Справа № 296/6196/19
2-а/296/196/19
20 вересня 2019 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Маслак В.П.,
при секретарі судового засідання Тузенко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, територіальний підрозділ Богунський районний відділ у м.Житомирі до ОСОБА_1 про примусове видворення та затримання з метою ідентифікації, а також забезпечення видворення за межі території України , -
Управління державної міграційної служби України в Житомирській області звернулося до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить: примусово видворити громадянина Республіки Азейбарджан ОСОБА_1 за межі території України, звернувши його до негайного виконання; прийняти рішення про затримання громадянина Республіки Азейбарджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення видворення останнього за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців.
В обґрунтування позову Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області зазначило, що 10.06.2019 року до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області надійшло повідомлення від Відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми Головного управління національної поліції в Житомирській області, про те, що з Житомирської ВК №4 30.06.2019 року звільняється громадянин Республіки Азейбарджан ОСОБА_1 , який перебуває з порушенням правил перебування на території України та в подальшому ухилятиметься від виїзду з України. Перевіркою правомірності перебування на території України ОСОБА_1 встановлено, що він перебуває на території України в порушення Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року (далі - Закон). Слід відмітити той факт, що гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в Україні, не звертався до територіальних органів або підрозділів ДМС особисто чи через адміністрацію колонії із заявою про продовження строку перебування на території України, чим порушив будь-які строки перебування іноземців та осіб без громадянства на території України. Встановлено, що гр. ОСОБА_1 на даний час знаходиться в Україні нелегально, порушуючи правила перебування іноземців на території України, визначені ст. 9, 16, 23 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". Згідно інформації державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» у засудженого гр. ОСОБА_1 відсутній паспортний документ громадянина Республіки Азейрбайджан та документи, які б надавали право законно перебувати на території України, що підтверджує неможливість в іноземця підстав для законного перебування на території України. Позивач зазначає, що громадянин ОСОБА_1 раніше судимий: 02.04.2013р. Святошинським районним судом м. Києва за ч.2 ст.187, ч.1 ст.304 КК України до 4 років позбавлення волі; 14.09.2017р. Ірпінським міським судом Київської області був засуджений за ч.2 ст.187, ч.1 ст.71 КК України до 7 років 5 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна. На підставі ч.5 ст. 72 КК України ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 30.10.2018р. зараховано в строк відбуття покарання, строк попереднього ув'язнення з 13.09.2013 та з 07.11.2014 по 18.03.2016 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. За останньою судимістю засуджений ОСОБА_1 знаходиться в місцях позбавлення волі з 05.10.2016. Під час тримання в державній установі «Київський слідчий ізолятор» характеризувався негативно, допустив два порушення режиму утримання, за що двічі притягався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи. З 12.01.2018 відбуває покарання в Державній установі «Житомирська виправна колонія (№ 4)». Паспорт громадянина республіки Азейрбайджан в справі відсутній. За вироком суду вину у скоєному злочині не визнав. На профілактичному обліку колонії не перебуває. 27.06.2019 року вказаний іноземець звільняється з державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)», де він відбуває покарання. З метою забезпечення вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" заступником начальника Богунського РВ УДМС України в Житомирській області 26.06.2019 р. затверджено рішення про примусове повернення відповідача з України. Вказаним рішенням гр. ОСОБА_1 зобов'язано залишити територію України. Відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в'їзд та виїзд з України іноземцями та особи без громадянства здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України. ОСОБА_1 до консульських установ чи інших уповноважених органів з метою відновлення документів та легалізації свого становища в Україні не звертався, жодних інших документів не має. Тобто, у іноземця відсутні документи, що дають право законно здійснити виїзд з території України. Враховуючи, що у відповідача не має постійного місця проживання, роботи та законних джерел доходів, не має достатнього фінансового забезпечення для виїзду за межі України, порушення ним міграційного законодавства щодо терміну тимчасового перебування на території України, є всі підстави вважати, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення територіального підрозділу ДМС про примусове повернення, в зв'язку з чим позивач просить позов задовольнити.
Сторони в засідання суду не з'явилися.
Представник позивача Галіцька А.М. подала заяву про розгляд справи без участі представника УДМС України в Житомирській області.
Відповідач в засідання суду не з"явився.
Ухвалою суду від 09.07.2019р. до громадянина Республіки Азейбарджан ОСОБА_1 було застосовано привід у судове засідання, яке відбулося 16.08.2019р. Однак, виконати ухвалу суду співробітникам Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві не виявилось можливим. Крім того, виклик відповідача в судове засідання здійснювався через офіційний сайт "Судова влада".
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статі, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інтанцій.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відомості про перетин кордону гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні, на даний час останній знаходиться на території України нелегально, порушуючи правила перебування іноземців на території України, визначені ст. 9, 16, 23 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Матеріали позовної заяви свідчать, що 02.04.2013р. Святошинським районним судом м.Києва громадянин ОСОБА_1 був засуджений за ч.2 ст.187, ч.1 ст.304 КК України до 4 років позбавлення волі.
З матеріалів справи вбачається, що 14.09.2017 вироком Ірпінського міського суду Київської області громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначено йому покарання по цій статті у виді позбавлення волі на строк 07 (сім) років з конфіскацією належного йому майна. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України приєднати до призначеного покарання частину не відбутого покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 02.04.2013 р., визначивши ОСОБА_1 остаточний розмір покарання у виді позбавлення волі на строк 07 (сім) років 05 (п'ять) місяців із конфіскацією належного йому майна. Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня його затримання, з 03.10.2016 р. Зараховано у строк покарання ОСОБА_1 час його попереднього ув'язнення по даному провадженню: з 03.10.2016 р. (день затримання) по день набрання даного вироку законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
За останньою судимістю засуджений ОСОБА_1 знаходиться в місцях позбавлення волі з 05.10.2016р.
Під час тримання в державній установі «Київський слідчий ізолятор» характеризувався негативно, допустив два порушення режиму утримання, за що двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи. З 12.01.2018 відбуває покарання в Державній установі «Житомирська виправна колонія (№ 4)».
Матеріали справи свідчать, що паспорт у громадянина республіки Азейрбаджан ОСОБА_1 відсутній.
З метою забезпечення вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий статцс іноземців та осіб без громадянства" заступником начальника Богунського РВ УДМС України в Житомирській області 26.06.2019 р. прийнято рішення про примусове повернення з України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов'язано його покинути територію України у термін до 30.06.2019р. (а.с.12-13).
Розглядаючи питання щодо задоволення позовних вимог Управління ДМС України в Житомирській області, суд враховує наступне.
За нормою ч.1 ст.9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.
Згідно ч.1 ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Згідно ч.3 ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» із примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Форма рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства затверджується спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України.
Відповідно до ч.ч.4, 5, 6 ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду. Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства здійснюється органом, що його прийняв.
Статтею 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Статтею 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" наведений вичерпний перелік обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн, зокрема: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.
Отже, із змісту наведених норми видно, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення. Тобто обов'язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення, з обовязковим врахуванням положень ст. 31 Закону №3771-VI.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства однин з таких заходів, як затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Матеріалами позовної заяви доведено наявність обгрунтованих підстав вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення за межі України, оскільки не має документу, що дає право на виїзд за межі України, на території України перебуває нелегально. Ухиляється від явки до суду для розгляду позову УДМС України в Житомирській області.
На момент постановлення рішення відповідач не виконав в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення та ухиляється від його виконання; у нього відсутні документи на право перебування на території України; він не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту; підстави вважати, що відповідач підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" відсутні, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для примусового видворення за межі України та затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Керуючись ст.ст.9, 26, 30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст.2, 5, 6, 194, 211, 217, 288, 289, 373 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, територіальний підрозділ Богунський районний відділ у м.Житомирі УДМС України в Житомирській області до громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про примусове видворення та затримання з метою ідентифікації, а також забезпечення видворення за межі території України задовольнити.
Затримати строком на шість місяців громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення видворення останнього за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Примусово видворити за межі території України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в країну громадської належності Республіки Азербайджан.
Рішення суду звернути до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Cуддя В. П. Маслак