Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/802/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного підприємства "Явірське", с. Явірське
до 3 - ті особи, які не Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, м. Харків заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: 1. Фізична особа ОСОБА_1 , м. Чугуїв; 2. Фізична особа ОСОБА_2 , м. Харків; 3. Фізична особа ОСОБА_3 , с. Черкаська Лозова Дергачівського району; 4. Фізична особа ОСОБА_4 , м. Харків; 5. Фізична особа ОСОБА_5 , м. АДРЕСА_1 ; 6. Фізична особа ОСОБА_6 , м. АДРЕСА_1 ; 7. Фізична особа ОСОБА_7 , м. АДРЕСА_1 ; 8. Фізична особа ОСОБА_8 , смт. Солоницівка Дергачівського району; 9. Фізична особа ОСОБА_9 , м. Харків; 10. Фізична особа ОСОБА_10 , м. Харків; 11. Фізична особа ОСОБА_11 , м. Київ; 12. Фізична особа ОСОБА_12 , с. Есхар, Чугуївський район; АДРЕСА_2 . Фізична особа ОСОБА_13 , м. Київ; 14. Фізична особа ОСОБА_14 , м. Харків; 15. Фізична особа ОСОБА_15 , м. Харків; 16. Фізична особа ОСОБА_16 , м. Харків
про визнання укладеними угод
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
1. третя особа - не з'явився
2. третя особа - не з'явився
3. третя особа - не з'явився
4. третя особа - не з'явився
5. третя особа - не з'явився
6. третя особа - не з'явився
7. третя особа - не з'явився
8. третя особа - не з'явився
9. третя особа - не з'явився
10. третя особа - не з'явився
11. третя особа - не з'явився
12. третя особа - не з'явився
13. третя особа - не з'явився
14. третя особа - не з'явився
15. третя особа - не з'явився
16. третя особа - не з'явився
Позивач, Приватне підприємство "Явірське", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, де визначив у якості Відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про: - визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого за №040868300185 від 19.12.2008 р.; - визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого за №040868300186 від 19.12.2008 р.; - покладення на Відповідача суми судового збору за подання позову.
Ухвалою суду від 27.03.2019р. позовну заяву Приватного підприємства "Явірське" про: - визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого за №040868300185 від 19.12.2008 р.; - визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого за №040868300186 від 19.12.2008 р. залишено без руху.
Від Позивача надійшли документи (вх. №8250 від 03.04.19 р.) які суд розцінив, як докази щодо усунення недоліків, де є підтвердження призначення на посаду директора особи яка підписала позовну заяву - ОСОБА_17 , копії: статуту, витягу юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, наказу про призначення на посаду директора.
Ухвалою від 05.04.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі розгляд, якої призначено за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін щодо підготовчого засідання на "18" квітня 2019 р. о 10:20.
На підставі ухвали суду від 07 травня 2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "23" травня 2019 р. о 10:20.
З 23.05.19р. було оголошено перерву до 11.06.2019р., з 11.06.2019 р. перерву до 20.06.2019р., з 20.06.2019 оголошено перерву до 24.06.2019р.
Ухвалою суду від 24.06.2019 р. здійснено повернення зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого засідання та призначено підготовче засідання по справі на "09" липня 2019 р. 10:20.
В ухвалі суду від 09.07.2019 р. зазначено, що подані заяви Позивача в порядку ч. 3 ст. 46 ГПК України (вх. №16415 від 08.07.2019 р.) та адвоката Волчелюка В.А. (вх. № 16434 від 09.07.2019 р.) про вступ у справу у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача буде розглянуто у наступному засіданні. Підготовче засідання відкладено на "18" липня 2019 р. о 11:20.
На підставі ухвали суду від 18 липня 2019 р. заяву (вх. №16415 від 08.07.2019 р.) Позивача в порядку ч. 3 ст. 46 ГПК України було задоволено та прийнято до розгляду, заяву (вх. № 16434 від 09.07.2019 р.) адвоката Волчелюка В.А. про вступ у справу у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача було повернуто заявнику без розгляду оскільки заявником не виконані вимоги ст. 170 ГПК України, а підготовче засідання відкладено на "01" серпня 2019 р. о 11:00.
Відповідно до ухвали суду від 01.08.2019 р. задоволено заяву (вх. № 18475 від 01.08.2019 р.) про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача та залучено до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: 1. Фізична особа ОСОБА_1 , м. Чугуїв; 2. Фізична особа ОСОБА_2 , м. Харків; 3. Фізична особа ОСОБА_3 , с. Черкаська Лозова Дергачівського району; 4.Фізична особа ОСОБА_4 , м. Харків; 5. Фізична особа ОСОБА_5 , м. АДРЕСА_1 ; 6. Фізична особа ОСОБА_6 , м. АДРЕСА_1 ; 7. Фізична особа ОСОБА_7 , м. АДРЕСА_1 ; 8. Фізична особа ОСОБА_8 , смт. Солоницівка Дергачівського району; 9.Фізична особа ОСОБА_9 , м. Харків; 10. Фізична особа ОСОБА_10 , м. Харків; 11. Фізична особа ОСОБА_11 , м. Київ; 12. Фізична особа ОСОБА_12 , с. Есхар, Чугуївський район; АДРЕСА_2 .Фізична особа ОСОБА_13 , м. Київ; 14. Фізична особа ОСОБА_14 , м. Харків; 15. Фізична особа ОСОБА_15 , м. Харків; 16.Фізична особа ОСОБА_16 , м. Харків, а підготовче засідання відкладено на "20" серпня 2019 р. о 10:40.
Судом запропоновано подати третім особам пояснення щодо позову в строк до 19.08.2019, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.
На підставі ухвали суду від 20.08.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "10" вересня 2019 р. о 11:00.
Суд ухвалою від 10.09.2019р. повідомив сторін, що розгляд справи відбудеться "19" вересня 2019 р. о(б) 10:20 год.
Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник Відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та просить суд відмовити у їх задоволенні.
Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі “Смірнова проти України”).
Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання третіх осіб.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані учасниками справи докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.
На підставі розпорядження голови Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області від 29.12.2007 № 815 було передано в оренду ПП "Явірське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області, про що між Балаклійською районною державною адміністрацією Харківської області та ПП "Явірське" були укладені договори оренди земельних ділянок, зареєстрованих 19.12.2008 в управлінні Держкомзему у Балаклійському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи за номерами №040868300185, №040868300186, (далі - договори оренди землі), зі строком дії 10 років, тобто до 19.12.2018.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" внесено зміни до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України та із 01.01.2013 центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Головне управління Держгеокадастру у Харківській області є органом, уповноваженим відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб в межах Харківської області.
Відповідно до умов договорів після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
Позивачем 25.07.2018 були подані до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області заяви відповідно до умов договорів та ст. 33 Закону України “Про оренду землі” про поновлення договорів оренди землі.
Виконуючи вимоги відповідно до ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, до заяв Позивачем були додані усі документи, включаючи проекти додаткових угод.
У відповідь на вказані заяви Відповідач надіслав Позивачу лист № юр-9620/0-7007/0/95-18 від 22.08.2018р., яким повідомив про відмову у поновленні зазначених договорів оренди, де підставою для відмови зазначив наявність у Відповідача можливості реалізації права користування земельними ділянками загальною площею 53,6955 га та площею 61,9503 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на земельних торгах з метою наповнення місцевих бюджетів.
Позивач у свої заяві зазначає, що вказаної підстави для відмови у поновленні договорів оренди земельних ділянок чинним законодавством України не передбачено та Відповідачем порушено переважне право Позивача на поновлення вищевказаних договорів оренди.
Відповідач у судовому засіданні та у наданому відзиві стосовно позовних вимог ПП “Явірське” заперечує в повному обсязі де останній в обґрунтування свого позову послався на порушення Головним управлінням вимог статті 33 Закону України “Про оренду землі” та переважного права Позивача на поновлення вищевказаних договорів оренди землі.
На підставі розпорядження Голови Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області від 29.12.2007 № 815 було передано в оренду ПП "Явірське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області, про що між Балаклійською районною державною адміністрацією Харківської області та ПП "Явірське" були укладені договори оренди, які зареєстровані за №040868300185, №040868300185 19.12.2008 зі строком дії на 10 років тобто до 19.12.2018.
За умовами укладених між ПП “Явірське” та Балаклійською РДА договорів оренди землі, після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію.
Так, 25.07.2018 до Головного управління надійшли 2 заяви ПП "Явірське" стосовно поновлення на новий строк 2 договорів оренди земельних ділянок, які зареєстровані 19.12.2008 за №040868300185, №040868300186.
До вказаних заяв ПП “Явірське” було надано: копії договорів оренди земельних ділянок від 19.12.2008; копії додаткових угод про внесення змін до договорів оренди землі від 10.03.2015; витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки; інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; копії витягів з Є ДРПОУ; копії довідок ДФС про відсутність заборгованостей зі сплати податків; проекти додаткових угод про внесення змін до договорів оренди землі.
Згідно проектів додаткових угод про внесення змін до договорів оренди земель позивачем запропоновано викласти строк дії договорів 7 (сім) років до 2025 року. Окрім цього, у проектах додаткових угод запропоновано орендну плату в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок (раніше орендна плата встановлювалася в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок).
За результатами розгляду вказаних заяв ПП “Явірське” Головним управлінням надано письмовий обґрунтований лист-повідомлення 22.08.2018 за №юр9620/0- 7007/0/95-18 стосовно відмови у поновленні договорів оренди землі разом із повідомленням про необхідність повернення Головному управлінню земельних ділянок після закінчення строку дії договорів до земель запасу державної власності.
Одночасно вказаним листом ПП “Явірське” було повідомлено про те, що останнє вправі прийняти участь в аукціоні з продажу права оренди на земельні ділянки площею 53.6955 га та 61.9503 га в порядку, визначеному главою 21 Земельного кодексу України.
Рішення Головного управління у формі листа 22.08.2018 за №юр9620/0-7007/0/95-18 вмотивовано вимогами статті 33 Закону України “Про оренду землі”, підпунктами 288.5.3 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, ст. 127 та главою 21 Земельного кодексу України.
Зокрема з урахуванням вимог статті 33 Закону України “Про оренду землі” зазначено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Відповідач зазначає, що Головним управлінням вимоги і строки, визначені статтею 33 Закону України «Про оренду землі» при розгляді заяв ПП «Явірське» про поновлення на новий строк договорів оренди землі не порушені та у місячний строк з часу надходження заяв ПП «Явірське» до Головного управління 25.07.2018 про поновлення договорів оренди землі, розглянуло з доданими до них документами і надано обґрунтовану письмову відповідь від 22.08.2018 за №юр9620/0-7007/0/95-18 про відмову у поновленні договорів оренди землі.
Також Відповідача у відзиві зазначає, що Головним управлінням у листі від 22.08.2018 поінформовано Позивача, що згідно з підпунктом 288.5.3 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у раді визначення орендаря на конкурентних засадах.
Враховуючи подальшу можливість реалізації Головним управлінням права користування земельними ділянками площею 53,6955 га та площею 61.9503 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області на земельних торгах та з метою наповнення місцевого бюджету, враховуючи вимоги підпункту 288.5.3 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, Головним управлінням відмовлено Позивачу у поновленні договорів оренди земельних ділянок від 03.10.2018 (які були зареєстровані 19.12.2008) площею 53,6955 га та площею 61.9503 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області. Порядок продажу земельних ділянок або права на них на конкурентних, засадах врегульований главою 21 Земельного кодексу України.
У відзиві Відповідач зазначив, що сутність захищуваного заявленими позовними вимогами майнового інтересу Позивача полягає у продовженні орендних правовідносин відносно земельних ділянок (кадастрові номери 6320285200:02:000:0069, 6320285200:02:000:0070).
Не зважаючи на те, що Відповідач є державним органом, в таких правовідносинах він виконує функцію власника майна в силу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» №5245-VI від 06.09.2012р., наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №258 від 10.05.2012р., наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №40 від 25.01.2013р., наказу Держгеокадастру «Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру» №308 від 17.11.2016р. та Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.
Наявність заперечення Відповідача в розглядуваному випадку на поновлення дії договору висловлено у листі від 22.08.2018 юр-9620/0/7007/0/95-18, отримання якого Позивачем не заперечується.
Виражена у позовній заяві незгода Позивача з аргументацією відмови Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від продовження договору є безпідставним втручанням в право власника на розпорядження своєю власністю, тим більше, що Позивач не обмежений на загальних підставах приймати участь в земельних торгах у відношенні спірної ділянки.
Головне управління не погоджувало із ПП «Явірське» нових істотних умов стосовно продовження строку дії договорів оренди землі на 7 років до 2025 року, а також стосовно розміру орендної плати - 12%, оскільки умови проектів додаткових угод, які були подані ПП «Явірське» разом із заявами 25.07.2018 до Головного управління відрізняються від умов договорів оренди земельних ділянок від 03.10.2008 (зареєстрованих 19.12.2008), до яких були внесені зміни додатковими угодами від 10.03.2015, як зазначає Відповідач, правових підстав для визнання укладеними в судовому порядку додаткових угод про внесення змін до вказаних у позовній заяві договорів оренди землі в даному випадку немає.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Під час дослідження матеріалів справи судом встановлено та надаючи оцінку зазначає, що дані матеріали справи не місять правовстановлюючих документів щодо третіх осіб на предмет спору.
Відповідач у судовому засіданні зазначив, що йому не відомо на якій стадії знаходяться проекти відведення земельних ділянок третіх осіб в частині їх розроблення.
У наданих третіми особами наказах (т. 1 а.с. 201, 204, 207, 210, 212, 215, 217, 219, 223, 225, 229, 231, 234, 236, 238, 240)місце розташування земельних ділянок не визначені.
Суд критично відноситься до змісту відмови Відповідача Позивачу в частині не продовження строків оренди, щодо бажання першого отримати грошові кошти, оскільки ці земельні ділянки були безоплатно надані третім особам, але останні не надали правовстановлюючих документів на них.
Суд також зазначає, що у разі виникнення права оренди на предмет спору у Позивача треті особи маю право застосувати інститут права слідування оренди за умови набуття останніми права власності на земельні ділянки.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до приписів ст. 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Як роз'яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
У рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Тобто інтерес позивача (у даному випадку стосовно спонукання до укладання договору) має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога Позивача до Відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 910/15567/17.
Отже, саме на позивача покладений обов'язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги приватного підприємства "Явірське" підлягають задоволенню з наступних підстав.
Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 2- 5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).
Відповідно до частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Відповідно до умов договору після закінчення строку їх дії Орендар має переважне право поновлення їх на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
Законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря: 1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону; 2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору; 3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності); 4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.
За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Зазначені положення слід розуміти таким чином: а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря; б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.
При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у якості підстави для відмови у поновленні договорів оренди на новий строк, вказав єдину підставу відмови у поновленні договорів оренди землі, а саме наявну у нього можливість реалізації права користування земельними ділянками загальною площею 53,6955 га та площею 61,9503 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на земельних торгах з метою наповнення місцевих бюджетів.
Відповідач у листі від 22.08.2018 №юр9620/0-7007/0/95-18 не зазначив жодних недоліків проектів додаткових угод або інших наданих позивачем документів, а також не запропонував своєї редакції істотних умов договорі оренди землі.
Також суд зазначає, що відповідачем у відзиві на позовну заяву підтверджено отримання від позивача двох заяв 25.07.2018 про поновлення договорів оренди землі, які зареєстровані 19.12.2008р. за номерами №040868300185, №040868300186, проектів додаткових угод та інших документів, які відповідно до законодавства орендар повинен був долучити до вказаних заяв.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем виконано всі необхідні (передбачені законом) дії у встановлений законом строк для реалізації свого переважного права на поновлення договорів оренди землі. Вказана обставина визнається позивачем та не заперечується відповідачем.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Так, відповідач хибно вважав, що на даний час та на дату звернення позивача з заявами про поновлення договорів оренди землі, він мав можливість реалізації права користування вищевказаними земельними ділянками на земельних торгах. Таке право могло виникнути у відповідача у разі не досягнення згоди щодо всіх істотних умов договорів оренди землі з позивачем, за результатом проведення процедури погодження таких умов. Тобто з моменту втрати позивачем переважного права на поновлення договорів оренди землі.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Задовольнити позов.
Визнати укладеною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, що укладений між Балаклійською районною державною адміністрацією (м. Балаклія, вул. Жовтнева, 18, код ЄДРПОУ 04059484) та Приватним підприємством "Явірське" (64224, с. Явірське, Балаклійський район, вул. Центральна, 71, код ЄДРПОУ 33201387), зареєстрованого за №040868300185 від 19.12.2008 р.
Визнати укладеною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, що укладений між Балаклійською районною державною адміністрацією (м. Балаклія, вул. Жовтнева, 18, код ЄДРПОУ 04059484) та Приватним підприємством "Явірське" (64224, с. Явірське, Балаклійський район, вул. Центральна, 71, код ЄДРПОУ 33201387), зареєстрованого за №040868300186 від 19.12.2008 р.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 2 під., пов. 8, 9, код ЄДРПОУ 39792822) на користь Приватного підприємства "Явірське" (64224, с. Явірське, Балаклійський район, вул. Центральна, 71, код ЄДРПОУ 33201387) витрати з оплати судового збору в розмірі 3842,00 грн.
Повне рішення складено "30" вересня 2019 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Суддя І.П. Жигалкін