01 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/6237/19
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Мельничук Б.Б.
за участі позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Місько Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року (рішення ухвалене у м. Луцьку судом у складі головуючого судді Смокович В.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
У березні 2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання повної та обґрунтованої відповіді за зверненням від 14 січня 2019 року, зобов'язання надати повну та обґрунтовану відповідь на звернення від 14 січня 2019 року в частині можливих порушень службовими особами Ковельської міської ради під час укладання договорів сервітутів для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, з приводу можливих порушень службовими особами Ковельської міської ради під час укладання договорів про надання в користування земельних ділянок для розміщення об'єктів зовнішньої реклами, щодо дотримання виконавчим комітетом Ковельської міської ради, при винесенні рішення "Про надання дозволу на проведення розробки ґрунтової суміші" № 148 від 03 травня 2018 року, вимог земельного законодавства України.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що 14 січня 2019 року він звернувся до відповідача із заявою в порядку Закону України «Про звернення громадян» про перевірку дотримання виконавчим комітетом Ковельської міської ради при винесенні рішення "Про надання дозволу на проведення розробки ґрунтової суміші" № 148 від 03 травня 2018 року, вимог земельного законодавства України (зокрема, щодо відсутності у даному рішенні відомостей про сформовану земельну ділянку, на яку надається право користування); про правомірність користування особами ділянкою, що знаходиться на лівому березі водосховища, прилеглій до міського кладовища по вулиці АДРЕСА_1 відповідно до рішення "Про надання дозволу на проведення розробки ґрунтової суміші" від 03 травня 2018 року № 148; чи сформована земельна ділянка, право користування на яку надано рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради № 148 від 03 травня 2018 року, відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України. Також у зверненні від 14 січня 2019 року просив надати відповідь на його звернення від 27 листопада 2018 року щодо правомірності користування земельними ділянками громадянкою ОСОБА_2 , на яких розміщені малі архітектурні форми. На вказану заяву позивач отримав лист-відповідь від 13 лютого 2019 року № М-10/0-25/0/6-19, яким лише частково надано відповідь, зокрема: щодо правомірності користування земельною ділянкою, що знаходиться на лівому березі водосховища прилеглій до міського кладовища по вулиці 40 років АДРЕСА_1 , повідомлено про порядок розміщення зовнішньої реклами з посиланням на Закон України «Про благоустрій населених пунктів». Вважає таку відповідь неповною. Просив позов задоволити.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1 . Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 14 січня 2019 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області із заявою, у якій просив перевірити: чи було дотримано виконавчим комітетом Ковельської міської ради, при винесенні рішення "Про надання дозволу на проведення розробки грунтової суміші" від 03 травня 2018 року № 148, вимог земельного законодавства України, зокрема, щодо відсутності у даному рішенні відомостей про сформовану земельну ділянку, на яку надається право користування; правомірність (відповідно до вимог земельного законодавства України) користування особами ділянкою, що знаходиться на лівому березі водосховища, прилеглій до міського кладовища по АДРЕСА_1 (відповідно до рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради "Про надання дозволу на проведення розробки грунтової суміші" від 03 травня 2018 року № 148); чи сформована земельна ділянка, право користування на яку надано рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 03 травня 2018 року № 148 відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України.
Разом з тим, просив надати відповідь на його звернення від 27 листопада 2018 року щодо перевірки правомірності користування земельними ділянками ОСОБА_2 , на яких розміщені малі архітектурні форми.
Однак, листом № М-10/0-25/0/6-19 від 13 лютого 2019 року відповідач надав ОСОБА_1 відповідь та повідомив, що Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління був проведений захід державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства щодо правомірності використання земельної ділянки, яка розташована на лівому березі водосховища, прилегла до міського кладовища, по АДРЕСА_1 .
Встановлено, що на земельній ділянці (кадастровий номер не визначався) комунальної форми власності загальною площею 13,5 га, яка відноситься до земель запасу Ковельської міської ради, та розташована на лівому березі водосховища (прилегла до міського кладовища) по АДРЕСА_1 виявлено зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу на орієнтовній площі 0,35 га, невстановленими особами. Вказані роботи проведені з порушенням частини другої статті 168 Земельного кодексу України, відповідно до якої власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління був проведений захід державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів щодо надання в користування місць (земельних ділянок), які знаходяться в комунальній власності для розміщення об'єктів зовнішньої реклами Ковельською міською радою Волинської області.
Рішенням Ковельської міської ради від 26 січня 2012 року №18/6 було затверджено Порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Ковелі. Відповідно до пункту 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних та міських рад. Порядком розміщення зовнішньої реклами у місті Ковель передбачено укладання договорів про надання в користування місць, які знаходяться у комунальній власності для розміщення об'єктів зовнішньої реклами.
Статтею 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що засоби та обладнання зовнішньої реклами є елементами благоустрою. При цьому, статтею 39 вказаного Закону встановлено, що державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями, а самоврядний контроль, згідно із статтею 40 цього ж Закону, здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.
Згідно ч.1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови.
Згідно ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Таким чином, громадяни України наділені правом звернення з відповідними заявами, скаргами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації, їх посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків, а на органи державної влади, органи місцевого самоврядування покладений обов'язок щодо об'єктивного і вчасного розгляду таких звернень, заяв і скарг у місячний строк від дня їх надходження у межах визначених повноважень та повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 14 січня 2019 року, в якій просив, перевірити чи дотримано виконавчим комітетом Ковельської міської ради вимог земельного законодавства при винесенні рішення № 148 від 03 травня 2018 року, правомірність користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та факт формування вказаної земельної ділянки.
Листом від 13 лютого 2019 відповідач у строки, визначені Законом України «Про звернення громадян» надав відповідь, у якій зазначив, що запитувані факти перевірено у межах компетенції Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, вказав, які заходи було проведено в межах проведених заходів державного контролю.
Як вбачається з відповіді від 13 лютого 2019 року відповідач зазначив, що за результатами вказаного заходу державного контролю виявлено порушення частини другої статті 168 Земельного кодексу України невстановленими особами, у зв'язку із чим матеріали перевірки передано до Головного управління Національної поліції у Волинській області для розслідування вчиненого правопорушення.
Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління установлено, що запитувана земельна ділянка відноситься до земель запасу Ковельської міської ради. На даний час вона у власність чи користування не передавалася, відповідно документи щодо її відведення у власність або передачу у користування не виготовлялись.
Разом з тим, для повного та всебічного розгляду звернення ОСОБА_1 від 14 січня 2019 року, відповідно до вимог статей 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» проведений захід державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів щодо надання в користування місць (земельних ділянок), які знаходяться в комунальній власності для розміщення об'єктів зовнішньої реклами Ковельською міською радою.
Рішенням Ковельської міської ради від 26 січня 2012 року № 18/6 затверджено Порядок розміщення зовнішньої реклами у місті Ковелі. Відповідно до пункту 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, які затверджені Положенням Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Порядком розміщення зовнішньої реклами в м. Ковелі передбачено укладення договорів про надання у користування місць, які знаходяться у комунальній власності для розміщення об'єктів зовнішньої реклами.
Статтею 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що засоби та обладнання зовнішньої реклами є елементами благоустрою. Статтею 39 цього ж Закону державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями. Про вказані обставини позивача також було повідомлено у відповіді від 13 лютого 219 року.
Відтак, звернення ОСОБА_1 від 27 листопада 2018 року щодо правомірності користування земельними ділянками ОСОБА_2 , на яких розміщені малі архітектурні форми, відповідач розглянув та листом № М-3950/0-477/0/6-18 від 26 грудня 2018 року повідомив заявника про результати такого розгляду.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року у справі №140/856/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 02.10.2019р.