02 жовтня 2019 року справа №200/4408/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Гайдара А.В., Міронової Г.М., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі № 200/4408/19-а (головуючий 1 інстанції Мозговая Н.А. повний текст складений у м. Слов'янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, треті особи на стороні відповідача які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління», Міністерство інфраструктури України про скасування рішень,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (далі-відповідач), треті особи на стороні відповідача які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Міністерство інфраструктури України, Комунальне підприємство «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 22.10.2018 року № 444 «Про затвердження коефіцієнта співвідношення та тарифів на проїзд та перевезення багажу у транспортних засобах комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління»; визнання протиправними та скасування рішень Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 27.02.2017 року № 6 «Про узгодження тарифів на проїзд в автобусах, які працюють у режимі маршрутного таксі на маршрутах», від 27.02.2017 року № 5 «Про затвердження тарифів на проїзд та перевезення багажу у транспортних засобах комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління».
21.06.2019 року ОСОБА_1 , подав до суду першої інстанції заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії до проектів рішень від 21.05.2019 року «Про затвердження тарифів на перевезення пасажирів та багажу у електричному та автомобільному транспорті комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління», «Про затвердження коефіцієнта співвідношення у електричному та автомобільному транспорті комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління», «Про узгодження тарифів на перевезення пасажирів у транспортних засобах, які працюють у режимі маршрутного таксі на міських маршрутах м. Маріуполя до розгляду адміністративної справи № 200/4408/19-а по суті.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року відмовлено у задоволенні вказаної заяви.
Позивач з вказаним рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року та задовольнити вимоги заяви про забезпечення позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами заяви про забезпечення позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що вжиття заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Вважає, що необхідність забезпечення позову обумовлюється тим, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та інтересам громади м. Маріуполь, захист прав, свобод та інтересів позивача а також інтересів громади м. Маріуполь стане неможливим без вжиття вказаних заходів. На думку апелянта, для відновлення порушених прав, свобод та інтересів позивача а також інтересів громади м. Маріуполь необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Від відповідача та КП «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» надійшли відзиви на апеляційну скаргу в яких зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим а тому апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Позивач звернувся із заявою про розгляд справи за його обовязковою участю, при цьому двічі звертався із клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у задоволенні яких було відмовлено ухвалами суду від 05.09.2019 року та від 01.10.2019 року, виходячи з того, що явка позивача не визнавалася судом обов'язковою (а.с. 118,122,147,151).
Третя особа - КП «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» звернулася із заявою про розгляд справи без особистої участі представника.
2 жовтня 2019 року позивач звернувся з заявою про перенесення розгляду справи у зв'язку зі знаходженням на лікуванні.
Колегія суддів, враховуючи стислий процесуальний строк щодо апеляційного перегляду ухвали суду, відсутність клопотання про продовження строку розгляду справи, наявність в матеріалах справи достатніх доказів про права та обов'язки сторін, відсутність можливості проведення відеоконференції з Жовтневим районним судом м. Маріуполя та Приморським районним судом м. Маріуполя через проведення власних судових засідань в зазначений проміжок часу судами першої та апеляційної інстанцій, в тому числі в режимі відеоконференції, що підтверджено довідкою Відділу інформаційних технологій від 01.10.2019 року (а.с. 150), керуючись п.п. 1,2 ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 313 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно вимог частин 1, 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, заслухав суддю - доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
Приписами статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Як вбачається із ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 КАС України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відтак, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову вбачається, що він просить вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії до проектів рішень від 21.05.2019 року «Про затвердження тарифів на перевезення пасажирів та багажу у електричному та автомобільному транспорті комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління», «Про затвердження коефіцієнта співвідношення у електричному та автомобільному транспорті комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління», «Про узгодження тарифів на перевезення пасажирів у транспортних засобах, які працюють у режимі маршрутного таксі на міських маршрутах м. Маріуполя до розгляду адміністративної справи № 200/4408/19-а по суті.
Разом з тим, заявник у своєму клопотанні необхідність забезпечення позову обгрунтовує: існуванням очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та інтересам громади м. Маріуполя; захистом прав, свобод та інтересів позивача та інтересів громади м. Маріуполя, який стане неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав, свобод та інтересів позивача та інтересів громади м. Маріуполя необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, посилаючись при цьому на складність та неможливість компенсувати сплачені кошти за проїзд у громадському транспорті.
Колегія суддів, враховує, що вказані вище спірні рішення є проектами, а не рішеннями субєкту владних повноважень - відповідача, а тому не вбачає очевидних ознак протиправності оскаржуваних проектів рішення.
Крім того, того суд апеляційної інстанції зазначає, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, який згідно приписів ч. 1 ст. 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю» користується пільгою на безоплатній проїзд.
Судом не встановлено і позивачем не доведено, в чому саме невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.
Апеляційний суд відхиляє посилання позивача на заподіяння шкоди правам та інтересам громади м. Маріуполя, оскільки з даним позовом ОСОБА_1 звернувся особисто, а не в інтересах громади м. Маріуполя. В матеріалах справи відступні докази надання громадою м. Маріуполя повноважень ОСОБА_1 виступати від імені громади.
З огляду на викладине апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про те, що в даному випадку позивач оскаржує проекти рішень, що в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України не є рішенням суб'єкту владних повноважень, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим, оскільки не передбачає настання правових наслідків.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Ухвала суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі № 200/4408/19-а за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради треті особи на стороні відповідача які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління», Міністерство інфраструктури України про скасування рішень - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі № 200/4408/19-а - залишити без змін.
Повний текст постанови складений та підписаний 2 жовтня 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення окрім випадків визначених статтєю 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач: І.В. Геращенко
Судді: А.В. Гайдар
Г.М. Міронова