Справа № 947/21886/19
Провадження № 3/947/6051/19
02.10.2019 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м.Одеси Борщов І.О., розглянувши у приміщені суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серія АПР18 №344149 від 03.09.2019, складений ДОП СП Таїровського ВП Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Бевз Ю.І. щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює в «Одесагорелектротранспорт», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч.1 ст.51 КпАП України,
ОСОБА_1 , 03.09.2019 о 17.10 годині, знаходився у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою АДРЕСА_2 , таємно викрав крабові палички та пляшку пива, на загальну суму 29 грн. 72 коп., чим вчинив дрібне викрадення чужого майна.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, від отримання судової повістки утримався, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином за допомогою смс-повідомлення.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тому, з огляду на вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 , ознайомлений під розпис з протоколом про адміністративне правопорушення, ухилився від отримання судової повістки, будучи обізнаним про розгляд судом справи щодо нього за допомогою смс-повідомлення, сам до суду не прибув та не цікавився провадженням щодо нього, дійшов висновку про зловживання ОСОБА_1 правами з метою затягування строків розгляду справи. Подальше листування за таких умов буде явно не виправданим витрачання коштів державного бюджету. Виходячи з викладеного ОСОБА_1 вважається таким, що сповіщений належним чином про судове засідання і справу розглянуто без його участі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не оспорює.
Винність ОСОБА_1 , крім визнання ним вини у вчиненому і його пояснень, підтверджується сукупністю інших доказів, що є у справі: протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , рапортом, заявою, довідкою про вартість викраденого майна тощо.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, то він визнається винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КпАП України.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.221, 283, 284 КпАП України, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КпАП України, на підставі якої піддати його штрафові в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 170 (Сто сімдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 (Триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 положення ст.308 КпАП України, згідно якої у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст.307 КпАП України, а саме не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Після чого в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.
Суддя Борщов І. О.