02 жовтня 2019 року № 857/9596/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді - Качмара В.Я.,
суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,
при секретарі судового засідання - Пильо І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 6 серпня 2019 року у справі №607/11986/19 (суддя Герачківська О.Я., м.Тернопіль, повний текст складено 6 серпня 2019 року) за її позовом до Управління муніципальної інспекції Виконавчого комітету Тернопільської міської ради в особі інспектора з паркування Мигдаль Богдана Ігоровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління муніципальної інспекції Виконавчого комітету Тернопільської міської ради в особі інспектора з паркування Мигдаль Б .І. (далі - Управління, Інспектор відповідно) у якому просила визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) від 06.05.2019 серії ТЕ №000928 (далі - Постанова).
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 6 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржила позивач, яка із покликанням на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В доводах апеляційної скарги наводячи окремі обставини справи вказує, на те, що її транспортний засіб не створював суттєвої перешкоди для інших учасників дорожнього руху, тобто не було створено іншої аварійної обстановки, інші водії не повинні були різко змінювати швидкість чи напрямок руху, різко гальмувати чи робити якісь інші маневри для того, щоб об'їхати її автомобіль.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином у порядку визначеному статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Крім того, апелянт просила про розгляд справи без її участі.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з дотриманням норм матеріального права і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 на транспортному засобі марки Mitsubishi SpaceStar, державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: вул.Острозького - бульвар Шевченка м.Тернопіль здійснила зупинку на перехресті, чим створила перешкоду для інших транспортних засобів, порушила пункт 15.9 (ґ) «Правил дорожнього руху» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР) та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 КУпАП.
На підставі наведеного, Інспектором винесено Постанову, згідно якої ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн (а.с.3-4).
Відповідно до пункту 1.3 ПДР (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 15.9 (ґ) ПДР передбачено, що зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Згідно пункту 1.10 ПДР перешкода для руху - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.
У відповідності до підпункту ґ пункту 2 частини третьої статті 265-4 КУпАП, розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених ПДР місцях зупинки або стоянки, а саме на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
За змістом частини третьої статті 122 КУпАП порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В силу частини третьої статті 279-1 КУпАП якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Частина перша статті 14-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Судом першої інстанції встановлено, що автомобілем позивача на час винесення оскаржуваної Постанови керувала сестра ОСОБА_4 , яка через брак часу та відсутність місць для парковки не змогла в інший спосіб припаркувати транспортний засіб. Власником цього автомобіля є ОСОБА_1 , що не заперечується сторонами.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з примітки до статті 14-2 КУпАП режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.
Як вбачається із матеріалів фотофіксації правопорушення, а також виходячи із пояснень позивача та свідка ОСОБА_4 під час судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_4 не заперечує, що здійснила зупинку автомобіля з порушенням вимог ПДР проте не погоджується із розміром накладеного штрафу. Разом з тим, матеріалами фотофіксації підтверджується те, що автомобіль позивача припаркований на перехресті та створював перешкоду іншим учасникам дорожнього руху (а.с.25).
Частиною другою статті 77 КАС передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо належного підтвердження вчинення позивачем правопорушення передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП, оскільки належним позивачу транспортним засобом здійснено зупинку на перехресті, що перешкоджало дорожньому руху та могло створити аварійну ситуацію.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування оскарженого рішення суду.
Відтак, Постанова винесена підставно та не підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 271, 272, 286,308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 6 серпня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Я. Качмар
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула