про відмову у видачі судового наказу
02.10.2019 Справа № 920/1004/19
Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В., розглянувши заяву № 31-Ж№3а від 27.09.2019 комунального підприємства «Теплогарант» (41615, Сумська область, м. Конотоп, вул. Садова, буд. 39-а, ідентифікаційний код 32325215), до фізичної особи-підприємця Гнесь Михайла Вікторовича ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), про видачу судового наказу за вимогами щодо стягнення 30153,07 грн. заборгованості на підставі договору № 52/16 від 21.10.2016 про постачання теплової енергії, укладеного між сторонами, у тому числі: 13290,97 грн. основного боргу, 11363,21 грн. пені, 930,37 грн. - 7 % штрафу, 3491,05 грн. інфляційних втрат, 1077,47 грн. - 3% річних.
30.09.2019 до господарського суду Сумської області комунальним підприємством «Теплогарант» (41615, Сумська область, м. Конотоп, вул. Садова, буд. 39-а, ідентифікаційний код 32325215) подано заяву про видачу судового наказу за вимогами щодо стягнення з фізичної особи-підприємця Гнесь Михайла Вікторовича ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 30153,07 грн. заборгованості на підставі договору № 52/16 від 21.10.2016 про постачання теплової енергії, укладеного між сторонами, у тому числі: 13290,97 грн. основного боргу, 11363,21 грн. пені, 930,37 грн. - 7 % штрафу, 3491,05 грн. інфляційних втрат, 1077,47 грн. - 3 % річних.
В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на порушення боржником зобов'язань за договором підряду № 52/16 від 21.10.2016 про постачання теплової енергії в частині оплати виконаних робіт у встановлений договором строк.
Розглянувши подану заяву, суд вважає її такою, що не може бути задоволена в частині стягнення пені, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність якого заявнику невідомо.
Згідно зі статтею 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, визначених статтею 148 ГПК України особі, якій належить право вимоги.
У відповідності до пункту 5 частини першої статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Як вбачається з поданої заяви заявник просить стягнути з фізичної особи-підприємця Гнесь М.В . разом з іншим 11363,21 грн. пені за період з 11.11.2016 по 24.09.2019.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За домовленістю сторін строк позовної давності може бути збільшено, як визначено частиною першою статті 259 ЦК України, договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Заявником не надано доказів того, що сторонами в укладеному договорі або в окремому договорі збільшено строк позовної давності за вимогами щодо пені.
Як визначено частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Заявник звернувся до суду 30.09.2019, про що свідчить відтиск штампу реєстрації вхідної кореспонденції суду на першому аркуші заяви, а отже, ним пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення пені за період з 11.11.2016 по 24.09.2019.
При цьому за частиною шостою статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як передбачено частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Оплата спожитої теплової енергії за договором здійснюється споживачем до 10 числа місяці, наступного за розрахунковим з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (пункт 3.5 договору).
З урахування встановленого строку оплати спожитої теплової енергії нарахування пені припинилось у 2017 році.
Заявником разом із заявою не надано суду доказів того, що сторонами погоджено нарахування пені у строк, що перевищує шість місяців, у встановленій формі.
З урахуванням зазначеного суд відмовляє у видачі судового наказу щодо стягнення з фізичної особи-підприємця Гнесь Михайла Вікторовича ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 11363,21 грн. пені.
Згідно з частиною третьою статті 152 ГПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині відповідних вимог.
Відповідно до частини другої статті 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 ГПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 152, 153, 154, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити у видачі судового наказу на стягнення з фізичної особи-підприємця Гнесь Михайла Вікторовича ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пені у сумі 11363,21 грн.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Відповідно до статті 255 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відмову у видачі судового наказу, підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий господарський суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали).
У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Яковенко