Іменем України
01 жовтня 2019 року
Київ
справа №749/392/17
адміністративне провадження №К/9901/34369/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Стеценка С. Г.,
суддів Рибачука А. І., Стрелець Т. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 06.10.2017 (головуючий суддя Чигвінцева М. С.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 (головуючий суддя Карпушова О. В., судді: Епель О. В., Кобаль М. І.),
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міністерство, Міноборони, відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії Міністерства щодо відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності після звільнення з військової служби внаслідок виконання обов'язків військової служби; призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, як інваліду внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975).
2. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, ОСОБА_1 посилався на те, що має право на отримання спірної грошової допомоги згідно статті 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон №2011-XII) та Порядку №975, тоді як відмова у призначенні такої виплати з підстав відсутності довідки про обставини поранення, на його думку, законодавством не передбачена і порушує його право на соціальний захист.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 06.10.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018, позов задоволено повністю.
4. Викладені у зазначеному рішенні висновки обґрунтовані тим, що позивач, з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин справи та відповідно до приписів Закону №2011-XII і прийнятих на його виконання підзаконних нормативно-правових актів, набув право на призначення і виплату спірної допомоги, у зв'язку з чим відмова Міноборони не ґрунтується на вимогах закону, порушує право позивача на соціальний захист.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5. Не погоджуючись із наведеними вище судовими рішеннями, Міністерство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у позові в повному обсязі.
6. В обґрунтуванні касаційної скарги відповідач наполягав на правомірності прийнятого ним рішення щодо відмови у призначення позивачу спірної допомоги, а тому вважає оскаржувані судові рішення такими, що не відповідають критеріям законності та обґрунтованості, не узгоджуються з фактичними обставинами справи і положеннями законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини.
7. Зокрема, відповідач зазначає, що, на його думку, позивачем надано до Комісаріату неповний пакет документів, а саме, не було надано жодного документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), в тому числі, про те, що таке не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі ушкодження.
ІV. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
8. Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2018 відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Гриціва М. І., суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.
10. У зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М. І. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13) та на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.
11. Також, у зв'язку з відрядженням та подальшою відпусткою судді Тацій Л. В., на підставі службової записки судді-доповідача та розпорядження заступника керівника апарату Верховного суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Стрелець Т. Г.
V. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
12. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач в період з 03.07.1987 по 02.04.1989 проходив строкову військову службу (інтернаціональну військову службу) та перебував в країнах де велись бойові дії (Афганістан), за що нагороджений Медаллю «Воину интернационалисту от благодарного афганского народа».
13. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 24.02.2015 №312/Ж у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 маються в надбрівній ділянці зліва доверху від тіла брови 0,8 х 0,2 см., в лобній ділянці дещо справа 0,5 х 0,2 см., в проекції голівки правої брови 0,9 х 0,2 см., у правій виличній ділянці 1 х 0,2 см., на долонній поверхні лівого передпліччя у нижній третині 1,2 х 0,2 см., лівої кисті в проекції підвищення 1 пальця її 1 х 0,2 см., розташовуються м'які, білесуваті, звивистої форми, западаючі по відношенню до оточуючої шкіри рубці, що є наслідком загоєння ран, які могли утворитися внаслідок осколочних поранень, виниклих внаслідок розривної дії снаряду, могли бути спричинені в період проходження служби під час виконання бойових дій в 1987 році.
14. Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВА №019832, ОСОБА_1 первинно 24.12.2015 призначено інвалідність третьої групи, з зазначенням причини інвалідності: поранення (контузія) та захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
15. В грудні 2015 року позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_1 про те, що він є інвалідом третьої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни.
16. Згідно копії витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 02.03.2015 №687 та згідно висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського бюро від 24.02.2015 СМЕ №312/Ж, у рядового у відставці ОСОБА_1 1696 року народження наявні множинні вогнепальні осколкові поранення голови, лівої руки (контузія головного мозку у 1987 році) наслідком яких стали шкіряні рубці в зазначених анатомічних областях, що підтверджено висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського бюро від 24.02.2015 СМЕ №312/Ж, що в подальшому призвело до розвитку «Стійких залишкових явищ перенесеної ЗЧМТ у вигляді післятравматичної та дисциркуляторної енцефалопатії ІІ ст., прогресуючого перебігу з вираженим церебростенічним синдромом, вестибулокоординаторними розладами, емоційно - вольовою нестійкістю, мнестичним зниженням, лікворо динамічними порушеннями, вегето - судинною дисфункцією. Післятравматичного церебрального арахноїдиту з розсіяною пірамідною симптоматикою, стійко вираженим цефалічним синдромом, центральною вестибуляторною дисфункцією ІІІ ст. ГХ ІІ ст..2, ризику 2 ІХС. Дифузного кардіосклерозу. Аорто склерозу. СН ІІ А зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночку. ФК ІІ. Гіпертонічної ангіопатії сітківки обох очей», що підтверджено медичними документами, поранення ( контузія) і захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
17. ОСОБА_1 звернувся до Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою та документами, необхідними для отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням третьої групи інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби.
18. Відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016 №36, комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, в тому числі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата звільнення 02.04.1989, дата встановлення інвалідності -16.12.2015), що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 11 Порядку №975.
19. Листом від 27.05.2016 №5/2248с Чернігівський обласний військовий комісаріат повідомив ОСОБА_1 , що подані ним документи для призначення спірної одноразової грошової допомоги були йому повернуті для доопрацювання, відповідно до протоколу від 20.05.2016 №36 засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оскільки в наданих матеріалах відсутні документи, що свідчать про причину чи обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, що передбачено пунктом 11 Порядку №975.
20. Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 23.08.2016 визнано неправомірними дії Міністерства щодо повернення на доопрацювання заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби, зобов'язано Міністерство розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби та прийняти відповідне рішення.
21. Відповідно до копії витягу протоколу засідання комісії Міністерства з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17.02.2017 №16 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що заявником не подано документ, що свідчить про обставини поранення.
22. Не погодившись з таким рішенням Міноборони, позивач звернувся до суду з цим позовом.
VI. Позиція Верховного Суду
23. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
25. Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
26. Згідно з положеннями статті 41 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
27. Частиною першою статті 16 Закону №2011-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
28. Пунктом 4 частини другої вказаної правової норми Закону №2011-XII також передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
29. Водночас, у відповідності до статті 16-4 Закону №2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
30. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, урегульовано Порядком №975.
31. Предметом спору в цій справі є вимога нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу як інваліду третьої групи.
32. Третю групу інвалідності позивачу встановлено з 24.12.2015, а відтак на спірні правовідносини поширюється дія Порядку №975, який набрав чинності з 24.01.2014.
33. Згідно пункту 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
34. Пунктом 11 Порядку №975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
35. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
36. Подання зазначених у пункті 11 Порядку №975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону №2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.
37. При цьому, Порядок №975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
38. Водночас, подання до Міністерства оборони України відповідного рішення військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у пункті 11 Порядку №975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
39. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №822/21/18.
40. Окрім цього, згідно правової позиції Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, висловленої у постанові від 10.04.2019 у справі №822/220/18, вимога Міністерства щодо необхідності подання військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом, щодо якого вирішується питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, має легітимну мету, відповідає вимогам законності та не є свавільною (пункт 64 вказаної постанови Верховного Суду).
41. У даній справі, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що надані позивачем документи, на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), а саме: акт судово-медичного дослідження та протокол засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону, не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
42. У постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №822/220/18, також, проаналізовано й пункт 4.7 Положення, абзацом тринадцятим якого, в редакції, чинній станом на час звернення позивача за призначенням спірної грошової допомоги, було передбачено, що у разі отримання поранення, травми, контузії, каліцтва (без установлення групи інвалідності) подаються такі документи копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язані з виконанням обов'язків військової служби.
43. У пунктах 78-83 названої постанови, окрім іншого, зазначено, що відсутність документів, визначених пунктом 11 Порядку №975, зокрема, про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не встановлює обов'язку Міністерства для їх витребування та доведення (за відсутності таких документів), що позивач отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення, або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, оскільки відповідна комісія Міністерства оборони України приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги виключно на підставі документів, які надійшли від обласного військового комісаріату.
44. Разом з цим, відповідальними за повноту та достовірність документів, визначених пунктом 11 Порядку №975, є заявник та обласний військовий комісаріат за його місцем проживання.
45. З огляду на заявницький характер відносин між особою, яка звертається за призначенням одноразової грошової допомоги, та Міністерством, обов'язок довести зазначені обставини шляхом подання до комісії Міністерства достовірних документів про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) покладено на заявника. Такий документ не обов'язково повинен мати форму акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини, оскільки до уваги можуть бути взяті інші достовірні документи.
46. З урахуванням наведеного, Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах в частині визнання актів судово-медичного дослідження та витягів з протоколу військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, достатніми та належними доказами, у розумінні пункту 11 Порядку №975, що свідчать про причини та обставини поранення (травми, контузії та захворювання) військовослужбовця, викладених у низці постанов Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, та сформулювала наступний правовий висновок.
47. Документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення.
48. При цьому, неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міністерства обов'язку щодо їх витребовування.
49. Відтак, у контексті спірних правовідносин та обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що документи, додані позивачем до заяви про призначення спірної грошової допомоги, вказують лише на характер і давність тілесних ушкоджень, тобто імовірність спричинення таких пораненням, яке могло мати місце у 1987 році.
50. В той же час, у зазначених документах не міститься відомостей про обставини поранення, контузії, травми, які, крім того, встановлені зі слів позивача.
51. Отже, Міністерство, приймаючи спірне рішення, яким відмовлено у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону №2011-XII, обґрунтовано зазначило, що ОСОБА_1 не подано належних документів, що вказують на причини та обставини поранення, травми, контузії та його захворювання.
52. Наведене засвідчує, що спірне рішення Міноборони прийнято в порядку, у спосіб та в межах наданих законом повноважень, а тому підстави для його скасування відсутні.
53. Ураховуючи наведене, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень суду касаційної інстанції, встановлених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), на підставі фактичних обставин справи, встановлених під час її розгляду і перевірених дослідженими судом доказами, Верховний Суд дійшов висновку, що спірне рішення Міноборони про відмову у призначенні позивачу спірної грошової допомоги узгоджується з вимогами законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, і прав ОСОБА_1 не порушує, а тому висновки судів попередніх інстанції стосовно протиправності останнього не відповідають правильному застосуванню норм матеріального права, з огляду на що ухвалені ними судові рішення підлягають скасуванню з відмовою у задоволенні даного позову.
54. За правилами пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
55. Своєю чергою, за приписами частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
56. Керуючись статтями 344, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд, -
57. Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
58. Скасувати постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 06.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018.
59. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
60. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С. Г. Стеценко,
А. І. Рибачук,
Т. Г. Стрелець,
Судді Верховного Суду