Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2821/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Харківського міського центру зайнятості, м. Харків
до Головного управління Національної поліції в Харківській області, м. Харків
про стягнення 49637,61 грн.
без виклику представників сторін
Харківський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить стягнути з останнього 49637,61 грн. Позов обґрунтовано скасуванням наказу про звільнення ОСОБА_1 , у зв'язку з чим сплачені позивачем ОСОБА_1 кошти у якості допомоги по безробіттю підлягають поверненню за рахунок відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2821/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Заяв чи клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 30.08.2019 року, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
16.09.2019 року відповідач подав відзив (вх.№ 21957), в якому проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що позивачем не надано доказів того, що кошти у сумі 49637,61 грн. були виплачені ОСОБА_1 . Окрім цього, відповідач зауважив, що кошторисом ГУНП у Харківській області на поточний рік не передбачено витрат на відшкодування вартості послуг, наданих безробітному.
20.09.2019 року позивач подав відповідь на відзив (вх.№ 22519), в якій вказав, що факт отримання ОСОБА_1 коштів у сумі 49637,61 грн. підтверджується довідкою про нараховане та перераховане матеріальне забезпечення ОСОБА_1 за підписом головного бухгалтера та директора Харківського міського центру зайнятості скріплених печаткою.
З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.
Наказом від 28.02.2018 року № 52 о/с позивача звільнено з посади на підставі наказу головного управління Національної поліції у Харківській області від 02.11.2016 № 1143, ч.3 ст. 68 Закону України "Про Національну поліцію" за п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
06.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де був зареєстрований як такий, що шукає роботу з відкриттям персональної картки № НОМЕР_1 .
06.03.2018 року ОСОБА_1 подав заяву про надання статусу безробітного, у якій він зазначив та засвідчив власним підписом, що не працює як найманий працівник, в тому числі за договором підряду, цивільно-правового характеру, за сумісництвом, не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.
На підставі зазначеної вище заяви, з 06.03.2018 року ОСОБА_1 наданий статус безробітного. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", та "Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" йому призначена допомога по безробіттю з 13.03.2018 року по 07.03.2019 року, відповідно.
В результаті розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, згідно акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 10 - інш. від 23.01.2019 року встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії - було задоволено частково. Скасовано наказ Головного управлінця Національної поліції в Харківській області від 28.02.2018 року № 52 о/с про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади.
Виконуючи рішення суду апеляційної інстанції, відповідачем було поновлено безробітного на посаді з дати його звільнення, тобто з 01.03.2018 року, за таких умов, ОСОБА_1 вважався зайнятою особою та відносився до категорії зайнятого населення.
07.12.2018 року Харківським міським центром зайнятості отримано лист Головного управління Національної поліції в Харківській області про поновлення ОСОБА_1 на посаді за рішенням суду з 01.03.2018 року.
З метою врегулювання спору щодо повернення виплачених ОСОБА_1 коштів у вигляді допомоги по безробіттю 24.01.2019 року позивачем було направлено відповідачу претензію № ХМЦЗ-2-727 про повернення коштів у сумі 49637,61 грн.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу (пункт 8 статті 1 Закону).
Фонд має право: стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу (частина 1 статті 34 Закону).
Із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю (частина 4 статті 35 Закону).
Стаття 43 Закон України "Про зайнятість населення" передбачає, що статусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи (частина 1 статті); статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (частина 2 статті).
Частина 5 статті 11 Цивільного кодексу України встановляє, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Суд наголошує, що положеннями частини 4 статті 35 Закону визначено, що саме судове рішення про поновлення працівника на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.
Отже, обов'язок працедавця відшкодувати фонду соціального страхування суму виплат по безробіттю та наданих соціальних послуг виникає за наслідком прийняття судового рішення про поновлення працівника на роботі.
Законодавцем передбачено тільки три правові підстави згідно з частиною 4 статті 35 Закону щодо виникнення обов'язку з відшкодування фонду соціального страхування понесених ним витрат на оплату працівнику по безробіттю чи наданих йому соціальних послуг (за судовим рішенням про поновлення працівника на роботі; незаконна виплата безробітному суми забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 липня 2018 року у справі № 921/220/17-г/16.
Як вже було зазначено, ОСОБА_1 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості та подав заяви про надання йому статусу безробітного від 06.03.2018 року та призначення виплати допомоги по безробіттю.
Відповідно до п. 2 Розділу VI Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності № 613 від 15.06.2015 ркоу допомога по безробіттю виплачується центром зайнятості, у якому зареєстрований безробітний, через банківські установи в установленому порядку.
На підставі поданих заяв та у відповідності до Закону України "Про зайнятість населення" йому був наданий статус безробітного з 06.03.2018 року та у відповідності до Закону призначена допомога по безробіттю з 13.03.2018 року по 07.03.2019 року.
За період з 29.03.2018 року по 12.11.2018 року ОСОБА_1 Харківським міським центром зайнятості було перераховано матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 49637,61 грн.
На підтвердження цього факту Харківським міським центром зайнятості надано довідку про нараховане та перераховане матеріальне забезпечення ОСОБА_1 за підписом головного бухгалтера та директора Харківського міського центру зайнятості скріплених печаткою. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у персональній картці безробітного ОСОБА_1 містяться рішення прийняті центром зайнятості по особі де внесено записи про призначення, відкладення, початок та припинення виплати допомоги по безробіттю поряд з якими наявний підпис ОСОБА_1 , що підтверджує отримання ОСОБА_1 зазначених виплат.
Таким чином, Харківськім міським центром зайнятості в сукупності надано достатньо доказів які мають взаємний зв'язок, а тому в цілому підтверджують факт перерахування коштів ОСОБА_1 , що спростовує твердження відповідача про відсутність доказів того, що кошти у сумі 49637,61 грн. були виплачені ОСОБА_1 .
Враховуючи те, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії - було задоволено частково та скасовано наказ Головного управлінця Національної поліції в Харківській області від 28.02.2018 року № 52 о/с про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади, у відповідача виникає обов'язок відшкодувати позивачу суму виплат по безробіттю в розмірі 49637,61 грн.
Суд також критично ставиться до тверджень позивача про те, що кошторисом ГУНП у Харківській області на поточний рік не передбачено витрат на відшкодування вартості послуг, наданих безробітному, оскільки відсутність можливості здійсните таке відшкодування не звільняє відповідача від відповідальності передбаченої ст. 35 Закону.
Таким чином, з урахуванням всіх обставин справи, позивач подав суду належні докази, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію щодо позовних вимог, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 49637,61 грн. коштів, виплачених у якості допомоги по безробіттю, визнаються судом правомірними, обґрунтованими, тому підлягають задоволенню повністю.
З огляду на приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи висновки господарського суду щодо повного задоволення позову, судовий збір зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. у даному разі покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5, код ЄДРПОУ 40108599) на користь Харківського міського центру зайнятості (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 137А, код ЄДРПОУ 36224721) 49637,61 грн. коштів, виплачених у якості допомоги по безробіттю та судові витрати у сумі 1921,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено 30 вересня 2019 року.
Суддя О.В. Смірнова