Справа № 503/159/19
Провадження № 1-кп/493/110/19
30 вересня 2019 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 ,
служби у справах дітей
Балтської райдержадміністрації ОСОБА_5 ,
відділу ювенальної превенції
Балтського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
законного представника н/л обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта Одеської області кримінальне провадження № 12018160320000350 від 02.11.2018 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рибки Піщанського району Вінницької області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, ученя 3 курсу ДНЗ «Кодимське ПТАУ», не працюючого, не одруженого, не депутата, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
02.11.2018 року о 15:00 годині ОСОБА_7 , перебуваючи в коридорі гуртожитку ДНЗ «Кодимське ПТАУ», розташованого за адресою: пров. Перемоги, буд. 1 в м. Кодима Одеської області, через привідчинені двері в кімнаті № 14 на столі побачив ноутбук та з урахуванням обстановки, яка на його переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, через привідчинені двері, проник до вказаної кімнати гуртожитку, звідки таємно, умисно, викрав бувший у використанні ноутбук марки «НР» Pavilion моделі 15-е087sr, вартістю 5392,80 грн., який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після чого, з викраденим майном з місця події зник, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілому збитку на вказану суму.
Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні винним себе у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що 02.11.2018 року знаходився у гуртожитку ДНЗ «Кодимське ПТАУ», розташованого за адресою: пров. Перемоги, буд. 1 в м. Кодима Одеської області. Біля 15:00 години в гуртожитку нікого не було і ідучи до себе в кімнату № 17 і проходячи повз кімнату № 14 побачив на столі ноутбук, після чого увійшов до даної кімнати та забрав ноутбук, який приніс до себе в кімнату № 17 та сховав у сумку і через 10 хвилин вийшов з гуртожитку. Сумку залишив в магазині з дозволу продавця і повернувся до гуртожитку. Повернувшись до гуртожитку побачив працівників поліції, які всіх опитували з приводу зникнення ноутбука, яким зізнався, що крадіжку вчинив він. Викрав ноутбук з метою продажу.
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_7 з багатодітної сім'ї, контроль за старшим сином ослаблений, тому і вчинив злочин.
Потерпілий ОСОБА_9 та законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_10 до судового засідання не з'явилися, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи за їх відсутності. Претензій до обвинуваченого не мають. Щодо міри покарання покладаються на розсуд суду.
У скоєному обвинувачений розкаюється, обставини справи розуміє правильно, докази не оспорює, що відповідно до умов ч. 3 ст. 349 КПК України, дає суду право, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд, з'ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст обставин справи, переконавшись у добровільності його позиції, роз'яснивши йому, що в цьому випадку він буде позбавлений права оскаржувати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вважає, що обвинувачений ОСОБА_7 своїми умисними діями, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, що кваліфікується як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.
Згідно досудової доповіді на обвинуваченого ОСОБА_7 , наданої Кодимським РС філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, ризик вчинення повторного правопорушення мають середній рівень враховуючи який, а також інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію теперішнього правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства ( у тому числі для окремих осіб). На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних право рушень.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, розмір заподіяної шкоди, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В силу ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, відшкодування завданих збитків.
В силу ст. 67 КК України, обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує його відношення до вчиненого, визнання своєї вини, дані про його особу, думку прокурора, і вважає за необхідне обрати ОСОБА_7 покарання в межах санкції ч. 3 ст.. 185 КК України у позбавлення волі.
Однак, беручи до уваги думку прокурора, яка просить застосувати стосовно обвинуваченого умовний термін покарання, захисника, законного представника неповнолітнього обвинуваченого, обвинуваченого, який просить не позбавляти його волі та дати можливість змінити йому життя, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього, в силу ст. 76 КК України, обов'язки.
Цивільний позов потерпілим не заявлявся.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 не обирався.
Враховуючи, що обвинуваченим вчинено кримінальні правопорушення, при розслідуванні якого проводилася товарознавча експертиза, суд вважає, що витрати пов'язані з проведенням експертизи підлягають стягнення з обвинуваченого, відповідно до ст. 124 КПК України.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді на майно, вилучене під час проведення досудового слідства підлягає скасуванню.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 371, 374, 375 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 не обирався.
Ухвалу слідчого судді Кодимського районного суду Одеської області від 16.11.2018 року про накладення арешту на майно - скасувати.
Речові докази по справі, а саме: ноутбук марки «НР» Pavilion моделі 15-е087sr, який знаходиться на збереженні в камері схову Кодимського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області за квитанцією № 218 - повернути за належністю.
Речові докази по справі, а саме: DVD-R диск VIDEX MAMBA ЄМНІСТЮ 4,7 GB із відеозаписом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_7 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 429,00 грн.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Балтський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити обвинуваченому, законному представнику обвинуваченого, прокурору та захиснику. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надіслати його копію потерпілому та його законному представнику.