вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відкриття апеляційного провадження
"01" жовтня 2019 р. Справа№ 911/981/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Сотнікова С.В.
Отрюха Б.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.03.2019 року
у справі № 911/981/16 (суддя Чеберяк П.П.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТ ГАЗ-2007"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Вояж Т"
про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності
в межах справи № 910/15057/16
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТ ГАЗ-2007"
про банкрутство
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2019 року у справі №911/981/16 у задоволенні позову ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" до ТОВ "НАТ ГАЗ-2007", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Вояж Т" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності відмовлено, заяву ТОВ "НАТ ГАЗ-2007" про поворот виконання рішення задоволено, в поворот виконання рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2016 року у справі №911/981/16 поновлено право власності ТОВ "НАТ ГАЗ-2007" та записи про право власності на зазначені нижче земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме:
- земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755100:00:007:0019, площею 3,701 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
- земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська, кадастровий номер 3222755100:00:006:0076, площею 12,202 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
- земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, селищна рада Макарівська , кадастровий номер 3222755103:03:020:0001, площею 1,7 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 року апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 року у справі №911/981/16 - без змін.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, у вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 11.03.2019 у справі № 911/981/16 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви ТОВ "НАТ ГАЗ-2007" про поворот виконання рішення відмовити повністю.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Сотніков С.В.
Досліджуючи матеріали апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як було зазначено вище, оскаржувана скаржником ухвала суду першої інстанції була предметом розгляду судом апеляційної інстанції, за наслідками якого залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 року у справі № 911/981/16.
Відповідно до ст. 272 ГПК України, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.
Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Приписами ст. 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 2 ст. 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У відповідності до ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство).
Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 вказує, що вона є власницею спірних земельних ділянок, які набуто нею на електронних торгах, що посвідчено протоколами електронних торгів №UА-ЕА-2018-10-25-000236-b, №UА-ЕА-2018-10-25-000245-b та №UА-ЕА-2018-10-25-000237-b відповідно.
Продавцем земельних ділянок було ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", код ЄДРПОУ 09807856, публічні паспорти активів виготовлені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
За результатами торгів на підставі протоколів електронних торгів були підписані акти приймання-передачі земельних ділянок, та 30.11.2018 року укладені та нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу, внесено записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За твердженням скаржника, відповідно до інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що останній стало відомо 21.08.2019 року, Державний реєстратор КП "Бізнес-Центр "Поліське" Хабібуліна К.В. 12.06.2019 року прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №47381102 від 18.06.2019 року та внесла запис про реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку площею 1.7 га за ТОВ "НАТ ГАЗ-2007". Аналогічні рішення прийнято й відносно ділянок інших ділянок: рішення №47381291 від 18.06.2019 року відносно ділянки площею 12,202 га та рішення №47381843 від 18.06.2019 року відносно ділянки площею 3,701 га.
Скаржник зазначає, що згідно витягу з відповідного реєстру підставою виникнення права власності на земельні ділянки за ТОВ "НАТ ГАЗ-2007" державний реєстратор вказує ухвалу господарського суду міста Києва №911/981/16 від 11.03.2019 року.
На переконання апелянта, в резолютивній частині ухвали судом застосовано поворот виконання судового рішення від ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ТОВ "НАТ «ГАЗ-2007", однак не враховано, що, по-перше, рішення вже було виконаним на той час, а по-друге, земельні ділянки перепродані після виконання судового рішення третій особі, ОСОБА_1 , а отже поворот виконання в даному випадку застосовувати вже неможливо.
Отже, на думку скаржника, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 року порушені права ОСОБА_1 на земельні ділянки, змінено запис в державному реєстрі без врахування того факту, що право власності ОСОБА_1 на земельні ділянки виникло в результаті перемоги на публічних торгах і вона являється добросовісним набувачем земельних ділянок, та відповідно та без врахування її прав та інтересів щодо земельних ділянок, а судом під час прийняття оскаржуваної ухвали не перевірено, хто є власником нерухомого майна на момент прийняття рішення про поворот виконання рішення.
Як вказав Вищий господарський суд у постанові від 07.03.2017 року по справі №44/474-46/501-б, питання встановлення апеляційним господарським судом наявності чи відсутності у особи статусу сторони (учасника провадження у справі про банкрутство), відповідно до вимог ст. 1 Закону про банкрутство і як наслідок - наявності права на апеляційне оскарження ухвали господарського суду у справі про банкрутство не може вирішуватись на стадії прийняття чи відмови у прийнятті апеляційної скарги, без проведення судового засідання, дослідження доказів, а також без виклику заявника, учасників провадження у справі про банкрутство та надання останніми пояснень в судовому засіданні.
Таким чином, якщо за результатами розгляду в судовому засіданні з викликом учасників провадження на підставі дослідження усіх обставин та доказів, що мають значення для справи про банкрутство, судом другої інстанції буде встановлена відсутність у заявника статусу сторони (учасника провадження у справі про банкрутство), або питання про права, інтереси та (або) обов'язки особи-скаржника судовим рішенням не вирішувалось, апеляційне провадження за апеляційною скаргою такого заявника підлягатиме закриттю.
В той же час, розглянувши клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 116 ГПК України).
Таким чином останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.03.2019 року є 21.03.2019 року.
Проте, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду лише 30.08.2019 року, про що свідчить відтиск поштового штемпелю на конверті, тобто з пропуском десятиденного процесуального строку на апеляційне оскарження.
При цьому, скаржник звернувся з клопотанням про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги.
Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 2,3 ст. 256 ГПК України в новій редакції учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Клопотання про відновлення строку подання апеляційної повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Приписи чинного законодавства пов'язують можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами ГПК України.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 261 ГПК України встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки.
Так, обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження вищевказаної ухвали місцевого господарського суду скаржник вказує, що про наявність факту реєстрації прав на земельні ділянки за ТОВ "НАТ ГАЗ-2007" він дізнався 21.08.2019 року з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якого підставою для виникнення права власності зазначено ухвалу господарського суду міста Києва від 21.03.2019 року у справі № 911/981/16.
Під час розгляду заявленого клопотання, колегія суддів враховує позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 13.07.2016 року у справі № Б29/162-10, відповідно до якої одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії»).
Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам перш за все належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання в принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційних повноважень судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України»).
Як вбачається з матеріалів справи, скаржник не був учасником провадження у даній справі про банкрутство, до участі у справі у будь-якому процесуальному статусі залучений не був, під час винесення оскаржуваної ухвали в суді першої інстанції він участі не приймав та жодних повідомлень про судові засідання, як і оскаржувана ухвала, на його адресу не направлялось.
Відтак, розглянувши клопотання, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню, оскільки скаржником наведено поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції в розумінні ГПК України.
Подана апеляційна скарга відповідає вимогам статті 258 ГПК України, підстав для її повернення та відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.
Крім того, у поданій апеляційній скарзі апелянт просить до вирішення справи по суті зупинити поворот виконання судового рішення, здійснений на підставі ухвали господарського суду міста Києва від 11.03.2019 року, наклавши арешт на земельні ділянки кадастровий номер 3222755103:03:020:0001, площею 1,7 га; кадастровий номер 3222755100:00:006:0076, площею 12,202 га; кадастровий номер 3222755100:00:007:0019, площею 3,701 га.
Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову, в тому числі накласти арешт на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України).
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Разом з тим, всупереч наведеної норми, скаржником жодним чином не обґрунтовано необхідність вжиття такого заходу та не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів скаржника, за захистом яких він звернувся до суду апеляційної інстанції.
За викладених обставин, судова колегія не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статями 136-137, 234, 255, 256, 262, 263, 267, 268, 271, 272 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Поновити ОСОБА_1 строк для подання апеляційної скарги.
2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.03.2019 року у справі №911/981/16 в порядку, передбаченому ст. 272 ГПК України.
3. Розгляд справи № 911/981/16 призначити на 17.10.2019 року. Судове засідання відбудеться об 11 год. 40 хв. за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1, літера А, зал судових засідань № 3.
4. Встановити строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 11.10.2019 року включно.
5. Викликати для участі в судовому засіданні скаржника та повноважних представників учасників провадження у справі.
6. У задоволенні заяви ОСОБА_1 , викладеної у прохальній частині апеляційної скарги, про зупинення повороту виконання судового рішення, здійсненого на підставі ухвали господарського суду міста Києва від 11.03.2019 року, шляхом накладення арешту на земельні ділянки кадастровий номер 3222755103:03:020:0001, площею 1,7 га; кадастровий номер 3222755100:00:006:0076, площею 12,202 га; кадастровий номер 3222755100:00:007:0019, площею 3,701 га., відмовити.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді С.В. Сотніков
Б.В. Отрюх