Постанова від 25.09.2019 по справі 240/9/19

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/9/19 Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк Микола Федорович Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

25 вересня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

в січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Міністерства оборони України, в якому просив:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області, щодо зменшення розміру пенсії позивача з надбавками, за рахунок виплати 50% сум підвищення, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018;

- визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо не направлення до Головного управління фонду України в Житомирській області та на адресу позивача довідки про складові та розмір грошового забезпечення із урахуванням усіх видів грошового забезпечення включаючи надбавку за виконання особливо важливих завдань - 50%, надбавки за роботу з таємними документами -15%, премії - 10% станом на 01.03.2018;

- зобов'язати Міністерство оборони направити до Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області та адресу позивача довідку про складові та розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи з тих даних, які він позивач мав при виключенні із списків особового складу військової частини з врахуванням усіх видів грошового забезпечення включаючи надбавку за виконання особливо важливих завдань - 50%, надбавки за роботу з таємними документами -15%, премії - 10% станом на 01.03.2018;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням надбавки за виконання особливо важливих завдань - 50%, надбавки за роботу з таємними документами -15%, премії - 10% станом на 01.03.2018;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області провести індексацію донарахованих виплат пенсії на 01.03.2018.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено частково, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відновити з 05.03.2019 виплату пенсії ОСОБА_1 в повному обсязі та без обмежень відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.03.2018.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач та Головне упарвління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулись із апеляційними скаргами, в яких позивач просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позову, та прийняти постанову про задоволення позовних вимог; відповідач просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апелянти зазначають про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягають задоволенню, а скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У 2018 року позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року.

Так, 05.11.2018 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із запитом щодо надання довідки про складові та розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з включенням додаткових видів грошового забезпечення.

Житомирський обласний військовий комісаріат листом повідомив позивача про відсутність правових підстав для видачі довідки із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення.

Крім цього, 05.11.2018 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про проведення перерахунку пенсії, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.

Листом від 23.11.2018 відповідач повідомив позивача, що пенсія йому виплачується відповідно до підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам" та зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області не наділено повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для нарахування (перерахунку) пенсії.

Позивач, не погоджуючись з відмовою відповідачів, вважаючи їх дії та бездіяльність протиправними, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційних скарг, перевірив матеріали справи та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Порядок №45).

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Таким чином, підготовку довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, та подання головним управлінням Пенсійного фонду України, - здійснюється не Міноборони, а органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (уповноважені органи).

Відповідно до Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 року №389, оформлення документів для призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", покладається на обласні військові комісаріати.

Аналогічні норми містить Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової службі, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530. Даним Положенням передбачено, що складання довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсій, особам, які отримують пенсію відповідно до Закону, покладено на уповноважені органи Міністерства оборони України - обласні та Київський міський військові комісаріати.

Таким чином, на Міноборони не покладено обов'язок подати до органів, які призначають та перераховують пенсії всіх необхідних документів для перерахунку пенсії.

За наведених вище обставин колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Міністерства оборони України щодо не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та на адресу позивача довідки про складові, і розмір мого грошового забезпечення із урахуванням усіх видів грошового забезпечення включаючи такі види, як надбавка за виконання особливо важливих завдань(50%), надбавка за роботу з таємними документами(15%), премія (10%) станом на 01.03.2018 та зобов'язання надати таку довідку є безпідставними, тому суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині.

Крім цього , колегія суддів звертає увагу, що 24 лютого 2018 року набула чинності Постанова №103, пунктом 1 якої передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Пунктом 2 Постанови №103 передбачено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:

з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Встановлено, що з 01.01.2018 року пенсію позивача перераховано відповідно до Постанови №103 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою на дату звільнення зі служби, що визначені станом на 01.03.2018. Виплата пенсії проводиться відповідно до п. 2 Постанови №103.

Відповідно до ст.117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

На час виникнення спірних правовідносин Постанова №103 була чинною та підлягала застосуванню. Дана постанова не встановлює обмеження виплати пенсії, а лише розстрочує її виконання з огляду на відсутність належного бюджетного фінансування, що за своїм змістом не суперечить ст. 116 Конституції України щодо повноважень Кабінету Міністрів України з приводу забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Дана постанова не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 02 травня 2018 року у справі №818/1076/18 (Пз/9901/32/18).

Згідно рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 встановлено, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.

З урахуванням наведеного дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області щодо нарахування та виплати пенсії з урахуванням вимог Постанови №103 є правомірними, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Оцінюючи доводи апеляційних скарг стосовно дій Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області, які полягали у виплаті позивачу в 2018 році лише 50% суми підвищення пенсії після проведеного перерахунку, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке набрало чинності згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови КМУ № 103.

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт, в тому числі Постанова КМ України, втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, пункти 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є нечинними саме з 05.03.2019, а не з моменту прийняття такого нормативно-правового акту.

А тому, на думку суду апеляційної інстанції, скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пунктів 1 та 2 Постанови №103 не впливає на результат розгляду даної справи по суті, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин відповідні норми Постанови №103 були чинними та правомірно застосовувались відповідачем.

Також суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області провести індексацію донарахованих виплат пенсії з 01.01.2018.

Згідно ст.1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення), як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (ч.1 ст.2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення, п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078).

Суд зазначає, що проведенню індексації обов'язково має передувати нарахування відповідного доходу. Відтак, позовні вимоги в цій частині є похідними відносно позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії, а відмова судом у задоволення таких вимог має наслідок відмову у задоволенні похідних вимог про проведення індексації.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

При цьому, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області містить належні та обґрунтовані доводи, які в свою чергу спростовують наведені висновки суду.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 скасувати.

Прийняти в цій частині постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити дії.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Боровицький О. А. Сушко О.О.

Попередній документ
84676069
Наступний документ
84676071
Інформація про рішення:
№ рішення: 84676070
№ справи: 240/9/19
Дата рішення: 25.09.2019
Дата публікації: 14.09.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби