вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" вересня 2019 р. Справа№ 910/4309/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Тарасенко К.В.
Іоннікової І.А.
Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТТрейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі № 910/4309/19 (суддя Головіна К.І., м. Київ, повний текст рішення складено 12.06.2019)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд ТБК", с. Гореничі, Києво-Святошинський р-н, Київська обл.
до товариства з обмеженою відповідальністю "ТТрейд", м. Київ
про стягнення 49 231,90 грн
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі № 910/4309/19 (суддя Головіна К.І., м. Київ, повний текст рішення складено 12.06.2019) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 42 000,34 грн., пеню у сумі 7 231,56 грн. та судовий збір у сумі 1 921,00 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "ТТрейд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 18 000,34 грн. та пені у сумі 2 666,96 грн. та прийняти нове судове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТрейд" основний борг у сумі 24 000,00 грн. та пені у сумі 4 564,60 грн.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник вказує на те, що відповідачем не було отримано послуг віброкатка Atlas 1140 в кількості 190 годин вартістю 95 000,51 грн., про що зазначено в актах надання послуг, а отримано послуги віброкатка Atlas 1140 в кількості 154 машино-годин, про що складено в двохсторонньому порядку змінні рапорти, про що зазначено позивачем в позовній заяві та відповідно надано підтвердження таких послуг.
На думку скаржника, судом не взято до уваги фактичні докази у справі, а саме кількість наданих послуг 154 машино-годин вартістю 77 000,00 грн., яка встановлена сторонами договору в змінних рапортах та підтверджується позивачем.
Разом з тим, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження).
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн.*100 = 192 100,00 грн.).
Враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є стягнення 49 231,90 грн., то вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, визнає подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження.
Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час винесення ухвали до суду не надійшло.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/4309/19. Ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТрейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі № 910/4309/19 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
01.08.2019 від відповідача через відділ документального забезпечення суду надійшло клопотання про компенсацію витрат на правничу допомогу, в якому просить включити до складу судових витрат, витрати відповідача понесені на правничу допомогу за договором про надання правничої допомоги № 27/06 від 27.06.2019 у розмірі 3 000,00 грн. та покласти такі витрати на позивача.
07.08.2019 від позивача через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якій позивач зазначає, що доводи відповідача не відповідають дійсності, оскільки, зокрема, відповідно до змінного рапорту про роботу машини/будівельного механізму від 01.09.2018 послуги віброкатка Atlas AW 1140 були надані в кількості 30 годин, про що навпроти кожного дня роботи стоїть підпис відповідальної особи відповідача, що не заперечується ним у апеляційній скарзі. Крім того, такий же підпис зазначений і в змінному рапорті про роботу машини/будівельного механізму від 31.08.2018, відповідно до якого позивачем було надано послуги відброкатка Atlas AW 1140 в кількості 8 машино/годин.
15.08.2019 від позивача надійшло заперечення на клопотання про компенсацію витрат на правничу допомогу, у якому позивач вказав на те, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що гонорар є розумним та враховує витрачений адвокатом час, та просить відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про компенсацію витрат на правничу допомогу.
21.08.2019 від відповідача через відділ документального забезпечення суду надійшла відповідь на відзив, у якому відповідач вказує на те, що початок дії договору співпадає з початком строку, узгодженого позивачем та відповідачем для його дії, тобто з 05.09.2018. Однак, ні судом першої інстанції,ні позивачем у позовній заяві не враховано та не досліджено обставин на предмет існування між сторонами спору договірних зобов'язань на момент зазначений позивачем у змінних рапортах від 31.08.2018 та від 01.09.2018 про роботу машини/будівельного механізму, тобто до дня укладення договору - 05.09.2018.
Згідно із ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом першої інстанції, 05.09.2018 між позивачем та відповідачем укладений договір № 0509-18 про надання послуг (далі - договір), відповідно до якого позивач, за договором виконавець зобов'язується за завданням відповідача, за договором замовника, надавати послуги технікою, зокрема катком Аtlas AW1140, а відповідач зобов'язується оплатити та прийняти виконані належним чином роботи.
Згідно із п.п. 3.1-3.3 договору вартість виконуваних згідно з цим договором робіт вказана в рахунку-фактурі за машино-годину роботи техніки, механізмів. Послуги механізмів оплачуються відповідачем на умовах 100% попередньої оплати у безготівковій формі на розрахунковий рахунок позивача згідно рахунку-фактури. Факт виконання робіт має підтверджуватись актом виконаних робіт, оформленим сторонами в останній робочий день звітного тижня згідно змінних паспортів.
Згідно із п. 2.3 договору відповідач зобов'язаний прийняти виконані позивачем роботи, оглянути їх і, у випадку виявлення у виконаних роботах відступів від умов договору або інших недоліків, негайно повідомити про це позивача.
Відповідно до п.п. 3.4, 3.5 договору відповідач зобов'язаний підписати акт виконаних робіт або надати позивачу вмотивовані зауваження щодо виконаних послуг в письмовому вигляді протягом трьох календарних днів з дня отримання акта виконаних робіт. При відсутності таких зауважень акт виконаних робіт вважається погодженим, а послуги прийняті в повному обсязі.
Згідно із п. 3.6 договору остаточний розрахунок за послуги механізмів за вирахуванням попередньої плати здійснюється згідно акту виконаних робіт протягом трьох банківських днів.
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2018 року з умовою пролонгації на кожний наступний рік (п.п. 4.1, 4.3 договору).
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Також ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі усних замовлень відповідача позивачем в період з 05.09.2018 і до 10.10.2018 були надані відповідні послуги, що підтверджується підписаними між сторонами змінними паспортами про роботи машини/будівельного механізму, а саме:
в період з 05.09 по 06.09 виконавцем були надані послуги по договору у кількості 6 годин, про що свідчить підписаний сторонами змінний паспорт від 01.09.2018;
в період з 08.09 по 09.09 виконавцем були надані послуги по договору у кількості 16 годин, про що свідчить підписаний сторонами змінний паспорт від 08.09.2018;
в період з 10.09 по 12.09 виконавцем були надані послуги по договору у кількості 12 годин, про що свідчить підписаний сторонами змінний паспорт від 10.09.2018;
в період з 17.09 по 24.09 виконавцем були надані послуги по договору у кількості 48 годин, про що свідчить підписаний сторонами змінний паспорт від 17.09.2018;
в період з 25.09 по 29.09 виконавцем були надані послуги по договору у кількості 40 годин, про що свідчить підписаний сторонами змінний паспорт від 25.09.2018;
в період з 01.10 по 09.10 виконавцем були надано послуги по договору у кількості 32 години, про що свідчить підписаний сторонами змінний паспорт від 01.10.2018.
На виконання умов договору, позивачем підготовлено акти надання послуг, а саме: № 64 на оплату послуг у кількості 42 годин на загальну суму 21 000,17 грн. від 12.09.2018; № 65 на оплату послуг у кількості 64 годин на загальну суму 32 000,00 грн. від 28.09.2018; № 66 на оплату послуг у кількості 52 годин на загальну суму 26 000,21 грн. від 30.09.2018; № 98 на оплату послуг у кількості 32 годин на загальну суму 16 000,13 грн. від 10.10.2018.
Натомість, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконано належним, здійснено оплату наданих послуг частково, на суму у розмірі 53 000,00 грн., що підтверджується витягом з особового рахунку ТОВ "Трансбуд ТБК" за період з 05.09.2018 по 28.09.2018. Так, відповідачем оплачені послуги за договором за актом надання послуг № 64 від 12.09.2018 (рахунок на оплату № 56 від 05.09.2018) та за актом надання послуг № 65 від 28.09.2018 (рахунок на оплату № 78 від 18.09.2018).
Однак, відповідачем надані позивачем послуги згідно із актом надання послуг № 66 на суму 26 000,21 грн. від 30.09.2018 (рахунок на оплату № 107 від 30.09.2018) та актом надання послуг № 98 на суму 16 000,13 грн. від 10.10.2018 (рахунок на оплату № 133 від 10 жовтня 2018 року) не оплачені, а враховуючи те, що відповідачем не надано доказів належної оплати вартості наданих позивачем послуг за період з 28.09.2018 по 10.10.2018, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму у розмірі 42 000,34 грн.
Відповідач, в свою чергу, зазначає, що послуги у вказаний період не надавались, оскільки каток не працював, а надані позивачем змінні паспорти були підписані неуповноваженими особами, тому вони є неналежними доказами у справі і немає підстав для стягнення заборгованості.
Однак, дослідивши умови договору, колегія суддів дійшла висновку про доведеність факту надання позивачем послуг за спірним договором, враховуючи наступне.
Як вже зазначалось, згідно із договором факт виконання робіт має підтверджуватись актом виконаних робіт, оформленим сторонами в останній робочий день звітного тижня згідно змінних паспортів, натомість відповідач зобов'язаний підписати акт виконаних робіт або надати позивачу вмотивовані зауваження щодо виконаних послуг в письмовому вигляді протягом трьох календарних днів з дня отримання акта виконаних робіт, а при відсутності таких зауважень акт виконаних робіт вважається погодженим, а послуги прийняті в повному обсязі.
Тобто, відповідач був обізнаним про те, акти виконаних робіт, оформлюються сторонами в останній робочий день звітного тижня згідно із змінними паспортами, однак, в матеріалах справи відсутні вмотивовані зауваження щодо виконаних послуг в письмовому вигляді, тобто, згідно із умовами договору акти виконаних робіт вважаються погодженими, а послуги, надані позивачем, прийнятими в повному обсязі.
Також слід зазначити, що хоча відповідач і не підписав акти виконаних робіт за договором, у період з 05.09.2018 і по 28.09.2018 проводив попередню оплату згідно із умовами договору вчасно і в повному обсязі.
Згідно із п. 6.1 договору відповідач та позивач гарантували одне одному, що усі їх дії, пов'язані з підписанням та виконанням умов даного договору (зокрема в частині компетенції посадових осіб сторін) відповідають вимогам чинного законодавства та установчим документам сторін.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що договором № 0509-18 від 05.09.2018 сторони не визначили особу, яка є уповноваженою на підписання змінних рапортів та/або будь-яких інших документів від імені замовника (відповідача), натомість, особа, яка від імені відповідача підписувала змінні рапорти як у сплачений період, так і не сплачений - з 28.09.2018 по 10.10.2018, була одна й та сама, що також свідчить про прийняття відповідачем виконаних робіт у повному обсязі.
Враховуючи, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність обставин які звільняють його від обов'язку оплатити надані послуги, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані позивачем послуги згідно із договором у розмірі 42 000,34 грн., є такою, що підтверджена матеріалами справи та відповідає чинному законодавству.
Згідно із ч. 2 ст. 193, ч. 1. ст. 216 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
В ч. 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.2 договору сторони погодили відповідальність відповідача за порушення встановлених термінів сплати вартості виконаних робіт (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Перевіривши розрахунок позивача суми пені, наведений позивачем, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що сума пені у розмірі 7 231,56 грн., є правильною та такою, що підлягає стягненню з відповідача, враховуючи наступне.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Факт виконання робіт позивачем підтверджується саме актами виконаних робіт, а не змінними паспортами.
Як вже зазначалось, відповідач був обізнаним про те, акти виконаних робіт, оформлюються сторонами в останній робочий день звітного тижня згідно із змінними паспортами, однак, в матеріалах справи відсутні вмотивовані зауваження щодо виконаних послуг в письмовому вигляді, тобто, згідно із умовами договору акти виконаних робіт вважаються погодженими, а послуги, надані позивачем, прийнятими в повному обсязі, тобто твердження скаржника, що отримано послуги не у кількості 190 годин, а саме у кількості 154 машино-годин не відповідає матеріалам справи.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що роботи за вказаним актом, незважаючи на відсутність підпису представника відповідача, вважаються прийнятими, а відповідач, який в порушення ст.ст. 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором.
Щодо твердження скаржника про неврахування та не дослідження обставин на предмет існування між сторонами спору договірних зобов'язань на момент зазначений позивачем у змінних рапортах від 31.08.2018 та від 01.09.2018 про роботу машини/будівельного механізму, тобто до дня укладення договору - 05.09.2018 також не відповідає матеріалам справи, оскільки акти виконаних робіт, які підтверджують факт виконання робіт за договором, заборгованість за якими і стала причиною звернення позивача до суду з даним позовом, складені 12.09.2018, 28.09.2018, 30.09.2018 та 10.10.2018, тобто в період дії договору.
Також слід зазначити, що згідно із витягів із особового рахунку відповідачем повністю оплачені послуги за договором за актом надання послуг № 64 від 12.09.2018 - рахунок на оплату № 56 від 05.09.2018 та за актом надання послуг № 65 від 28.09.2018 - рахунок на оплату № 78 від 18.09.2018.
З огляду на вищевикладене, правові підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі № 910/4309/19 та для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТрейд», відсутні.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Скаржником у апеляційній скарзі не наведено порушень норм процесуального права, передбачених ч. 3 ст. 277 ГПК України, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 у справі № 910/3361/19.
Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.
Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 129 ГПК України.
У зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу також належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТрейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі № 910/4309/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі № 910/4309/19 залишити без змін.
3. Справу № 910/4309/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді К.В. Тарасенко
І.А. Іоннікова