вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
"19" вересня 2019 р. Cправа № 924/305/19
Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом фізичної особи-підприємця Мартинової Наталії Степанівни, м.Хмельницький
до Житлово-будівельного кооперативу "Хмельницький квартал", м.Вінниця
про стягнення 95331,49 грн заборгованості згідно договору купівлі - продажу
учасники процесу: позивач: Мартинова Н.С. , паспорт;
присутній: ОСОБА_2 ..
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №924/305/19 за позовом Фізичної особи-підприємця Мартинової Наталії Степанівни про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Хмельницький квартал" заборгованості в розмірі 95331,49 грн, яка нарахована з посиланням на невиконання останнім умов Договору купівлі-продажу №14/11/2016 від 14.11.2016 в частині проведення розрахунків за отриманий товар.
Ухвалою суду від 11.07.2019 за клопотанням відповідача було відкладено підготовче провадження у справі на 01.08.2019.
11.07.2019 від позивача надійшла заява про зменшення суми позовних вимог, а саме останній просить суд стягнути з відповідача 94 969,03 грн., тобто суму визначену за результатами уточнення розрахунку ціни позову.
Ухвалою суду від 11.07.2019 вказану заяву судом прийнято до розгляду та постановлено подальший розгляд справи здійснити в межах предмету позову у справі №924/305/19, яким є стягнення 94969,03 грн (75426,04 грн - основний борг; 15296,40 грн - сума, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів; 4246,59 грн - 3% річних).
За результатами судового засідання, 01.08.2019, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи для судового розгляду по суті на 19.09.2019.
05.08.2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що звернення позивача є передчасним, відповідач умов договору не порушував, та усі зобов'язання останнім виконано. Так, представник відповідача зазначає, що 03.02.2017 на виконання умов Договору № 14/11-2016 від 14.11.2016 його довірителем було отримано від позивача товар згідно видаткової накладної № 03/02-17 на загальну суму 373 275,32 грн, який був ним оплачений в повному обсязі. При цьому будь яких інших видаткових накладних, рахунків від ФОП Мартинової Н.С. посадовими особами ЖБК "Хмельницький квартал" отримано не було та не підписувалось.
На визначену судом дату (19.09.2019) з'явився представник позивача. Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.
Під час судового засідання, 19.09.2019, в ході з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Після закінчення судових дебатів, суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі та орієнтовний час його проголошення.
На оголошення вступної та резолютивної частини рішення (19.09.2019) представники сторін не з'явились.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.
14.11.2019 між фізичною особою-підприємцем Мартиновою Наталією Степанівною (далі по тексту також - позивач, продавець) та Житлово-будівельним кооперативом "Хмельницький квартал" (далі по тексту також - відповідач, покупець) укладено Договорів купівлі-продажу № 14/11/2016.
Згідно предмету вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця матеріали та обладнання для системи повітряного опалення та кондиціонування ресторану (далі по тексту також - товар) згідно з видатковими накладними, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити отриманий товару на умовах зазначених в розділі 3 цього Договору (п.1.1. Договору).
Відповідно до п.3.1 Договору, договірна ціна за товар становить 497 466,00 грн без ПДВ і визначається відповідно до рахунку-фактури, наданого продавцем.
Оплата товару здійснюється покупцем за визначеною п.3.1 цього Договору ціною протягом двох робочих днів з дня отримання рахунку-фактури шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або іншим шляхом, який відповідає вимогам законодавства (п. 3.2 Договору).
Пунктом 3.3 Договору визначено, що оплата здійснюється на підставі рахунку-фактури, який оформлюється продавцем і надається покупцю.
На виконання умов Договору позивач передав у власність відповідачу товар, зокрема згідно видаткової накладної № 03/02-17 від 03.02.2017 на суму 373275,32 грн та згідно видаткової накладної № 12/05-17 від 12.05.2017 на суму 75426,04 грн.
В свою чергу відповідач оплатив вказаний товар частково, на суму 373275,32 грн. Таким чином, за останнім утворилася заборгованість у розмірі 75426,04 грн..
06.07.2018 позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 05/07-18 від 05.07.2018 з проханням виконати свої зобов'язання за Договором та протягом двох робочих днів перерахувати суму заборгованості в розмірі 75426,04 грн. При цьому в додаток до вказаної претензії додано в т.ч. рахунок-фактуру № 12/05-17 від 12.05.2017 на суму 75 426,04 грн.
Відповідач на вказану претензію не відреагував, суму заборгованості не сплатив, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Враховуючи встановлені обставини справи суд враховує наступне.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України (далі по тексту також - ГК України) господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
З моменту укладення сторонами Договору між ними виникли зобов'язання, які мають правову природу договору купівлі-продажу.
За змістом ст. 655 Цивільного кодексу України (далі по тексту також - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 631 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Враховуючи наведені вище приписи законодавства, відсутність доказів проведення відповідачем розрахунків за отриманий згідно видаткової накладної № 12/05-17 від 12.05.2017 товар, позовні вимоги про стягнення 75426,04 грн заборгованості суд вважає правомірними та обґрунтованими.
При цьому суд критично оцінює твердження відповідача про одержання від позивача товару лише за видатковою накладною № 03/02-17 на загальну суму 373 275,32 грн та відсутність будь-яких інших підписаних зі сторони відповідача видаткових накладних на одержання товару.
Так, надана позивачем обопільно підписана та скріплена печатками сторін видаткова накладна № 12/05-17 від 12.05.2017 на суму 75426,04 грн відповідає вимогам ст. 9 З.У. "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", яка передбачає обов'язкові реквізити первинних документів. З огляду на викладене зазначений первинний документ фіксує факт здійснення господарської операції, зокрема поставку (отримання) товару на умовах визначених сторонами у договорі купівлі-продажу № 14/11-2016 від 14.11.2016 (а. с. 26).
Судом також розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідача 15296,40 грн інфляційного збільшення та 4 246,59 грн три відсотків річних.
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Вирішуючи питання щодо періоду нарахування компенсаційних нарахувань суд враховує обумовлені сторонами в пункті 3.2 Договору строки оплати товару, а саме: ".....протягом двох робочих днів з дня отримання рахунку-фактури...." .
Так, з матеріалів справи слідує, що 06.07.2018 позивачем направлено на адресу відповідача рахунок № 12/05-17 від 12.05.2017 на оплату суми в розмірі 75426,04 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, а саме: описом вкладення до листа, фіскальним чеком від 06.07.2018 та накладною № 2900800513071.
Таким чином, суд враховуючи "Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень", затверджені Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013., вважає, що 10.07.2018 відповідач вважається таким, що отримав документи позивача.
З огляду на викладене з 13.07.2018 відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо оплати одержаного товару.
При цьому суд зазначає, що позивачем визначено в позовній заяві період нарахування компенсаційних сум з 16.05.2017 по 01.04.2019, однак в матеріалах справи відсутні докази вручення відповідачу рахунку № 12/05-17 у строк обраний позивачем. Зазначена обставина, із врахуванням пункту 3.2 Договору виключає можливість здійснення розрахунку компенсаційних сум у визначений позивачем період.
Здійснивши за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора розрахунок 3 % річних за прострочення оплати 75426,04 грн боргу за період з 13.07.2018 по 01.04.2019 судом встановлено, що сума 3 % річних за цей період складає 1630,44 грн.
При здійсненні перевірки за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат за прострочення оплати 75426,04 грн боргу за період з 13.07.2018 по 01.04.2019 судом встановлено, що розмір інфляційних втрат складає 5827,59 грн.
Таким чином, підлягає стягненню компенсаційні нарахування у визначеному судом розмірі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення нарахування.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Хмельницький квартал" (вул.Соборна, 53, кв.3, м.Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 39531936) на користь фізичної особи-підприємця Мартинової Наталії Степанівни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 75426,04 грн - заборгованості; 5827,59 грн. - інфляційних втрат, 1630,44 грн. - 3 % річних, 1921,00 грн - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В частині стягнення 9468,81 грн - інфляційних втрат та 2616,15 грн - 3 % річних - відмовити.
5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 30 вересня 2019 р.
Суддя Нешик О.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу ( АДРЕСА_1 );
3 - 4 відповідачу ( вул.Соборна , 53, кв .3, м.Вінниця , 21000 ; вул . Вайсера , 12 / 1 , м.Хмельницький, 29000)