вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" жовтня 2019 р. Справа№ 910/8872/19
Північний апеляційний господарський суд
суддя: Верховець А.А.
за участю секретаря судового засідання Берегової Н.М.
за участю представників сторін:
від ПАТ "Фідобанк" Єкімук О.Л.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕНДОР" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.02.2019 року у третейській справі № 3/19 (третейський суддя - Мамченко Ю.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Фідобанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕНДОР"
про стягнення заборгованості
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.02.2019 у третейській справі № 3/19 задоволено позов ПАТ "Фідобанк" про стягнення з ТОВ "Фінансова компанія "ВЕНДОР" заборгованості за кредитним договором №22014К від 31.07.2014 року у сумі 671 073 929, 75 грн. та третейський збір у сумі 25 500,00 грн.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ТОВ "Фінансова компанія "ВЕНДОР", 05.07.2019р. (згідно відмітки Укрпошти на конверті), звернулось до суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.02.2019 року у третейській справі № 3/19, в якій просить:
- Поновити ТОВ "Фінансова компанія "ВЕНДОР" строк на подання заяви про скасування рішення по справі № 3/19 від 22 лютого 2019 року, яким задоволено позов ПуАТ "Фідобанк" про стягнення з ТОВ "Фінансова компанія "ВЕНДОР" заборгованості за кредитним договором № 22014К від 31.07.2014 року у сумі 671 073 929,75 грн. та третейський збір у сумі 25 500,00 грн.
- Скасувати рішення по справі № 3/19 від 22 лютого 2019 року, яким задоволено позов ПуАТ "Фідобанк" про стягнення з ТОВ "Фінансова компанія "ВЕНДОР" заборгованості за кредитним договором №22014К від 31.07.2014 року у сумі 671 073 929,75 грн. та третейський збір у сумі 25 500,00 грн.
- Справу №3/19 за позовом ПуАТ "Фідобанк" про стягнення з ТОВ "Фінансова компанія "ВЕНДОР" за кредитним договором №22014К від 31.07.2014 року у сумі 671 073 929,75 грн. та третейського збору у сумі 25 500,00 грн. направити для повторного розгляду до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків в іншому складі суду.
Заява мотивована тим, що справа, у якій прийнято рішення про задоволення позову, не підвідомча третейському суду відповідно до п. 6 ст. 6 Закону України "Про третейські суди", оскільки позивач перебуває у стадії ліквідації, яку здійснює державна установа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі ліквідатора Коваленка О.В., який є суб'єктом здійснення владних управлінських функцій. Окрім того, при розгляді справи по суті третейський суд порушив процесуальні права сторін, що полягає у сприянні сторонам процесу закінчити справу мировою угодою.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019, справу №910/8872/19 передано для розгляду судді Верховцю А.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 у справі №910/8872/19 заяву ТОВ "Фінансова компанія "ВЕНДОР" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.02.2019 року у третейській справі № 3/19 залишено без руху; зобов'язано ТОВ "Фінансова компанія "ВЕНДОР" протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки заяви шляхом подання до суду оригіналу рішення третейського суду або належним чином завіреної його копії, оригіналу третейської угоди або належним чином завіреної її копії; доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
На виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2019, відповідач 30.08.2019 подав через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів - копію квитанції про сплату №25331 від 15.08.2019, завірену копію рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.02.2019 року у справі № 3/19 за позовом ПуАТ "ФІДОБАНК" до ТОВ "Фінансова компанія "ВЕНДОР" про стягнення кредитної заборгованості; завірену копію кредитного договору №22014К від 31.07.2014 року - третейська угода, усунувши таким чином недоліки заяви про скасування рішення третейського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 у справі № 910/8872/19 клопотання ТОВ "Фінансова компанія "ВЕНДОР" про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду- задоволено; розгляд справи № 910/8872/19 призначено на 01.10.2019; зобов'язано Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків (02660, м. Київ, вул. М.Раскової, 15) надіслати Північному апеляційному господарському суду протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали матеріали третейської справи № 3/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕНДОР" про стягнення заборгованості, а також належним чином засвідчену копію Регламенту третейського суду.
05.09.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду на виконання ухвали ПАГС від 02.09.19 надійшла третейська справа №3/19 та копія регламенту від Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
ТОВ "Фінансова компанія "ВЕНДОР" представника в судове засідання 01.10.2019 не направив, про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (04116 27961650), яке міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 349 ГПК України, про дату, час і місце розгляду справи повідомляються учасники справи. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відповідача (ТОВ "Фінансова компанія "ВЕНДОР") повідомлено належним чином про призначення справи до розгляду в судовому засіданні на 01.10.2019, але він не скористався належним чином своїми процесуальними правами та не отримав вищезазначеного процесуального документа суду.
Колегія суддів зазначає що як вбачається ТОВ "Фінансова компанія "ВЕНДОР" 30.08.2019 подали через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів - доказ оплати судового збору, а саме копію квитанцію про сплату №25331 від 15.08.2019.
Відповідно до пункту 2.21 Пленуму Вищого Господарського суду міста Києва № 7 від 21.02.2013 платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Згідно Виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України платник ТОВ "Фінансова компанія "ВЕНДОР" сплатив платіжним документом № 25331 від 15.08.2019 по справі №873/68/19.
Отже, додана до заяви копія платіжного доручення №25331 від 15.08.2019 не сплачує судовий збір заяви ТОВ "Фінансова компанія "ВЕНДОР" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.02.2019 року у третейській справі № 3/19, а тому заявник не надав належних доказів на підтвердження сплати судового збору.
В судовому засіданні 01.10.2019 представник позивача (ПАТ "Фідобанк") просив відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "ВЕНДОР" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.02.2019 року у третейській справі № 3/19.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява ТОВ "Фінансова компанія "ВЕНДОР" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.02.2019 року у третейській справі № 3/19 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 31 липня 2014 року між ПАТ "Фідобанк" (Банк) та ТОВ "Фінансова компанія "ВЕНДОР" (позичальник) укладено кредитний договір № 22014К про надання кредитної лінії, згідно з умовами якого позичальнику відкрито кредитну лінію з встановленим лімітом кредитної лінії в розмірі 425 000 000, 00 грн., терміном погашення кредитної лінії 30 січня 2015 року.
Розділом 1, п.п.2.4. кредитного договору передбачено наступний порядок застосування процентів за користування кредитом: - за відсутності порушень позичальником будь-якого зі своїх зобов'язань, передбачених Блоком 4 п.8.2. цього Договору застосовується процентна ставка 1 у розмірі 20% річних; - при порушенні будь-якого зі своїх зобов'язань, передбачених Блоком 4 п.8.2. цього Договору застосовується процентна ставка 1 у розмірі 22% річних.
22.08.2014 р., 27.08.2014 р., 29.08.2014 р., 30.09.2014 р. позивач уклав з відповідачем додаткові угоди до кредитного договору, якими передбачено укладання договорів застави майнових прав на депозити в якості забезпечення виконання зобов'язань за цим договором.
27.11.2014 р. сторонами укладено додаткову угоду №5 до кредитного договору, якою погоджено сплату позичальником достроково нарахованих, але не сплачених процентів за користування кредитом за період з 31.07.2014 р. по 26.11.2014 р. (включно) в сумі 17987801, 82 гривень з урахуванням ставки у розмірі 17% річних, погоджено на період з 01.11.2014 по 30.11.2014 р. ставку за користування кредитом у розмірі 40% річних та порядок сплати різниці суми між нарахованими за цей період та сплаченими процентами, а також погоджено ставку за користуванням кредитом у розмірі 17% річних з 01.12.2014 р.
23.01.2015 р., 27.01.2015 р. позивач уклав з відповідачем додаткові угоди до кредитного договору, якими встановлено термін погашення кредитної лінії 22.01.2016 р., погоджено графік погашення процентів за користування кредитом та передбачено в якості забезпечення виконання зобов'язань за цим договором укладання договорів застави майнових прав на депозити.
25.02.2015 р. додатковою угодою №8 до кредитного договору сторони погодили дострокову сплату позичальником в день підписання цієї угоди нарахованих, але не сплачених процентів в сумі 10352001, 08 грн. за ставкою 20% річних.
03.03.2015 р. позивач уклав з відповідачем додаткову угоду № 9 до кредитного договору, якою погоджено процентну ставку 1 у розмірі 5% річних у період з 03.03.2015 р. по 30.09.2015 р., 20% річних починаючи з 01.10.2015 р. до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, а також проценту ставку 2 у розмірі 7% річних починаючи 03.03.2015 р. по 30.09.2015 та 22% річних починаючи з 01.10.2015 р. до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Крім того, сторонами погоджено сплату позичальником процентів нарахованих, але не сплачених у сумі 8246507, 99 грн., графік сплати процентів.
25.03.2015 р., 26.03.2015 р., 27.03.2015 р., 29.04.2015 р. додатковими угодами до кредитного договору сторони виключили п.6.2 з договору, погодили сплату позичальником процентів нарахованих, але не сплачених у сумі 8246507, 99 грн.
22.01.2016 р. додатковою угодою №14 до кредитного договору сторони погодили гранично припустиму суму заборгованості позичальника перед Банком за всіма наданими та непогашеними траншами в розмірі 356764752, 95 грн., внесли зміни в графік погашення процентів та встановили термін погашення 21.01.2017 р.
Позичальник скористався кредитними коштами, що підтверджено випискою по рахунку, яку долучено до матеріалів справи, таким чином зобов'язання позивачем виконано своєчасно та в повному обсязі. Позичальник свої зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті нарахованих процентів не виконав, що підтверджується розрахунками заборгованості.
Згідно п.4.1. кредитного договору, погашення заборгованості за кредитною лінією здійснюється в термін погашення кредитної лінії з врахуванням графіку та інших умов цього договору, у валюті заборгованості в безготівковому порядку на відповідний рахунок погашення.
П.8.2. кредитного договору передбачено обов'язок позичальника своєчасно у відповідності до умов цього договору виконувати свої зобов'язання за цим договором, в тому числі погашати заборгованість за кредитною лінією, сплачувати проценти за користування кредитною лінією, комісії та здійснювати будь-які платежі, обумовлені цим договором.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до розділу 1, п.4.4.1. кредитного договору, за порушення позичальником грошових зобов'язань за цим договором встановлюється пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату прострочення відповідного платежу. Пеня розраховується щоденно, за кожний день прострочення сплати відповідного платежу, обумовленого цим договором (включаючи день виникнення простроченої заборгованості на день фактичного погашення простроченої заборгованості) та сплачується позичальником на відповідний рахунок погашення.
Таким чином, неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 17.01.2019 року складала 671 073 929, 75 гривень, у тому числі: - заборгованість за кредитом у сумі 356 649 428,48 гривень, - заборгованість за відсотками у сумі 213 026 060, 98 гривень, - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків у сумі 101 398 440, 29 гривень, що підтверджено наданими розрахунками.
При цьому суд зазначає що ТОВ "Фінансова компанія "ВЕНДОР" в своїй заяві про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22 лютого 2019 року у справі №3/19 - факту щодо укладення кредитного договору №22014К від 31.07.2014, наявності заборгованості по даному договору у сумі 671 073 929 грн. 75 коп. перед ПАТ "Фідобанк" не оскаржує, а представником ПАТ "Фідобанк" в судовому засіданні підтверджено укладення даного кредитного договору № 22014К від 31.07.2014 між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "ВЕНДОР" та підтверджено наявність заборгованості ТОВ "Фінансова компанія "ВЕНДОР" у сумі 671 073 929 грн. 75 коп. перед ПАТ "Фідобанк".
У пункті 12.5 кредитного договору сторони виклали третейське застереження, відповідно до якого всі спори, які виникають при виконанні даного договору, припиненні, зміні, визнання недійсним повністю або частково, або у зв'язку з ним, або випливають з нього, підлягають розгляду за вибором позивача у:
- постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з Регламентом третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду http://tretsud.aub.org.ua. Спір розглядається одноособово суддею, призначеним із Списка суддів згідно з Регламентом третейського суду; або
- судах загальної юрисдикції відповідно до підвідомчості та підсудності, встановлених чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 350 ГПК України, рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.
Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано судом недійсною;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
5) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 18 липня 2016 року № 142-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Фідобанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 19 липня 2016 року №1265, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Фідобанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Фідобанк" з 20 липня 2016 року до 19 липня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Фідобанк", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон), в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Коваленку Олександру Володимировичу з 20 липня 2016 року до 19 липня 2018 року включно.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування від 02.07.2018 № 1836 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Фідобанк" на два роки з 20.07.2018 по 19.07.2020 включно.
За частиною 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження органів управління банку; здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону (має право заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи).
З моменту запровадження у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку з метою реалізації покладених на нього чинним законодавством функцій. При цьому банк зберігає свою правосуб'єктність юридичної особи та відповідного самостійного суб'єкта господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Такий правовий статус Фонду, визначений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", дає підстави для висновку про те, що Фонд як юридична особа публічного права може бути суб'єктом як публічно-правових, так і приватноправових відносин. При цьому у приватноправових відносинах, зокрема під час здійснення функцій органу управління банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, чи банку, який ліквідується, Фонд не здійснює функцій суб'єкта владних повноважень.
Відтак, суд відхиляє доводи відповідача про непідсудність даної справи третейському суду.
Оскільки спір між сторонами підсудний третейському суду та вирішений належним складом суду, рішення третейського суду прийнято у спорі, що передбачена третейською угодою (виник у зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором), докази визнання недійсною третейської угоди не надані сторонами, рішення не стосується прав та обов'язків осіб, які не брали участі у справі, суд дійшов висновку про відхилення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕНДОР".
Оскільки відповідачем (ТОВ "Фінансова компанія "ВЕНДОР") не надано суду доказів сплати судового збору до прийняття рішення судом, відповідна сума судового збору підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 129, 238, 240, 349, 350, 351 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕНДОР" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.02.2019 року у третейській справі № 3/19 залишити без задоволення.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕНДОР" (код ЄДРПОУ 38996895, 01010, м. Київ, вул. Миколи Гайцана, буд.6) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 960 грн. 50 коп. за подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.02.2019 року у третейській справі № 3/19
3. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.А. Верховець