позивачем була предметом судового розгляду не відповідає дійсності. Навпаки, щодо запиту від 14.04.2019 року відповідач в апеляційній скарзі не згадує, чим вводить суд в оману. Крім того, заперечення відповідача про необхідність конкретизувати запит від 02.04.2019 року не ґрунтується на нормах законодавства, оскільки позивачем отримувалась лише одна винагорода, про що скаржнику достеменно відомо.
Представник військової частини в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Позивач в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 13.09.2017 року № 318, позивача, відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з урахуванням вимог ч. 8 цієї ж статті, звільнено у запас за пунктом "б" (за станом здоров'я) (а.с. 10).
Наказом відповідача (по стройовій частині) від 21.09.2017 року № 215 з 28.09.2017 року позивача виключено із списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення й направлено для зарахування на військовий облік до Рівненського об'єднаного міського військового комісаріату (а.с. 11).
18.12.2018 року за № 05-12-18 на адресу відповідача скеровано адвокатський запит, відповідно до якого адвокат просив надати інформацію та належним чином засвідчені копії: яким чином здійснюється припинення виплати «винагороди» офіцерам, наказом командира військової частини? Чи автоматично у відповідності до наказу Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 року «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам»; якщо виплата винагороди припиняється наказом командира військової частини (по стройовій частині, чи по адміністративно - господарській частині, тощо), прошу надати копію наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (командира військової частини НОМЕР_1 ), яким припинено виплату винагороди на той час позивачу з 31.07.2017 року, або вказати про причини відсутності такого наказу; в разі автоматичного позбавлення виплати винагороди у відповідності до наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», прошу чітко вказати причини позбавлення винагороди на той час позивача з 31.07.2017 року (а.с. 17).
Листом від 04.01.2019 року № 501/36 повідомлено адвокату, що враховуючи те, що адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації, строк розгляду продовжено до двадцяти робочих днів, у зв'язку з необхідністю додаткового часу для належного виконання вимог запиту (а.с. 18).
Згодом, позивачем надіслано запит від 02.04.2019 року на отримання публічної інформації. У вказаному запиті позивач просив відповідача надати належним чином засвідчені копії документів (наказів), та чітку, змістовну, зрозумілу наступну інформацію: яким чином здійснюється припинення виплати «винагороди» офіцерам, наказом командира військової частини? Чи автоматично у відповідності до наказу Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 року «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам»; якщо виплата винагороди припиняється наказом командира військової частини (по стройовій частині, чи по адміністративно - господарській частині, тощо), прошу надати копію наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (командира військової частини НОМЕР_1 ), яким припинено виплату винагороди позивачу з 31.07.2017 року або вказати про причини відсутності такого наказу; в разі автоматичного позбавлення виплати винагороди у відповідності до наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», прошу чітко вказати причини позбавлення винагороди позивача з 31.07.2017 року (а.с. 19).
Відповіддю від 09.04.2019 року № 501/1337 проінформовано позивача, що у відповідача опрацьовано запит на отримання публічної інформації від 02.04.2019 року. Зазначено, що у першому пункті звернення позивач просить надати чітку, змістовну, зрозумілу інформацію, яким чином здійснюється припинення виплати винагороди офіцерам. При цьому, не уточнено, інформацію щодо порядку виплати якої саме винагороди має бути повідомлено, у зв'язку з чим надати чітку, змістовну та зрозумілу відповідь немає можливості.
Щодо другого пункту запиту повідомлено, що оскільки, не вказано про припинення якої саме винагороди необхідно надати копію з наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », то це унеможливлює надання відповідної копії. Для надання інформації про причини позбавлення винагороди з 31.07.2017 року необхідно зазначити про яку винагороду йдеться у запиті.
З огляду на це зазначено позивачу, для надання належної відповіді на інформаційний запит, необхідно оформити його у суворій відповідності до вимог ст. 19 Закону раїни «Про доступ до публічної інформації», де вказувати, серед іншого, зальний опис інформації, або вид, назву, реквізити документа, щодо якого зроблено запит (а.с. 20).
14.04.2019 року позивачем повторно надіслано на адресу відповідача запит на отримання публічної інформації, з аналогічними питаннями, що були викладені в запиті від 02.04.2019 року (а.с. 25).
Відповідачем листом від 22.04.2019 року № 501/1501 надано відповідь, де зазначено, що в ході опрацювання запиту від 14.04.2019 року встановлено, що в ході судового розгляду справи № 817/1578/17 за позовом ОСОБА_1 до оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправною бездіяльності щодо виведення в розпорядження (за штат) та зобов'язання вчинити певні дії, внести зміни в наказ командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 21.09.2017 року № 215 щодо виплати грошового забезпечення за серпень, вересень 2017 року в повному обсязі з вакантної посади було встановлено всі обставини, пов'язані з виплатою позивачу грошового забезпечення в серпні, вересні 2017 року, судом надано правову оцінку оскаржуваних дій оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », досліджено всі матеріали, які мають відношення до спірних правовідносин та відмовлено у задоволенні позовних вимог. Судами апеляційної та касаційної інстанції рішення суду першої інстанції скасовано не було. Безпосередня участь позивача в судових засіданнях по справі № 817/1578/17 є свідченням того, що всі наявні матеріали справи йому відомі. Чинним законодавством України гарантовано право, встановлено порядок отримання інформації, у разі виникнення у суб'єктів інформаційних відносин необхідності доступу до неї. Зважаючи на те, що уся інформація, яка пов'язана з виплатою позивачу грошового забезпечення за серпень, вересень 2017 року є у розпорядженні позивача, зважаючи на його безпосередню участь в судових засіданнях, йому було повідомлено про наявність у нього зазначеної в запиті від 14.04.2019 року інформації (а.с. 22).
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень визначає Закон № 2939.
Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом (ст. 1 Закону).
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону № 2939 доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
За змістом вимог ч. 1-4 ст. 19 Закону № 2939 запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запит може бути індивідуальним або колективним. Він подається у письмовій формі. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
Розпорядниками інформації є суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (ч. 1 ст. 13 Закону № 2939).
П. 1 ч. 3 ст. 10 зазначеного Закону встановлено, що розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Нормою ч.4 ст. 13 Закону № 2939 визначено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Як встановлено судом, позивач неодноразово звертався до відповідача із запитами щодо надання інформації, проте, з різних підстав, запитувана ним інформація не була надана.
Зокрема, щодо запиту від 02.04.2019 року, то підставою для відмови в наданні інформації слугувало те, що позивачем не уточнено яку саме винагороду останній має на увазі та запропоновано оформити запит відповідно до вимог ст. 19 Закону № 2939.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що така відмова є протиправною. Підстави для відмови в задоволенні запиту на інформацію визначені ст. 22 Закону № 2939. Відповідач зазначає, що запит не оформлений відповідно до вимог ст. 19 вищевказаного Закону, що і слугувало відмовою в наданні інформації.
Згідно ст. 19 Закону № 2939 запит на інформацію має містити: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит запитувач вказує в разі, якщо йому про такий відомо. Саме для отримання такого документа, на підставі якого позивачу проводились/не проводились певні виплати, і було звернення за інформацією, а тому вказати такі реквізити в запиті у позивача не було змоги.
Позивачем було зроблено загальний опис інформації, яку він хоче отримати, та з наявних у розпорядника інформації документів останній може встановити всі виплати, які виплачувались особі та надати інформацію конкретно щодо виплачуваних сум винагороди.
Підставою відмови у наданні інформації на запит від 14.04.2019 року слугувало те, що рішенням суду у справі № 817/1578/17 були встановлені всі обставини, пов'язані з виплатою грошового забезпечення позивачу, а тому така інформація наявна у особи та повторному наданню не підлягає.
Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону № 2939 відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Тобто, чинне законодавство не передбачає як підставу для відмови у наданні інформації дослідження та надання їй оцінки судом, у зв'язку з чим, особі така має бути відома. Позивач хоче отримати копію відповідного документа або інформацію щодо відсутності такого, а тому посилання відповідача на рішення суду не може вважатись обґрунтованим застосуванням права на відмову в задоволенні запиту на інформацію.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону № 2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Зважаючи на протиправність відмов в наданні інформації на запит, апеляційний суд приходить до висновку про порушення відповідачем норм чинного законодавства та підставність позовних вимог.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що запити від 02.04.2019 року та 14.04.2019 року містять ознаки звернень передбачених Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР, оскільки в них не міститься зауважень, скарг чи пропозицій, що стосуються статутної діяльності, заяви або клопотання щодо реалізації соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів чи скарги про їх порушення, а містять прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні та підпадають під вимоги Закону № 2939.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі № 460/1024/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді В. Я. Качмар
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 02 жовтня 2019 року.