_______________________________________________________________________________________________________________________ Справа № 520/5019/18
Провадження № 4-с/520/94/19
02.10.2019 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі - Кириковій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Андрія Олександровича, за участю заінтересованої особи - ОСОБА_2 , про часткове скасування постанови про накладення арештів на кошти боржника,
08 липня 2019 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Андрія Олександровича, за участю заінтересованої особи - ОСОБА_2 , про часткове скасування постанови про накладення арештів на кошти боржника, в якій скаржник просить суд:
- визнати причину пропуску строку звернення до суду з відповідною скаргою поважною та поновити такий строк;
- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Андрія Олександровича від 04.06.2019 року винесену в рамках виконавчого провадження ВП №59271478 в частині накладення арешту на пенсію ОСОБА_1 , яка зберігається на картковому рахунку № НОМЕР_1 , у філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк».
Відповідно до автоматизованої системи документообігу справу за вказаною скаргою було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 11 липня 2019 року прийнято вказану скаргу до розгляду, на підставі якої відкрито провадження по справі та призначено дату, час і місце проведення судового засідання.
31.07.2019 року до суду надійшов відзив на скаргу від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Андрія Олександровича, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на її необґрунтованість.
У судові засідання призначені на 28.08.2019 року та 02.10.2019 року скаржник не з'явився, про дату, час і місце проведення яких повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення судових повісток, про причини неявки суд не повідомив.
Приватний виконавець Цинєв А.О. у судове засідання не з'явився, однак 28.08.2019 року надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №520/5019/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За наслідком розгляду вказаної справи, 15.11.2018 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 104983 гривні 95 копійок, спричинену внаслідок кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Постановою Одеського апеляційного суду від 20.03.2019 року рішення Київського районного суду міста Одеси від 15.11.2018 року залишено без змін, а відтак набрало законної сили 20.03.2019 року.
На виконання вказаного рішення суду, 03 червня 2019 року Київським районним судом міста Одеси видано відповідний виконавчий лист №520/5019/18, на підставі якого приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Цинєвим А.О. відкрито виконавче провадження ВП №59271478, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.06.2019 року.
Також, приватним виконавцем 04.06.2019 року винесено постанову про арешт коштів боржника, якою у тому числі накладено арешт на картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», на ім'я ОСОБА_1 , відповідно до якого останній отримує пенсію.
ОСОБА_1 будучи незгодним з вказаною постановою, в частині накладення арешту на картковий рахунок, відкритий на його ім'я, відповідно до якого він отримує пенсію, звернувся до суду з цією скаргою.
З наданих приватних виконавцем до відзиву на скаргу документів, судом встановлено, що 05 липня 2019 року приватним виконавцем Цинєвим А.О. в рамках виконавчого провадження ВП №59271478 винесено постанову про зняття арешту з коштів, якою знято арешт з коштів боржника у розмірі 116551 гривня 35 копійок, який було накладено на підставі постанови про арешт коштів боржника від 04.06.2019 року, що містяться на картковому рахунку № НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465 та належить боржнику.
На підставі викладеного, судом встановлено, що спір між сторонами в цій справі за скаргою скаржника ОСОБА_1 вичерпаний до її розгляду, а відтак відсутній.
Одночасно, суд зазначає, що ОСОБА_1 заявлені вимоги лише щодо скасування постанови в частині накладення арешту на картковий рахунок відкритий на його ім'я, в якій в свою чергу приватним виконавцем було скасовано. Вимог щодо визнання дій приватного виконавця протиправними, скаржником не заявлено.
Пунктом 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відсутній предмет спору провадження у справі підлягає закриттю.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Під предметом спору розуміється об'єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.
Об'єктом цивільних правовідносин є матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини.
Види об'єктів цивільних прав визначені ст. 177 ЦК України.
Коло правовідносин, які можуть виникати щодо того чи іншого об'єкту цивільних прав ЦК України не обмежено.
Тобто, учасники правовідносин можуть вступати у будь-які правовідносини щодо певного об'єкту цивільних правовідносин, не заборонені і не обмежені законом.
Зміст таких правовідносин є досить широким та становить усі права та обов'язки їх учасників, визначені договором та законодавством.
Предмет спору не є тотожним предмету позову, яким є частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті.
Предметом позову є позовні вимоги.
Предмет спору - є достатньо простим для визначення (з'ясування) та станом на момент виникнення спору є таким, що фактично існує та не може бути заперечений сторонами.
Правове значення категорії предмет спору і пов'язані із цим правові наслідки на час розгляду справи чітко визначені ЦПК України, саме із нею процесуальний закон пов'язує закриття провадження у справі в порядку пункту 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України (відсутність предмету спору, а не предмету позову).
Крім того, суд зазначає, що необхідність запровадження такого правила, встановленого пунктом 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України, обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Пороте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
До такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17.
Частиною 9 статті 10 ЦПК України передбачено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
При викладених обставинах, суд вважає, що провадження по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Андрія Олександровича, за участю заінтересованої особи - ОСОБА_2 , про часткове скасування постанови про накладення арештів на кошти боржника, підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Керуючись ст. п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, п. 15.5 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд,
Провадження по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Андрія Олександровича, за участю заінтересованої особи - ОСОБА_2 , про часткове скасування постанови про накладення арештів на кошти боржника - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено - 02 жовтня 2019 року.
Головуючий Калініченко Л. В.