Справа № 274/2939/19
Провадження № 2/0274/1728/19
Рішення
Іменем України
01.10.2019 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого -судді Вдовиченко Т.М., з участю секретаря судового засідання Рудич М.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - служба у справах дітей Бердичівської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки над малолітньою дитиною та призначення опікуна, -
В травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, згідно якого просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , також просить суд встановити опіку над малолітньою ОСОБА_5 , 2015 р.н. призначивши її опікуном.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є матір"ю відповідачки ОСОБА_2 , 1989 р.н., та бабусею малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Відповідачка є матір"ю одиначкою. 10 серпня 2018 року відповідачка залишила свою малолітню дитину і поїхала в Луганську область, з того часу дитина проживає з нею, а відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов"язків по відношенню до своєї доньки, зокрема не зустрічається з нею та не піклується про неї, не займається її вихованням, не піклується про стан здоров"я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток, не надає дитині жодної матеріальної допомоги. Вказані вище факти свідчать про злісне ухилення відповідачки від виконання батьківських обов"язків по відношенню до малолітньої дочки ОСОБА_6 . Таким чином відповідачка повністю самоусунулася від виконання батьківських обов"язків по відношенню до своєї малолітньої дочки, що є підставою для позбавлення її батьківських прав щодо її дитини.
Як зазначає позивачка вона є бабусею дівчинки, вона та її чоловік ( дідусь дівчинки) забезпечили для внучки гідні умови для проживання та зростання, утримують її матеріально, піклуються про її фізичний та духовний розвиток. Оскільки мати дівчинки не має бажання займатися її вихованням, тому вона поклала на себе обов"язки по утриманню та вихованню своєї внучки, бажає стати її опікуном.
В судове засідання сторони не з"явилися. Надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Згідно заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 16.07.2019 року, остання зазначила, що дає згоду на позбавлення її батьківських прав відносно її дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зв"язку з тим, що не має можливості брати участь у її вихованні, в неї немає житлових умова, матеріальної можливості утримувати дитину ( а.с. 38).
У з"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір"ю малолітньої дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 7).
Як вбачається з дублікату Витягу про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої ст. 135 СК України, виданого Андріяшівською сільською радою Бердичівського району Житомирської області, відомості про батька дівчинки - ОСОБА_7 записані за заявою матері ( а.с. 11).
Згідно Акту обстеження соціально - побутових умов сім"ї ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які проживають за адресою : АДРЕСА_1 12.04.2019 року встановлено що відповідачка не проживає з донькою з січня 2018 року, рекомендовано ОСОБА_1 вирішити питання щодо позбавлення батьківських прав доньки відносно її дитини ОСОБА_6 , 2015 р.н. ( а.с. 8-9).
Відповідачка злісно ухиляється від виконання обов'язків по вихованню доньки, без поважних причин не піклується про її здоров» я, фізичний, духовний розвиток, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, одягом, взагалі не спілкується з дитиною, що стверджується матеріалами справи .
Як вбачається з характеристики, виданої в.о. старости Райгородецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області Андріяшівського старостинського округу № 1 відносно ОСОБА_2 1989 р.н., в серпні 2018 року остання, разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , вибула з села Андріяшівка Бердичівського району Житомирської області за адресою : Луганська область, Новоайдарський район, смт. Новоайдар, більше не з"являлася по місцю реєстрації, не займається духовним розвитком дитини, не спілкується з родиною, матеріально не допомагає ( а.с. 14).
Відповідно до довідки, виданою директором ЗДО " Сонечко" с. Андріяшівка, ОСОБА_9 , 2015 р.н., відвідує Андріяшівський ЗДО з вересня 2018 року. Дівчинку щодня приводить і забирає дідусь, мати дівчинки - ОСОБА_10 жодного разу не приводила доньку ( а.с. 19).
Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Райгородоцької сільської ради від 18.04.2019 року № 34, орган опіки та піклування сільської ради вважає за доцільне підняти клопотання перед Бердичівським міськрайонним судом щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , 1989 р.н. по відношенню до неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 17).
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно з ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перерахованих у ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.
Відповідно до ст. 165 СК України позивачка мала право за наявності достатніх підстав на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_2 . Проте, для з'ясування того, чи є таке втручання у сімейні відносини необхідним та виправдання у демократичному суспільстві, необхідні достатньо переконливі та зважені аргументи на захист інтересів дитини .
Відповідальність батьків за виховання дітей, яка в однаковій мірі покладається як на матір, так і на батька, визначена і в ст. ст.9, 18 Конвенції "Про права дитини", ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 780-ХІІ 27.02.1991 року.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
На підставі вищевикладених обставин суд приходить до висновку, що відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню доньки, оскільки протягом тривалого часу не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не надає матеріальної допомоги на лікування, утримання, не готує її до самостійного життя.
Таким чином дії відповідачки, як матері дитини, є винними, свідомими, а тому на підставі ст. 164 Сімейного Кодексу України, суд прийшов до остаточного висновку про позбавлення відповідачки батьківських прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до подання Бердичівської районної державної адміністрації, як органу опіки та піклування, від 30.09.2009 року, орган опіки та піклування прийшов до висновку , що призначення ОСОБА_1 опікуном над малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є доцільним та відповідатиме найвищим інтересам дитини.
Згідно висновку про стан здоров"я заявника від 09.09.2019 року, виданого Бердичівською ЦРЛ, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , може бути опікуном .
Як вбачається з довідки серії ІІА № 1432300 виданої МВС України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до кримінальної відповідальності не притягувалася, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває .
Також, в судовому засіданні встановлено, що батьківські обов'язки стосовно малолітньої ОСОБА_12 , 2015 р.н., фактично виконує її бабуся ОСОБА_11 , матеріалами справи підтверджено, що вона має намір та бажання виховувати внучку, давати їй необхідні суспільні навики, створювати усі необхідні умови для життя та навчання, тому суд вважає, що наявні усі підстави для призначення опікуном малолітньої ОСОБА_4 , 2015 року народження, саме ОСОБА_13 1966 року народження.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1536 грн. 80 коп., оскільки позивачка при зверненні до суду з даним позовом звільнена від сплати судового збору та є інвалідом другої групи.
Керуючись ст. ст. 12,13,76-81, 141, 206, 247, 259, 263-265,268,272,354 ЦПК України , ст. ст. 150,155,164,165 СК України, ст. 60 ЦК України , суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - служба у справах дітей Бердичівської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки над малолітньою дитиною та призначення опікуна задовольнити повністю.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Андріяшівка Бердичівського району Житомирської області, яка зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 , фактично проживає : АДРЕСА_2 , відносно її малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2
Встановити над малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 опіку та призначити ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженку с. Привитів Любарського району Житомирської області, опікуном над малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою с. Андріяшівка Бердичівського району Житомирської області.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 1536 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги можуть також подаватися учасниками справи до або через відповідні суди.
Головуючий : Т.М. Вдовиченко