Справа № 947/23750/19
Провадження № 1-кс/947/12984/19
02.10.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019160000000929 від 30.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Як вбачається з клопотання, 30.09.2019 року близько 05:50 годині водій ОСОБА_5 1991 р.н. керуючи автомобілем «Mitsubichi Lancer» рз НОМЕР_1 рухався по ад Одеса-Чорноморськ з боку м. Одеси в напрямку м. Чорноморськ, де на ділянці 1 км.+50 м. Овідіопольського р-ну Одеської області здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перетинав проїзну частину у не встановленому місці. Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_6 помер на місці пригоди.
Під час огляду місця ДТП транспортний засіб - автомобіль «Mitsubichi Lancer» рз НОМЕР_1 вилучений та направлений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів № 7 МПФ ДП «Інформ-ресурси» МВС України, у зв'язку із необхідністю проведення судових автотехнічних експертиз.
Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що транспортний засіб має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, його арешт потрібен для позбавлення власників можливості відчужувати вказане майно, щоб в ході подальшого розслідування мати можливість його дослідження за місцем зберігання. Якщо транспортний засіб буде перебувати у володінні осіб, які зацікавлені в кінцевому рішенні по кримінальному провадженню або до них буде доступ сторонніх осіб, існує реальна загроза відчуження, зміни або знищення вказаного майна, їх втрата може слугувати втратою доказової бази у провадженні.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явились. Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.
Від власника майна ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд клопотання без його участі. Крім того, відповідно до заяви, власник майна не заперечував проти накладення арешту на майно.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України»: «Зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів».
Автомобіль «Mitsubichi Lancer» рз НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 від 19.10.2010 року належить ОСОБА_7 , зареєстрований АДРЕСА_1 .
Слідчий суддя зазначає, що вилучений в ході огляду місця події транспортний засіб, відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки міг зберегти на собі сліди зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, а також містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що в свою чергу, свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження майна.
Вищезазначене також підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 30.09.2019 року, відповідно до якої вилучений транспортний засіб визнаний речовим доказом в рамках кримінального провадження №12019160000000929 від 30.09.2019 року.
Також, арешт транспортного засобу необхідний для проведення експертних досліджень, з метою встановлення слідів та ушкоджень, отриманих внаслідок дорожньо-транспортної події, а також для з'ясування причин дорожньо-транспортної пригоди.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпеченні збереження речових доказів.
Крім того, не накладення арешту на майно може призвести до його знищення або приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.
Враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереженні, а також для забезпечення, в подальшому, проведення необхідних експертних досліджень та слідчих дій з вказаним транспортним засобом, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019160000000929 від 30.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль «Mitsubichi Lancer», рз НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 від 19.10.2010 року, належить ОСОБА_7 , із подальшим утриманням транспортного засобу на майданчику тимчасового збереження транспортних засобів, в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 ..
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1