01 жовтня 2019 року № 857/9602/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б.
за участю секретаря судового засідання Кітраль Х.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2019 року, ухвалене суддею Хоминець М.М., м. Івано-Франківськ, у справі за позовом ОСОБА_1 до старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області - заступника начальника управління - начальника відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семчука Руслана Миколайовича, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування постанови та закриття справи,-
22.08.2018 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області - заступника начальника управління - начальника відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семчука Руслана Миколайовича, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, в якому просить: визнати неправомірними дії відповідача у частині складення протоколу про адміністративне правопорушення від 13.07.2018 та розгляду адміністративного провадження за даним протоколом; скасувати постанову про закриття справи від 27.07.2018 № 377/0/92-18-ДК/0195По/08/01/-18; прийняти рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2019 року позов задоволено частково. Скасовано постанову№ 377/0/92-18-ДК/0195По/08/01/-18 від 27 липня 2018 року старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель заступника начальника управління - начальника відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семчука Р.М. про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, і накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП.У решті адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, щоФГ «Персей Агро», керівником якого є ОСОБА_1 , надаючи сільськогосподарські послуги з обробітку спірної земельної ділянки, діяв як підрядник та за замовленням Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, яка була належним землекористувачем вказаної земельної ділянки. Тому факт самовільного зайняття земельної ділянки з боку позивача не знайшов свого підтвердження у рамках розгляду даної адміністративної справи.
Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дій інспектора в частині складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду адміністративного провадження за даним протоколом, суд першої інстанції зазначає, що відповідач - державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_2 мав відповідні повноваження на складання протоколу про адміністративне правопорушення. Оскільки такий протокол не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а відтак протокол, як і дії по його складанню не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду в розумінні приписів КАС України, оскільки не породжують правових наслідків для позивача.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції,вважаючи його ухваленим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушеннямнорм матеріального та процесуального права, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області оскаржилойого, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2019 рокута ухвалити нове рішення, якимвідмовити у задоволенні позовних вимогповністю.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянтвказує на те, що суд першої інстанції не врахував, що згідно з пунктом 1.2 Розділу 1 договору підряду № 19/16/2 від 19.12.2016 виконання робіт здійснюється на сумарній площі земельних ділянок розміром не менше 803,00 га, що знаходяться на територіях Коломийської міської ради та П'ядинької об'єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області. Окрім того, договором визначено лише загальну площу земельних ділянок на яких повинні виконуватися роботи, натомість конкретного місця розташування, адреси чи кадастрових номерів у договорі не зазначено.Так, судом першої інстанції не було досліджено зазначеного, та не було встановлено чи земельна ділянка площею 106,8489 га (кадастровий номер 2625884300:14:001:0001) входить у 803,00 га на які укладено договір.
Стверджує, що посилання суду першої інстанції на правомірність Прикарпатської ДСДС на укладення даного Договору не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки, як було встановлено державним інспектором у ході здійснення заходів державного контролю, Прикарпатська ДСДС не є належним користувачем земельної ділянки.
Учасники справи на виклик апеляційного суду не прибули, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч.2 ст.313 КАС України.
На підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Зі змісту ст.19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, підтверджено матеріалами справи, щопостановою старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, заступника начальника управління - начальника відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семчука Руслана Миколайовичапро закриття справи від 27.07.2018 № 377/0/92-18- ДК/0195По/08/01/-18 справу про адміністративне правопорушення, яке вчинив керівник Фермерського господарства «Персей Агро» ОСОБА_1 закрито.
Частина 1 ст.2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень, вчиненням дій чи бездіяльністю порушуються права позивача.
За змістом частини першої статті 55 Конституції України, пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25 грудня 1997 року (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Аналізуючи наведені норми та висновок Конституційного Суду України, вбачається, що під час розгляду справи суд повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача саме з боку відповідача.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як правового акта індивідуальної дії є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, зокрема обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків.
Згідно з підпунктом 8 пункту 1 статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Таким чином, судовому захисту в адміністративних судах України підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у публічно-правовому спорі є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи.
Крім того, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли стались зміни стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто відбулось припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку в публічно-правових відносинах.
Відповідні зміни або перешкоди можуть бути створені протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
З урахуванням наведеного, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, однак оспорювані дії або бездіяльність повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно на противагу вказаному вище, не порушують права чи інтереси ті дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які не впливають на суб'єктивні права та обов'язки особи, зокрема, ті, вчинення яких особа не вправі вимагати від суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуваною постановою старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, заступника начальника управління - начальника відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семчука Руслана Миколайовичапро закриття справи від 27.07.2018 № 377/0/92-18- ДК/0195По/08/01/-18 право позивача не порушено, вказана постанова не впливає суб'єктивні права та обов'язки особи.
Таким чином, позовні вимоги щодо скасування постанови про закриття справи від 27.07.2018 № 377/0/92-18- ДК/0195По/08/01/-18 та прийняття рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутності події і складу адміністративного правопорушення є безпідставними, тому в задоволенні таких необхідно відмовити.
За змістом ч.1 ст.317 КАС України (підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення) підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 229, 242, 243, 246, 272, 286, 308, 310, 313, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській областізадовольнити.
Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2019 року у справі №352/1701/18 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області - заступника начальника управління - начальника відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семчука Руслана Миколайовича, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування постанови та закриття справи відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Я. С. Попко
судді Р. П. Сеник
Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 02.10.2019.