Справа № 810/2116/18
01 жовтня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.
За участю секретаря: Гайворонського В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року, суддя Панченко Н.Д., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пухівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Пухівської сільської ради, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області №959-ХХІІІ-VII від 06.02.2018 року про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства площею 0,30 по АДРЕСА_1 ;
- зобов'язано Пухівську сільську раду Броварського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства площею 0,30 га по АДРЕСА_1 , згідно з графічним матеріалом та в порядку і спосіб передбачений ст. 118 Земельним кодексом України.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області від 27.03.2018 року №959-ХХІІІ-VII «Про відмову у наданні земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ». Зобов'язано Пухівську сільську раду Броварського району Київської області (ідентифікаційний код 04363946, місцезнаходження: 07413, Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Центральна, буд. 118 А) прийняти у порядок та спосіб, що визначений чинним законодавством, рішення про надання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства площею 0,30 га по АДРЕСА_1 .
07 серпня 2019 року позивач звернувся до суду з клопотанням в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в якому просив зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Пухівську сільську раду подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року у задоволенні клопотання про зобов'язання Пухівську сільську раду подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі № 810/2116/18 відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить зобов'язати Пухівську сільську раду Броварського району Київської області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року у справі № 810/2116/18 відмовлено.
Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 07 серпня 2019 року позивач звернувся до суду з клопотанням в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в якому просив зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Пухівську сільську раду подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
На обґрунтування поданого клопотання зазначив, що постановою Броварського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Київській області за виконавчим листом № 810/2116/18 було відкрито виконавче провадження ВП № 57563035, проте боржником рішення суду не виконано, у зв'язку з чим постановами державного виконавця на боржника було накладено штрафи в розмірі 5100 грн. та 10200 грн., відповідно.
У подальшому постановою державного виконавця було закінчено виконавче провадження ВП № 57563035, а також направлено в адресу начальника Броварського відділу ГУ НП в Київській області повідомлення про вчинення Пухівською сільською радою кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 КК України у зв'язку із невиконанням судового рішення.
Вирішуючи клопотання про зобов'язання Пухівську сільську раду подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі № 810/2116/18, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення вищезазначеного клопотання.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до частини першої загаданої процесуальної норми суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС).
Колегія суддів зазначає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття рішення у справі по суті.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, а не обов'язком, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у додатковій постанові від 31 липня 2018 року по справі №235/7638/16-а.
Наведені позивачем доводи щодо необхідності вжиття спірних процесуальних заходів є необґрунтованими, а тому суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача щодо встановлення відповідачу строку для подання про виконання рішення суду першої інстанції.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відмова суду першої інстанції у встановленні відповідачу строку для подання звіту щодо виконання судового рішення, не позбавляє позивача права здійснювати примусове виконання рішення в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 пункт 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Пилипенко О.Є.
Постанову виготовлено: 01 жовтня 2019 року.