02.10.2019 року Справа № 908/612/19
м.Дніпро, пр.Д. Яворницького,65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,
суддів - Кощеєва І.М., Широбокової Л.П.,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Барви” на рішення господарського суду Запорізької області від 30.05.2019 у справі №908/612/19 (суддя Азізбекян Т.А., повне рішення складено 13.06.2019)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Поділляагрозахист”, м. Вінниця
до товариства з обмеженою відповідальністю “Барви”, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Барвінівка
про стягнення 106 089грн.58 коп.
- рішенням господарського суду Запорізької області від 30.05.2019 у справі №908/612/19 позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) “Поділляагрозахист” задоволено, з ТОВ “Барви” на користь позивача стягнуто 82503грн. основного боргу, 12099грн. 46 коп. пені та 11487грн.12коп. відсотків річних;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №18-04-18/123ЗПК/ДВ-Д від 18.04.2018 в частині повної оплати вартості отриманого товару;
- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ “Барви” подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить це рішення скасувати в частині стягнення пені і трьох процентів річних, прийняти в цій частині нове рішення відповідно до погоджених сторонами розрахунків;
- у поданій скарзі йдеться про те, що відповідно до п.3.3 договору оплата конкретної партії товару проводиться протягом п'яти банківських днів з моменту отримання покупцем даної партії товару, про те, що товар був поставлений відповідачу 05.11.2018, тому розрахунок штрафних санкцій повинен здійснюватися з 12.11.2018, а не з 01.08.2018 по 30.10.2018, про те, що позивачем невірно розраховано суму заборгованості, оскільки невірно розрахована кількість днів прострочення платежу і, як наслідок, невірним є розмір пені та процентів річних, а також про те, що ТОВ «Барви» повідомляло суд про неможливість прибуття представника для участі у судових засіданнях, у тому числі 30.05.2019 з поважної причини та просило відкласти розгляд справи на інший день, але суд залишив клопотання відповідача поза увагою і розглянув справу у відсутності представника останнього;
- позивач вважає рішення господарського суду таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що твердження відповідача стосовно невірного нарахування кількості днів прострочення є помилковим, оскільки відповідач повинен був виконати свої зобов'язання перед позивачем у строк, визначений у специфікації.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.04.18 між ТОВ “Поділляагрозахист” (постачальником) та ТОВ “Барви” (покупцем) укладено договір поставки № 18-04-18/123ЗПК/ДВ-Д, згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов'язався передати (поставити) партіями у власність покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення, а саме: мінеральне добриво, мікродобриво, а покупець зобов'язався прийняти товар та провести оплату за нього.
Відповідно до п. 1.2 договору найменування товару, чинні відносно товару коди за відповідними класифікаторами, варіант тарування та/або пакування товару, виробник та країна походження товару, одиниці виміру кількості товару та його кількість, ціна, строки та умови (базис) поставки кожної партії товару визначаються в договорі та/або у відповідній специфікації до договору, яка є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 3.3 договору оплата конкретної партії товару проводиться в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем на поточний банківський рахунок постачальника, вказаний у договорі оплати в розмірі вартості партії товару, зазначеної у відповідній специфікації, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання покупцем даної партії товару, якщо інший термін та/або порядок оплати партії товару не вказаний у відповідній специфікації. Зобов'язання покупця зі сплати ціни товару вважається виконаним в момент списання з банківського рахунку покупця відповідно до платіжних реквізитів, вказаних постачальником у цьому договорі.
Згідно з п. 3.4 договору відносно окремої партії товару відповідною специфікацією може бути передбачено інший строк та/або порядок розрахунків.
П. 4.1 договору передбачено, що постачальник поставляє товар в строки та на умовах базису поставки, визначених у відповідній специфікації, відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС-2010.
П. 5.3 договору встановлено, що в разі прострочення оплати товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла у період прострочення), нарахованої на суму вартості неоплаченого товару, за кожен день прострочення.
Згідно з п. 5.4 договору нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором здійснюється без обмеження строку нарахування та припиняється в день виконання стороною відповідного зобов'язання. Сторони домовились, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором становить три роки.
В п. 5.6 договору сторонами узгоджена зміна розміру процентної ставки, передбачена частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України і її встановлено в розмірі двадцять п'ять процентів річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем (відповідно до специфікації до договору) та сорок вісім процентів річних від несплаченої ціни товару з дати закінчення 90 календарних днів до дня повної оплати.
Відповідно до п. 5.7 договору з дня закінчення строків оплати, передбачених у специфікації (ях) до договору, вважається, що постачальником пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній).
Сторонами підписана специфікація №1 від 18.04.2018 до договору.
Згідно з специфікацією №1 від 18.04.2018р. товар продається на умовах часткової попередньої оплати та надання позивачем відстрочення кінцевого розрахунку покупцю. Покупець зобов"язаний сплатити вартість товару, що зазначена у даній специфікації в сумі 82503грн. у такі строки і в такому порядку:
- у строк до 01.08.2018. ? 24750грн.90коп., що складає 30 процентів від суми вартості всього товару;
- у строк до 30.10.2018 ? 57752грн., що складає наступні 70 процентів від суми вартості всього товару.
Попередня оплата, яка передбачена специфікацією повинна бути здійснена протягом трьох банківських днів від дати пред'явлення продавцем рахунку-фактури.
Позивачем був виставлений відповідачу рахунок на оплату №4991 від 18.04.2018
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 82503грн., що підтверджується видатковою накладною №11-00052 від 05.11.2018р. та товарно-транспортною накладною №Р11-00052 від 05.11.2018, підписаними представниками сторін без зауважень.
Зобов'язання по оплаті вартості товару відповідачем не виконані і станом на момент звернення з позовом заборгованість по оплаті складає 82503грн..
У зв'язку з несвоєчасною оплатою вартості товару позивачем нараховані річні в сумі 11 487грн.12коп. та пеня в сумі 12 099грн.46коп.
В процесі розгляду справи докази погашення вказаної вище суми заборгованості відповідачем не надані.
Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 610 названого Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ст.629 Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобов'язань за договором №18-04-18/123ЗПК/ДВ-Д від 18.04.2018 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару і ненадання ним належних і допустимих доказів, які б спростовували таке порушення господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 82503грн..
З огляду на викладене рішення господарського суду у відповідній частині слід залишити без змін.
Між тим, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 12099 грн. 46 коп. пені та 11487грн.12коп. процентів річних господарський суд послався на правомірність здійснених позивачем розрахунків.
Як вбачається з розрахунків, наведених у позовній заяві, пеня, запропонована до стягнення з відповідача обчислена позивачем, виходячи з суми 24750грн.90коп. за періоди з 01.08. до 07.09.2018 та з 07.09.2018 до 28.02.2019, а також з суми 57752грн.10коп. за період з 30.10.2018 до 28.02.2019.
Проценти річних розраховані позивачем, виходячи з суми 24750грн.90коп. за період з 01.08.2018 по 28.02.2019 та з суми 57752грн.10коп. за період з 30.10.2018 по 28.02.2019.
Колегія суддів не погоджується з вищенаведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вважає ці висновки зробленими всупереч положенням ст. 86 Господарського процесуального кодексу України без грунтовного дослідження обставин справи і такими, що здійснені при неправильному застосуванні норм матеріального права.
За приписами ч.1 ст.549 Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ч.1 ст. 692 Кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч. 1 ст. 693 Кодексу якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Ч.3 ст. 538 Кодексу встановлено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Однак, поставка товару відбулася без отримання позивачем погодженої специфікацією №1 від 18.04.2018р. попередньої оплати від відповідача.
Позивач, не скориставшись своїм правом, передбаченим ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України на одностороннє розірвання договору, зупинення виконання свого обов'язку або на відмову від його виконання та поставивши відповідачу товар без стопроцентної попередньої оплати тим самим погодив зміну умов договору щодо порядку оплати.
Отже, з урахуванням положень ст.692 Цивільного кодексу України, кінцевою датою розрахунків за товар слід вважати день підписання видаткової накладної №11-00052 від 05.11.2018.
Таким чином, пеня має бути нарахована за період з 06.11.2018 по 28.02.2019 в сумі 9357грн.87коп..
На підставі п.5.6 договору двадцять п'ять процентів річних має бути нараховано за період з 06.11.2018 по 03.02.2019 в сумі 5085грн.80коп., сорок вісім процентів річних - за період з 04.02.2019 по 28.02.2019 в сумі 2712грн.43коп.
Таким чином, загальна сума процентів річних, яка підлягає стягненню з відповідача дорівнює 7798грн.29коп.
У цьому зв'язку в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 2129грн.25коп та річних відсотків в сумі 3688грн.89коп. слід відмовити.
З огляду на викладене рішення місцевого господарського суду слід скасувати частково внаслідок прийняття його при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи та при неправильному застосуванні норм матеріального права.
Доводи скаржника про залишення господарським судом поза увагою клопотання про перенесення розгляду справи на інший день у зв'язку неможливістю забезпечення явки представника колегією суддів визнані безпідставними, оскільки в установленому порядку обставини щодо неможливості розгляду справи без такої участі не доведені, належні та допустимі докази в обгрунтування цих обставин не надані.
Керуючись ст.ст.269, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
- рішення господарського суду Запорізької області від 30.05.2019 у справі №908/612/19 скасувати частково;
- прийняти нове рішення;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Барви” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Поділляагрозахист” 82503грн. основного боргу, 9357грн.87коп. пені, 7798грн.29коп. процентів річних та 1921грн. витрат по сплаті судового збору, видати наказ;
- в решті в позові відмовити;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Поділляагрозахист” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Барви” 172грн.89коп. судового збору за апеляційною скаргою, видати наказ;
- видачу наказів доручити господарському суду Запорізької області;
- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України;
- повна постанова складена 02.10.2019
Головуючий суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя Л.П. Широбокова