01 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/8449/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Обрізка І.М., Хобор Р.Б.,
з участю секретаря судового засідання Коваль Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року у справі № 1.380.2019.002107 за адміністративним позовом Приватного підприємства Приватна виробнича фірма "М'ясопром" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції - Мричко Н.І.,
час ухвалення рішення - 24.06.2019 року, 14:45 год,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - 04.07.2019 року,
Приватне підприємство Приватна виробнича фірма «М'ясопром» (надалі - ПП ПВФ «М'ясопром», позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України, відповідач), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1090102/31487623 від 28.02.2019;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 250 від 12.04.2018 складену ПП ПВФ «М'ясопром» на суму 607416,00 грн. за датою її подачі для реєстрації.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року позовні вимоги задоволено.
Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене із порушенням норм як матеріального так і процесуального права.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що після надходження накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводиться перевірка відповідності таких критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації відповідно до вимог Податкового кодексу. Відповідно, реєстрація податкової накладної № 250 від 12.04.2018 була зупинена, оскільки така підпадала під дію підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, одночасно запропоновано Позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Вважає, що у комісії контролюючого органу були наявні підстави для прийняття рішення № 1090102/31487623 від 28.02.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки надані платником податків копій документів не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції не врахував всіх обставин справи.
Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що зупинена податкова накладна ПП ПВФ «М'ясопром» від 12.04.2018 № 250 не відповідає умовам критерію п.п. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в Квитанції від 25.04.2018 міститься лише загальне посилання на п.п. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових.
Крім того, в порушення вимог законодавства рішення Комісії ДФС від 28.02.2019 № 1090102/31487623 містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, Позивачем не надано, не містять.
Суд першої інстанції наголосив, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ПП ПВФ «М'ясопром» подано на реєстрацію податкову накладну № 250 від 12.04.2018 на загальну суму 607416,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 101236,00 грн. (арк. справи 18).
Реєстрацію вказаної податкової накладної було зупинено відповідно до квитанції з Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів ДФС України» від 25.04.2018. Як на причини зупинки реєстрації зазначеної податкової накладної вказано на те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 12.04.2018 № 250 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 0011 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.п. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платників податку. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платників податку та запропоновано надати пояснення та/або (арк. справи 11).
20.02.2019 Позивачем надіслано Повідомлення № 1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (арк. справи 12).
28.02.2019 Комісією ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі - Комісія ДФС) прийнято рішення № 1090102/31487623 від 28.02.2019, про відмову у реєстрації податкової накладної від 12.04.2018 № 250 в Єдиному реєстрі податкових накладних (арк. справи 14).
06.03.2019 Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням Комісії ДФС подав скаргу на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України (арк. справи 15).
Рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 15.03.2019 № 15315/31487623/2, скаргу Позивача залишено без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін (арк. справи 17).
ПП ПВФ «М'ясопром» не погоджується з рішенням Комісії ДФС № 1090102/31487623 від 28.02.2019, яким відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 250 від 12.04.2018, вважає таке протиправним та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.
З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам ст.242 КАС України відповідає.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 № 117 (надалі - Порядок № 117), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Згідно з вимогами пункту 4 Порядку № 177 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.
Як видно з пункту 5 Порядку № 177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Згідно з вимогами пунктів 6 та 7 Порядку № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Згідно з вимогами пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
На виконання пункту 10 Порядку № 117 Державна фіскальна служба України 21.03.2018 наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).
Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).
Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.
Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», та оформлюється протоколом.
До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.
За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» як платників з ознаками ризиковості.
Як підтверджено матеріалами справи, 12.04.2018 між ПВФ «М'ясопром» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рава-Руське заготівельне-виробниче підприємство» (надалі - ТОВ «Рава-Руське заготівельне-виробниче підприємство») (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 12.04.2018 (арк. справи 20-21).
Згідно з пунктом 1.1 вказаного Договору Продавець передає у власність комплекс будівель, який знаходиться за адресою: Львівська область, Жовківський район, село Синьковичі, вул. Манжури, 210, а саме: А-2 адміністративний будинок площею 333,5 кв.м.; Б-3 цех переробки готової продукції (приміщення млина) площею 1430,3 кв.м.; В-1 будівля свинарника площею 1240,4 кв.м.; Д-1 будівля свинарника площею 1180,4 кв.м.; Ж-3 зерносушильний комплекс КЗС-20 площею 167,1 кв.м.; З-1 піднавіс (склад) площею 699,6 кв.м., К-1 прохідна (авто вага) площею 27,9 кв.м.; Л-1 гаражі (склад вугілля і дров) площею 205,8 кв.м.; М-1 склад (склад міндобрив) площею 55,6 кв.м.; Х-1 склад (сторожова будка) площею 16,6 кв.м.; Р-1 майстерня (гараж на 3 трактори) площею 330,6 кв.м.; Ц-2 прохідна площею 27,6 кв.м.; Ч-2 трансформаторна площею 43,9 кв.м.; Ш-2 котельня площею 299,6 кв.м.; Щ-1 сушильня (КЗС-40) площею 108,6 кв.м.; И-1 сушка зерна (зерносушильний комплекс) площею 55,0 кв.м.; І-1 заправка пальним площею 39,3 кв.м.; П-1 пожежне депо площею 7,2 кв.м., та споруди С - вбиральня, У - сарай (склад готової продукції).
Відповідно до пункту 1.3 Договору відчужуваний предмет договору належав Продавцю на праві приватної власності на підставі Договору про поділ нерухомого майна, посвідченого Головач О.Р., приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу 19.03.2018 року за реєстровим № 293. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Головач О.Р., приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу 19.03.2018 року за номером запису про право власності 25354869, що підтверджувалося Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього 12.04.2018 року за № 120447336. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1512326846227.
Згідно з пунктом 2.1 Договору ціна продажу нерухомого майна складала 607416,00 грн., з урахуванням ПДВ, які Покупець зобов'язувався сплатити Продавцю шляхом безготівкового перерахування коштів до 12.04.2019 року.
На підставі вказаного Договору комплекс будівель за адресою: Львівська область, Жовківський район, село Синьковичі, вул.Манжури, 210 від Позивача був переданий Покупцю згідно з Актом передачі-прийому від 12.04.2018 (арк. справи 22).
Позивачем сформовано податкову накладну № 250 від 12.04.2018 та направлено у встановленому порядку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з Квитанцією від 25.04.2018 реєстрацію вказаної податкової накладної було зупинено, через те, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено за якою саме підставою Позивача із указаних в пп. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників, а тому зупинена податкова накладна ПП ПВФ «М'ясопром» від 12.04.2018 № 250 не відповідає умовам критерію п.п. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в Квитанції від 25.04.2018 міститься лише загальне посилання на п.п. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових.
Колегія суддів звертає увагу, що підставою для відмови податковим органом Позивачу у реєстрації податкової накладної в оскаржуваному рішенні вказано ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).
Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.
Проте, в порушення наведених вимог законодавства рішення Комісії ДФС від 28.02.2019 № 1090102/31487623 містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, Позивачем не надано, не містять.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень є протиправним, необгрунтованим та підлягає скасуванню.
Крім того, апелянтом не наведено жодних обгрунтувань в чому полягає неправильність чи неповнота досліджених доказів, порушення норм матеріального чи процесуального права, неврахування всіх обставин у справі судом першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року у справі № 1.380.2019.002107 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Р. П. Сеник
судді І. М. Обрізко
Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 02.10.2019 року