79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.09.2019 справа № 914/961/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.,
при секретарі Пукач М.В.,
розглянувши в судовому засіданні матеріали справи за позовом: Приватної організації “Організація колективного управління авторськими та суміжними правами, м. Київ в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “Ворнер Мьюзік Україна”, м. Київ
до відповідача: Приватного підприємства “Лайк”, м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Громадської організації “Об'єднання колективного управління “Оберіг”
про виплату компенсації у зв'язку із порушенням майнових прав суб'єкта авторського права
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Довбуш О.Р. - адвокат
від третьої особи: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області 20.05.2019 подано позов Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", м. Київ в інтересах позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна", м. Київ до Приватного підприємства «ЛАЙК», м. Львів про стягнення 245 888,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.
Ухвалою суду від 24.05.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.06.2019.
Ухвалою суду від 10.06.2019 розгляд справи призначено на 25.06.2019.
Ухвалою суду від 25.06.2019 за клопотанням відповідача залучено до участі у справі Громадську організацію " Об'єднання колективного управління "Оберіг" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, починаючи з 25.07.2019 та відкладено підготовче засідання на 20.08.2019.
Ухвалою від 20.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.09.2019.
Ухвалою від 16.09.2019 розгляд справи у судовому засіданні відкладено на 26.09.2019.
Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" позовні вимоги обґрунтовуються, зокрема, тим, що ПО «ОКУАСП» отримано свідоцтво про облік організацій колективного управління; має зареєстрований статут; договір із суб'єктом авторського права на управління майновими правами на колективній основі (копії додаються), а тому відповідно абзацу 6, п. 49 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав має документи, які підтверджують право організації на звернення до суду за захистом майнових авторських прав. Між ПО «ОКУАСП» (як організацією) і ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» - позивач (як видавником) 24.01.2014 укладений договір № АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами. Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на об'єкти таких прав, а саме: дозволяти або забороняти використання об'єктів авторського права третіми особами. Надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладання організацією договорів на право використання об'єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату. Позивач підтвердив наявність у нього виключних майнових авторських прав щодо зазначеного в декларації музичного твору, надавши ліцензійний договір № ВЧ-01112014/02-двід 01.11.2014, укладений із ТОВ «Ворнер/Чаппел» (дія якого відповідно до п. 11.1поширюється на період з 01.01.2014 р.). Своєю чергою ТОВ «Ворнер/Чаппел» підтвердив станом на 01.02.2018 факт передачі прав позивачу підписавши роздруківку із каталогу музичних творів до названого договору (п. 2.2). Факт порушення відповідачем майнових авторських прав щодо заявленого в позові об'єкту (музичного твору) підтверджується: актом фіксації №08/02/18-1 від 19.02.2018, складеним представником ОКУ Савченком Олексієм Григоровичем, відеозаписом від 19.02.2018, чеком №130920 від 19.02.2018, банківським чеком №3 від 19.02.2018, банківським чеком №4 від 19.02.2018, фіскальним чеком №14594 від 19.02.2018. Відповідно акту, відеозапису та чеків встановлено, що в приміщені кафе «Делікатека» за адресою: м. Львів, вул. Друкарська, буд.11 - для фонового озвучення закладу подаються музичні твори. Господарську діяльність в закладі здійснює Приватне підприємство «Лайк», що встановлено з відомостей у фіскальному чеку. Публічне виконання музичних творів в приміщенні здійснюється за допомогою обладнання, яке наявне в закладі, що зафіксоване на відеозаписі починаючи з 21:50 хвилини.Серед використаних об'єктів майнових авторських прав публічно виконувались, окрім інших, твір під назвою Sех ОnFігe, публічне виконання якого зафіксоване на відеозаписі починаючи з 15:20 хв., суб'єктом майнових авторських прав щодо якого є позивач. Відтак мало місце використання музичного твору серед сторонніх осіб без дозволу і без сплати відповідної винагороди, чим допущені порушення, передбачені п. а, ст. 50 ЗУ «Про авторське право і суміжні права». Компенсація відповідно до п. «г» ч. 2 ст. 52 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» в редакції до 22.07.2018 року, визначається судом в розмірі від 10 до 50 000, 00 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходів. Відповідно до п. 42 Постанови ПВСУ № 5 від 04.06.2010 р., розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат, які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі. Належний розмір компенсації становить 128 розрнахункових величин - 128 х 1921 = 245 888,00 грн. На дату порушення відповідачем майнових авторських прав - 19.02.2018 спірний твір вже був вилучений з управління ВОСАСП «Оберіг». Позивач просить задоволити позов повністю.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги заперечив повністю з наступних підстав, наведених у відзиві, посилаючись, зокрема, на те, що позивачем не надано доказів того, що він, як правовласник, є суб'єктом авторського права на спірний твір; у заявника - ПО «ОКУАСП» відсутня правомочність управляти правами ТОВ «Ворнер/Чаппелл» та стягувати компенсацію. Використання творів в період фіксації відбулось правомірно на підставі договору з організацією колективного управління ВОСАСП "Оберіг". В діях відповідача відсутня протиправна поведінка і вина. Позивачем не доведено факт використання відповідачем творів, заявлених у позовній заяві. Крім того, необґрунтованим є визначений розмір компенсації за порушення майнових авторських прав. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Третя особа у письмовому поясненні заперечила щодо позовних вимог, оскільки використання творів відповідачем відбулось з дотриманням вимог чинного законодавства та за відсутності порушень прав позивача. Крім того, у ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" відсутні правомочності управляти правами ООО "Ворнер/Чаппелл" та стягувати компенсацію. ТзОВ "Ворнер Мьюзік Україна" є субліцензіатом, а не суб'єктом авторського права на отриманий каталог "Ворнер/Чаппелл". Позивачем не доведено факт використання відповідачем творів, заявлених у позовній заяві та є необґрунтованим визначений розмір компенсації за порушення майнових авторських прав. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши в судовому засіданні представника відповідача, суд встановив наступне.
Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організацій колективного управління № 18/2011 від 24.01.2011 р.
Між ПО «ОКУАСП» (як організацією) і ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» - позивач (яквидавником) 24.01.2014 укладений договір № АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами (далі - «договір»).
Відповідно до п. 2.1 договору, видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на об'єкти таких прав, а саме: дозволяти або забороняти використання об'єктів авторського права третіми особами. Надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладання організацією договорів на право використання об'єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату (п. 2.2.). Територія управління - Україна (п. 2.5, п. 6, Додаток № 1).
Відповідно до п. 5 встановлений вид (спосіб використання) щодо об'єктів переданих в управління - а саме: публічне виконання.
Згідно з п. 9.2.1., 9.4 договору, у випадку виявлення порушень прав, організація має право пред'являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права - без узгодження із видавником.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна» надана декларація № 1.85 від 01.02.2018 відповідно до якої заявлена наявність прав щодо музичного твору ОСОБА_1 , автор музики - FOLLOWILCALEB, FOLLOWILJARED, FOLLOWILMATTHEW, FOLLOWILNATHAN, автор тексту - FOLLOWILCALEB, FOLLOWILJARED, FOLLOWILMATTHEW, FOLLOWILNATHAN, виконавець - KingsOfLeon становить 6,87%.
Між ТзОВ "Ворнер/Чаппелл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" було укладено ліцензійний договір №ВЧ-01112014/02-Д від 01.11.2014. За умовами цього договору видавник(ліцензіат) -ТОВ "Ворнер Чаппелл" надає субвидавнику право на використання в межах строку на території та у способи, вказані в договорі, творів, які входять в каталог видавника, за винятком ОСОБА_2 Музики.
Між Громадською організацією "Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав "Оберіг" та Приватним підприємством «Лайк» укладено договір № 115/14/17-П від 01.09.2017про виплату винагороди за використання творів і опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань способами публічного виконання, публічної демонстрації. За умовами цього договору організація (третя особа у справі) згідно з частиною 5 статті 48 та частинами 1-2 статті 49 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" та пункту 2.3.2 власного статуту надає платникові (відповідач у справі) невиключний дозвіл на публічне виконання та/або публічну демонстрацію на території України творів, майнові права наякі передані організації у колективне управління, а також інших творів за використання яких організація має право збирати винагороду. Організація збирає (приймає) від платника винагороду (роялті) за таке використання, здійснює її розподіл і виплату суб'єктам авторського права. Платник за використання творів виплачує організації винагороду (роялті) та надає відповідний звіт про використання.
Відповідно до п.1.3. наведеного договору, організація розподілятиме і виплачуватиме відповідні частки винагороди відповідним суб'єктам авторського права і суміжних прав чи іншим належним особам згідно Закону. Організація гарантує, що у випадку виникнення претензій до платника з боку третіх осіб щодо правомочності дій сторін, пов'язаних зі збором, розподілом та виплатою зазначеної винагороди, вона візьме на себе всі види відповідальності та захистить платника від таких претензій.
Громадська організація "Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав “Оберіг” є організацією колективного управління, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про визначення організацій колективного управління №1/2003 від 08.07.2003.
Відповідачем додано до матеріалів справи докази оплати роялті за використання творів і комерційних фонограм згідно з договором від 01.09.2017: за грудень 2017 року на суму 400,00 грн. (платіжне доручення №103 від 05.01.2018), за січень 2018 року на суму 400,00 грн. (платіжне доручення № 140 від 27.02.2018), за лютий 2018року на суму 400,00 грн. (платіжне доручення № 152 від 12.03.2018), за березень 2018 року на суму 400,00 грн. (платіжне доручення № 165 від 28.03.2018), за квітень 2018 року на суму 400,00 грн. (платіжне доручення № 181 від 23.04.2018), за травень 2018 року на суму 400,00 грн. (платіжне доручення № 203 від 04.06.2018), за червень 2018 року на суму 400,00 грн. (платіжне доручення № 217 від 26.06.2018).
Представник ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» згідно з чеком (відкритий) №130920 від 19.02.2018, чеком (закритий) №130920 від 19.02.2018, банківським чеком №3 від 19.02.2018, банківським чеком №4 від 19.02.2018, фіскальним чеком №14594 від 19.02.2018відвідав кафе «Делікатека» за адресою: м. Львів, вул. Друкарська, буд.11. Господарську діяльність в закладі здійснює Приватне підприємство «Лайк», що встановлено з відомостей у фіскальному чеку.Публічне виконання музичних творів в приміщенні здійснюється за допомогою обладнання, яке наявне в закладі. Серед використаних об'єктів майнових авторських прав публічно виконувались, окрім інших - твір під назвою іноземною мовою Sех ОnFігe.Згідно з актом № 08/02/18-1 від 19.02.2018 р., складеним представником ОКУ Савченком Олексієм Григоровичем, здійснено фіксацію комерційного виконання твору музичного твору SexOnFire, виконавець - KingsOfLeon. В акті зазначено, що представник закладу (не вказано прізвище, посада) від підпису відмовився. Також, представником здійснено відеофіксацію використання музичних творів за допомогою технічних засобів.
Позивачем скеровано на адресу Всеукраїнського об'єднання суб'єктів авторського права і суміжних прав "Оберіг" офіційне повідомлення від 20.11.2017 що до відсутності в останнього повноважень управляти творами, майнові авторські права на які належать товариству з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна», відсутність у Всеукраїнського об'єднання суб'єктів авторського права і суміжних прав "Оберіг" права надавати дозволи щодо використання зазначених творів, а також неотримання організацією колективного управління права збирати будь-яку винагороду щодо зазначених творів.
16.08.2019 на адресу суду направлено копію додаткової угоди від 07.08.2019 до договору № АВ-24012014/01 від 24.01.2014про управління майновими авторськими правами, укладеної між Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна», згідно з якою сторони підтверджують, що правовідносини між сторонами виникли з 24.01.2014, а також те, що організація колективного управління має право звертатись до суду з позовами в інтересах і за захистом порушених прав ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна».
Посилаючись на ст.ст. 32, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", заявник зазначає, що ним встановлено факт використання відповідачем об'єктуправового захисту - музичного твору, суб'єктом майнових авторських прав яких є позивач, відтак з врахуванням наведеного, просить суд стягнути з відповідача компенсацію на суму 245 888,00 грн.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) щодо захисту майнового авторського права на музичний твір.
Статтями 14 і 54 Конституції України встановлені гарантії захисту інтелектуальної власності і відповідних прав, які виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Також встановлено, що ніхто не може використовувати або поширювати такі права без згоди власника.
Статтею 55 Конституцій України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно із ст.45 Закону України "Про авторське право і суміжні права", суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто; через свого повіреного; через організацію колективного управління.
Приписами п.49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності” роз'яснено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, уразі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо уорганізації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.
Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.
Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав", роз'яснено, згідно з підпунктом “г” ч. 1 ст.49 Закону України "Про авторські і суміжні права", організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.
Разом з тим, така організація, подавши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається досуду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.
Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" звернулась до суду із позовом про захист майнових авторських права та/або суміжних прав в інтересах суб'єкта авторського права Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна". У підтвердження авторського права надано ліцензійний договір №ВЧ-01112014/02-Д від 01.11.2014, укладений між ТзОВ "Ворнер/Чаппелл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна", а також договір №АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами від 24.01.2014, укладений між Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна".
Відповідно до пунктів 2, 4 частини першої статті 1107 Цивільного кодексу України розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється, зокрема, на підставі ліцензійного договору та договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.
Згідно з частинами 1-4 статті 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.
За змістом статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 31-33 Закону України «Про авторське право і суміжні права»(№ 3792-XII): право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).
Відповідно до частини 3 статті 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Заявником або позивачем не надано суду доказів, що ТзОВ "Ворнер/Чаппелл" є суб'єктом авторського права, натомість у декларації творів додатку до договору №АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами від 24.01.2014 р. зазначено первинних авторів творів, а доказів передачі (відчуження) майнових прав автором не надано.
Між ТзОВ "Ворнер/Чаппелл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (в інтересах якого подано позов) було укладено ліцензійний договір №ВЧ-01112014/02-Д від 01.11.2014 р., однак, як зазначено вище, в матеріалах справи відсутні докази того, що ТзОВ "Воренр/Чаппелл" є суб'єктом авторського права щодо музичних творів, за незаконне використання яких, як стверджують позивачі, належить стягнути на їх користь компенсацію з відповідача.
Автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону (частина перша статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права").
Відповідно до частини першої статті 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
Таким чином відповідно до ст.ст. 7, 15, 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права", позивачами не підтверджено належними та допустими доказами статусу суб'єкта майнових авторських прав.
Відповідно до пункту 49-1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012"Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" господарським судам необхідно мати на увазі, що згідно з приписами пункту "в" частини першої статті 49 Закону України "Про авторське права і суміжні права" до функцій організацій колективного управління належить збір, розподіл і виплата зібраної винагороди за використання об'єктів авторського і (або) суміжних прав не лише суб'єктам авторського і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також й іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону. Водночас згідно з положеннями частини другої тієї ж статті суб'єкти авторського права, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладення договорів з особами, які використовують ці об'єкти. Такий підхід водночас забезпечує дотримання прав суб'єктів авторського права - як щодо дозволу на використання творів, так і стосовно отримання винагороди - та дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати використання необмеженого переліку творів без порушення майнових авторських прав, уклавши відповідний договір з однією організацією колективного управління.
З наведеного вбачається, що суб'єкти авторського права, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами мають право вимагати від організацій колективного управління (третя особа у даній справі) виплати зібраної ними винагороди, а також вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладення договорів з особами, які використовують ці об'єкти.
Суд не бере до уваги додаткову угоду від 07.08.2019 до договору № АВ-24012014/01 від 24.01.2014 про управління майновими авторськими правами, укладеного між Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна», оскільки вона укладена під час розгляду спору судом і не була чинною станом на 19.02.2018.
Позивачем скеровано на адресу Всеукраїнського об'єднання суб'єктів авторського права і суміжних прав "Оберіг"офіційне повідомлення від 20.11.2017 щодо відсутності в останнього повноважень управляти творами, майнові авторські права на які належать товариству з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна», відсутність у Всеукраїнського об'єднання суб'єктів авторського права і суміжних прав "Оберіг" права надавати дозволи щодо використання зазначених творів, а також неотримання організацією колективного управління права збирати будь-яку винагороду щодо зазначених творів, проте позивачем не надано доказів того, що ТзОВ " Ворнер Мьюзік Україна" є суб'єктом авторського права щодо спірного твору. Крім того, неможливим є вилучення творів із дозволів на використання шляхом лише надсилання повідомлення про таке вилучення (тобто в односторонньому порядку) (Аналогічна позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 28.04.2015 у справі № 910/21278/14).
З огляду на вищенаведене, позивачами не доведено відсутність права Громадської організації "Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав “Оберіг” давати дозвіл та збирати винагороду за використання відповідачем творів, про які йдеться у позовній заяві.
Громадська організація "Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав “Оберіг” є організацією колективного управління, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про визначення організацій колективного управління №1/2003 від 08.07.2003.
Судом встановлено, між Громадською організацією "Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав "Оберіг" та Приватним підприємством «Лайк» укладено договір № 115/14/17-П від 01.09.2017 про виплату винагороди за використання творів і опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань способами публічного виконання, публічної демонстрації. За умовами цього договору організація (третя особа у справі) згідно з частиною 5 статті 48 та частинами 1-2 статті 49 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" та пункту 2.3.2 власного статуту надає платникові (відповідач у справі) невиключний дозвіл на публічне виконання та/або публічну демонстрацію на території України творів, майнові права наякі передані організації у колективне управління, а також інших творів за використання яких організація має право збирати винагороду. Організація збирає (приймає) від платника винагороду (роялті) за таке використання, здійснює її розподіл і виплату суб'єктам авторського права. Платник за використання творів виплачує організації винагороду (роялті) та надає відповідний звіт про використання.
Відповідно до п.1.3. наведеного договору, організація розподілятиме і виплачуватиме відповідні частки винагороди відповідним суб'єктам авторського права і суміжних прав чи іншим належним особам згідно Закону. Організація гарантує, що у випадку виникнення претензій до платника з боку третіх осіб щодо правомочності дій сторін, пов'язаних зі збором, розподілом та виплатою зазначеної винагороди, вона візьме на себе всі види відповідальності та захистить платника від таких претензій.
Відповідачем додано до матеріалів справи докази оплати роялті за використання творів і комерційних фонограм згідно з договором№ 115/14/17-Пвід 01.09.2017: за грудень 2017 року на суму 400,00 грн. (платіжне доручення №103 від 05.01.2018), за січень 2018 року на суму 400,00 грн. (платіжне доручення № 140 від 27.02.2018), за лютий 2018 року на суму 400,00 грн. (платіжне доручення № 152 від 12.03.2018), за березень 2018 року на суму 400,00 грн. (платіжне доручення № 165 від 28.03.2018), за квітень 2018 року на суму 400,00 грн. (платіжне доручення № 181 від 23.04.2018), за травень 2018 року на суму 400,00 грн. (платіжне доручення № 203 від04.06.2018), за червень 2018 року на суму 400,00 грн. (платіжне доручення № 217 від 26.06.2018).
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності”, відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності (у вигляді відшкодування збитків, шкоди, сплати компенсації) настає лише за наявності вини.
Отож, судом встановлено, що відповідач здійснював використання творів на підставі договору з Громадською організацією "Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторського права і суміжних прав "Оберіг" із сплатою роялті за період з січня-вересень 2016 року, а відтак у діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення у зв'язку з відсутністю вини, і позивачами не доведено, що відповідач не вправі був використовувати твори, про які йдеться у позовній заяві, тому відсутні правові підстави для задоволення позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 18 квітня 2018 р. у справі № 914/883/17, позовні вимоги в якій теж ґрунтуються на ліцензійному договорі №ВЧ-01112014/02-Д від 01.11.2014 р., укладеному між ТзОВ "Ворнер/Чаппелл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна", а також договорі №АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами від 24.01.2014, укладеному між Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна".
Відповідно до статей 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не підтверджено доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для задоволення позову. Відтак у задоволенні позову необхідно відмовити.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і в строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складений 02.10.2019 р.
Суддя Гутьєва В.В.