ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
26 вересня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/400/18
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.
секретар судового засідання: Федорончук Д.О.
за участю представників сторін:
від позивача - Надточиєва А.П., ордер МК № 139089, дата видачі : 06.06.19;
від відповідача - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "ПМК-107 "ВОДБУД"
на рішення Господарського суду Миколаївської області від „04" квітня 2019 року, повний текст якого складено та підписано „15" квітня 2019 року
у справі № 915/400/18
за позовом Фізичної особи-підприємця Ворони Владислава Валерійовича
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "ПМК-107 "ВОДБУД"
про стягнення грошових коштів у сумі 977896,00 грн. - основного боргу за договором оренди техніки від 22.01.2016 № 1/01/16 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 17.01.2019р.)
головуючий суддя - Семенчук Н.О.
місце ухвалення рішення: Господарський суд Миколаївської області
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 26.09.2019р. згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У травні 2018 року Фізична особа-підприємець Ворона Владислав Валерійович звернувся з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "ПМК-107 "ВОДБУД" про стягнення з останнього, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 17.01.2019р., заборгованість за договором оренди техніки №1/01/16 від 22.01.2016р. у розмірі 977 896,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором оренди техніки №1/01/16 від 22.01.2016р., а саме: зобов'язань щодо сплати орендних платежів у сумі 977896 грн. 00 коп.
Ухвалами Господарського суду Миколаївської області від 07.05.2018 (суддя Коваль Ю.М.) відкрито провадження в даній справі та задоволено заяву фізичної особи-підприємця Ворони Владислава Валерійовича про вжиття заходу забезпечення позову, а саме, накладено арешт на нерухоме майно ТДВ "ПМК-107 "ВОДБУД": нежитловий об'єкт - промислову базу, за реєстраційним номером 485473048101, розташовану за адресою: вул. Янтарна , 318/8, м. Миколаїв , що складається з: літери: Б - майстерня (загальна площа 1423,3 кв.м.); В - гараж (загальна площа 121 кв.м.); Г - мала механізація (загальна площа 169,8 кв.м.); П - киснева; Р - трансформаторна; С - щитова, № 32 - хвіртка; № 33 - ворота; № 34 - огорожа; № 1 - замощення.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.01.2019 справу №915/400/18 прийнято до свого провадження суддею Семенчук Н.О.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2019р. (суддя Семенчук Н.О.) позов задоволено. Стягнуто з ТзДВ "ПМК-107 "ВОДБУД" на користь ФОП Ворони Владислава Валерійовича грошові кошти в сумі 977896 грн. основного боргу за договором оренди техніки від 22.01.2016 №1/01/16, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі: 14668 грн. 44 коп. - судовий збір; 25000 - витрати на професійну правничу допомогу.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд послався на доведеність позивачем факту неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором оренди техніки №1/01/16 від 22.01.2016р.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю "ПМК-107 "ВОДБУД" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2019 у справі №915/400/18 скасувати та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, а саме:
- судом першої інстанції не враховано п.4.2. договору, відповідно до якого, орендна плата перераховується Орендодавцю щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця, згідно виставленого рахунку. Проте, позивачем до позову не було надано доказів того, що він виставляв рахунки для нарахування та сплати орендної плати;
- суд першої інстанції при винесені рішення послався на наявність копії акту звіряння розрахунків, проте з вказаного акту не видно за якими саме господарськими операціями здійснюється звіряння рахунків, також вказаний акт підписаний не уповноваженою особою, проставлена на ньому печатка суттєво відрізняється від печатки, яка міститься на спірному договорі;
- судом не враховані положення ст.ст. 612,613,614 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі №915/400/10 за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "ПМК-107 "ВОДБУД" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04 квітня 2019 року.
Фізична особа-підприємець, Ворона В.В ., у відзиві на апеляційну скаргу від 10.06.2019р. висловив заперечення щодо її задоволення, посилаючись на її необґрунтованість та просив рішення господарського суду Миколаївської області від 04.04.2019р. у справі №915/400/18 залишити без змін.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2019р. призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "ПМК-107 "ВОДБУД" на 31 липня 2019 року об 11:00 год.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2019р. продовжено розгляд апеляційного провадження на розумний строк. Судове засідання у справі №915/400/18 призначено на 26.09.2019 о 11:00 год.
26.09.2019р. від ТзДВ "ПМК-107 "ВОДБУД" надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.
Колегією суддів розглянуто та відмовлено в задоволенні вказаного клопотання.
У судовому засіданні 26.09.2019р. представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Представник відповідача участі у судовому засіданні не приймав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на неї, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи та перевірено під час апеляційного перегляду, 22.01.2016 р. між ФОП Ворона В.В. (Орендодавець) та ТДВ "ПМК-107 "ВОДБУД" (Орендар) було укладено договір №1/01/16 оренди техніки, за умовами якого орендодавець зобов'язався здати в строкове платне користування техніку, кількість, вартість, технічний стан якої вказаний в додатку №1 до договору, а орендар - прийняти і оплатити на умовах цього договору.
Вступ орендаря у володіння і користування майном наступає з моменту підписання сторонами цього договору оренди та акту приймання-передачі майна (додаток №1), що є невід'ємною частиною договору. Обчислення строку дії договору починається з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (п. 3.1 договору).
Договірна оренда плата за майно, зазначене в додатку №1 до цього договору, в місяць складає: 1) за оренду КАМАЗ 5511 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) - 15000 грн.; 2) за оренду КАМАЗ 5511 (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) - 15000 грн.; 3) за оренду КАМАЗ 5511 (державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ) - 15000 грн., а всього 45000 грн. (п. 4.1 договору).
Орендна плата перераховується орендодавцю щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця, згідно виставленого рахунку (п. 4.2 договору).
Зобов'язання орендаря визначені сторонами в розділі 5 договору та згідно п. 5.2 визначають обов'язок орендаря, зокрема, своєчасно й у повному розмірі вносити орендодавцю орендну плату.
Договір набуває чинності з дати підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2016. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення (розірвання) або зміну договору протягом одного місяця до закінчення строку його дії, він вважається продовженим на кожний наступний рік на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п.п. 12.1, 12.2 договору).
У відповідності до п.п. 5.8., 5.9 припинення (або розірвання) договору не звільняє орендаря від погашення заборгованості з орендної плати в разі її виникнення. Орендар повинен продовжувати оплату оренди за умовами договору при використанні орендованого майна і після закінчення терміну дії цього договору, вирішуючи питання про продовження (поновлення) договору.
22.01.2019 р. між сторонами підписано акт приймання-передачі транспортних засобів, яким посвідчено, що орендодавець в особі Ворони В.В. передав строком на один рік, а орендар в особі директора Братченка В. Н. прийняв у платне використання техніку: 1) КАМАЗ 5511 (державний номер НОМЕР_1 ) вартістю 80000 грн.; 2) КАМАЗ 5511 (державний номер НОМЕР_2 ) вартістю 80000 грн.; 3) КАМАЗ 5511 (державний номер НОМЕР_3 ) вартістю 80000 грн. (т. 1 а.с. 19).
Позивач зазначає, що орендар користувався орендованими транспортними засобами, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, протягом періоду січень 2016 року - грудень 2018, проте порушував договірні зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендних платежів за договором за період з 22.01.2016-01.01.2019 та за вказаний період оплатив орендну плату тільки в загальній сумі 607620 грн., про що свідчать виписки з особового рахунку позивача (т. 1а.с.21-33), внаслідок чого за період з лютого 2017 року по грудень 2018 року утворилася заборгованість у сумі 977896 грн. 00 коп.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з обов'язку відповідача своєчасно й у повному обсязі вносити орендну плату, з узгодженості сторонами у договорі про оренду техніки від 22.01.2016р., а також фіксованого розміру цих витрат.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі виникли відносини з договору найму (оренди) техніки, врегульовані главою 58 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як зазначалось вище, 22.01.2016 року між ФОП Ворона В.В. (Орендодавець) та ТзДВ "ПМК-107 "ВОДБУД" (Орендар) укладено договір №1/01/16 оренди техніки, за умовами якого орендодавець зобов'язався здати в строкове платне користування техніку, кількість, вартість, технічний стан якої вказаний в додатку №1 до договору, а орендар - прийняти і оплатити на умовах цього договору.
Орендна плата за майно сторонами визначена в п. 4.1 договору, яка в місяць складає:
1) за оренду КАМАЗ 5511 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) - 15000 грн.; 2) за оренду КАМАЗ 5511 (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) - 15000 грн.; 3) за оренду КАМАЗ 5511 (державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ) - 15000 грн., а всього 45000 грн. Форма оплати за користування майном та строк її внесення встановлена сторонами в п. 4.2 договору, а саме - щомісячно не пізніше 10-го числа поточного місяця, згідно виставленого рахунку. Позивачем надано: 1) рахунки на оплату орендної плати, зокрема щодо спірного періоду: від 28.02.2017 №2; від 31.03.2017 №3; від 30.04.2017 №4; від 31.05.2017 №5; від 30.06.2017 №6; від 31.07.2017 №7; від 31.08.2017 №8; від 30.09.2017 №9, від 31.10.2017 №10; від 30.11.2017 №11; від 31.12.2017 №12; від 31.01.2018 №1; від 28.02.2018 №2; від 31.03.2018 №3; від 30.04.2018 №4; від 31.05.2018 №5; від 30.06.2018 №6; від 31.07.2018 №7; від 31.08.2018 №8; від 01.10.2018 №9; від 31.10.2018 №10; від 30.11.2018 №11; від 29.12.2018 №12. (т. 1 а.с. 105-132, т. 2 а.с. 5-20);
2) акти здачі-прийняття робіт за квітень - грудень 2017 року (т.1 а.с. 133-140);
3) виписки з особового рахунку позивача на підтвердження періодичної сплати відповідачем передбаченої договором орендної плати. (т. 1 а.с. 21-33).
4) акт звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами, який підписано від імені ТзДВ "ПМК-107 "ВОДБУД" головним бухгалтером Розмус М.Я. зі скріпленням печаткою товариства та з другою сторони - ФОП Вороною В.В. зі скріпленням печатки підприємця. Даний акт складено сторонами станом на 24.04.2018 Згідно даних акту за ТДВ "ПМК-107 "ВОДБУД" обліковується заборгованість у сумі 617896 грн. (т. 1 а.с. 20).
З матеріалів справи вбачається, що рахунки на оплату за оренду транспортних засобів направлені відповідачу вже після відкриття провадження у справі, про що свідчать копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення з фіскальними чеками та описами вкладення до експрес-посилок щодо направлення рахунків ( т. 2 а.с. 5-20).
Між тим відповідач свої зобов'язання щодо внесення орендної плати не здійснив.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з приписами частини першої, частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами статті 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог статті 610, частини другої статті 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Враховуючи те, що не внесення ТзДВ "ПМК-107 "ВОДБУД" орендних платежів є порушенням умов укладеного з ФОП Ворона В.В. договору та вимог чинного законодавства України, місцевим господарським судом правомірно задоволено позов про стягнення з ТзДВ "ПМК-107 "ВОДБУД" на користь ФОП Ворона В.В. заборгованості з орендної плати у сумі 977896,00 грн.
Посилання скаржника на п.4.2 договору оренди техніки №1/01/16 від 22.01.2016р. та відсутність можливості перерахування орендної плати за техніки, оскільки йому не виставлялись рахунки, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки вказані доводи не спростовують факт отримання відповідачем в оренду техніки за вказаним договором.
Доказів протилежного відповідачем не надано.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем періодично здійснювалося перерахування орендної плати за користування технікою згідно умов договору №1/01/16 від 22.01.2016р. на банківський рахунок позивача, тобто, відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендної плати виконав частково, зокрема, сплатив за період з 22.01.2016 по 03.05.2018 607 620 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача, наявною в матеріалах справи.
За таких обставин, перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із чим дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог.
Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Миколаївської області норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення 04.04.2018р. не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного процесуального акту колегія суддів не вбачає.
Відповідно до п. "в" ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до п.«в» ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на Товариство з додатковою відповідальністю "ПМК-107 "ВОДБУД", оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд,
1.Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "ПМК-107 "ВОДБУД" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.04.2019р. у справі №915/400/18 без змін.
Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.
Повний текст постанови
складено „01" жовтня 2019 року
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Я.Ф. Савицький