30.09.2019 м.Дніпро Справа №904/790/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Широбокової Л.П., Кощеєва І.М.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.,
представники сторін:
від позивача: Ясир Д.І., ордер серії ЗП №107585 від 07.08.2019, адвокат;
від відповідача: Лисенко П.П., довіреність №14-315юр від 11.09.2019, адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2019 (повний текст оформлений 02.05.2019, суддя Новікова Р.Г.) у справі №904/790/19
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Аік-Еко", м.Запоріжжя
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг
про стягнення 2 062 179,05 грн.,
У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТС Аік-Еко" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на свою користь 1 233 870 грн. 83 коп. заборгованості, 220 174 грн. 02 коп. 3% річних, 608 134 грн. 20 коп. інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2019 у справі №904/790/19 позов задоволено частково; з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Аік-Еко" стягнуто 1 233 870 грн. 83 коп., 220 174 грн. 02 коп. 3% річних 21 810 грн. 68 коп. судового збору; в решті позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду в частині задоволення мотивоване правомірністю заявлених вимог у сумі 1 233 870,83 грн., що є коригуванням вартості поставленого обладнання відповідно до видаткової накладної №10 від 21.02.2018 на підставі пункту 5.1.3 договору №2065 SАP №4600091487, №4600091507 від 31.07.2017 у зв'язку зі зміною курсу євро до гривні, яке проведено позивачем після отримання оплати.
Місцевим господарським судом зазначено, що грошовий еквівалент в іноземній валюті є складовим елементом ціни договору. Сума, на яку збільшилась вартість товару в результаті відповідного перерахунку ціни з урахуванням зміни курсу валюти еквіваленту (курсова різниця), входить до ціни договору (вартості товару).
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2018 у справі №904/2217/18 дійсно присуджено до стягнення вартість поставленої продукції в розмірі 16 742 400 грн.; вказана сума отримана позивачем 02.11.2018. Місцевим господарським судом відхилені посилання відповідача на вищезазначене рішення з зазначенням того, що предметом розгляду у справі №904/2217/18 не були вимоги про стягнення вартості продукції з урахуванням курсової різниці, у зв'язку з тим, що таке коригування було проведено позивачем після отримання оплати, як і передбачено підпунктом 5.1.3 договору №2065 SАP №4600091487, №4600091507 від 31.07.2017 та специфікації №1; перерахунок вартості поставленого відповідачу товару з урахуванням зміни курсу євро до гривні здійснений з дотриманням положень пункту 5.1.3 договору №2065 SАP №4600091487, №4600091507 від 31.07.2017.
Оскільки правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.01.2018 у справі №922/2145/16, від 17.01.2018 у справі №910/27064/15, на думку місцевого господарського суду, прийняті у справах за результатами розгляду спорів з кредитних відносин у іноземній валюті, місцевим господарським судом відхилені посилання відповідача на вказані висновки, як такі, що прийняті не у подібних відносинах.
Також місцевий господарський суд, враховуючи наявність прострочення грошового зобов'язання, дійшов до висновку про правомірність заявлених вимог про стягнення 3% річних за період з 26.05.208 по 01.11.2018 у сумі 220 174,02 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що умовами спірного договору і погодженою сторонами специфікацією визначено обов'язок оплати продукції в національній валюті України з коригуванням вартості продукції, враховуючи зміну курсу іноземної валюти (євро) на дату оплати товару, відтак покриття втрат від знецінення коштів передбачено договором та відбувається за рахунок донарахування вартості товару з урахуванням курсової різниці національної валюти до євро на дату оплати, тому інфляційні втрати, нараховані на суму грошового зобов'язання, вираженого в гривнях, за своїм змістом є подвійною відповідальністю за невиконання зобов'язання, що суперечить нормам чинного законодавства., та відмовив у стягненні інфляційних втрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2019 у справі №904/790/19 в частині задоволення позовних вимог про стягнення боргу 1 233 870,83 грн., 3% річних у сумі 220 174,02 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині, в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 608 134,20 грн. рішення залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що умовами договору №2065 SАP №4600091487, №4600091507 від 31.07.2017 передбачена можливість коригування ціни товару у зв'язку із курсовою різницею, однак під час розгляду справи №904/2217/18 про стягнення заборгованості за поставлений товар позивач не скористався правом збільшити вимоги та розрахувати вартість товару відповідно до пункту 5.1.3 договору. Оскільки остаточна вартість товару визначена у рішенні суду, яке набрало законної сили та є виконаним, на думку апелянта, вирішення питання про стягнення "доплати" за поставлений товар у зв'язку із курсовою різницею є безпідставним, з посиланням на практику Верховного Суду, викладену у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.01.2018 у справі №922/2145/16, від 17.01.2018 у справі №910/27064/15. Апелянт вважає, що місцевим господарським судом безпідставно не враховані вказані правові позиції, що призвело до прийняття помилкового рішення у тих самих відносинах щодо вартості товару та порушує принцип правової визначеності.
Апелянт погоджується із відмовою у стягнення інфляційних втрат та в цій частині не оскаржує рішення місцевого господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2019 колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів: Подобєда І.М., Широбокової Л.П. відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2019 у справі №904/790/19, розгляд скарги призначений у судове засідання на 07.08.2019.
03.06.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Аік-Еко" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій позивач просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Не погоджується із доводами апелянта про те, що рішенням суду у справі №904/2217/18 визначено вартість поставленого обладнання, оскільки, за його твердженням, за замістом пункту 5.1.3 укладеного між сторонами договору коригування відбувається після фактичної сплати вартості обладнання, зазначеної в специфікації та накладній, оскільки тільки після сплати цієї вартості можливе застосування пункту 5.1.3 договору.
Позивач вважає, що ним нарахована сума коригування вартості після фактичної сплати поставленого обладнання із урахуванням курсу євро дню, що передував оплаті (як визначено умовами договору), тому місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про задоволення вимог в цій частині.
Також позивач звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що наведена апелянтом практика Верховного Суду стосуються правових позицій у інших, ніж спірні відносини, тому не підлягають застосуванню у даній справі.
У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Подобєда І.М. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2019 визначено для розгляду справи №904/790/19 колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Кощеєв І.М., Широбокова Л.П.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2019 колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів: Кощеєва І.М., Широбокової Л.П. справу №904/790/19 прийнято до свого провадження.
У судовому засіданні 07.08.2019 оголошувалась перерва до 30.09.2019.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТС Аік-Еко" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (покупець) укладений договір №2065 SАP №4600091487, №4600091507, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця продукцію відповідно до специфікації (цій), узгодженої (них) до договору, виконати шеф-монтажні роботи на умовах даного договору, а покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти продукцію, виконані роботи та оплатити їх на умовах даного договору.
Підпунктом 5.1.3 договору передбачено, що сторони домовились встановити еквівалент вартості імпортної продукції специфікації до договору у розмірі 19 962 000 грн. без ПДВ в іноземній валюті у сумі 693 282,38 євро, розрахований за обмінним курсом Національного банку України у розмірі 28,793462 грн. за 1євро, встановленим на 15.05.2017.
Сторони узгодили, що у разі зміни поточного обмінного курсу Національного банку України гривні до іноземної валюти на дату оплати більше ніж на +/- 8% (буде проведено перерахунок 70% вартості імпортного обладнання і матеріалів) у відношенні до обмінного курсу Національного банку України, встановленому на 15.05.2017 у розмірі 28,793462 за 1 євро та зазначеного у відповідній специфікації, ціна продукції та сума відповідної специфікації підлягають пропорційній зміні. Така пропорційна зміна буде відбуватися без додаткового узгодження сторін і буде обов'язковою для сторін.
В пункті 5.1.3 договору наведена формула, за якою здійснюється перерахунок ціни продукції, а саме:
Ц1 = 0,7*ЦО*К1/КО+ЦО*0,3, де
Ц1 - ціна продукції у гривнях, що підлягає сплаті;
ЦО - ціна продукції у гривнях, встановлена у специфікації;
КО - курс НБУ, встановлений на дату 15.05.2017 у розмірі 28,793462грн. за 1євро;
К1- курс НБУ гривні до євро на останній робочий день, передуючий дню оплати.
Сторони узгодили, що при збільшенні курсу, встановленого Національним банком України в останній робочий день, що передує дню оплати, у порівнянні із курсом, зазначеним даним пунктом, оплата здійснюється без перерахунку зміни вартості продукції з подальшою доплатою на підставі коригувального рахунку протягом 15 календарних днів з дати отримання покупцем коригувального рахунку.
Відповідно до специфікації №1 від 31.07.2017 до договору продукцією, що поставляється, є градирня трьохсекційна вент. 1653-1-ТХ.ТТ, трьохсекційна вентиляторна противоточна градирня (витрати води 10900 м3/г) (складові елементи цієї градирні перелічені в специфікації в графі "Назва матеріалу"). Загальна вартість продукції складає 23 954 400 грн., умови поставки - DDP м.Кривий Ріг; гарантії - згідно розділу 7 договору; умови оплати за обладнання - 100% оплата протягом двадцяти календарних днів від дати поставки кожної партії обладнання на склад покупця. Сторонами узгоджена формула сплати за обладнання, яка містить імпортну складову з прив'язкою до курсу євро.
На підставі додаткової угоди №1 від 04.01.2018 до договору сторонами викладено в новій редакції специфікацію №1 до договору.
Так, у специфікації визначено умови оплати за обладнання: 100% оплата протягом трьох календарних днів від дати поставки кожної партії обладнання на склад покупця. Сторони домовились встановити еквівалент вартості імпортної продукції у розмірі 19 962 000 грн. без ПДВ, в іноземній валюті у сумі 693 282,38 євро, що розрахований за обмінним курсом Національного банку України у розмірі 28,793462грн. за 1 євро, встановленому станом на 15.05.2017.
У разі зміни поточного обмінного курсу Національного банку України гривні до іноземної валюти на дату оплати більше ніж на +/-8% відносно обмінного курсу Національного банку України, встановленого на 15.05.2017 у розмірі 28,793462 за 1 євро та зазначеного у відповідній специфікації, ціна продукції та сума відповідної специфікації підлягають пропорційній зміні. Така пропорційна зміна буде відбуватися без додаткового узгодження сторін і буде обов'язковою для них.
Сторони в такому разі проводять такий перерахунок ціни продукції та суми відповідної специфікації за формулою:
Ц1=0,7*Ц0*К1/К0+Ц0*0,3, де
Ц1- ціна продукції у гривнях, що підлягає сплаті;
Ц0 - ціна продукції у гривнях, встановлена у специфікації;
К0 - курс НБУ, встановлений на дату 15.05.2017 у розмірі 28,793462 за 1 євро;
К1 - курс НБУ гривні до євро на останній робочий день, передуючий дню оплати.
Сторонами складені та підписані видаткова накладна №10 від 21.02.2018 на суму 16 742 400 грн. та акт здачі-приймання обладнання за договором №10 від 21.02.2018, згідно яких відповідачем прийнято, а позивачем передано градирня 3-х секційна великоблочна вентиляторна противоточна, модель WTCN484835 32 D 13. Елементи першої партії трисекційної вентиляторної противоточної градирні (витрати води 10900 м3/г).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2018 у справі №904/2217/18, яке набрало законної сили, з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Аік-Еко" стягнуто суму боргу в розмірі 16 742 400 грн., 3% річних в розмірі 121 095,72 грн. за період з 25.02.2018 по 25.05.2018, інфляційні втрати за квітень 2018 в розмірі 133 939,20 грн.
26.10.2018 на виконання вищезазначеного рішення Господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/2217/18 видано наказ.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. від 02.11.2018 закрито виконавче провадження №57566031 у зв'язку з виконанням в повному обсязі вимог виконавчого документа (наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/2217/18 від 26.10.2018). Платіжним дорученням №2 від 01.11.2018 (проведене банком 02.11.2018) грошові кошти в розмірі 17 252 396,44 грн. перераховані на користь стягувача.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТС Аік-Еко" відповідно до пункту 5.1.3 договору та специфікації №1 до договору (в редакції від 04.01.2018) здійснило донарахування вартості продукції за узгодженою сторонами формулою: 0,7 * 16 742 400 грн. * 31,824894 грн./ 28,793462 грн. + 16 742 400,00 грн. * 0,3 = 12 953 550,83 + 5 022 720 = 17 976 270, 83 грн. - змінена ціна першої партії продукції, де
- 16 742 400грн. - ціна продукції у гривнях, встановлена у специфікації;
- 28,793462грн. - курс євро, встановлений НБУ на дату 15.05.2017, згідно специфікації;
- 31,824894 грн. - курс НБУ гривні до євро на останній робочий день, що передує дню оплати (01.11.2018)
Різниця склала 1 233 870,83 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТС Аік-Еко" направило на адресу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" лист №39/16 від 31.01.2019 про доплату вартості поставки першої партії продукції в розмірі 1 233 870,83 грн. та рахунок-коригування на оплату №08 від 28.01.2019 на суму 1 233 870,83 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТС Аік-Еко" посилається на неналежне виконання Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" зобов'язань за договором №2065 SАP №4600091487, №4600091507 від 31.07.2017 в частині оплати вартості товару з урахуванням курсової різниці відповідно до пункту 5.1.3 договору, проти чого заперечує Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг", що і є причиною виникнення спору.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Згідно з пунктом 5.1.3 договору доплата вартості здійснюється протягом 15 календарних днів з дати отримання відповідачем коригувального рахунку. Вказаний рахунок відповідачем було отримано 01.02.2019, грошові кошти не перераховано.
Враховуючи умови пункту 5.1.3. договору, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що строк виконання відповідачем грошових зобов'язань зі сплати суми різниці вартості продукції (курсової різниці) в розмірі 1 233 870,83 грн. є таким, що настав.
Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, посилаючись на те, що вартість продукції в розмірі 16 742 400 грн. вже присуджена до стягнення рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/2217/18 та перерахована позивачу, тому відсутні підстави для зміни вартості отриманої продукції.
Апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами апелянта та вважає, що місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1 233 870,83 грн.
Так, за приписами статей 628, 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 632 Цивільного кодексу України визначає, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Сторони узгодили в пункті 5.1.3 договору можливість зміни ціни продукції за певних умов; формулу та показники, на підставі яких вираховуватиметься різниця у вартості продукції на момент її оплати; порядок виставлення рахунку-коригування та строки його оплати.
Згідно зі статтями 524, 533 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, грошовий еквівалент в іноземній валюті є складовим елементом ціни договору. Сума, на яку збільшилась вартість товару в результаті відповідного перерахунку ціни з урахуванням зміни курсу валюти еквіваленту (курсова різниця), входить до ціни договору (вартості товару).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2018 у справі №904/2217/18 стягнута вартість поставленої продукції в розмірі 16 742 400 грн., яка фактично отримана позивачем 02.11.2018.
Так, договором визначені умови, за яких здійснюється коригування ціни (у разі зміни поточного обмінного курсу Національного банку України гривні до євро на дату оплати більше ніж на +/-8% відносно обмінного курсу Національного банку України, встановленого на 15.05.2017 у розмірі 28,793462 за 1 євро) та порядок такого відшкодування (на підставі коригувального рахунку протягом 15 календарних днів з дати отримання покупцем коригувального рахунку) та визначено застосування офіційного курсу, встановленого Національного банку України в останній робочий день, що передує дню оплати.
Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із доводами позивача про те, що коригування вартості з урахуванням курсової різниці здійснюється після фактичної оплати отриманого обладнання (так як співставлення офіційних курсів Національного банку України гривні до євро здійснюється на дату, зазначену договорі (15.05.2017) та встановлену в останній робочий день, що передує дню оплати (01.11.2018).
Апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що перерахунок вартості поставленого відповідачу товару з урахуванням зміни курсу євро до гривні здійснений з дотриманням положень підпункту 5.1.3 договору.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта відносно того, що остаточна вартість товару визначена у рішенні суду, яке набрало законної сили та яке є виконаним, тому вирішення питання про стягнення "доплати" за поставлений товар у зв'язку із курсовою різницею є безпідставним та призвело до прийняття помилкового рішення у тих самих відносинах щодо вартості , що порушує принцип правової визначеності.
Предметом спору у справі №904/2217/18 було стягнення заборгованості за поставлений товар, вартість якої зазначена у специфікації та видатковій накладній.
При цьому, умовами договору передбачене коригування ціни у разі зміни поточного обмінного курсу Національного банку України гривні до євро на дату оплати більше ніж на +/-8% відносно обмінного курсу Національного банку України, встановленого на 15.05.2017 у розмірі 28,793462 за 1 євро шляхом виставлення коригувального рахунку, який оплачується протягом 15 календарних днів з дати його отримання покупцем, що є предметом спору у справі №904/790/19.
Таким чином, предмети спору у справі №904/2217/18 та у справі №904/790/19 є різними, внаслідок чого не порушується принцип правової визначеності.
Апеляційний господарський суд погоджується із відхиленням місцевим господарським судом посилань відповідача правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.01.2018 у справі №922/2145/16, від 17.01.2018 у справі №910/27064/15 як такі, що прийняті у інших відносинах (кредитних у іноземній валюті).
За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із місцевим господарським судом, що відповідачем не було виконане зобов'язання зі сплати курсової різниці в розмірі 1 233 870,83 грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 220 174,02 грн. за період з 26.05.2018 по 01.11.2018 та суму інфляційної складової в розмірі 608 134,20 грн. за вересень-жовтень 2018 року.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок суми 3% річних, місцевий господарський суд встановив, що цей розрахунок є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства.
Апелянт не погоджується із стягненням 3% річних у сумі 220 174,02 грн. та просить в цій частині рішення місцевого господарського суду скасувати з прийняттям нового про відмову у стягненні 3% річних у сумі 220 174,02 грн., однак апеляційна скарга не містить жодних доводів щодо неправомірності стягнення вказаної суми.
Враховуючи наявність прострочення грошового зобов'язання, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення 3% річних у сумі 220 174,02 грн. за період з 26.05.2018 по 01.11.2018 (поза межами періоду, заявленого у справі №904/2217/18).
При цьому апеляційний господарський суд враховує приписи статті 14 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно статті 42 Господарського процесуального кодексу України збільшення позовних вимог є правом позивача.
Місцевим господарським судом відмовлено у стягненні інфляційної складової в розмірі 608 134,20 грн. за період: вересень-жовтень 2018 року.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки апеляційна скарга не містить доводів стосовно відмови у стягненні інфляційної складової в розмірі 608 134,20 грн. за період: вересень-жовтень 2018 року, апеляційний господарський суд відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України не переглядає рішення місцевого господарського суду в цій частині.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2019 у справі №904/790/19 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2019 у справі №904/790/19 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду.
Повний текст постанови складений 02.10.2019.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.М. Кощеєв