02.10.2019 м.Дніпро Справа № 908/1320/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Кощеєва І.М., Подобєда І.М.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.,
представники сторін:
від позивача: Курилін В.О., ордер АР №1003282 від 02.10.2019, адвокат;
від відповідача: представник не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ” на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.07.2019 у справі №908/1320/19 (головуючий суддя Проскуряков К.В., судді Азізбекян Т.А., Зінченко Н.Г.)
за позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ”, м. Вільнянськ, Вільнянський район, Запорізька область
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м.Запоріжжя
про поновлення договору оренди земельної ділянки,
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/1320/19 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ” до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 10, 2467 га, кадастровий номер 2321585000:01:001:0054.
11.07.2019 до Господарського суду Запорізької області від Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ” надійшла заява, якою він просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області до моменту прийняття остаточного рішення у даній справі вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 10,2467 га кадастровий номер 2321585000:01:001:0054, а саме:
- включати земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 10,2467 га, кадастровий номер 2321585000:01:001:0054 до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах);
- вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо поділу чи об'єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 10,2467 га, кадастровий номер 2321585000:01:001:0054;
- видавати будь-які накази організаційно-розпорядчого характеру щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 10,2467 га, кадастровий номер 2321585000:01:001:0054.
Заява обґрунтована тим, що у разі вчинення відповідачем вищезазначених дій буде неможливим задоволення його позову та/або виконання судового рішення.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.07.2019 у справі №908/1320/19 (головуючий суддя Проскуряков К.В., судді Азізбекян Т.А., Зінченко Н.Г.) в задоволенні заяви Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ” про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником належними та допустими доказами не доведено обставин, які б унеможливлювали в подальшому виконання рішення суду в разі задоволення позову, а наведені ним доводи є лише припущеннями заявника, які не можуть бути підставою для забезпечення позову.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, просить Центральний апеляційний господарський суд її скасувати, заяву про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.
Апелянт зазначає, що:
- оскаржувана ухвала не містить мотивів, з яких суд дійшов до висновків, викладених в її резолютивній частині;
- суд першої інстанції не надав оцінки доводам позивача про те, що відповідач має право та можливість до вирішення спору по суті розпорядитися спірною земельною ділянкою;
- місцевим господарським судом не враховані норми матеріального права, які в сукупності передбачають можливість відповідача скасувати державну реєстрацію земельної ділянки (скасування кадастрового номеру) шляхом її поділу на інші, менші за площею, з присвоєнням нових кадастрових номерів, та в подальшому розпорядитися ними на власний розсуд шляхом передачі їх у власність певним особам для ведення особистого селянського господарства по 2,0 га, та законом не передбачено можливість відновлення вже скасованої державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (відновлення кадастрового номеру);
- у зв'язку з відсутністю законодавчого врегулювання питання щодо отримання будь-якою зацікавленою особою інформації про початок процедури поділу земельної ділянки, позивач не має змоги дізнатися про здійснення відповідачем таких дій аж до моменту їх закінчення та внесення цих відомостей до Державного земельного кадастру та одночасної передачі у власність чи користування іншим особам;
- відмова в забезпеченні позову унеможливить в подальшому ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача, що не відповідає практиці Європейського суду з прав людини щодо права на справедливий суд та обов'язковість виконання судових рішень.
Відповідач на виклик суду не з'явився, відзив на апеляційну скаргу не надав, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, з огляду на що колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду за його відсутності.
Дослідивши матеріали оскарження ухвали, вислухавши пояснення представника апелянта, обґоворивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як зазначено вище, в провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/1320/19 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ” до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилався на те, що станом на час подання позову інформація про зареєстроване речове право оренди Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ” на спірну земельну ділянку містилася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 21.11.2018. Однак, станом на 10.07.2019 згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, інформація про право оренди Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ”на земельну ділянку, що є предметом договору у справі №908/1320/19, вже відсутня, тобто була виключена. Підставою для скасування уповноваженими особами Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради у Державному реєстрі речових прав зареєстрованого за Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Вільнянськ” права оренди на вищезазначену земельну ділянку став лист Головного управління Держгеогадастру у Запорізькій області №32-8-0.1-1963/2-19 від 16.04.2019, яким доводилось до відома про відсутність укладення в порядку, передбаченому п.30 договору, акту прийому-передачі земельної ділянки, без повідомлення тих обставин, що вона використовується позивачем та у провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває спір щодо поновлення договору оренди землі.
Сільськогосподарський виробничий кооператив “Вільнянськ” вказує, що на момент звернення до суду із заявою існують об'єктивні підстави вважати, що відповідач вчинить дії, направлені на здійснення поділу земельної ділянки в порядку, передбаченому ст. 56 Закону України “Про землеустрій”, яка визначає вид та склад технічної документації із землеустрою щодо поділу чи об'єднання земельних ділянок (чим змінить предмет договору шляхом скасування існуючого кадастрового номера та присвоєння нових таких номерів) та в подальшому здійснить їх передачу у власність (як розпорядник) іншим, ним самостійно визначеним особам, без врахування існування в суді спору, що, в свою чергу, унеможливіть прийняття судом рішення про задоволення позову (у разу наявності таких підстав для його прийняття). Зазначає, що такі дії з боку відповідача щодо інших земельних ділянок, по яких наявні спори у судах з однорідним предметом, мають непоодинокий характер.
Посилаючись на положення ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державний земельний кадастр", п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012, Земельного кодексу України, стверджує, що існують об'єктивні обставини вважати що Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області вчинить дії, направлені на здійснення поділу земельної ділянки в порядку, передбаченому ст. 56 Закону України "Про землеустрій", та в подальшому здійснить їх передачу у власність (як розпорядник) іншим, ним самостійно визначеним особам.
На підтвердження своїх доводів надав копію листа Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 16.04.2019 за №32-8-0.1-1963/2-19, адресованого суб'єкту державної реєстрації прав.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Не допускається забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, заборони відповідачу, його посадовим особам вчиняти певні дії (ч. 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
Забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
За висновком Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Позивачем оспорюється відмова відповідача в поновленні договору оренди земельної ділянки та позов направлений на встановлення права позивача щодо поновлення такого договору. Отже, об'єктом спірних правовідносин у цій справі є речове право оренди на земельну ділянку.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що в межах своїх дискреційних повноважень Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, яке здійснює розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, має право передавати їх в оренду, зокрема, і шляхом проведення аукціону, формувати земельні ділянки, здійснювати їх об'єднання та поділ, передавати у власність фізичним особам для ведення особистого селянського господарства по 2,0 га землі та вчиняти інші розпорядчі дії щодо землі, зокрема й спірної земельної ділянки. Вказані повноваження відповідача визначені Земельним кодексом України, Законами України "Про державний земельний кадастр", “Про землеустрій”.
Як підтверджено позивачем, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області вчинило дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна про припинення речового права позивача, незважаючи на наявність спору в суді.
Як вірно зазначає апелянт, законом не передбачено обов'язку Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо повідомлення орендаря чи особи, з якою наявний спір про право щодо наміру вчинення дій зі спірними земельними ділянками або про самі факти вчинення таких дій.
Тобто, має місце існування обставин, відповідно до яких, у разі здійснення відповідачем за час вирішення даного спору дій із спірною земельною ділянкою, це фактично порушить принцип ефективного судового захисту прав і інтересів позивача в обраний ним спосіб в межах даного спору, адже зумовить необхідність з метою відновлення порушених прав звертатися до набувачів речових прав позивача на цю земельну ділянку з інших підстав.
Поділ чи об'єднання земельної ділянки може призвести до припинення цієї земельної ділянки як об'єкта цивільних прав, що також унеможливить ефективний спосіб захисту у даній справі.
З метою збереження стану справ з майном, який був на час порушення Господарським судом Запорізької області провадження у справі №908/1320/19, можливості у майбутньому використання ефективного захисту порушеного права в межах однієї справи, та враховуючи реєстраційні дії відповідача про припиненню прав на спірне майно, колегія суддів доходить до висновку, що зазначені позивачем заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу включати земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 10,2467 га, кадастровий номер: 2321585000:01:001:0054 до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах); внесення до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо поділу чи об'єднання цієї земельної ділянки є належними та адекватними суті спору, не суперечать вищенаведеним положенням процесуального закону та його заява в цій частині підлягає задоволенню.
Вимогу заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу видавати будь-які накази організаційно-розпорядчого характеру щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 10,2467 га, кадастровий номер: 2321585000:01:001:0054 апеляційний суд вважає такою, що не відповідає предмету спору і способу захисту права, який обраний позивачем, оскільки в межах своїх повноважень Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області має право видавати накази організаційно-розпорядчого характеру. Позивач в своїй заяві не конкретизує, які саме накази щодо спірної земельної ділянки суд повинен заборонити видавати відповідачу, а зазначає “будь-які”. Втім, такі накази можуть і не стосуватися предмету спору - поновлення права оренди, суд не може заборонити відповідачу повністю виконувати свої функції щодо спірної ділянки, тому в цій частині заяви слід відмовити.
Також апеляційний суд зазначає, що забезпечення позову шляхом заборони відповідачу включати земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 10,2467 га, кадастровий номер: 2321585000:01:001:0054 до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах) та внесення до Державного земельного кадастру будь-якої інформації щодо поділу чи об'єднання цієї земельної ділянки включає в себе і етап видання наказів організаційно-розпорядчого характеру саме з цих питань.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо недоведеності позивачем підстав для забезпечення позову, внаслідок чого оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.
У зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за її розгляд покладаються на сторони порівну.
Керуючись ст. ст. 255, 269, 271, 282-284, 287-288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ” за наслідками розгляду заяви про забезпечення позову задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.07.2019 у справі №908/1320/19 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Заяву Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ” від 11.07.2019 про вжиття заходів забезпечення позову немайнового характеру задовольнити частково.
Заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області (ЄДРПОУ 39820689, адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50) до моменту прийняття остаточного рішення у справі №904/1320/19 вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 10,2467 га, кадастровий номер: 2321585000:01:001:0054, яка знаходиться на території Максимівської сільської ради Вільнянського району Запоріжської області, а саме:
- включати земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 10,2467 га, кадастровий номер: 2321585000:01:001:0054 до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах);
- вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо поділу чи об'єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 10,2467 га, кадастровий номер: 2321585000:01:001:0054.
В решті вимог заяви відмовити.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (ЄДРПОУ 39820689, адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ” (ЄДРПОУ 00428471, адреса: 70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Пушкіна,13-А) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 960,50 грн, про що видати наказ.
Відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України видачу наказу доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова є виконавчим документом в частині вжиття заходів забезпечення позову.
Стягувач: Сільськогосподарський виробничий кооператив “Вільнянськ” (ЄДРПОУ 00428471, адреса: 70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Пушкіна,13-А).
Боржник: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (ЄДРПОУ 39820689, адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 02.10.2019.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя І.М. Подобєд