18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
30 вересня 2019 року м. Черкаси
справа № 925/6/17
Господарський суд Черкаської області у складі колегії суддів: головуючого - судді Скиби Г.М., суддів Боровика С.С., Кучеренко О.І., за участю секретаря судового засідання Брус Л.П. у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув заяву публічного акціонерного товариства “Азот” про перегляд рішення господарського суду Черкаської області від 23.02.2017р. за виключними обставинами у справі за позовом
Національного антикорупційного бюро України, м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - державне підприємство «Енергоринок», м. Київ
до відповідачів:
- публічного акціонерного товариства «Азот», м. Черкаси;
- публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», м. Черкаси
про визнання угоди недійсною,
за участю повноважних представників сторін:
представники сторін та учасників участі не брали.
Господарський суд
03.01.2017р. Національне антикорупційне бюро України звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Азот» та до публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство «Енергоринок» про визнання недійсною угоди у формі заяви ПАТ «Азот» про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.10.2016р. №202-09/64.
Рішенням суду від 23.02.2017р. позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017р. рішення суду від 23.02.2017р. залишено без змін.
29.06.2017р. на виконання рішення господарського суду Черкаської області від 23.02.2017р. було видано накази.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2017р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017р. та рішення господарського суду Черкаської області від 23.02.2017р. залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 27.06.2018р. у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Азот» про перегляд Верховним Судом України судових рішень у справі №925/6/17 - відмовлено.
04.07.2019р. від публічного акціонерного товариства «Азот» надійшла заява про перегляд рішення господарського суду Черкаської області від 23.02.2017р. за виключними обставинами у справі з мотивів скасування Конституційним Судом України пункту 13 частини 1 ст. 17 ЗУ «Про Національне антикорупційне бюро України» рішенням від 05.06.2019р.
Згідно ч. 4 ст. 321 ГПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.
У відповідності до ч. 9 ст. 33 ГПК України незалежно від того, у якому складі розглядалася справа, перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, здійснюється колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.
Ухвалою від 01.08.2019р. заяву публічного акціонерного товариства “Азот” про перегляд рішення господарського суду Черкаської області від 23.02.2017р. за виключними обставинами прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Скиби Г.М., суддів Боровика С.С., Кучеренко О.І.
В судове засідання представники сторін та третьої особи не з'явилися, що не перешкоджає суду проводити розгляд справи, оскільки явка представників обов'язковою не визнавалася.
До початку судового засідання представник Національного антикорупційного бюро України надіслав до суду електронною поштою клопотання від 30.09.2019р. №102-230/32865 про розгляд заяви без участі представника НАБУ у зв'язку з його участю в судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді.
Заяву про перегляд рішення господарського суду Черкаської області від 23.02.2017р. у справі №925/6/17 за виключними обставинами ПАТ “Азот” подано на підставі п.1) ч. 3 ст. 320 ГПК України (встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону).
Заявник посилається на те, що 05.06.2019р. у справі №3-234/2018(3058/18) за конституційною скаргою акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України «Про національне антикорупційне бюро України» Другий сенат Конституційного Суду України прийняв рішення №4-р(ІІ)2019, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про національне антикорупційне бюро України» від 14.10.2014р. №1698-VII, відповідно до якого Національному антикорупційному бюро України надається право «за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України».
Даною нормою позивач обґрунтував правомірність свого звернення до суду із заявленим позовом.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України встановлено, що положення п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про національне антикорупційне бюро України» від 14.10.2014р. №1698-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, до 05 червня 2019 року положення п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про національне антикорупційне бюро України» від 14.10.2014р. №1698-VII є чинними (мають юридичну силу) та підлягали застосуванню господарським судом Черкаської області при прийнятті рішення від 23.02.2017р. у даній справі.
Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічне положення закріплено у статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України».
Правову позицію щодо втрати чинності п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про національне антикорупційне бюро України» на підставі рішення Конституційного Суду України №4-р(ІІ)2019 лише з 05 червня 2019 року відображено також і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01 серпня 2019 року по справі №910/10324/18 (п. 23-27).
Позов Національного антикорупційного бюро України до публічного акціонерного товариства «Азот» та до публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство «Енергоринок» у даній справі зареєстровано господарським судом Черкаської області 03 січня 2017 року. Спірне судове рішення прийнято 23.02.2017р.
Тому доводи ПАТ «Азот» про те, що на час звернення до суду у позивача були відсутні повноваження (право) на звернення до суду із позовом про визнання недійсною угоди у формі заяви ПАТ «Азот» про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.10.2016р. №202-09/64, а позов підлягав залишенню без розгляду - суд відхиляє як необґрунтовані.
Крім того, у відповідності до п.1) ч. 3 ст. 320 ГПК України визначено, що підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами, зокрема, є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
За змістом рішення суду першої інстанції від 23.02.2017р. у справі №925/6/17 господарський суд Черкаської області визнав недійсною угоду у формі заяви ПАТ «Азот» про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.10.2016р. №202-09/64 (а.с. 140-150 том 1).
За загальним правилом нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України). Це ж стосується і односторонніх правочинів.
Отже ухвалення судом рішення про визнання правочину недійсним не потребує його виконання ні у добровільному, ні у примусовому порядку.
Учасниками справи не надано суду доказів, доводів та заперечень щодо того, що судове рішення у справі №925/6/17 про визнання недійсною угоди у формі заяви ПАТ «Азот» про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.10.2016р. №202-09/64 станом на час звернення заявника до суду і на час розгляду заяви є невиконаним.
Отже, виходячи із предмету спору по справі судове рішення не може вважатись невиконаним в контексті приписів п.1) ч. 3 ст. 320 ГПК України, оскільки рішення, що набрало законної сили, яким визнано недійсною угоду у формі заяви ПАТ «Азот» про зарахування зустрічних однорідних вимог, не передбачає ні добровільного, ні примусового виконання, ні вчинення будь-яких інших дій.
Питання реституції по визнаній недійсною угоді не було предметом позовних вимог і судового рішення у даній справі.
У відповідності до ч. 2 ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Отже заявнику ПАТ «Азот» слід відмовити у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Черкаської області від 23.02.2017р. у справі №925/6/17 за виключними обставинами.
Сплачений судовий збір за розгляд заяви покладається на ПАТ «Азот».
У відповідності до ч. 4 ст. 325 ГПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення за виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 234, 325 ГПК України, господарський суд
Відмовити публічному акціонерному товариству «Азот» у задоволенні заяви від 27.06.2019р. №501-06/396 про перегляд рішення господарського суду Черкаської області від 23.02.2017р. у справі №925/6/17 за виключними обставинами.
Залишити рішення господарського суду Черкаської області від 23.02.2017р. у справі №925/6/17 в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена на загальних підставах до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Ухвалу направити учасникам справи в порядку ч. 2 ст. 242 ГПК України.
Головуючий суддя Г.М. Скиба
Судді С.С. Боровик
О.І. Кучеренко