Справа № 2340/5135/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.О. Гаврилюк
01 жовтня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача податковий борг на користь бюджету в сумі 19512,81 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь бюджету через ГУ ДФС у Черкаській області податковий борг в розмірі 19512,81 грн.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог щодо сплати податкового боргу за 2016-2017 роки у сумі 15412,29 грн. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивачем було скориговано свої позовні вимоги, однак судом першої інстанції не було враховано зменшення позовних вимог.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що у відповідача наявний податковий борг з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки та у відповіді на відзив зазначено про зменшення суми позовних вимог на 4100,52 грн, оскільки контролюючим органом було скориговано ІКП платника податку та виключено податкове повідомлення-рішення №18064-23 від 29 червня 2016 року, яке було прийнято помилково.
В силу положень п.3 ч.1 ст.311 КАС України, враховуючи що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного провадження, справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справу було розглянуто в порядку спрощеного провадження та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для здійснення розгляду справи за участі представників сторін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Босівської сільської ради «Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок на 2017 рік» № 09-01/УІІ від 14 липня 2016 року (а.с.37) затверджено ставки податку для фізичних осіб у розмірі 0,3 відсотка у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв.м.
Контролюючим органом було сформовано податкові повідомлення-рішення:
- від 29 червня 2016 року №18064-23 (а.с.11), яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2015 рік в сумі 4100,52 грн;
- від 24 травня 2017 року №23387-23 (а.с.12), яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 4639,17 грн;
- від 05 квітня 2018 року №0011183-0000-2318 (а.с.13), яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2017 рік в сумі 10773,12 грн.
Податкове повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року №18064-23 отримано відповідачем 02 липня 2016 року, а податкове повідомлення-рішення від 05 квітня 2018 року №0011183-0000-2318 отримано відповідачем 24 липня 2018 року, відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.11, 13).
Податкове повідомлення-рішення від 24 травня 2017 року №23387-23 повністю визнається відповідачем.
У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання позивачем сформована податкова вимога про сплату боргу форми «Ф» №1291-17 від 17 липня 2017 року (а.с.15), яка вручена відповідачеві 16 вересня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.15).
З огляду на наявність у відповідача податкового боргу з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в розмірі 19512,81 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Платники податку зобов'язані, зокрема: своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.53 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Підпунктом 54.3.3 п.54.3 ст.53 ПК України визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до п.57.3 ст.53 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
На момент звернення позивача до суду з даним позовом, за даними інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (а.с.17) за відповідачем обліковувалась заборгованість зі сплати вказаного податку у розмірі 19512,81 грн, що утворилась внаслідок не сплати грошових зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях від 29 червня 2016 року №18064-23 (а.с.11), від 24 травня 2017 року №23387-23 (а.с.12), від 05 квітня 2018 року №0011183-0000-2318 (а.с.13).
Відповідно до ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлялась податкова вимога форми «Ф» №1291-17 від 17 серпня 2017 року (а.с.15) на загальну суму податкового боргу 4100,52 грн., в тому числі податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки 4100,52 грн. (код бюджетної класифікації 18010300), що отримана відповідачем 16 вересня 2017 року згідно наявної в матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.15).
Враховуючи, що у відповідача сума податкового боргу збільшилась, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, що існує на день погашення. При цьому, з огляду на те, що після направлення податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається у відповідності до положень п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України.
Враховуючи, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався, а недоїмка збільшувалася, а тому погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача.
В той же час, до розгляду справи по суті судом першої інстанції, позивачем подано до суду відповідь на відзив (а.с.46), в якій заявлено клопотання про зменшення суми позовних вимог на 4100,52 грн та задоволення позову на суму 15402,29 грн, у зв'язку з помилковим сформуванням податкового повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року №18064-23 на суму 4100,52 грн, внаслідок чого на підставі рішення Звенигородського управління ГУ ДФС у Черкаській області №17/23-00-53-13-0025 від 12 березня 2019 року проведено коригування у ручному режимі інтегрованої картки платника та станом на 12 березня 2019 року заборгованість відповідача становить 15402,29 грн.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що існує на день погашення, однак при задоволенні позовних вимог та стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 19512,81 грн суд першої інстанції не врахував зменшення позивачем розміру позовних вимог з огляду на помилкове сформуванням податкового повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року №18064-23 на суму 4100,52 грн та фактичну суму боргу станом на 12 березня 2019 року в сумі 15402,29 грн, яка і підлягала стягненню з відповідача.
Відповідності до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, без урахування заяви позивача про зменшення позовних вимог та зменшення розміру податкового боргу відповідача на день його стягнення, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для зміни рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року.
Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:
«Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 39392109) податковий борг в розмірі 15402,29 грн (п'ятнадцять тисяч чотириста дві грн 81 коп.».
В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Текст постанови виготовлено 01 жовтня 2019 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Н.М.Єгорова
Є.О.Сорочко