02 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 923/1937/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Баранець О.М., Кондратова І.Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 ,
на ухвалу Південно - західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Поліщук Л.В., судді - Будішевська Л.О., Таран С.В.)
від 12.08.2019,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МІТЕХ»,
до Приватного акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», ОСОБА_2 , ОСОБА_1
про визнання правочину недійсним,
Рішенням господарського суду Херсонської області від 22.12.2015 у справі №923/1937/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МІТЕХ» задоволено частково, визнано недійсним інвестиційний договір (про інвестування у житлове будівництво) №221/F від 16.11.2005, укладений між ОСОБА_2 та ЗАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» та Українською студією телевізійних фільмів «Укртелефільм» на підставі договору від 30.01.2004, припинено провадження у справі щодо вимог про визнання недійсним договору №221/F-В про відступлення права вимоги від 15.06.2007, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1
26.07.2019 ОСОБА_1 звернулась до Південно - західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Херсонської області від 22.12.2015 у справі №923/1937/15 та скасувати вказане рішення суду в частині визнання недійсним інвестиційного договору №221/F від 16.11.2005 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову у цій частині відмовити.
Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Херсонської області від 22.12.2015.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, 02.09.2019 ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою на ухвалу Південно - західного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 у справі №923/1937/15 до суду касаційної інстанції.
Дослідивши касаційну скаргу ОСОБА_1 , Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах: "Устименко проти України", "Пономарьов проти України") право на справедливий судовий розгляд гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачиться у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на підставі ч. 2 ст. 261 ГПК України.
Скаржник не погоджується з даною ухвалою суду та вважає, що вона підлягає скасуванню оскільки судом неправильно застосовано ч. 2 ст. 261 ГПК України в редакції чинній з 15.12.2017, що не підлягала застосуванню у даній справі, чим порушено п. 13 ч. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Згідно з п. 13 ч. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України та ч.3 ст.3 ГПК України, судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, тобто до набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017.
Згідно з ч. 2 ст. 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Тобто, у вказаній статті врегульовано порядок вчинення процесуальної дії судом апеляційної інстанції, а саме, відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими з порушенням строку, тоді як строки оскарження судових рішень суду першої інстанції, ухвалених до 15.12.2017, врегульовано у статті 93 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).
Таким чином, суд апеляційної інстанції , вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача, яка була подана на рішення Господарського суду Херсонської області від 22.12.2015, вірно керувався приписами ч.2 ст. 261 ГПК України.
Крім того, доводи скаржника, що ОСОБА_1 не може вважатися належним чином повідомленою про розгляд цієї справи, оскільки її як фізичну особу не було повідомлено ані за адресою з Реєстру, ані за адресою, яку б вона самостійно повідомила суду, як це було передбачено ч.1 ст. 64 ГПК України, в редакції, що діяла до 15.12.2017, спростовуються тим, що ухвала місцевого господарського суду, якою призначено справу до розгляду, а також рішення суду першої інстанції були направлені на адресу ОСОБА_1 , яка зазначена скаржником у його апеляційній та касаційній скарзі, а саме - АДРЕСА_1 .
Отже, посилання в касаційній скарзі на те, що рекомендовані повідомлення про невручення поштових відправлень з процесуальними документами з причин «за закінченням строків зберігання» не є доказом належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, не беруться Касаційним господарським судом до уваги з огляду на те, що сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, яку суд з дотриманням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи те, що апеляційна скарга була подана поза межами присічного строку встановленого частиною 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, а доказів в обґрунтування виключних випадків пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою, зазначених у статті 261 Господарського процесуального кодексу України, заявник не навів, а також те, що обставини, викладені в клопотанні про поновлення процесуального строку не є підставою для поновлення пропущеного скаржником строку на подання апеляційної скарги, суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав, передбачених п.п. 1, 2. ч. 2 ст. 261 ГПК України для прийняття апеляційної скарги, поданої після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, до розгляду.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Південно - західного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 у справі №923/1937/15 у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права апеляційним судом є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 287, 290, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №923/1937/15 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Південно - західного апеляційного господарського суду від 12.08.2019.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Південно - західного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 у справі №923/1937/15 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді О. Баранець
І. Кондратова