вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" вересня 2019 р. Справа № 911/581/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Смірнової Л.Г.
Дідиченко М.А.
секретар судового засідання Котовський С.О.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Радикал Банк"
на рішення господарського суду Київської області від 23.07.2019 р. (повний текст складено 31.07.2019 р.)
у справі № 911/581/19 (суддя - Саванчук С.О.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фармацевтична компанія"
до публічного акціонерного товариства "Радикал Банк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання договору застави припиненим та зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська фармацевтична компанія" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" про визнання договору застави припиненим та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що основне зобов'язання для забезпечення виконання якого укладено договір застави товарів в обороті № ДЗТО-6004-О-2 від 12.03.2015 р., у судовому порядку визнано припиненим та, з урахуванням бездіяльності відповідача щодо припинення обтяжень, шляхом подання заяви держателю або реєстратору про припинення обтяження, наявні підстави для визнання договору застави припиненим та зобов'язання вчинити дії щодо зняття обтяжень з предмету застави.
Рішенням господарського суду Київської області від 23.07.2019 р. у справі № 911/581/19 позов задоволено: визнано припиненим договір застави товарів в обороті № ДЗТО/6004-О-2 від 12.03.2015 р., укладений між публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Фармацевтична Компанія" з 06.06.2017 р.; зобов'язано публічне акціонерне товариство "Радикал Банк" у п'ятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили подати заяву про припинення обтяження (реєстраційний номер № 15255902) і подальше виключення запису по договору застави товарів в обороті № ДЗТО/6004-О-2 від 12.03.2015 р. до реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна; стягнуто з публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фармацевтична компанія" 3 842,00 грн. судового збору.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що договір застави товарів в обороті № ДЗТО/6004-О-2 від 12.03.2015 р. припинив свою дію з моменту припинення основного зобов'язання, забезпеченого заставою, проте, відповідач не подав заяву до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про зняття обтяжень з предмету застави, чим порушує права власника, які підлягають судовому захисту.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, публічне акціонерне товариство "Радикал Банк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказував на те, що права та законні інтереси позивача не були порушені банком, оскільки відповідачем не здійснювались дії щодо заставного майна позивача. Скаржник також посилався на передчасність звернення позивача із даним позовом з огляду на вчинення ним дій з виключення відповідних записів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2019 р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Смірнова Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 р. у справі № 911/581/19 поновлено апелянту пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення; відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду на 26.09.2019 р.
23.09.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від третьої особи надійшов відзив, в якому представник погоджувався з доводами апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 р. оголошено перерву до 30.09.2019 р.
В судовому засіданні 30.09.2019 р. представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення - без змін.
Інші представники сторін не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. За висновками суду неявка представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.
Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності інших представників.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24.09.2014 р. між публічним акціонерним товариством "Радикал банк" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська фармацевтична компанія" (позичальник) укладено кредитний договір № КЛ-6004/1-980 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії, за умовами якого банком відкрито на користь позичальника відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом у розмірі 1 000 000,00 грн., термін остаточного повернення кредиту - 23.09.2016 р., процентна ставка за користування кредитом/траншем - 28 % річних.
12.03.2015 р. між публічним акціонерним товариством "Радикал банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська фармацевтична компанія" укладено договір про надання овердрафту № 6004-О-2, за умовами якого банк надає позичальнику грошові кошти у тимчасове користування шляхом сплати з поточного рахунку позичальника № НОМЕР_1 , відкритого в банку, платіжних документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку, але в межах визначеного цим договором ліміту овердрафту, а позичальник зобов'язаний повернути банку заборгованість за овердрафтом та сплатити проценти за користування овердрафтом та інші платежі на умовах, що передбачені цим договором. При цьому, ліміт овердрафту складає 700 000,00 грн., розмір плати за користування овердафтом - 40 % річних, термін користування - до 11.03.2016 р.
На забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання овердрафту № 6004-О-212.03.2015 від 12.03.2015 р. між позичальником та банком було укладено договір застави товарів в обороті № ДЗТО/6004-О-2 від 12.03.2015 р.
Рішенням господарського суду Київської області від 06.03.2016 р. у справі № 911/169/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 р., позовні вимоги задоволено частково: припинено зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фармацевтична компанія" перед публічним акціонерним товариством "Радикал банк" за кредитним договором № КЛ-6004/1-980 від 24.09.2014 р. на відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії; припинено зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фармацевтична компанія" перед публічним акціонерним товариством "Радикал банк" за договором про надання овердрафту № 6004-О-2 від 12.03.2015 р.
Постановою Верховного Суду від 13.06.2018 р. вказані судові акти залишено без змін.
26.11.2018 р. позивачем на адресу відповідача та третьої особи направлено вимоги №№ 111, 114 щодо вжиття заходів та припинення обтяжень за договором застави товарів в обороті № ДЗТО/6004-О-2 від 12.03.2015 р. з подальшим вилученням відповідного запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 47-53 том 1).
Позивач стверджував, що зобов'язання за договором застави товарів в обороті № ДЗТО/6004-О-2 від 12.03.2015 р. припинилися, з огляду на припинення зобов'язання, забезпеченого заставою, що встановлено в судовому порядку, однак наявність зареєстрованого обтяження на предмет застави порушує права власності позивача на заставне майно.
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема договорів.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.
Згідно з статтею 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до частини 1 статті 574 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
Статтею 1 Закону України "Про заставу" визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
За змістом статей 1, 20 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Застава припиняється, зокрема, з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання (частина 1 статті 28 Закону України "Про заставу").
Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Виходячи із загальних засад цивільного законодавства й господарського судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав та обов'язків сторін, належним є висновок про те, що у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов'язання, таке право підлягає захисту судом за позовом боржника на підставі пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 20 Господарського кодексу України.
Відповідно до частин 5, 6 статті 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.
Згідно з статтею 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження. Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п'яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п'ятирічний строк. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Враховуючи те, що рішенням господарського суду Київської області від 06.03.2017 р. у справі № 911/169/16 припинено зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фармацевтична компанія" перед публічним акціонерним товариством "Радикал банк" за кредитним договором № КЛ-6004/1-980 від 24.09.2014 р. на відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії та за договором про надання овердрафту № 6004-О-2 від 12.03.2015 р., то відповідно зобов'язання за договором застави товарів в обороті № ДЗТО-6004-О-2 від 12.03.2015 р. припинено - 06.06.2017 р., тобто з дня ухвалення Київським апеляційним господарським судом постанови у справі № 911/169/16.
Таким чином, вимога позивача про визнання припиненим договір застави товарів в обороті № ДЗТО/6004-О-2 від 12.03.2015 р., укладений між публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Фармацевтична Компанія" з 06.06.2017 р.; зобов'язання публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" у п'ятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили подати заяву про припинення обтяження (реєстраційний номер № 15255902) і подальше виключення запису по договору застави товарів в обороті № ДЗТО/6004-О-2 від 12.03.2015 р. до реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Доводи апелянта про відсутності порушеного права позивача та передчасність його вимог спростовуються відомостями наявного у справі витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Твердження апелянта, які викладені ним в апеляційній скарзі, встановлених обставин не спростовують, а тому судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" на рішення господарського суду Київської області від 23.07.2019 р. у справі № 911/581/19 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Київської області від 23.07.2019 р. у справі № 911/581/19 залишити без змін.
Матеріали справи № 911/581/19 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 02.10.2019 р.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Л.Г. Смірнова
М.А. Дідиченко