Справа № 296/9150/19
2/296/2626/19
"23" вересня 2019 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Маслак В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Ковалевського Андрія Вячеславовича про визнання недійсним договір дарування квартири та застосування наслідків недійсності правочину,-
У вересні 2019р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 ;
- застосувати наслідки недійсності правочину.
Приписами ч.4 ст.177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, на виконання вказаної норми позивачем подано до суду квитанцію №20 від 16.09.2019р. про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. Проте, судовий збір сплачено у розмірі меншому, ніж визначено Законом України «Про судовий збір».
Судовий збір сплачується у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір» в редакції Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії.
Як визначено частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпункт 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначає, що за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).
Статтею 7 Закону України «Державний бюджет України на 2019 рік» установлено, зокрема, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 гривня.
Приписами частини 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в постанові №10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» в абз.2 п.15 вказав, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці (наприклад, якщо позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним подано без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 ЦК). За подання до суду таких заяв сплачується судовий збір згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI.
Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК) (п.16 постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»).
Отже, враховуючи наведене слід зробити висновок про те, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру - про визнання недійсним договору дарування квартири та майнового - про застосування наслідків недійсності правочину.
З огляду на те, позивач не зазначив ціну позову, що стосується вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, не надав відповідних доказів оціночної вартості спірного майна, що в свою чергу, не відповідає вимогам процесуального закону, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки наведені недоліки унеможливлюють відкриття провадження у справі.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Ковалевського Андрія Вячеславовича про визнання недійсним договір дарування квартири та застосування наслідків недійсності правочину - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання ухвали суду позивач має право подати відповідну заяву через канцелярію суду або направити її засобами поштового зв'язку протягом визначеного строку.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В. П. Маслак