24.09.2019 Справа № 920/241/19
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянув матеріали справи № 920/241/19
за позовом Компанії "CZECHOSLOVAK EXPORT LTD", Лібоц, Чеська республіка
до відповідача Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", м. Конотоп, Сумська область
про визнання недійсним контракту
за участю представників:
від позивача: Мирний Є.М. (ордер серії КВ № 428709 від 14.08.2019)
від відповідача: Лісовський Р.В. (довіреність № 5637 від 28.12.2018)
при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М.
Справа розглядається у порядку загального позовного провадження
Суть спору: 11.03.2019 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить визнати недійсним з моменту укладення контракт № 0518/17 від 18.05.2017, укладений між сторонами спору, а також стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
Ухвалою суду від 01.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/241/19. Справу постановлено розглядати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Відповідач надіслав на адресу суду заяви № 1778 від 25.03.2019 та № 2170 від 09.04.2019 про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (у зв'язку з укладанням сторонами угоди про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу).
02.05.2019 представник позивача подав до суду заперечення проти заяви відповідача про залишення позову без розгляду, у яких наполягав на розгляді даного спору за правилами господарського судочинства.
02.05.2019 ухвалою суду у задоволенні заяв Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" № 1778 від 25.03.2019 та № 2170 від 09.04.2019 про залишення позову Компанії "CZECHOSLOVAK EXPORT LTD" без розгляду відмовлено.
Ухвалою суду від 24.05.2019 зупинено провадження у справі № 920/241/19 у зв'язку з направленням матеріалів справи № 920/241/19 на адресу Північного апеляційного господарського суду разом з апеляційною скаргою відповідача у справі на ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.05.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача та повернуто матеріали справи № 920/241/19 до Господарського суду Сумської області.
Ухвалою суду від 01.07.2019 провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання на 06.08.2019.
10.05.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував.
22.05.2019 повивач подав до суду відповідь на відзив, в якій заперечує доводи відповідача, викладені у відзиві, та просить задовольнити позовну заяву.
02.07.2019 Північний апеляційний господарський суд надіслав лист від 26.06.2019 № 09.1-14/1275/19, відповідно до якого зазначає що 25.06.2019 до суду апеляційної інстанції від відповідача у даній справі надійшла заява про повернення судового збору, а тому просить направити матеріали справи № 920/241/19 до Північного апеляційного господарського суду для розгляду зазначеної заяви.
Ухвалою суду від 02.07.2019 провадження у справі № 920/241/19 зупинено та матеріали зазначеної справ направлені до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2019 задоволено заяву Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" про повернення судового збору у справі № 920/241/19. Повернуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" суму судового збору у розмірі 1921,00 грн., сплаченого згідно платіжного доручення № 2227 від 17.05.2019.
24.07.2019 матеріали справи № 920/241/19 повернуто на адресу Господарського суду Сумської області.
Ухвалою суду від 01.08.2019 провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 15.08.2019.
15.08.2019 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/241/19 до судового розгляду по суті на 24.09.2019.
В судовому засіданні 24.09.2019 представник позивача надав усні пояснення в обґрунтування позовних вимог та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 24.09.2019 проти задоволення позову заперечував.
Згідно ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, справу розглянуто в розумні строки, критеріями чого є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Антоненков та інші проти України", заява №14183/02, §41).
Враховуючи час, наданий сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, встановив:
18.05.2017 між Компанією Czechoslovak Export Ltd. (Чеська Республіка), (продавець, позивач) та Державним підприємством «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН» (покупцем, відповідач), було укладено контракт №0518/17 (надалі - Контракт).
Відповідно до п. 1.1. Контракту позивач зобов'язався у 2017 році поставити Державному підприємству «АВІАКОН» на умовах Контракту, а відповідач - прийняти і оплатити лопаті рульового гвинта 246-3925-00 (далі - вироби) за ціною, у кількості і у відповідності до специфікації і номенклатури, які зазначені у Додатку №1 до Контракту, який становить невід'ємну частину Контракту .
Згідно зі Специфікації до Контракту (Додаток №1) Продавець зобов'язався поставити лопаті рульового гвинта 246-3925-00, рік випуску - не раніше II кварталу 2016 року у кількості 10 штук, загальною вартістю 582 179,40 доларів США.
Відповідно до п.2.4. Контракту Продавець гарантує, що вироби, які поставляються Продавцем по даному Контракту є нові, 1-ої категорії, виготовлені не раніше ІІ-го кварталу 2016 року та є такими, що не перебували в експлуатації.
Пунктом 2.5. Контракту встановлено, що технічні характеристики (контрольні параметри) кожного виробу повинні відповідати наступним параметрам:
- кількість лопатей: 3 шт.;
- довжина лопаті від вісі стикованих отворів: 1719+2-4 мм;
- маса лопаті: не більше 14,25 кг;
- сумарний час прогріву лопаті: не більше 10 год. 15 хв.;
- час прогріву лопаті при Т=160+5 ОС: не більше 6 год 45 хв;
- опір секцій лопаті: 26+1,5-1 Ом;
- опір ізоляції: на лонжероні - 15 Ом, на оковці - 15 Ом.
Як зазначає позивач, у світі виробництво лопатей рульового гвинта 246-3925-00 здійснюється виключно на території Російської Федерації, а саме підприємствами, які входять до Державної корпорації із сприяння розробці, виробництву та експорту високотехнологічної промислової продукції «Ростех».
Зазначена обставина підтверджується довідкою AT «Московський машинобудівний завод «ВПЕРЕД» №90/3271 від 31.05.2018 року, в якій зазначено, що AT «Московський машинобудівний завод «ВПЕРЕД», що входить до складу Державного концерну «Ростех», станом на 2015-2018 роки був та залишається єдиним у світі ліцензованим та атестованим виробником рульових гвинтів 8-3904-000 з лопатями 8-3922-000 для виробу МІ-8Т, рульового гвинта 246-3901-00 з лопатями 246-3922-00 для виробу МІ-8МТ, рульового гвинта 246-3904-000 з лопатями 246-3925-000 для виробу МІ-8МТВ, МІ-8МТШ, виробу Мі-24, Мі-35 та інших.
З матеріалів справи вбачається, що представником позивача - Компанії «Czechoslovak Export Ltd.» було направлено адвокатський запит до Ради національної безпеки та оборони України.
Листом Ради національної безпеки та оборони України №876/14-06/2-18 від 11.06.2018 підтверджено, що 16.09.2016, 28.04.2017 та 02.05.2018 Радою національної безпеки і оборони України на підставі пропозицій уповноважених органів прийняті рішення щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема, до Державної корпорації із сприяння розробці, виробництву та експорту високотехнічної промислової продукції «Ростех» (Російська Федерація), які введені в дію Указами Президента України від 17 жовтня 2016 року №467, від 15 травня 2017 року №133 та від 14 травня 2018 року №126 відповідно.
Рішенням Ради Національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 28 квітня 2017 року, введеним в дію Указом Президента України №133/2017 від 15 травня 2017 року введено обмежувальні заходи (санкції) строком в 1 (один) рік щодо Державної корпорації із сприяння розробці, виробництву та експорту високотехнологічної промислової продукції «Ростех» (п.102 Додатку №2 до рішення РНБО від 28.04.2017 року).
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що умови Контракту №0518/17 від 18.05.2017 порушують вимоги рішення Ради Національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 28 квітня 2017 року, введеного в дію Указом Президента України №133/2017 від 15 травня 2017 року, оскільки наслідком виконання Контракту №0518/17 є придбання товару, виробленого підприємством, що входить до Державної корпорації із сприяння розробці, виробництву та експорту високотехнологічної промислової продукції «Ростех», що сприяє встановленню ділових контактів з компанією щодо якої було введено санкції.
Відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що оспорюваний контракт № 0518/17 від 18.05.2017 не суперечить інтересам української держави та суспільства, також зазначає, що обмежувальні санкції, які застосовані до Державної корпорації із сприяння розробці, виробництву та експорту високотехнологічної промислової продукції «Ростех» на підставі рішення Ради Національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкції)» від 28 квітня 2017 року є персональними і стосуються конкретної юридичної особи, а не продукції, яку вона виробляє та не можуть вплинути на дійсність правочину, оскільки Компанія Czechoslovak Export Ltd не є суб'єктом таких санкцій. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 796/134/2018 та зазначає, що судом розглядалося питання порушення Державним підприємством «Авіакон» рішення РНБО України та було встановлено, що відповідачем не порушено відповідних норм законодавства України.
Дослідивши, подані сторонами документи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків:
Лопаті рульового гвинта 246-3925-00 з наведеними вище характеристиками використовуються для гелікоптерів «Мі-8» (багатоцільовий) та «Мі-24» (ударний).
Відповідно до Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», вироби військового призначення - озброєння, боєприпаси, військова та спеціальна техніка, спеціальні комплектуючі вироби для їх виробництва, вибухові речовини, а також матеріали та обладнання, спеціально призначені для розроблення, виробництва або використання зазначених виробів.
Таким чином, лопаті рульового гвинта 246-3925-00 - це комплектуючі вироби до військової та спеціальної техніки, призначені для використання військової техніки, а відтак, є виробами військового призначення.
Рішенням Ради Національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 28 квітня 2017 року, введеним в дію Указом Президента України №133/2017 від 15 травня 2017 року введено обмежувальні заходи (санкції) строком в 1 (один) рік щодо Державної корпорації із сприяння розробці, виробництву та експорту високотехнологічної промислової продукції «Ростех» (п.102 Додатку №2 до рішення РНБО від 28.04.2017 року), а саме:
- Блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їм майном;
- Зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
- Інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом (заборона на встановлення ділових контактів зупинення фінансових операцій).
Отже, введені Рішенням РНБО України санкції забороняють взагалі встановлювати будь-які ділові контакти з фізичними та юридичними особами щодо яких застосовано санкції та виконувати перед ними будь-які фінансові зобов'язання незалежно від кількості посередників між українськими компаніями та фізичними й юридичними особами щодо яких застосовано санкції. Адже безпосередньо метою введення санкцій є недопущення прямого чи опосередкованого фінансування українськими компаніями російського оборонного комплексу, а тим більше фінансування російської Державної корпорації «Ростех» українським Державним підприємством «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон». В разі виконання умов Контракту, незалежно від кількості посередників, які працюють та перепродають лопаті, ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» фактично б стало споживачем виробленої в Російський Федерації, що безумовно б встановило між ними ділові контакти.
Окрім цього, відповідно до Закону України «Про санкції», рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27.08.2014 «Про заходи щодо удосконалення державної військово-технічної політики», розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.09.2014 № 829-р «Про пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів», постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 № 632 «Про припинення дії Угоди між Урядом України та урядом Російської Федерації про виробничу і науково-технічну кооперацію підприємств оборонної галузі промисловості», указу Президента України від 28.08.2015 № 522/2015 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.08.2015 «Про військово-технічне співробітництво України з окремими державами» заборонено ввезення в Україну товарів і виробів військового та подвійного призначення, а також комплектуючих до них з Російської Федерації.
Відповідно до ч. 1 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Введення в дію спеціальних економічних і інших обмежувальних заходів (санкцій) спрямоване на захист інтересів держави шляхом вчинення тиску на осіб, щодо яких застосовуються санкції, зокрема, шляхом обмеження доступу товарів на ринок, обмеження щодо укладення правочинів, а також вчинення інших дій, спрямованих на погіршення економічних показників суб'єкта щодо якого вводяться санкції.
Метою введення санкцій проти Державної корпорації із сприяння розробці, виробництву та експорту високотехнологічної промислової продукції «Ростех», яка знаходиться у державній власності Російської Федерації, було припинення ділових зв'язків з підприємствами, які належать уряду Російської Федерації, за сприяння та підтримки якого на території України ведуться бойові дії, внаслідок дій якого відбулась анексія Автономної Республіки Крим.
Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 10.01.2019 у справі №796/134/2018 та зазначення, що судом розглядалося питання порушення Державним підприємством «Авіакон» Рішення РНБО України та було встановлено, що відповідачем не порушено відповідних норм законодавства України, суд не може покласти в основу даного рішення, враховуючи наступне.
Верховним Судом в постанові від 10.01.2019 по справі № 796/134/2018 розглядалося питання щодо того чи суперечить саме рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у справі АС № 287ч/2017 від 17.04.2018 публічному порядку України.
Приймаючи постанову від 10.01.2019 Верховний Суд не аналізував правильність застосування Міжнародним комерційним арбітражним судом норм матеріального права України, не переглядав спір по суті, не досліджував відповідність умов контракту №0518/17 актам законодавства України та не досліджував чи суперечать такі умови інтересам держави і суспільства, про що Верховний Суд безпосередньо зазначив у самій постанові (а.с.100-101).
Таким чином, суд приходить до висновку, що зміст Контракту №0518/17 від 18 травня 2017 року суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки отримані державним концерном Російської Федерації кошти українського походження будуть вкладені у розробку нових видів озброєння та виготовлення зброї, яка в подальшому, можливо, буде використана з метою загострення конфлікту в зоні проведення АТО, проти незалежності, суверенітету і цілісності України.
Отже, Контракт №0518/17 від 18 травня 2017 року підлягає визнанню недійсним з моменту його укладення на підставі ч. 1 ст.203 та ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу України.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Крім того, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обгрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат у справі, суд керується ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої в разі задоволення позовних вимог судовий збір покладається на відповідача. Враховуючи зазначене, судовий збір в сумі 1921 грн. 00 коп. покладається на відповідача
Керуючись ст.ст. 123, 129, 231-233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним з моменту укладення Контракт № 0518/17 від 18.05.2017, укладений між Компанією "CZECHOSLOVAK EXPORT LTD" (16100, Чеська Республіка, Лібоц, Прага, 6, вул. Женечка, 26; код компанії 27174484) та Державним підприємством "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (41601, Сумська область, м. Конотоп, вул. Рябошапка, 25; код ЄДРПОУ 1260275).
3. Стягнути з Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (41601, Сумська область, м. Конотоп, вул. Рябошапка, 25; код ЄДРПОУ 1260275) на користь Компанії "CZECHOSLOVAK EXPORT LTD" (16100, Чеська Республіка, Лібоц, Прага, 6, вул. Женечка, 26; код компанії 27174484) 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 02.10.2019.
Суддя В.Л. Котельницька