вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" вересня 2019 р. Справа№ 910/13246/14
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Іоннікової І.А.
Михальської Ю.Б.
Секретар судового засідання: Кондратенко Н.О. За участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 19.09.2019р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2015р. у справі № 910/13246/14 (головуючий суддя Комарова О.С., судді: Демидов В.О. Марченко О.В., м. Київ, повний текст рішення складено 17.08.2015р.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас», м. Київ до 1) Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», м. Київ 2) Київської міської ради, м. Київ про стягнення 26 882 757,17 грн. збитків та 2 000 000,00 грн. моральної шкоди за участю Прокуратури міста Києва
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2015р. у справі № 910/13246/14 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності складу правопорушення у діях відповідачів та причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідачів та внаслідок цього отриманими збитками позивача. Обов'язок доведення таких складових правопорушення, як протиправність поведінки, причинно-наслідкового зв'язку та збитків покладається законом на позивача.
Крім того, позивачем не було надано доказів заподіяння (наявності) моральної шкоди та визначення її суми.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним.
На підставі доручення заступника міського голови-секретаря Київської міської ради від 20.10.2011р. №46175 ПАТ «Інститут землевпорядної технології» доопрацювало документацію із землеустрою (кадастрова справа №А-19922) та на підставі договору від 27.03.2013р. №25-03 розробило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:501:0002, площею 3,7857 га ТОВ «Віта Верітас» для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів соціально-культурного призначення на просп. Оболонському, 21б (літ. А) в Оболонському районі.
ТОВ «Віта Верітас» не змогло завершити процес оформлення права користування земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:78:501:0002, площею 3,7857 га, через дії відповідача, що підтверджується, в тому числі висновком земельно-технічної експертизи №16224/14-41 від 12.03.2015р.
Позивач зазначає, що судом першої інстанції було порушено вимоги ст.ст. 42, 43 ГПК України, в ред. чинній до 15.12.2017р., ст. 22 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України.
Як було встановлено під час проведення судової експертизи «земельні ділянки мають часткове накладення одна на іншу», а тому зазначене і стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.
Позивач вказує, що судом проігноровано положення ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316-321 ЦК України.
На момент виникнення у позивача права власності на нерухоме майно право користування земельною ділянкою площею кадастровий номер 8000000000:78:501:0002, площею 3,7857 га припинено не було.
Як зазначає позивач, ним були виконані роботи в рамках проекту будівництва об'єктів соціально-культурного призначення Блок А та Блок Б, в тому числі щодо облаштування гостьової автостоянки, проте площа забудови, за яку позивач поніс затрати в рамках реалізації інвестиційного проекту зменшилась на площу 0,74 га, що у відсотковому співвідношенні становить 11,066% від загальної площі Реконструкції Оболонського проспекту (площі забудови) (6,6883 га).
Відповідач 1 отримав у користування земельну ділянку з результатом робіт позивача в рамках проекту будівництва об'єктів соціально-культурного призначення на проспекті Оболонському в Оболонському районі м. Києва.
Позивач звернувся до суду із даним позовом з вимогою до нового землекористування частини земельної ділянки 2 та розпорядника земельної ділянки з вимогою про відшкодування збитків - частини витрат понесених позивачем в рамках Реконструкції Оболонського проспекту, у розмірі, що визначається виходячи із розміру фактично понесених витрат (втрачена вигода), оскільки позбавлений результату власної інвестиційної діяльності.
Шкода, що підлягає відшкодуванню відповідачем 2 визначається виходячи із фактично понесених витрат ТОВ «Віта Верітас» щодо: сплати позивачем пайової участі з врахуванням загальної кількості машино-місць, як визначено в предметі договору №871 від 03.10.2006р.; компенсації орендної плати згідно договору оренди земельної ділянки з Київською міською радою від 14.06.2004р., що включала суми розраховані на площу спірної земельної ділянки; оплати податку на землю, виходячи з площі земельної ділянки, що була визначена в проекті будівництва - 3,3857 га; капітального ремонту проїжджої частини по всій довжині площі забудови пропорційно площі спірної земельної ділянки; озеленення, посадка кущів, дерев, влаштування квітників і газонів, розрахунок яких проводився відповідно до АПЗ виходячи з площі забудови з врахуванням спірної земельної ділянки.
Внаслідок втрати ТОВ «Віта Верітас» облаштованої та обладнаної відповідними інженерними мережами (зі всіма сплаченими платежами та виконаними вимогами щодо порядку забудови) частини земельної ділянки 2, що станом на сього відведена та передана у користування відповідача 1 площею 7 404,65 кв.м. (0,740465га) позивач поніс збитки, що становить 11,066% від загального розміру понесених витрат, а в грошовому еквіваленті становить 16 533 719,08 грн.
Збитки завдані позивачу є позадоговірною шкодою.
На переконання позивача, відповідачі свідомо вчинили перелік дій, що завдали значної шкоди діловій репутації позивача, а тому наявні підстави для стягнення 1 000 000,00 грн. моральної шкоди з кожного з відповідачів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2015р. у справі № 910/13246/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Мартюк А.І., суддів Шевченко Е.О., Зубець Л.П.
Київська міська рада заперечує проти апеляційної скарги, посилаючись на те, що позивачем не доведено суду та не надано достатніх доказів причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та як наслідок отримання позивачем збитку.
Звертаючись з вимогою про відшкодування моральної шкоди, позивач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про перенесення душевних страждань, приниження ділової репутації або наявності втрат немайнового характеру, що настали у зв'язку із приниженням його ділової репутації, вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності позивача, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача 2 моральної шкоди у розмірі 1 000 000,00 грн.
Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» також заперечує проти апеляційної скарги, посилаючись на оформлення йому спірної земельної ділянки відбулось у відповідності до вимог чинного законодавства, а рішення Київської міської ради не оскарженні у встановленому законодавство порядку.
Як зазначає відповідач 1, він не наносив позивачу ані збитків, ані моральної шкоди.
18.02.2016р. до суду від позивача надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2016р. у справі № 910/13246/14 колегією суддів у складі: головуючого судді Мартюк А.І., суддів Шевченко Е.О., Зубець Л.П. було призначено судову-економічну експертизу.
08.07.2016р. до суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи по справі № 910/13246/14, у зв'язку з незадоволенням клопотання експерта щодо надання додаткових матеріалів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016р. у справі № 910/13246/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Мартюк А.І., суддів Пашкіна С.А., Зубець Л.П.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2016р. у справі № 910/13246/14 колегією суддів у складі: головуючого судді Мартюк А.І., суддів Алданова С.О., Зубець Л.П. було прийнято апеляційну скаргу позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2015р. у справі № 910/13246/14 до розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016р. у справі № 910/13246/14 колегією суддів у складі: головуючого судді Мартюк А.І., суддів Алданова С.О., Зубець Л.П. розгляд апеляційної скарги відкладено на 08.11.2016р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016р. у справі №910/13246/14 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На час проведення експертизи апеляційне провадження було зупинено.
05.05.2017р. Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз матеріали справи № 910/13246/14 були повернуті на адресу суду, у зв'язку з неможливістю надання висновку судово-економічної експертизи, так як додаткові матеріали до Інституту не надані.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2017р. у справі №910/13246/14 поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 06.06.2017р.
У судовому засіданні 06.06.2017р. оголошено перерву до 08.06.2017р.
08.06.2017р. до суду від позивача надійшло клопотання про виклик в судове засідання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Маркіну Оксану Олександрівну для дачі пояснень.
У судовому засіданні 08.06.2017р. оголошено перерву до 13.06.2017р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017р. у справі № 910/13246/14 продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд справи на 27.06.2017р.
У судовому засіданні 27.06.2017р. оголошено перерву до 29.06.2017р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2017р. колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Ткаченко Б.О., Алданова С.О. прийнято апеляційну скаргу у справі №910/13246/14 до провадження колегії суддів у названому складі та призначено розгляд справи на 08.08.2017р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017р. колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Зубець Л.П., Алданова С.О. прийнято апеляційну скаргу у справі № 910/13246/14 до провадження колегії суддів у названому складі та призначено розгляд справи на 08.08.2017р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2017р. призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі № 910/13246/14.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2017р. колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Зубець Л.П., Алданова С.О. поновлено провадження у справі № 910/13246/14 та призначено судове засідання для вирішення питання щодо призначення проведення економічної частини комплексного експертного дослідження іншому судовому експерту на 24.10.2017р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2017р. заяву судового експерта Галієвої О.М. задоволено. Доручено виконання економічної частини судово-економічної експертизи судовому експерту Ковбич Тетяні Миколаївні, провадження у справі зупинено.
25.06.2018р. на виконання Указу Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах», яким ліквідовано Київський апеляційний господарський суд, утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
03.10.2018р. в газеті «Голос України» №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 29.11.2018р., справу № 910/13246/14 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Власов Ю.Л., судді: Мартюк А.І., Буравльов С.І.
04.12.2018р. до Північного апеляційного господарського суду повернулись матеріали справи № 910/13246/14 разом з висновком експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2018р. прийнято справу №910/13246/14 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Власов Ю.Л., судді: Мартюк А.І., Буравльов С.І., поновлено апеляційне провадження у справі № 910/13246/14, призначено судове засідання на 12.02.2019р.
У судовому засіданні 12.02.2019р. оголошено перерву до 28.02.2019р.
У судовому засіданні 28.02.2019р. оголошено перерву до 19.03.2019р.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Власова Ю.Л. у відпустці, розгляд справи № 910/13246/14 призначений на 19.03.2019р. не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019р. у справі № 910/13246/14 розгляд апеляційної скарги у даній справі призначено на 04.04.2019р.
04.04.2019р. в судовому засіданні оголошено перерву у справі №910/13246/14 до 25.04.2019р.
У судовому засіданні 25.04.2019р. оголошено перерву у справі №910/13246/14 до 21.05.2019р.
Указом Президента України «Про призначення суддів Верховного Суду» № 195/2019 від 07.05.2019р. призначено суддю Власова Ю.Л., який є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на посаду судді Верховного Суду у Касаційний господарський суд.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/201/19 від 21.05.2019р. у зв'язку з призначенням головуючого судді (судді-доповідача) Власова Ю.Л. на посаду судді Верховного Суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/13246/14.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2019р., справу № 910/13246/14 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Чорна Л.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019р. у справі № 910/13246/14 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2015р. у справі № 910/13246/14 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Чорна Л.В. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2015р. у справі № 910/13246/14 призначено на 12.06.2019р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2019р. у справі № 910/13246/14 оголошено перерву у даній справі до 08.07.2019р.
08.07.2019р. розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2015р. у справі № 910/13246/14 не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючої судді Разіної Т.І. у відпустці. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019р. у справі № 910/13246/14 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2015р. у справі № 910/13246/14 призначено на 22.07.2019р.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2245/19 від 22.07.2019р. у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/13246/14.
Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.07.2019р. для розгляду справи № 910/13246/14 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2019р. у справі №910/13246/14 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2015р. у справі № 910/13246/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів Михальської Ю.Б., Іоннікової І.А. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2015р. у справі № 910/13246/14 призначено на 02.09.2019р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019р. у справі № 910/13246/14 оголошено перерву у даній справі до 16.09.2019р.
16.09.2019р. через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Київської міської ради надійшли додаткові письмові пояснення. 18.09.2019р. надійшли заперечення ТОВ «Віта Верітас» на додаткові пояснення Київської міської ради.
В судовому засіданні представники ТОВ «Віта Верітас» підтримали апеляційну скаргу та просили суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2015р. у справі № 910/13246/14 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідачі заперечили проти апеляційної скарги та просили залишити рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2015р. у справі № 910/13246/14 без змін.
Представник прокуратури в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги та просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2015р. у справі № 910/13246/14 без змін.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» є власником нежилих будівель - об'єктів соціально-культурного призначення (Блок А, та Блок Б), відомих як Торгівельно-розважальний центр «Dream town» (далі - «Об'єкти») на підставі: Свідоцтва про право власності від 24 вересня 2009 року, бланк серія САС номер 249941 , виданого Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі Наказу від 24 вересня 2009 року № 783-В (Блок А); Свідоцтва про право власності від 22 червня 2011 року, бланк серія САЕ номер 300081, виданого Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі Наказу від 22 червня 2011 року № 387-В (Блок Б). (а.с. 133, т. 4, а.с. 41, т.3).
Будівництво Об'єктів ТРЦ «Dream town» здійснювалось з жовтня 2006 року в рамках реконструкції Оболонського проспекту на земельних ділянках, що знаходяться над лінією метрополітену. а саме: Блок А - площею 3,3026 га, кадастровий №8000000000:7:503:0002 на проспекті міському в Оболонському районі м. Києва між станціями метро «Оболонь» та метро «Мінська», далі - «Земельна ділянка 1»); Блок Б - площею 3,3857 га, кадастровий №8000000000:7:501:0002 на проспекті Оболонському Оболонському районі м. Києва між станціями метро «Мінська» та метро «Героїв Дніпра» (далі - «Земельна ділянка 2»), з цільовим призначенням - «для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів соціально-культурного призначення», відповідно за затвердженої проектної документації «будівництво об'єктів соціально-культурного призначення».
Реконструкція Оболонського проспекту - проект будівництва об'єктів соціально-культурного призначення на Оболонському проспекті в Оболонському районі м. Києва, передбачала будівництво як об'єктів соціально-культурного призначення, так і створення гостьових автостоянок (паркінгу).
Зазначені Земельна ділянка 1 та Земельна ділянка 2 на підставі рішення Київської міської ради від 10.07.2003р. № 638/798 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення користування землею» для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів соціально-культурного призначення на просп. Оболонському в Оболонському районі м. Києва» були передані Оболонській районній у місті Києві раді, та був укладений договір оренди землі від 14.06.2004р. (зі змінами та доповненнями), зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) 24.06.2004 р. за №78-6-00179 у книзі записів державної реєстрації договорів. (а.с. 83, т. 2, а.с. 63, т. 4).
Оболонська районна в м. Києві рада, як користувач Земельної ділянки 1 та Земельної ділянки 2 виступила замовником Реконструкції Оболонського проспекту.
Для здійснення будівельних робіт право забудови Земельної ділянки 1 та Земельної ділянки 2 було передане ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-1».
Реалізація проекту будівництва Об'єктів (фінансування) здійснювалось на підставі укладеного Позивачем (як Інвестором) та ПрАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-1» Договору № 01/12 про інвестування будівництва від 26 грудня 2006 року, з усіма додатками та додатковими угодами, згідно якого Позивач здійснював 100% фінансування проведення Реконструкції всього Оболонського проспекту. (а.с. 71, т.1).
У зв'язку із неможливістю ПрАТ «ТРЕСТ КИІВМІСЬКБУД-1» виконання своїх обов'язків як замовника-забудовника в рамках Реконструкції Оболонського проспекту, з метою завершення будівництва Блоку Б Позивач уклав новий інвестиційний договір із замовником будівництва та користувачем земельної ділянки - Оболонською районною у місті Києві радою інвестиційний договір № 01/10 від 30.06.2010р. (а.с. 115, т. 1).
В Договорі № 01/10 Земельна ділянка означає «земельна площею 3,3857 га, кадастровий номер 8000000000:78:501:0002, на проспекті Оболонському в Оболонському районі м. Києва, право на користування якою на момент укладення Договору належить Оболонській районній у місті Києві раді на підставі Договору оренди земельної від 24.06.2004 р. № 78-6-00179 (на підставі Рішення Київської міської ради від 24.05.2007 року №678/1339 «Про внесення змін до п. 68 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 року №638/798 «Про надання га вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»)...».
Як зазначає позивач, він не зміг завершити процес оформлення права користування зазначеної земельної ділянки на підставі рішень Київської міської ради, одним з яких були вирішено надати Комунальному підприємству «Київтранспарксервіс» земельну ділянку для надання послуг з паркування автотранспорту, будівництва, експлуатації та обслуговування багаторівневого паркінгу з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщеннями торговельно-офісного та соціально-побутового призначення на просп. Оболонському (на перетині з вул. Героїв Дніпра) в Оболонському районі м. Києва.
Так, Київською міською радою прийнято наступні рішення:
- рішення Київської міської ради від 20.09.2012р. № 96/8380 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальному підприємству «Київтранспарксервіс» на просп. Оболонському (на перетині з вул. Героїв Дніпра) в Оболонському районі м. Києва для надання послуг з паркування автотранспорту, будівництва, експлуатації та обслуговування багаторівневого паркінгу з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщеннями торговельно-офісного та соціально-побутового призначення», пунктом 1 якого вирішено надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Комунальному підприємству «Київтранспарксервіс» на просп. Оболонському (на перетині з вул. Героїв Дніпра) в Оболонському районі м. Києва орієнтовною площею 0,35 га в постійне користування для надання послуг з паркування автотранспорту, будівництва, експлуатації та обслуговування багаторівневого паркінгу з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщеннями торговельно-офісного та соціально-побутового призначення згідно з планом-схемою; (а.с. 36, т. 2);
- рішення Київської міської ради від 01.11.2012р. №461/8745 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 20.09.2012р. № 96/8380 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальному підприємств) «Київтранспарксервіс» на просп. Оболонському (на перетині з вул. Героїв Дніпра) в Оболонському районі м. Києва для надання послуг з паркування автотранспорту, будівництва, експлуатації та обслуговування багаторівневого паркінгу з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщеннями торговельно-офісного та соціально-побутового призначення», пунктом 1 якого вирішено внести зміни до рішення Київської міської ради від 20.09.2012р. № 96/8380 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Комунальному підприємству «Київтранспарксервіс» на просп. Оболонському (на перетині з вул. Героїв Дніпра) в Оболонському районі м. Києва для надання послуг з паркування автотранспорту, будівництва, експлуатації га обслуговування багаторівневого паркінгу з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщеннями торговельно-офісного та соціально-побутового призначення» та до плану-схеми (додаток до рішення), замінивши цифри та слово « 0,35 га» цифрами та словом « 1,0 га» (справа А-20431); (а.с. 34, т.2);
- рішення Київської міської ради №613/10101 від 13.11.2013 р., яким вирішено надати Комунальному підприємству «Київтранспарксервіс» земельну ділянку для надання послуг з паркування автотранспорту, будівництва, експлуатації та обслуговування багаторівневого паркінгу з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщеннями торговельно-офісного та соціально-побутового призначення на просп. Оболонському (на перетині з вул. Героїв Дніпра) в Оболонському районі м. Києва (Д-6805)». (а.с. 32, т.2).
Як стверджує позивач внаслідок прийняття рішень Київською міською радою, позивач поніс витрати в рамках реалізації інвестиційного проекту, а саме зменшено площу земельної ділянки на 7 404,65 кв.м., що у відсотковому співвідношенні становить 11,066% від загальної площі Реконструкції Оболонського проспекту (6,6883 га). Позивачем зазначено, що завдані йому збитки є наслідком прийняття Київською міською радою низки незаконних рішень, які мають вплив на господарську діяльність позивача.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції було призначено земельно-технічну експертизу, результати якої відображені у висновку №16224/14-41 від 12.03.2015р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
За результатами проведеної земельно-технічної експертизи було встановлено земельні ділянки мають часткове накладення одна на іншу.
Як зазначає позивач, в результаті винесення відповідачем 2 неправомірних рішень, та часткове накладення земельних ділянок позивача відповідача 1, позивач поніс збитки, які підлягають стягненню з відповідача 1 у розмірі 16 533 719,08 грн. та з відповідача 2 у розмірі 10 349 038,09 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позову), а також по 1 000 000,00 грн. моральної шкоди з кожного відповідачів.
Під час апеляційного провадження у даній справі було призначено комплексну судову будівельно-технічну та економічну експертизу.
На вирішення судового експерта були поставлені наступні питання:
«Чи підтверджується спричинення Товариству з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» збитків (фактичні витрати та/або упущена вигода) Київською міською радою у зв'язку з відведенням Комунальному підприємству «Київтранспарксервіс» у постійне користування земельної ділянки площею 1,00 га на пр. Оболонському (на перетині з вул. Героїв Дніпра) площею 1 га кадастровий номер 8000000000:78:501:0014 для надання послуг з паркування автотранспорту, будівництва, експлуатації та обслуговування багаторівневого паркінгу з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщеннями торговельно-офісного та соціально-побутового призначення відповідно до рішення Київської міської ради №613/10101 від 13.11.2013 р.? (У разі підтвердження спричинення збитків - визначити їх розмір).
Чи підтверджується спричинення Товариству з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» збитків КП «Київтранспарксервіс» у зв'язку з отриманням у користування земельної ділянки на пр. Оболонському (на перетині з вул. Героїв Дніпра) площею 1 га кадастровий номер 8000000000:78:501:0014 для надання послуг з паркування автотранспорту, будівництва, експлуатації та обслуговування багаторівневого паркінгу з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщеннями торговельно-офісного та соціально - побутового призначення? (У разі підтвердження спричинення збитків - визначити їх розмір).».
За результатами проведення експертного дослідження судовий експерт дійшов наступних висновків:
По першому питанню:
Чи підтверджується спричинення Товариству з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» збитків (фактичні витрати та/або упущена вигода) Київською міською радою у зв'язку з відведенням Комунальному підприємству «Київтранспарксервіс» у постійне користування земельної ділянки площею 1,00 га на пр. Оболонському (на перетині з вул. Героїв Дніпра) площею 1 га кадастровий номер 8000000000:78:501:0014 для надання послуг з паркування автотранспорту, будівництва, експлуатації та обслуговування багаторівневого паркінгу з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщеннями торговельно-офісного та соціально-побутового призначення відповідно до рішення Київської міської ради №613/10101 від 13.11.2013 р., підтверджується у розмірі 2 913 759,00 грн.
По другому питанню:
Чи підтверджується спричинення Товариству з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» збитків КП «Київтранспарксервіс» у зв'язку з отриманням у користування земельної ділянки на пр. Оболонському (на перетині з вул. Героїв Дніпра) площею 1 га кадастровий номер 8000000000:78:501:0014 для надання послуг з паркування автотранспорту, будівництва, експлуатації та обслуговування багаторівневого паркінгу з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщеннями торговельно-офісного та соціально - побутового призначення, підтверджується у розмірі 15 114 032,00 грн.
До стягнення заявлено збитки, які підлягають стягненню з відповідача 1 у розмірі 16 533 719,08 грн. та з відповідача 2 у розмірі 10 349 038,09 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позову), а також по 1 000 000,00 грн. моральної шкоди з кожного відповідачів.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст.ст. 224, 225 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди. Завдавання шкоди містить наступні елементи: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв'язок між двома першими елементами та вина завдавала шкоди.
Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.
За таких обставин необхідною підставою для притягнення державного органу до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. (Зазначене знайшло своє відображення у постанові Верховного Суду від 11.07.2018р. по справі № 910/16931/17).
Судом встановлено, що статтею 9 ЗК України визначено, що розпорядження землями територіальної громади міста Києва відноситься до компетенції Київської міської ради.
Відповідно до ст. 73 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у раз її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Доказів оскарження рішень Київської міської ради у встановленому законодавством порядку матеріали справи не містять.
В судовому засідання представник позивач підтвердив, що рішення до суду не оскаржувались, проте позивач вирішив реалізувати своє право на судовий захист шляхом заявлення позову про стягнення збитків.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову, оскільки позивачем належними та допустимими доказами в порушення ст.ст. 76, 77 ГПК України не наведено та не доведено неправомірних дій, рішень відповідача 2.
Разом з цим, відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 29.02.2009р. №1 способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, судам необхідно враховувати роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою від 25.05.2001р. № 5).
Крім того, при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою і не повинен призводити до припинення діяльності засобів масової інформації чи іншого обмеження свободи їх діяльності.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 ЦК моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи, тому вимога про відшкодування моральної шкоди може бути заявлена самостійно, якщо, наприклад, редакція засобу масової інформації добровільно опублікувала спростування, яке задовольняє позивача. Ця обставина повинна враховуватися судом при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди.
Визначаючи розмір судового збору за вимогу про відшкодування моральної шкоди, судам слід ураховувати, що вона оплачується окремо від інших заявлених вимог, а розмір судового збору визначено відповідним законодавством і обмеження його максимального розміру не встановлено.
Позивач не довів, яким чином прийняті відповідачем 2 рішення, накладення земельних ділянок та понесені витрати, принижують ділову репутацію юридичної особи, в чому саме це полягає.
Крім того, не зазначено, який чином позивач розраховував заявлену суму.
Щодо доводів наведених у апеляційній скарзі, то слід зазначити наступне.
Позивач звернувся із позовом для захисту прав, які на думку апелянта, порушенні неправомірними рішеннями відповідача 2, а тому позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення збитків та моральної шкоди.
Судом встановлено, що має місце часткове накладення земельних ділянок та позивачем понесені витрати, які полягають у сплаті позивачем пайової участі з врахуванням загальної кількості машино-місць, як визначено в предметі договору №871 від 03.10.2006р.; компенсації орендної плати згідно договору оренди земельної ділянки з Київською міською радою від 14.06.2004р., що включала суми розраховані на площу спірної земельної ділянки; оплати податку на землю, виходячи з площі земельної ділянки, що була визначена в проекті будівництва - 3,3857 га; капітального ремонту проїжджої частини по всій довжині площі забудови пропорційно площі спірної земельної ділянки; озеленення, посадка кущів, дерев, влаштування квітників і газонів, розрахунок яких проводився відповідно до АПЗ виходячи з площі забудови з врахуванням спірної земельної ділянки.
До стягнення заявлено збитки, які має довести позивач, оскільки тягар доказування за Законом покладено на позивача.
За загальним правилом підставою відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди. Завдавання шкоди містить наступні елементи: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв'язок між двома першими елементами та вина завдавала шкоди.
Проте, з порушенням зазначених вимог позивачем не доведено протиправне діяння (протиправну поведінку) ані відповідача 1, ані відповідача 2, оскільки рішення Київської міської ради, на підставі яких КП «Київпастранспарксервіс» користується земельною ділянкою у встановленому законодавством порядку не оскаржені. Проведені експертизи у даній справі не можуть слугувати доказом неправомірності рішень Київської міської ради, оскільки зазначене входить виключно до компетенції суду.
Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.ст. 77, 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В порушення вищезазначених норм, позивач не навів та не довів належними та допустимими доказами, наявності протиправної поведінки відповідачів, що унеможливлює доведення збитків.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Дослідивши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
З наведених у даній постанові обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2015р. у справі №910/13246/14.
Судові витрати покладаються на позивача в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Залишити рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2015р. у справі №910/13246/14 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» - без задоволення.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 30.09.2019р.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді І.А. Іоннікова
Ю.Б. Михальська