Справа № 500/2705/19
Провадження № 2/500/2119/19
01 жовтня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді: Грубіян Л.І.
при секретарі: Івановій Л.П.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У квітні 2019 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 10.03.2017 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 112, мотивуючи позов тим, що спільне життя з відповідачем не склалося, тому що у сторін різні погляди на сімейне життя та обов'язки, на підставі чого в сім'ї відбувалися постійні сварки, спільне життя стало неможливим, що призвело до того, що подружні відносини між ними припинилися. З серпня 2017 року та на даний час сторони мешкають окремо, з цього часу спільне господарство не ведеться, спору про спільне майно немає. Від спільного шлюбу дітей не мають.
Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти розірвання шлюбу не заперечує.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що сторони знаходяться в шлюбі з 10.03.2017 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 112 від 10.03.2017 року. (а.с.3)
Від спільного шлюбу дітей не мають.
Шлюбно-сімейні стосунки сторін та ведення спільного господарства припинено з серпня 2017 року.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим
Згідно ч.3 ст.109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.
На підставі ст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Враховуючи вищезазначене, а також оскільки сторони однією сім'єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача, суд вважає за можливе шлюб розірвати.
Керуючись ст.ст. 110,112, 113, 114, 115 СК України, ст.ст. 12,13,81,89,141,260-263ЦПК України
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт громадянина України № 000402720 від 17.03.2017 року, орган. що видав 5119, РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), який зареєстрований 10.03.2017 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 112 - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Л.І.Грубіян