П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 814/804/18
Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді : Бойка А.В.,
суддів: Стас Л.В.,
Турецької І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року по справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
В березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області, в якому просив: визнати протиправними дії Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області з неприйняття рішення щодо відмови в задоволенні звернення позивача від 05.12.2017р. з перерахунку та виплати пенсії; зобов'язати Управління вчинити певні дії відповідно до вимог ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 03.10.2017р. в майбутньому; зобов'язати Управління провести з 01.10.2017р. перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплачувати її в майбутньому.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправним рішення Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області від 15.12.2017р. щодо відмови у перерахуванні ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Зобов'язано Баштанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області провести з 01.12.2017р. перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року апеляційну скаргу Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області задоволено; рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
27.05.2019р. ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року по справі №814/804/18 за виключними обставинами.
В обґрунтування вказаних вимог, заявник посилається на рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019р. №1-р (ІІ)/2019, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України, словосполучення «дійсної строкової служби», яке міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено, що відповідно до пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України, є підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019р. замінено відповідача по справі Баштанське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на процесуального правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 361 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 1 частини 5 статті 361 КАС України передбачено, що підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Так, положеннями ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-XII передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Тобто, обов'язковою була умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.
Таким чином, право на обчислення пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» поширюється на осіб визначених ч.3 ст.59 цього Закону лише за наявності у сукупності трьох умов, а саме:
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
За даними військового квитка серії НОМЕР_2, виданого 17.09.1991р., ОСОБА_1 проходив строкову службу в Збройних Силах Союзу РСР з 30.10.1976р. по 24.10.1978р.
Згідно довідки від 27.01.1987р. №748, виданої Виконавчим комітетом Чорнобильської районної Ради народних депутатів Київської області, позивач брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС з 09.01.1987р. по 27.01.1987р. В цей період позивач, відповідно до записів у трудовій книжці, працював в Управлінні внутрішніх справ Миколаївського облвиконкому з 01.12.1984р. по 16.10.1989р.
26.05.2006р. ОСОБА_1 документовано посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи № НОМЕР_1 .
З 2001 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду, як пенсіонер по інвалідності, та отримує пенсію, відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-XII (в редакції чинній на момент виходу на пенсію).
05.12.2017р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області із заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
15.12.2017р. листом за №П-29Пз орган Пенсійного фонду відмовив ОСОБА_1 у задоволенні вказаної заяви, зазначивши, що відсутні підстави для перерахунку його пенсії, згідно ч.3 ст.59 Закону №796-XII, оскільки участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС останній приймав не в період проходження строкової служби.
Не погоджуючись з правомірністю вказаної відмови позивач оскаржив її в судовому порядку.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що положення частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо права на перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, розповсюджуються не лише на військовослужбовців строкової служби, а й на військовозобов'язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, Одеський апеляційний адміністративний суд в постанові від 09.08.2018р. дійшов висновку, що відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивачу як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, є правомірною, оскільки позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової служби, а тому пільги, визначені частиною 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на нього не поширюються.
Проте, 25.04.2019р. Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
У рішенні Конституційного Суду України наголошується, що закріплений у Конституції України обов'язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.
Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначив, що аналіз положень ст.ст.16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов'язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за ч.3 ст.59 Закону та обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов'язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків.
«Отже, військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов'язку, мають різний рівень соціального забезпечення. Такий підхід законодавця до визначення рівня соціального забезпечення вказаних категорій осіб не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності», - підкреслюється у Рішенні Суду.
Таким чином, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.
Словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях ч.3 ст.59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним.
Частиною другою статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України.
За приписами статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З наведеного слідує, що дія окремих положень частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» втратила чинність з 25.04.2019р. і не має зворотної сили.
Таким чином, Рішення Другого Сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019р. №1-р(ІІ)/2019 (справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19) не може бути застосовано до правовідносин з приводу виплати пенсії позивачеві, що виникли до 25.04.2019р.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.11.2018р. у справі №755/4893/18.
Враховуючи, що до 24.04.2019р. визнані неконституційними положення частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були чинними, оскільки втратили чинність лише з 25.04.2019р., колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25.04.2019р.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, оскільки дії Управління з відмови у перерахунку пенсії станом на момент ухвалення рішення суду першої інстанції є правомірними, так як на момент розгляду справи вимога частини третьої статті 59 Закону щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи лише під час проходження дійсної строкової служби була чинною.
Відповідно до ч. 4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2018р. по справі №814/804/18 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325, 361, 368, 369 КАС України, суд апеляційної інстанції
Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року по справі №814/804/18 скасувати за виключними обставинами.
Прийняти нову постанову, якою апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 25 квітня 2019 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька