Іменем України
30 вересня 2019 року
Київ
справа №636/3445/16-а
провадження №К/9901/18829/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на постанову Чугуївського міського суду Харківської області у складі судді: Гуменного З.І. від 27 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Ральченка І.М., Катунова В.В., Бершова Г.Є. від 27 березня 2017 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо припинення йому виплати пенсії з 01 березня 2016 року;
- зобов'язати Чугуївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області поновити йому виплату пенсії з 01 березня 2016 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 27 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року. Зобов'язано Чугуївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року.
3. Рішення судів мотивовані тим, що Чугуївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області, не виплачуючи позивачу пенсію з 01 березня 2016 року, діяло не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки не підтвердження місця проживання не може бути підставою для позбавлення його конституційного права на отримання соціального захисту, а саме, отримання пенсії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Чугуївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області звернулося із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Чугуївському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області, як внутрішньо переміщена особа, та отримує пенсію, призначену на пільгових умовах.
6. З 01 березня 2016 року Чугуївським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області ОСОБА_1 було призупинено виплати пенсії на підставі не підтвердження фактичного місця проживання.
7. Вважаючи дії відповідача щодо припинення виплати пенсії неправомірними, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
8. У касаційній скарзі скаржник вказує на правомірність дій управління, оскільки вони узгоджуються з приписами Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016р. №365.
9. Відзиву на касаційну скаргу Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 27 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року ОСОБА_1 не надав.
10. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
12. Відповідно до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
13. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України.
14. Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк» або з доставкою додому весь час дії такої довідки.
15. Підстави припинення виплати пенсії передбачені статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
16 Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
17. Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.
18. Згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України або підставою для їх обмеження. Таким чином, держава зобов'язана гарантувати громадянам право на соціальний захист, а обмеження цього права можливо лише на підставі законів, що приймаються Верховною Радою України.
19. Верховний Суд у постанові від 22 березня 2018 року (справа №243/6391/17) за результатом розгляду аналогічного спору (припинення виплати пенсії особі, яка перемістилась з району проведення антитерористичної операції) дійшов висновку, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття Пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
20. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що рішення про припинення виплати позивачу пенсії з підстав, визначених статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідачем не приймалось.
21. Таким чином, суди дійшли висновку про порушення відповідачем вимог частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивачеві припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
22. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області залишити без задоволення, а постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 27 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний