Справа № 824/296/19-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш Віталій Олександрович
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
01 жовтня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Сербин І.І.,
представника позивача: ОСОБА_4,
представника відповідача: Мазурок Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року (повний текст якого складено в м. Чернівці 18 липня 2019 року) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області, в.о. начальника Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області Загарюка Миколи Васильовича про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій,
у березні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (ГУ ДФС у Чернівецькій області), в.о. начальника Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області Загарюка Миколи Васильовича в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати наказ №4 від 02.01.2019 року;
- визнати незаконною документальну позапланову невиїзну перевірку, що проводилась на підставі наказу №4 від 02.01.2019 року в період з 11.01.2019 року по 17.01.2019 року;
- визнати протиправними дії в.о. начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Загарюка Миколи Васильовича , що полягають у прийнятті наказу №4 від 02.01.2019 року.
09 липня 2019 року Чернівецький окружний адміністративний суд прийняв рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача про задоволення апеляційної скарги заперечила, посилаючись на її необгрунтованість та безпідставність.
Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено те, що наказом Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 13.11.2018 року №742 "Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Чернівецькій області від 18.10.2018 року №685" наказано внести зміни до наказу ГУ ДФС у Чернівецькій області від 18.10.2018 року №685 "Про проведення документальної планової перевірки", а саме п. 1 викласти в наступній редакції: "Провести документальну планову перевірку самозайнятої особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, тривалістю 10 робочих днів з 14.11.2018 року".
При цьому, наказом Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 27.11.2018 року №790 "Про продовження строків проведення документальної планової перевірки" наказано продовжити строк проведення документальної планової перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів у період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, на 5 робочих днів з 28.11.2018 року.
Так, у період з 14.11.2018 року по 04.12.2018 року на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, п. 1 ст. 13, п. 1 ст. 14, п. 1 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VІ, наказу ГУ ДФС у Чернівецькій області №742 від 13.11.2018 року, плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2018 рік, направлень виданих ГУ ДФС у Чернівецькій області представниками відповідача проведена документальна планова перевірка діяльності самозайнятої особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 11.12.2018 року №199/24-13-13-04-18/2869316774.
Не погоджуюсь з висновками викладеними в акті перевірки від 11.12.2018 року №199/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 , позивач 20.12.2018 року подав до Головного управління ДФС у Чернівецькій області заперечення в яких вимагав:
-здійснити повний перегляд результатів перевірки, оформленої актом від 11.12.2018 року №199/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 ;
- заперечення розглядати в присутності ФОП ОСОБА_1, уповноваженої особи та/або його законних представників;
- письмове повідомлення про місце і час проведення розгляду заперечення необхідно надіслати на адресу: а/с 504, м. Чернівці, 58001, Україна;
- відповідь за результатами розгляду заперечення направити на адресу: а/с 504, м.Чернівці, 58001.
Наказом в.о. начальника ГУ ДФС у Чернівецькій області М.Загарюка №4 від 02.01.2019 року на підставі на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 та п. 86.7 ст. 86 ПК України, п.2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів у період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, тривалістю 5 робочих днів з 11.01.2019 року.
Листом від 02.01.2019 року відповідач надіслав на адресу позивача копії наказу №4 від 02.01.2019 року та повідомлення №3 від 02.01.2019 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1
09.01.2019 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Чернівецькій області із заявою в якій просив 11.01.2019 року замість документальної невиїзної перевірки провести документальну виїзну перевірку за адресою АДРЕСА_1 , за місцем знаходження його представників (а.с. 126).
Проте, листом №249/ФОП/24-13-13-04 від 11.01.2019 року Головне управління ДФС у Чернівецькій області повідомило позивачу про відсутність підстав проведення заміни виду перевірки.
Листом від 14.01.2019 року №010/0044 позивач направив на адресу Головного управління ДФС у Чернівецькій області документи, які пов'язані з нарахуванням і сплатою податків на 56-ти аркушах.
Так, у період з 11.01.2019 року по 17.01.2019 року, на підставі наказу ГУ ДФС у Чернівецькій області №4 від 02.01.2019 року, представниками відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності самозайнятої особи ОСОБА_1 , з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р.. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 24.01.2019 року №11/24-13-13-04-18/2869316774.
31.01.2019 року позивач звернуся до Державної фіскальної служби України із скаргою в якій просив: 1) зупинити розгляд акта перевірки №11/24-13-13-04-18/2869316774 від 24.01.2019 року та прийняття будь-яких по ньому рішень, до завершення розгляду цієї скарги; 2) повно та всебічно перевірити викладені у даній скарзі факти; 3) скасувати наказ №4 від 02.01.2019 року.
Проте, листом від 04.03.2019 року №10499/6/99-99-13-04-01-15 Державна фіскальна служба України повідомила позивачу про те, що наказ ГУ ДФС у Чернівецькій області від 02.01.2019 року №4 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 " не підлягає адміністративному оскарженню у порядку, встановленому ст.56 ПК України.
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України (ПК України) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано положеннями Податкового кодексу України.
Згідно із ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
При цьому, ст. 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондує також з приписами пп.20.1.3 п.20.1 ст.20 Кодексу.
Згідно із п.п.75.1.2 п.75 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Пунктом 79.1 статті 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.
Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження (пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України).
Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається: у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, - контролюючим органом, який проводив перевірку; під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків.
Відповідно до п. 44.7 ст. 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).
Протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.
У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.
У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
Враховуючи викладене вище, проведення документальної позапланової перевірки є законним лише за умови дотримання сукупності умов, а саме: подання заперечень до акта перевірки або скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення; наявність вимог про повний або частковий перегляд результатів перевірки або скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення; вказівка платником податків на обставини, які не були досліджені під час перевірки та неможливість перевірки таких обставин без проведення перевірки.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, підставою для винесення наказу №4 від 02.01.2019 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки стали вимоги та обставини, що викладені позивачем у запереченні від 20.12.2018 року №198/2306 на акт перевірки від 11.12.2018 року №199/24-13-13-04-18/2869316774, а саме: 1) у запереченнях на акт перевірки вимагалось здійснити повний перегляд результатів такої перевірки; 2) у запереченнях посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки.
Таким чином, об'єктивний розгляд заперечень за обставин на які посилався позивач у запереченнях на акт перевірки неможливий без проведення повторної перевірки у відповідності до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем надано належні докази правомірності прийняття ним оскаржуваного наказу, які жодним доказом не спростовані позивачем.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 02 жовтня 2019 року.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.