вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" жовтня 2019 р. Справа№ 910/1556/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Дідиченко М.А.
Коротун О.М.
без повідомлення учасників справи,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця»
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2019
у справі № 910/1556/19 (суддя - Балац С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алеко»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 28 975,50 грн.
1. Зміст позовних вимог та заяви
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Алеко» (далі - позивач, ТОВ «Алеко») звернулося до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - відповідач, АТ «Українська залізниця») про стягнення 28 975,50 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем здійснено несвоєчасну доставку вантажу за укладеним між сторонами договором про надання послуг, що призвело до звернення позивача до господарського суду із вимогами про стягнення з відповідача штрафу в сумі 28 975,50 грн.
2. Фактичні обставини, встановлені місцевим та апеляційним судами
2.1. 19 березня 2018 року між приватним акціонерним товариством «Новотроїцьке рудоуправління» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алеко» (покупець) укладено договір поставки № 111/17-18 на поставку флюсодоломітну продукцію (ресурс) на умовах, передбачених цим договором.
2.2. У п.6 специфікацій зазначено, що відправником ресурсів є ПРАТ «Новотроїцьке рудоуправління», а вантажоодержувачем є ТОВ «Алеко».
2.3. Договір перевезення між AT «Укрзалізниця» (перевізник) та Приватним акціонерним товариством «Новотроїцьке рудоуправління» (відправником) було оформлено шляхом складання залізничних накладних №51565034, №51985216, №52012382, №52015583, №52965969, №52965977, №53415881, №53720751.
2.4. Крім того, 14.02.2018 між ТОВ «Алеко» (замовник) та АТ «Українська залізниця») (перевізник) було укладено договір про надання послуг №09762/ЦЗ-2018 (договір) предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги (п.1.1 договору).
2.5. За умовами п. 1.2 договору, перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов'язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов'язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 зі змінами та доповненнями, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356 (далі - Збірник тарифів), Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 №873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за №1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі -УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно.
2.6. Відповідно до п. 1.3 договору, надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
2.7. Пунктом 2.1.1 договору сторони погодили, що замовник зобов'язаний, зокрема, надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планувань перевезень вантажів через АС «Месплан». Оплачувати перевізнику послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.2.1.6 договору).
2.8. Пунктом 2.2.1 договору визначено, що позивач має право укладати договори на власний розсуд із підприємствами, які зацікавлені в перевезеннях вантажів, та виступати платником послуг з перевезення вантажу, користування вагонами та інших послуг, передбачених цим договором.
2.9. Перевізник, зокрема, зобов'язується розглядати замовлення замовника на перевезення вантажів. Узгоджувати замовлення замовника на перевезення вантажів у вагонах замовника. Узгоджувати, у разі можливості, замовлення замовника на перевезення вантажів у вагонах перевізника (п.2.3.1 договору). Приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС «Месплан», доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до цього договору (п.2.3.2 договору).
2.10. Відповідно до п. 3.2 договору розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з: плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановлених для власного вагону перевізника; компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього договору; плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.
2.11. Пунктом 3.2.1 договору, зокрема, встановлено, що у всіх випадках за кожне перевезення (за вантажний або порожній рейси) неповна доба використання округляється до повної.
2.12. Розрахунки за цим договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» ПАТ «Укрзалізниця» (п.4.1 договору).
Оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в пункті 14.2 розділу 14 договору (п.4.2 договору).
Одержані кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника (п.4.3 договору).
2.13. Відповідно до п.12.1 договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС «Месплан» або АС «Клієнт УЗ», або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.
2.14. З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2018 року - січні 2019 року на адресу позивача був відправлений вантаж за залізничними накладними від 02.09.2018 №51565034, від 25.09.2018 №51985216, від 27.09.2018 №52012382, від 27.09.2018 №52015583, від 22.11.2018 №52965969, від 22.11.2018 №52965977, від 18.12.2018 №53415881, від 07.01.2019 №53720751.
Як зазначив позивач та з чим погодився суд першої інстанції, згідно з відбитком штемпеля на вказаних вище накладних відповідачем допущене прострочення термінів доставки вантажу, визначених статутом залізниць України та правилами обчислення термінів доставки вантажу.
За твердженнями позивача, відповідно до зазначених вище залізничних накладних відповідачем було порушено взяті на себе зобов'язання з доставки вантажу у встановлені Правилами обчислення термінів доставки вантажів строки. На підставі зазначеного, позивачем відповідно до вимог статті 116 Статуту залізниць України нараховано штраф у розмірі 28 975,50 грн.
3. Короткий зміст рішення місцевого суду
3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 у справі №910/1556/19 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ТОВ «Алеко» штраф у розмірі 28 975,50 грн та 1921 грн судового збору.
3.2. Приймаючи рішення про задоволення позову, щодо стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, місцевий господарський суд, враховуючи приписи ст. 116 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут) та п. п. 1.2, 2.1, 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила) дійшов до висновку, що вантаж за вказаними вище накладними був доставлений на адресу вантажоодержувача із запізненням, що стало підставою для нарахування штрафу.
4. Вимоги апеляційних скарг та короткий зміст наведених у них доводів
4.1. Не погодившись з прийнятим рішенням, АТ «Українська залізниця» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення суду про відмову в задоволенні позову.
4.2. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Скаржник зазначає, що позивачем неправильно здійснено розрахунок штрафу. При цьому, скаржником здійснено перерахунок терміну доставки вантажу.
4.3. Відповідач посилається на те, що відповідно до п. 2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажів термін доставки збільшується на термін тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці. Так, скаржник посилається на те, що вагон №55659445 був затриманий через технічну несправність вагону, на що виписано повідомлення та в графі 49 накладної №52012382 стоїть відповідна відмітка про складений акт від 02.10.2018 № 560. Тобто, за вказаною накладною штраф за прострочення терміну доставки не нараховується.
4.5. По накладній № 52015583, скаржник вважає, що термін доставки склав 5 діб, а прострочення склало 1 доба. Тобто, за вказаною накладною штраф за прострочення терміну доставки не нараховується.
По накладній № 53415881, скаржник вважає, що термін доставки склав 4 доби, а тому прострочення терміну доставки не допущено.
По накладній № 53720751, скаржник вважає, що термін доставки склав 5 діб, а прострочення склало 1 доба. Тобто, за вказаною накладною штраф за прострочення терміну доставки не нараховується.
Всього, на думку скаржника, загальний розмір неправомірно стягнутої судом суми штрафу становить 11246,70 грн.
5. Заперечення на апеляційну скаргу
5.1. ТОВ «Алеко» відзиву на апеляційну скаргу не подало.
6. Надходження апеляційних скарг та їх розгляд апеляційним судом
6.1. 22.05.2019 АТ «Українська залізниця» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду від 16.04.2019 у справі №910/1556/19.
6.2. Згідно витягу з протоколу передачі судової справи між суддями справу №910/1556/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді: Дідиченко М.А., Коротун О.М.
6.3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 у справі №910/1556/19 було залишено без руху на підставі ст. 260 ГПК України, у зв'язку з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу та запропоновано апелянту надати клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження.
6.4. Через канцелярію суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження.
6.5. Проте з 04.07.2019 головуючий суддя (судді-доповідача) Смірнова Л.Г. перебувала на лікарняному, після виходу головуючого судді Смірнової Л.Г. з лікарняного, справа призначається до розгляду.
6.6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження рішення суду, відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено до розгляду апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 у справі №910/1556/19 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
7. Джерела права й акти їх застосування
7.1 Господарський кодекс України
Згідно з ч. 1,2,7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною 1 ст. 306 Господарського кодексу України визначено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Частинами 1,2,5 ст. 307 Господарського кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
У відповідності до статті 313 Господарського кодексу України перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.
Перевізник звільняється від відповідальності за прострочення в доставці вантажу, якщо прострочення сталося не з його вини.
Розмір штрафів, що стягуються з перевізників за прострочення в доставці вантажу, визначається відповідно до закону.
Сплата штрафу за доставку вантажу з простроченням не звільняє перевізника від відповідальності за втрату, нестачу або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок прострочення.
7.2. Цивільний кодекс України
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.
Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
У відповідності до ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Частиною 1 ст. 919 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
У відповідності до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
7.3. Закон України «Про залізничний транспорт»
Статтями 2, 8 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що умови та порядок організації перевезень за участю залізниць, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та іншими актами законодавства України.
Частиною 1 ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.
7.4. Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457
Відповідно до статті 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Статтею 22 Статуту передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Виконання залізницею додаткових операцій, пов'язаних з перевезенням вантажів (завантаження, розвантаження, зважування, експедирування тощо), здійснюється на підставі окремих договорів.
Відправник може здійснювати у встановленому порядку добровільне страхування вантажів.
Відповідно до статті 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій.
Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція видає відправнику квитанцію.
Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом;
Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.
Станції видають вантажовідправникам бланки накладних (комплектів перевізних документів) за плату згідно з тарифом.
У відповідності до статті 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни.
Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.
Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Статтею 116 Статуту передбачено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
7.5. Правила обчислення термінів доставки вантажу, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила обчислення термінів доставки вантажів)
Підпунктом 1.1.1 пункту 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів передбачено, що у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.
Згідно пункту 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажів, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Згідно пункту 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі «Навантаження призначено на ____ число _____ місяць».
Пунктом 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажів передбачено, що терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Пунктом 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів передбачено, що у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін:
виконання митних та інших адміністративних правил;
тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці;
необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин;
вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника;
інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.
Згідно з пунктот 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажів вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
7.6. Правила видачі вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила видачі вантажів)
Згідно пункту 8 Правил видачі вантажів після проведення розрахунків за перевезення вантажу, оформленого накладною у паперовому вигляді, накладна видається одержувачу під розписку в примірнику накладної, що залишається у залізниці. Оформлення видачі вантажу, що прибув з електронною накладною (із накладенням електронного цифрового підпису), здійснюється згідно з додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 863/5084 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08 червня 2011 року N 138) (далі - Правила оформлення перевізних документів). При цьому в разі потреби накладна видається одержувачу в паперовому вигляді.
Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
7.7 Господарський процесуальний кодекс України.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
8. Позиція апеляційного суду
8.1. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, судова колегія вважає, що апеляційна скарга АТ «Українська залізниця» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
8.2. З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2018 року - січні 2019 року на адресу позивача був відправлений вантаж за залізничними накладними від 02.09.2018 №51565034, від 25.09.2018 №51985216, від 27.09.2018 №52012382, від 27.09.2018 №52015583, від 22.11.2018 №52965969, від 22.11.2018 №52965977, від 18.12.2018 №53415881, від 07.01.2019 №53720751.
Перевіривши розрахунок позивача на відповідність вимогам Статуту залізниць України та Правил, та здійснений відповідачем контррозрахунок терміну доставки вантажів, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що за накладними від 02.09.2018 №51565034, від 25.09.2018 №51985216 та від 27.09.2018 №52012382 позивачем вірно розраховано розмір штрафу 30% провізної плати, оскільки перевізником було доставлено вантаж з простроченням більш ніж чотири доби.
За накладними від 27.09.2018 №52015583 та від 07.01.2019 №53720751 перевізником було доставлено вантаж з простроченням більш ніж на дві доби, а тому розрахований штраф 10% провізної плати є також правомірним.
При цьому, за накладними від 22.11.2018 №52965969 та від 22.11.2018 №52965977 позивачем не вірно було визначено в розрахунку дату доставки вантажу саме 11.12.2018, оскільки вагони за цими накладними були доставлені позивачеві 10.12.2018 відповідно до графи 51 (календарний штемпель прибуття вантажу - 10.12.2018). Разом з цим, визначення позивачем у своєму розрахунку саме дати доставки 11.12.2018 не вплинуло на правильність розрахунку розміру штрафу саме 30%, оскільки перевізником було доставлено вантаж з простроченням більш ніж чотири доби (14 діб).
Що стосується розрахунку штрафу за накладною від 18.12.2018 №53415881, за якою позивачем розраховано розмір штрафу 10%, оскільки, на його думку, перевізником було прострочено термін доставки на дві доби, колегія суддів не погоджується, оскільки, як вбачається з накладної №53415881 вантаж було доставлено позивачеві 23.12.2018 відповідно до графи 51 (календарний штемпель прибуття вантажу - 23.12.2018). Позивача було повідомлено про прибуття вантажу 23.12.2018 о 15-05 год. Згідно Тарифному керівництву №4 та відповідним відомостям графи 30 накладної тарифна відстань по маршруту Велико-Анадоль - Водолога становить 573 км. Нормативний термін доставки складає: 573км : 200 км/добу + 1 доба = 4 доби. Тобто термін доставки вантажу склав 5 діб. Прострочення терміну доставки склало 1 добу, що за приписами вимог ст.116 Статуту не вважається простроченням доставки вантажу.
Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованим розрахунки позивача з посиланням на графу 52 (календарний штемпель видачі вантажу), як на терміни прострочки доставки вантажу тоді, як правильно розраховувати час прострочки доставки вантажу є графа 51 (календарний штемпель прибуття вантажу).
Отже, враховуючи зазначене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що за спірними накладними, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 24 827,80 грн, а не 28 975,50 грн, як помилково вказав суд першої інстанції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/10848/18.
8.3. При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на п. 2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажів, як на підставу звільнення його від відповідальності (штрафу), зокрема з посиланням на графу 49 накладної №52012382, виходячи з наступного.
Так, скаржник посилається на те, що вагон №55659445 був затриманий через технічну несправність вагону, на що виписано повідомлення та в графі 49 накладної №52012382 стоїть відповідна відмітка про складений акт від 02.10.2018 № 560. Тобто, за вказаною накладною на думку скаржника, штраф за прострочення терміну доставки не нараховується.
Дослідивши вказану накладну №52012382 (а.с.26), колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в графі 49 накладної зазначено лише посилання на акт від 02.10.2018 № 560 з вказівкою: «про тех.брак с 02.10.18 по 06.10.18 доставка продлевается время ремонта», без вказівки на причини затримки вагонів. Крім того, матеріали справи не містять копії зазначеного акту, що унеможливлює встановлення судом відповідних обставин.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції критично оцінює відмітку в графі 49 накладної №52012382 у відповідності до якої, акт складено 02.10.2018, тоді, як вантаж був прийнятий до перевезення 27.09.2018 та доставлений лише 07.10.2018, а повинен був бути доставлений позивачу ще 01.10.2018. На момент складання акту вагон №55659445 перебував у відповідача. При цьому, відповідачем не доведено, що на момент передачі вагону до перевезення, вагон був у несправному стані.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що повідомлення про ремонт вагона форми ВУ-23М на яке також посилається скаржник, не є доказом порушення строків доставки з незалежних від відповідача причин (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18, постанові від 12.09.2019 у справі № 910/10427/18).
Враховуючи вищевикладене, доводи скаржника у цій частині судовою колегією не приймаються.
9. Висновки апеляційного суду
9.1. Враховуючи доведений факт порушення строків доставки вантажу лише за залізничними накладними від 02.09.2018 №51565034, від 25.09.2018 №51985216, від 27.09.2018 №52012382, від 27.09.2018 №52015583, від 22.11.2018 №52965969, від 22.11.2018 №52965977, від 07.01.2019 №53720751 колегія суддів вважає, правомірним стягнення з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 24 827,80 грн.
За накладною від 18.12.2018 №53415881 факт порушення строків доставки вантажу позивачем не доведений, а тому в цій частині позову слід відмовити. Рішення суду першої інстанції скасувати частково.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати розподіляються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 у справі №910/1556/19 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 у справі №910/1556/19 скасувати частково в частині стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» 4147,70 грн штрафу за залізничною накладною від 18.12.2018 №53415881.
3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 у справі №910/1556/19 в новій редакції:
« 1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, вул. Тверська, будинок 5, ідентифікаційний код: 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алеко» (61202, Харківська обл., місто Харків, вул. Ахсарова, будинок 8, ідентифікаційний код: 21181738) штраф в сумі 24 827 (двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять сім) грн 80 коп; витрати по сплаті судового збору в сумі 1646 (одна тисяча шістсот сорок шість) грн. 02 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.».
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алеко» (61202, Харківська обл., місто Харків, вул. Ахсарова, будинок 8, ідентифікаційний код: 21181738) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, вул. Тверська, будинок 5, ідентифікаційний код: 40075815) 412 (чотириста дванадцять) грн. 47 коп судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
5. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 у справі №910/1556/19.
6. Матеріали справи №910/1556/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.Г. Смірнова
Судді М.А. Дідиченко
О.М. Коротун