36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
17.11.2009 р. Справа №16/175
За позовом Акціонерного комерційного банку "Східно-європейський банк"
до Гілецького споживчого товариства
про стягнення грошових коштів
Суддя Тимощенко Оксана Миколаївна
Представники:
від позивача: Кобильська В.М.
від відповідача: не з'явились
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення з Гілецького споживчого товариства на користь Акціонерного комерційного банку "Східно-європейський банк" 233 200,12грн. боргу, з них 198 542грн. суми основного боргу, 22 590,91грн. боргу по відсоткам, 10 749,52грн. пені, 1317,68грн. - штрафу.
Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
Відповідач належним чином повідомлений про час і дату проведення судового засідання (поштове повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду в мат.справи). Неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Таким чином, відповідач не обмежений у праві вибору іншого представника у випадку відсутності особи, що його представляє.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд двічі повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Згідно ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено протягом двох місяців з дня надходження позовної заяви. В даному випадку цей строк закінчується, а тому суд не може більше відкладати розгляд справи.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між Акціонерним комерційним банком "Східно-Європейський банк" (позивач) та Гільцівське споживче товариство (відповідач) укладено кредитний договір № 08/2007 від 22 березня 2007 р. про надання кредиту у формі кредитної лінії.
На виконання умов вказаного договору № 08/2007 позивач 22.03.2007 р. відкрив відповідачу відкличну відновлювальну лінію кредитної лінії в сумі 155000,00 гривень зі сплатою 24 відсотків річних.
Відповідно до Додаткового договору № 2 від 12 червня 2008 року позивач збільшив відповідачу ліміт кредитування на 45000,00 грн. та встановив новий ліміт на рівні 200000,00 грн. Додатковим договором № 3 від «20»червня 2008 р. було встановлено відсоткову ставку в розмірі 25 % річних.
Відповідно до п.3.1.1 кредитного договору кошти позичальнику були видані на позичковий рахунок № 20632061000200, який було змінено на 20637001030901 згідно з Додатковим договором від 03.03.2008 року до кредитного договору № 08/2007.
Оскільки відповідачем не було виконано умови кредитного договору щодо повернення в строк згідно з «графіком погашення заборгованості кредиту»суми по тілу
кредиту (додаток № 1 до кредитного договору № 08/2007 від 22 березня 2007 року) частини основної суми кредиту, а також сплати відсотків за користування кредитними коштами за березень 2009 року, квітень 2009 року, травень2009 року, червень 2009 року та липень 2009 року, позивачем відповідно до умов п. 5.1. кредитного договору відповідачу було надано повідомлення (лист № 133/1 від 27.07.09) про дострокове повернення суми кредиту, відсотків за його користування, нараховані штрафні санкції.
Станом на 25 серпня 2009 р. зобов'язання відповідача по кредитному договору № 08/2007 від 22 березня 2007 р. щодо повернення ним позивачу суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також неустойки і інших виплат залишилися не виконаними.
Заборгованість відповідача по основній сумі кредиту становить 198 542,00 гривень, сума заборгованості по відсоткам - 22 590,91 гривень.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).
Стосовно стягнення пені та штрафу суд зазначає наступне:
Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.51 ЦК України).
Відповідно до п.4.1. кредитного договору за несвоєчасну сплату відсотків Відповідачу нарахована пеня в розмірі 1 306,10 гривень, за несвоєчасну сплату кредиту Відповідачу нарахована пеня в розмірі 9 443,41 гривень.
Відповідно до п.4.2 кредитного договору за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 207,87 гривень, за несвоєчасну сплату кредиту відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 1 109,81 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються Господарським кодексом України (ч. 2 ст. 4 ГК України).
Під штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 ГК України, слід розуміти господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Так, Господарський кодекс називає неустойку, штраф і пеню різновидами штрафних санкцій, але не визначає ні один із цих різновидів. Тобто штраф та пеня є різновидом неустойки, що не вичерпують змісту поняття неустойки. Пеня на відміну від неустойки та штрафу, є грошовою сумою, яка сплачується кредитору за кожен день (або інший період) прострочення виконання зобов'язання, тобто є штрафною санкцією, що триває.
Перелік способів обчислення штрафних санкцій не є вичерпним, оскільки, виходячи із загально дозвільного принципу правового регулювання господарських відносин, сторони у договорі можуть передбачити й інші способи, якщо це не суперечитиме імперативним приписам закону (заборонам та зобов'язанням).
Водночас, суд звертає увагу на те, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм; спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому, справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм.
Враховуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку, що позивач намагається за одне й те ж саме правопорушення двічі застосувати один і той же вид відповідальності - неустойку (тобто і пеню, і штраф), що суперечить загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим ст. 3 ЦК України, а зокрема, справедливості.
Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 198 542,00 гривень заборгованості по основній сумі кредиту, 22 590,91 гривень боргу по відсоткам, 10 749,52 гривень пені на несплачені відсотки та кредит правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, в задоволенні вимог про стягнення штрафу - суд відмовляє.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33,43,49, 75,82-85 ГПК України, суд,
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Гільцівського споживчого товариства (код ЄДРПОУ 01762315,юридична адреса: 37112 Полтавська обл., Чорнухинський р-н., с. Гільці; фактична адреса: 37112 Полтавська обл., Чорнухинський р-н., с. Гільці, вул. Тарасенська,3, п/р 26006001030901 в АКБ «СЄБ», м. Київ МФО 322658) на користь Акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк" (01042, м. Київ, бул.Дружби народів, 17/5 п/р 36199900100000 в АКБ "СЄБ" МФО 322658, код ЄДРПОУ 19364130) 198 542,00 гривень заборгованості по основній сумі кредиту, 22 590,91 гривень боргу по відсоткам, 10 749,52 гривень пені на несплачені відсотки та кредит, 2317,82 грн. державного мита та 233,64 грн. судових витрат.
Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.
3. В частині вимог про стягнення 13 17,68 гривень штрафу за несплачені відсотки та кредит - відмовити в задоволенні.
Суддя Тимощенко О.М.