Іменем України
23 вересня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/473/19
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Ноувен М.П.,
за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/473/19, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОСТУДІО ГРУП”
вул. Мішуги, 12, оф.352, м. Київ, 02140
до відповідача: Фермерського господарства “Агросистема”
вул. Гагаріна, 19, с. Поповичка, Талалаївський р-н, Чернігівська обл., 17242
про стягнення 3 499 996,50 грн
за участю:
представника позивача: не з'явився;
представника відповідача: не з'явився;
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОСТУДІО ГРУП” звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Фермерського господарства “Агросистема” про стягнення 3 499 996,50 грн заборгованості, а саме: 2 499 997,50 грн суми передоплати та 999 999,00 грн штрафу.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.07.2019 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, встановлено строк сторонам для подання відзиву на позов, заперечень проти позову. Попереднє судове засідання призначено на 29.07.2019.
У підготовчому засіданні 29.07.2019 суд протокольно постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 14.08.2019 до 12 год.00 хв.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 07.10.2019, закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 16.09.2019 о 12 год.00хв.
У судовому засіданні 16.09.2019 оголошено перерву до 23.09.2019 до 12 год.50 хв.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції № 1400044623996, № 1400044624003, №1400045113592 (відповідач), 1400045279733 (відповідач).
У судових засіданнях 29.07.2019, 14.08.2019, 16.09.2019 був присутній представник позивача, відповідач повноваженого представника не направив.
У судове засідання 23.09.2019 представники сторін не з'явились.
Належне повідомлення судом сторін про розгляд справи підтверджується наявними матеріалами справи.
У судовому засіданні 23.09.2019 підписано вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.
Позиції учасників справи.
Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договорів поставки зерна майбутнього врожаю №10/01-2019 від 10.01.2019 та № 04/02-2019 від 02.02.2019.
14.08.2019 позивачем подані заява про уточнення позовних вимог від 13.08.2019 та письмові пояснення від 13.08.2019, які залучені судом до матеріалів справи.
Відповідно до поданої заяви від 13.08.2019 про уточнення позовних вимог позивач зазначає, що ним у резолютивній частині позову невірно зазначено, що ТОВ «АГРОСТУДІО ГРУП» просить стягнути заборгованість в розмірі 2 499 997,50 грн, а не суму попередньої оплати.
У письмовому поясненні від 13.08.2019 представником позивача зазначено, що у тексті претензії від 01.04.2019 ТОВ «АГРОСТУДІО ГРУП» допустило описку, вказавши 250 метричних тон замість 200 метричних тон.
Суд прийняв до розгляду уточнення та письмові пояснення.
Відповідач відзиву на позов у встановлені судом строки не надав.
Відповідно до ч.9 ст.164 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Будь яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.
Фактичні обставини справи.
10.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОСТУДІО ГРУП» (Покупець) та Фермерським господарством «Агросистема» (Продавець) укладено договір поставки зерна майбутнього врожаю № 10/01-2019 (далі - Договір № 10/01-2019).
Відповідно до п. 1.1. Договору № 10/01-2019 в порядку та на умовах, визначених цим договором , Постачальник зобов'язується поставити (передати) у власність Покупцю наступну сільськогосподарську продукцію українського походження (надалі Товар): найменування Товару - зерно Кукурудзи 3 класу, показники згідно ДСТУ 4525:2006, одиниця виміру Товару - метрична тонна, кількість Товару - 650 мт, а Покупець зобов'язується прийняти Товар (поставлений насипом) та оплатити його.
02.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОСТУДІО ГРУП» (Покупець) та Фермерським господарством «Агросистема» (Продавець) укладено договір поставки зерна майбутнього врожаю № 04/02-2019 (далі - Договір № 04/02-2019).
Відповідно до п. 1.1. Договору № 04/02-2019 в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов'язується поставити (передати) у власність Покупцю наступну сільськогосподарську продукцію українського походження (надалі - Товар): найменування Товару - зерно Кукурудзи 3 класу, показники згідно ДСТУ 4525:2006, одиниця виміру Товару - метрична тонна, кількість Товару - 200 мт, а Покупець зобов'язується прийняти Товар (поставлений насипом) та оплатити його.
Пунктом 1.2. Договору № 10/01-2019 та Договору № 04/02-2019 сторони передбачили термін поставки: до 01 квітня 2019 року.
Поставка відповідної партії Товару вважається здійсненою в момент підписання між Покупцем та Постачальником видаткової накладної (акту приймання - передачі товару) на умовах поставки, передбаченої договором (п. 1.3. Договору № 10/01-2019 та Договору 04/02-2019).
Відповідно до п. 3.1. Договору № 10/01-2019 та Договору № 04/02-2019 попередня оплата Товару здійснюється із розрахунку ціни одиниці виміру товару 3.2. (станом на момент укладення Договору), яка складає 4 000, грн 00 коп. за 1 метричну тонну.
Сума попередньої оплати за Товар становить: два мільйони грн 00 коп. у тому числі ПДВ, п'ятсот тисяч грн 00 коп. у тому числі ПДВ (п.п. 3.1.1. Договору №10/01-2019 та Договору №04/02-2019 відповідно).
Пунктом 4.1., 4.2. Договору № 10/01-2019 та Договору №04/02-2019 сторони передбачили, що покупець протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту набрання чинності Договором зобов'язується перерахувати кошти (попередня оплата Товару), передбачені п. 3.1. Договору на поточний рахунок Постачальника (на підставі рахунку - фактури останнього).
Остаточний розрахунок (за мінусом суми попередньої оплати за Товар, що визначена п. 3.1.1. Договору) за поставлений Покупцю Товар здійснюється Покупцем (на підставі рахунку - фактури Постачальника) протягом 10 календарних днів з моменту отримання Покупцем усіх документів (належним чином оформлених), передбачених у п. 2.3. цього Договору, із розрахунку ціни за одиниці виміру Товару з ПДВ (грн), що визначена на підставі п.п. 3.2., 3.2.1 Договору.
У випадку невиконання/неналежного виконання Постачальником зобов'язань щодо поставки Товару Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю пеню у розмірі 0,1% від суми, що визначена п.3.1.1 цього Договору, за кожен день прострочення зобов'язання, а за прострочення зобов'язання щодо поставки Товару понад 30 днів Постачальник окрім пені, сплачує штраф у розмірі 5% від суми, що визначена п.3.1.1 цього Договору (п. 7.5. Договору № 10/01-2019 та Договору №04/02-2019).
У разі відмови від поставки партії Товару з будь-яких причин, Постачальник зобов'язується повернути суми отриманої попередньої оплати Покупцю протягом 2 банківських днів та сплатити штраф у розмірі 40% від здійсненої попередньої оплати, зазначеної в п. 3.1.1. (п. 7.6. Договору № 10/01-2019 та Договору №04/02-2019).
Відповідно до п. 10.1. Договору № 10/01-2019 та Договору № 04/02-2019 Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 квітня 2019 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідачем виставлялись рахунки Позивачу: № 01 від 11.01.2019 на суму 924 999,07 грн, № 02 від 11.01.2019 на суму 1 674 998,33 грн (за Договором №10/01-2019), № 3 від 04.02.2019 на суму 499 999,50 грн (за Договором № 04/02-2019).
Відповідно до платіжних доручень № 121 від 11.01.2019 на суму 999 999,00 грн, № 122 від 14.01.2019 на суму 924 999,07 грн, № 123 від 14.01.2019 на суму 74 999,93 грн, 152 від 04.02.2019 на суму 499 999,50 грн Позивачем здійснена попередня оплата Товару на загальну суму 2 499 997,50 грн.
У визначений договорами строк - 01.04.2019, Постачальник Товар не поставив, у зв'язку з чим Позивач звернувся до Відповідача з претензією № 01/04-2019-1 від 01.04.2019, відповідно до якої Позивач зазначив, що Постачальник не виконав свої зобов'язання та не поставив Товар Покупцю у встановлений термін згідно з Договором № 10/01-2019 та Договором № 04/02-2019 у зв'язку з чим вимагав здійснити поставку Товару або повернути кошти.
Відповідач отримав претензію 09.04.2019, що підтверджується відміткою про отримання на рекомендованому листі № 0214100276089.
У зв'язку з тим, що Відповідач Товар не поставив, Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 999 999,00 грн штрафу.
Станом на день винесення рішення відповідач доказів поставки товару або перерахування коштів не надав.
Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв'язку з невиконанням умов договору відповідачем.
Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків ( ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є договором поставки.
Відповідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).
Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свій обов'язок щодо здійснення попередньої оплати за Товар виконав, що підтверджується платіжними дорученнями № 121 від 11.01.2019, № 122 від 14.01.2019, № 123 від 14.01.2019, № 152 від 04.02.2019 на загальну суму 2 499 997,50 грн.
У свою чергу, відповідач, у визначений п. 1.2. Договору № 10/01-2019 та Договору № 04/02-2019 строк - до 01.04.2019 Товар позивачу не поставив.
Реалізуючи своє право, передбачене ст. 693 ЦК України, позивач звернувся до відповідача з вимогою про поставку товару або повернення 2 499 997,50 грн передплати.
Відповідач відповіді на претензію не надав, товар у встановлений строк не поставив, суму передплати 2 499 997,50 грн позивачу не повернув.
Зі змісту норми права (ст. 663 ЦК України) вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).
В матеріалах справи відсутні як докази поставки обумовленого Договорами № 10/01-2019 та № 04/02-2019 Товару, так і докази повернення передоплати у сумі 2 499 997,50 грн.
Строк поставки Товару, який встановлено п. 1.2. Договору № 10/01-2019 та Договору № 04/02-2019, пропущено.
За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення 2 499 997,50 грн передоплати є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 611 ЦК України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку з поставки товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання.
Разом з тим, Позивач просить стягнути з Відповідача штраф на підставі пункту 7.6 Договору у зв'язку з відмовою від поставки товару.
Відмова від зобов'язань регулюється ст.615 ЦК України.
Так, відповідно до вказаної статті, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Будь-яких письмових доказів того, що Відповідач відмовився від виконання зобов'язання, а саме поставки Товару, Позивачем не надано.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що Відповідач відмовився від виконання зобов'язання, а відтак у стягненні 40% штрафу в сумі 999 999,00 грн слід відмовити.
В даному випадку слід розрізняти відмову від виконання зобов'язань, передбачену ст.615 ЦК України і невиконання або неналежне виконання зобов'язання, що тягне відповідальність відповідно до ст.546 ЦК України
Враховуючи положення ч. 2 ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України, матеріалами справи підтверджується і не спростовується Відповідачем невиконання останнім господарського зобов'язання щодо поставки Товару (зерно Кукурудзи).
Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 37 499,96 грн.
Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСТУДІО ГРУП», код 39180622 до Фермерського господарства «Агросистема», код 35750634 про стягнення 3 499 996,50 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Агросистема», вул. Гагаріна, 19, с. Поповичка, Талалаївський р-н, Чернігівська обл.,17242, код 35750634 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСТУДІО ГРУП», вул. Мішуги, буд. 12, оф.352, м. Київ, 02140, код 39180622, 2 499 997,50 грн суми передоплати та 37 499,96 грн судового збору.
3. В стягненні 999 999,00 грн штрафу відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2019.
Суддя М.П. Ноувен