Справа № 500/5005/19
Провадження № 2-а/500/132/19
01 жовтня 2019 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді Баннікової Н.В.,
при секретарі: Шлєхтенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора рядового поліції 1 батальйону 1 роти Відділу з організації несення служби в м. Ізмаїл УПП в Одеській області Граматика Олега Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ з організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора рядового поліції 1 батальйону 1 роти Відділу з організації несення служби в м. Ізмаїл УПП в Одеській області Граматика О.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ з організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області (далі - Відділ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
У своїй позовній заяві зазначив, що 01.07.2019 року о 16 год. 39 хв. інспектором Граматиком О.В. була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. Зазначає, що вищевказана постанова винесена безпідставно, з істотними порушеннями його прав, не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню. Як вказує позивач, дійсно, 01.07.2019 року приблизно о 16 год. 15 хв., він, керуючи автомобілем марки «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Шевченка у м. Ізмаїл Одеської області та здійснював поворот праворуч на вул. Рєпіна, де дорога складається з декілької проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги. Пішоход у той час не переходив проїзну частину на яку він здійснював поворот. Враховуючи, що дорога по вул. Рєпіна у м. Ізмаїл Одеської області має дві проїзні частини, межами яких є розділювальна смуга, а при здійсненні ним повороту праворуч на проїзній частині, на яку він повертав, не було пішоходів, вважає, що оскаржувана постанова винесена безпідставно та порушує його права. Крім того, постанова була складена не на місці здійснення маневру, а вже біля будинку № 59 по вул. Рєпіна, де він був зупинений інспектором поліції Граматиком О.В. тощо, що вважає є порушенням.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позовну заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.
Відповідач надав заяву про розгляд справи без його участі, вважає, що постанова винесена законно, у задоволенні позову ОСОБА_1 просить відмовити. 26.07.2019 р. надав суду диск у підтвердження своїх заперечень (а.с.22).
Третя особа - начальник Відділу надав до суду лист, з якого вбачається, що Відділ з організації несення служби у м. Ізмаїл заперечує щодо задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Додано диск із матеріалами відеозапису зі службових приладів відеофіксації (а.с.18, 19).
Вивчивши матеріали справи, заслухавши позивача, оглянувши відеозаписи, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 01.07.2019 року о 16 год. 39 хв. інспектором рядовим поліції 1 батальйону 1 роти Відділу з організації несення служби в м. Ізмаїл УПП в Одеській області Граматиком О.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 1284091, якою визнано ОСОБА_1 винним в порушенні п.16.2 ПДР, а саме, що останній 01.07.2019 року о 16 год. 26 хв. у м. Ізмаїл по вул. Рєпіна, 61, керуючи автомобілем «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , повертаючи праворуч не дав дорогу пішоходам, які переходили проїзну дорогу по пішохідному переходу, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425,00 гривень.
Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до пункту 1.3. Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно п. 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Частиною другою та четвертою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в тому числі ст. ст. 122, 126 КУпАП). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Частиною 5 ст. 258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення.
Аналогічне положення міститься і в підпунктах 1, 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Так, диспозицією частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за
винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Вимога цієї норми передбачає, що пішоходи мають перевагу в русі перед транспортними засобами. Для виконання вимог цього пункту водій транспортного засобу обов'язково повинен своїм маневром показати пішоходам, що він дає дорогу, тобто знизити швидкість, якщо цього достатньо для того, щоб дати дорогу або зупинитися. Забороняється здійснювати об'їзд пішохода, який перебуває на пішохідному переході, незалежно від відстані між ним і транспортним засобом, а також збільшувати швидкість з метою «проскочити» перед пішоходом, який ступив на нерегульований пішохідний перехід.
Дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів, якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість (п. 1.10).
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач, керуючи транспортним засобом, а саме, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість та не надав перевагу у русі пішоходам, чим порушив п. 16.2 ПДР України.
Пунктом 16.2 Правил дорожнього руху визначено, що на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
У свою чергу, проїзна частина, це - елемент дороги, що призначений для руху нерельсових транспортних засобів, дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.
Так, з відеозапису, наданого відповідачем та третьою особою, вбачається, що транспортний засіб, яким керував позивач, перетинив проїздну частину на перехресті до того, як пішоходи вийшли саме на ту проїзну частину, по якій останній рухався, оскільки дорога має дві проїзні частини.
Отже, на підставі викладеного, позовна заява підлягає задоволенню.
Разом з тим, підстави, на які позивач посилається у підтвердження своїх вимог щодо прийняття постанови не безпосередньо на місці здійснення маневру, не заслуговують на увагу, оскільки дана норма передбачає розгляд справи не у відокремленому місці для цього (відділі поліції тощо), а можливість розгляду справи на місці вчинення правопорушення. Тобто, оскільки ОСОБА_1 було зупинено робітниками поліції не на місці здійснення маневру, постанова була прийнята на місці зупинення останнього.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, ч. 1 ст. 122, 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 243-244, 246, 262, 286 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора рядового поліції 1 батальйону 1 роти Відділу з організації несення служби в м. Ізмаїл УПП в Одеській області Граматика Олега Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ з організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ № 1284091 від 01 липня 2019 року за ч. 2 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський місткрайонний суд Одеської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.В.Баннікова