"01" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2271/19
Господарський суд Одеської області у складі: судді Цісельського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 916/2271/19
за позовом: Фізичної особи-підприємця Крапивченко Юрія Миколайовича /АДРЕСА_2 /
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бессарабія Плюс" /68720, Одеська обл., Болградський р-н., с. Кубей, вул. Успенська, 18/
про стягнення заборгованості,
1. Короткий зміст позовних вимог.
Господарського суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Крапивченко Юрія Миколайовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бессарабія Плюс" про стягнення заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу згідно договору №04/01-2019 від 04.01.2019р.
В обґрунтування позовних вимог, позив посилається на неналежне виконання відповідачам умов договору №04/01-2019 від 04.01.2019р. в частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг.
Відповідач відзив на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2019р. позовна заява вх.№2325/19 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.
Ухвалою суду від 09.08.2019р. залишено без руху позовну заяву від 07.08.2019р. за вх.№2325/19 Фізичної особи-підприємця Крапивченко Юрія Миколайовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бессарабія Плюс" про стягнення заборгованості.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2019р. прийнято позовну заяву (вх.№2325/19) до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу №916/2271/19 за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Про відкриття провадження у справі сторони повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення ухвали суду від 19.08.2019р., яка вручена позивачу 29.08.2019р., відповідачу 27.08.2018р.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
01.10.2019р. судом було постановлено вступну та резолютивну частини рішення в нарадчій кімнаті.
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
04.01.2019р. між Фізичною особою-підприємцем Крапивченком Юрієм Миколайовичем (надалі- перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бессарабія Плюс" (надалі - замовник) було укладено договір на надання послуг по перевезенню №04/01-2019, за умовами якого перевізник зобов'язується надавати замовнику послуги по перевезенню вантажів, які знаходяться в його розпорядженні автомобільним транспортом, а замовник бере на себе обов'язок оплатити перевізнику надані послуги відповідно пред'явленим рахункам чи інших платіжним документам (п.1.1. договору).
Пунктами 4.1 та 4,2 Договору №04/01-2019 передбачено, що вартість автотранспортних послуг визначається сторонами за фактом їх надання і фіксується в актах виконаних робіт. Розрахунки за виконані послуги з перевезення вантажів здійснюються на розрахункових рахунок Перевізника після підписання Акту виконаних робіт за погодженням сторін.
Також у п. 4.4 Договору №04/01-2019 окремо вказується, що підписання Актів виконаних робіт (наданих послуг) свідчить про відсутність у Замовника (Відповідача) претензій до Перевізника (Позивача).
На виконання умов зазначеного договору, в січні 2019 року Фізична особа-підприємець Крапивченко Юрій Миколайович здійснив для ТОВ "Бессарабія Плюс" перевезення вантажу - мінеральні добрива у кількості 168,00 тн., на загальну суму 36 288,00 грн.
Факт перевезення позивачем вантажу відповідача на вказану суму підтверджено наступними документами: товарно-транспортними накладними №486529 від 07.01.2019р., №486528 від 07.01.2019р., №486530 від 11.01.2019р., №486532 від 12.01.2019р., №486531 від 12.01.2019р.; актом №1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.01.2019 року за підписом директора ТОВ "Бессарабія Плюс" та підписом ФОП Крапивченко Юрія Миколайовича, виставленим на оплату відповідачу рахунок-фактура №01 від 09.01.2019 року.
Позивач виставив Відповідачу відповідний рахунок-фактуру №01 від 09.01.2019р.на сплату за перевезення, виставлений рахунок містить в собі вказівку на строк його оплати до 31.01.2019р.
Під час розгляду справи Відповідачем доказів погашення заборгованості суду не надано.
Таким чином, у зв'язку із невиконанням відповідачам прийнятих на себе заповзань по договору №04/01-2019, Фізична особа-підприємець Крапивченко Юрій Миколайович звертається до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів, та вимагає стягнення заборгованості з надані послуги.
4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу.
Так, укладений між сторонами по справі договір перевезення вантажу є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до частини першої статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач виставив Відповідачу відповідний рахунок-фактуру №01 від 09.01.2019р.на сплату за перевезення, виставлений рахунок містить в собі вказівку на строк його оплати до 31.01.2019р.
Згідно акту №1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.01.2019 року, який підписаний обопільно сторонами, перевізником в повному обсязі надані обумовлені сторонами послуги перевезення.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В свою чергу, відповідач послуги не оплатив, у зв'язку із чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 36 288,00грн.
5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, із наявних у матеріалах справи документів, договору №04/01-2019 від 04.01.2019р., первинних документів щодо наданих послуг, перевезення вантажу позивачем, відсутності доказів проведеної відповідачем повної оплати, суд доходить висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Крапивченко Юрія Миколайовича є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бессарабія Плюс" /68720, Одеська обл., Болградський р-н., с. Кубей, вул. Успенська, 18, код ЄДРПОУ 31908509/ на користь Фізичної особи-підприємця Крапивченко Юрія Миколайовича / АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_1 / заборгованість у розмірі 36 288 /тридцять шість тисяч двісті вісімдесят вісім/ грн. 00коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 1921 /одна тисяча дев'ятсот двадцять одна/ грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.
Повне рішення складено 02.10.2019р.
Суддя О.В. Цісельський