вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" вересня 2019 р. Справа№ 911/516/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Тарасенко К.В.
Тищенко А.І.
Секретар судового засідання Кондратенко Н.О.
За участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 25.09.2019.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гребінківської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 11.04.2018 у справі № 911/516/17 (суддя Христенко О.О., м. Київ, повний текст рішення складено 23.04.2018)
за позовом Гребінківської селищної ради, смт Гребінки, Васильківський р-н, Київська обл.
до товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс", смт Гребінки, Васильківський р-н, Київська обл.
про розірвання договору оренди земельної ділянки
У лютому 2017 року Гребінківська селищна рада звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 27.01.2006, укладеного між сторонами у справі, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального органу Київської області Іванніковою О. О., зареєстрованого у реєстрі за № 14.
Позовні вимоги обґрунтовано наявністю підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки від 27.01.2006 у зв'язку з використанням орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням. Позивач звертає увагу суду, що відповідач без його згоди розмістив на орендованій земельній ділянці тимчасові споруди торгівельних павільйонів, газову заправку, облаштував майданчик для продажу вживаних автомобілів, крім того, вирощував сільськогосподарські культури, що суперечить умовам договору із посиланням на положення статей 525, 526, 651 Цивільного кодексу України, статей 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі".
Рішенням Господарського суду Київської області від 10.05.2017 у справі № 911/516/17 позов задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 у справі № 911/516/17 (головуючий суддя Станік С.Р., судді: Тищенко О.В., Іоннікова І.А.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2017 у справі №911/516/17 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2017 у справі № 911/516/17 залишено без змін; матеріали справи № 911/516/17 повернуто до Господарського суду Київської області.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2017 у справі № 911/516/17 касаційну скаргу задоволено; рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 у справі № 911/516/17 скасовано; справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Вищий господарський суд України направляючи справу на новий розгляд, зокрема, зазначив, що кваліфікуючи дії відповідача як істотне порушення умов договору, суди попередніх інстанцій, в той же час, в своїх рішеннях не навели ніяких висновків про те, які права позивача були порушені та якої шкоди зазнає останній, у зв'язку з такими діями відповідача, чи позбавляється рада того, на що очікувала при укладенні договору, а також чи носять відповідні дії відповідача систематичний характер.
Після нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Київської області від 11.04.2018 у справі № 911/516/17 (суддя Христенко О.О., м. Київ, повний текст рішення складено 23.04.2018) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі № 911/516/17, зокрема, апеляційну скаргу Гребінківської селищної ради задоволено; рішення Господарського суду Київської області від 11.04.2018 року у справі № 911/516/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.05.2019 у справі № 911/516/17 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс" задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі № 911/516/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Київської області від 11.04.2018 у справі № 911/516/17 (суддя Христенко О.О., м. Київ, повний текст рішення складено 23.04.2018) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Приймаючи судове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки від 27.01.2006 з мотивів, заявлених позивачем та визнав недоведеною істотність порушення відповідачем умов цього договору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Гребінківська селищна рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що місцевий господарський суд, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 32 Закону України «Про оренду землі» та ст. 143 Земельного кодексу України.
Окрім того, скаржник зазначив, що відповідач здійснив забудову орендованої земельної ділянки без письмового дозволу та згоди позивача, експлуатує споруди без дотримання законодавства України, зокрема, ст. 25 Закону України «Про оренду землі». Факт використання орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням підтверджується актом постійної комісії позивача від 17.05.2016 та заявою відповідача до позивача № 26 від 04.10.2016 про створення комісії для розміру визначення збитків відповідачу при спробі крадіжки урожаю соняшнику на території відповідача.
Разом з тим, скаржник вказав, що відповідач допустив істотні порушення договору оренди земельної ділянки, в числі й щодо повноти орендних платежів.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2019 для розгляду справи № 911/516/17 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у справі № 911/516/17 прийнято апеляційну скаргу Гребінківської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 11.04.2018 у справі № 911/516/17 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.; розгляд апеляційної скарги Гребінківської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 11.04.2018 у справі № 911/516/17 призначено на 10.07.2019.
10.07.2019 суддею Іонніковою І.А. заявлено самовідвід у розгляді даної справи на підставі ч. 3 ст. 36 ГПК України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 у справі № 911/516/17 заяву судді Іоннікової І.А. про самовідвід від розгляду справи № 911/516/17 задоволено; справу № 911/516/17 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення заміни відведеного судді відповідно до ст. 32 ГПК України.
Розпорядженням В.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2160/19 від 15.07.2019 у зв'язку з задоволенням заяви про самовідвід судді Іоннікової І.А., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/516/17.
Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.07.2019 для розгляду справи № 911/516/17 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 у справі № 911/516/17 апеляційну скаргу Гребінківської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 11.04.2018 у справі № 911/516/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів Михальської Ю.Б., Тарасенко К.В.; розгляд апеляційної скарги Гребінківської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 11.04.2018 у справі № 911/516/17 призначено на 04.09.2019.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3400/19 від 03.09.2019 у зв'язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/516/17.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2019 для розгляду справи № 911/516/17 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Тищенко А.І., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 у справі № 911/516/17 апеляційну скаргу Гребінківської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 11.04.2018 у справі № 911/516/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів Тищенко А.І., Тарасенко К.В.; розгляд справи № 911/516/17 вирішено здійснити у раніше призначеному судовому засіданні 04.09.2019 о 12 год. 40 хв.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 у справі № 911/516/17 оголошено перерву у даній справі до 25.09.2019.
24.09.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс" надійшла заява, відповідно до якої, заявник просить долучити до матеріалів справи пояснення (в порядку ст. 42 ГПК України).
В обґрунтування вищезазначеного пояснення, відповідач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що матеріали справи № 911/516/17 містять лист товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс" за вих. № 12 від 20.04.2010, згідно з яким відповідач просив дозволу на розміщення на орендованій земельній ділянці групи кіосків, а заперечень щодо такого розміщення від позивача не надійшло.
Окрім того, умовами Договору оренди не передбачено, якого саме виду об'єкти торгівлі та у які конкретно строки мають бути зведені відповідачем на орендованій земельній ділянці.
Разом з тим, відповідач зазначає, що головою Гребінківської селищної ради з метою збереження земельної ділянки, що не використовувалась від забруднення, заростання чагарниками та самостійними деревами було надано згоду місцевому фермеру за власні кошти та на власний ризик засіяти близько 12,0 га соняшником. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс" не заперечувало проти вищевказаних дій, оскільки це не відповідало його обов'язкам щодо утримання земельної ділянки у належному стані.
25.09.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Гребінківської селищної ради надійшли письмові пояснення.
Відповідно до вищевказаних пояснень, позивач зазначає, що не змінював підстави позову, а збільшив (розширив) їх виклавши в додаткових поясненнях та обґрунтуваннях позовної заяви про розірвання договору оренди земельної ділянки від 27.01.2006 та від 17.01.2018, а також у додаткових поясненнях і розрахунках збитків (шкоди) від 01.03.2018, що були подані до суду першої інстанції.
25.09.2019 в судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 25.09.2019 заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 11.04.2018 у справі № 911/516/17 без змін.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та у поясненнях стосовно неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи № 911/516/17, 27.01.2006 між Гребінківською селищною радою (орендодавцем) і товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс" (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець відповідно до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", згідно з рішенням Гребінківської селищної ради від 23.12.2005 № 339-29-4 надає в оренду, а орендар згідно з протоколом № 4 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс" від 25.01.2006 приймає у довгострокове платне володіння і користування з правом викупу земельну ділянку, яка перебуває у державній власності та віднесена до Гребінківської селищної ради згідно з проектом формування території і встановлення меж Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області, проведеного відділом робочого проектування Інституту землеустрою Української академії аграрних наук за договором від 24.01.1992 № 3916, площею 17,65 га, за рахунок земель запасу (загального користування), розташовану в смт Гребінки Васильківського району Київської області по вул. Київській, 153; склад угідь: під комерційною забудовою - 17,65 га, для розміщення торгівельно-ринкового комплексу. Цільове призначення земельної ділянки, що надається в оренду - для розміщення торгівельно-ринкового комплексу.
Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, виданим Васильківським районним відділом земельних ресурсів № 122/1 26.01.2006, грошова оцінка земельної ділянки становить 5 148 357,77 грн (пункт 1.2 договору).
Відповідно до пункту 1.3 договору термін його дії - 49 років з дня підписання сторонами.
У пункті 2.1 договору від 27.01.2006 сторони передбачили сплату орендної плати у розмірі 1,5 % від суми грошової оцінки земельної ділянки, що становить 77 225,37 грн на рік у виді щомісячних платежів.
Пунктом 2.5 цього договору визначено, що перегляд ставок орендної плати може бути здійснено за згодою сторін, а в іншому випадку в судовому порядку.
Згідно з пунктом 2.6 договору від 27.01.2006, якщо в результаті зміни законодавства України розмір земельного податку збільшується, відповідно збільшується і розмір орендної плати, а в іншому випадку розмір орендної плати залишається без змін.
За змістом пункту 3.5 спірного договору сторони зобов'язуються виконувати всі вимоги, визначені положеннями статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі", статей 95, 96, 101, 102 та глави 17 Земельного кодексу України.
Пунктом 4.1 даного договору, передбачено, що всі спори, що можуть виникнути з виконання цього договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами, а у разі неможливості вирішення спорів - в судовому порядку.
У пункті 6.6 договору від 27.01.2006 сторони обумовили, що земельна ділянка повинна використовуватися за цільовим призначенням, зазначеним у розділі 1 договору, з умовою раціонального використання землі, збереження її якості, недопущення забруднення.
Договір оренди земельної ділянки може бути розірвано за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін договору він може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами їх зобов'язань, передбачених у договорі, а також з підстав, визначених статтями 141, 142, 143, 144 Земельного кодексу України (пункт 6.9 договору).
Цей договір оренди нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Іванніковою О. О. та зареєстровано у реєстрі за № 14.
27.01.2006 між позивачем і відповідачем підписано акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду на території Гребінківської селищної ради, за яким позивач передав, а відповідач прийняв в оренду земельну ділянку площею 17,65 га, розташовану в смт Гребінки по вул. Київській, 153, для розміщення торгівельно-ринкового комплексу.
20.04.2010 товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс" звернулося до Гребінківської селищної ради із листом № 12, в якому просило винести на засідання виконкому питання погодження розміщення групи кіосків на території, відведеній під ринок, згідно з переліком.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс" у листі № 18 від 14.02.2011 просило Гребінківську селищну раду розглянути на засіданні сесії питання внесення змін до спірного договору оренди землі в частині розміру плати за орендовану земельну ділянку, а також, зважаючи на необхідність проведення її переоцінки (збільшення нормативної оцінки), внести зміни до договору стосовно визначення площі орендованої ділянки з 17,65 га до 2,0 га. Проте відповідні зміни до спірного договору (щодо площі земельної ділянки, розміру орендної плати), сторони не внесли.
Рішенням Гребінківської селищної ради Васильківського району № 51-ІV-VІ від 15.02.2011 товариству з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс" надано згоду на розробку технічної документації із землеустрою для внесення змін до договору від 27.01.2006, укладеного між Гребінківською селищною радою і товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс"; вирішено зменшити площу орендованої земельної ділянки, залишити в оренді земельну ділянку, на якій розміщена нерухомість ринку, площу якої визначити у технічній документації.
Відповідну технічну документацію виготовило товариство з обмеженою відповідальністю "ВВОСС". Згідно з пояснювальною запискою, доданою до матеріалів технічної документації, площа земельної ділянки, яку фактично використовує товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс", становить 1,9933 га (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).
Разом з тим, у листі від 19.03.2012 Гребінківська селищна рада поінформувала відповідача про необхідність приведення договірних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, оскільки відповідач не здійснив дій щодо укладення додаткової угоди до спірного договору в частині зміни орендної плати з 1,5 % до 3 %, що є порушенням вимог Закону України "Про оренду землі" та Податкового кодексу України, а також не сплачує орендну плату за новою нормативною оцінкою 2011 року.
Рішенням Гребінківської селищної ради № 219-ХVІ-VІ від 29.01.2013 «Про сплату орендної плати ТОВ «Ресурс-Сервіс» вирішено рекомендувати останньому внести зміни до договору і викласти пункти 2.1, 2.5 договору в такій редакції: "Оренда земельної ділянки проводиться з оплатою у розмірі 3 % від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 1 299 816,60 грн на рік у виді місячних платежів. Перегляд ставок орендної плати здійснюється відповідно до чинного законодавства"; доручено Гребінківській селищній раді та ТОВ "Ресурс-Сервіс" укласти додаткову угоду до договору оренди землі.
Відповідно до листа № 2 від 13.03.2013 ТОВ "Ресурс-Сервіс" просило надати роз'яснення щодо виконання рішення Гребінківської селищної ради № 219-ХVІ-VІ від 29.01.2013 "Про сплату орендної плати ТОВ "Ресурс-Сервіс".
У подальшому, позивач звертався до відповідача із листами № 169 від 18.03.2013, № 660 від 24.11.2015, № 343 від 30.05.2016, № 782 від 01.12.2016 щодо необхідності приведення договору оренди у відповідність до вимог Податкового кодексу України, проте відповідних змін до спірного договору сторони не внесли.
Відповідно до акта від 17.05.2016, складеного постійною комісією Гребінківської селищної ради VII скликання з питань земельних відносин, екології, надзвичайних ситуацій та правопорядку у присутності заступника директора ТОВ "Ресурс-Сервіс" Вакуленко Г.С. проведено обстеження орендованої земельної ділянки площею 17,65 га по вул. Київській, 153 для розміщення торгівельно-ринкового комплексу. Під час перевірки комісія виявила, що ТОВ "Ресурс-Сервіс" у порушення вимог законодавства сплачує орендну плату в розмірі 1,5 % від старої нормативної грошової оцінки, внаслідок чого селищний бюджет недоотримує кошти за рік у сумі 1 751 973,19 грн; на орендованій земельній ділянці товариство самовільно розмістило тимчасові споруди під торгові точки, газову заправку, шиномонтаж, стоянку автомобілів; 12,0 га землі комерційного призначення використані не за цільовим призначенням, а саме засіяні соняшником. Цей акт підписано членами постійної комісії Гребінківської селищної ради VII скликання з питань земельних відносин, екології, надзвичайних ситуацій і правопорядку, заступник директора ТОВ "Ресурс-Сервіс" від підпису відмовився.
Так, 08.09.2016 Гребінківською селищною радою Васильківського району Київської області прийнято рішення № 154-VI-VII "Про розірвання договору оренди земельної ділянки з ТОВ "Ресурс-Сервіс", згідно з яким ухвалено розірвати договір оренди земельної ділянки площею 17,65 га з ТОВ "Ресурс-Сервіс" у судовому порядку та вирішено подати відповідний позов.
Підставою для зазначеного рішення є те, що ТОВ "Ресурс-Сервіс" орендує земельну ділянку, площею 17,65 га по вул. Київській , 153 і здійснює господарську діяльність (торгівля на ринку), з часу укладення договору оренди від 27.01.2006 не виконує умови зазначеного договору, а саме: товариство не виготовило проект забудови ринку, не поліпшило умови торгівлі на ринку, самовільно, без оформлення відповідної документації, встановило об'єкти торгівлі та сервісу (газова заправка, шиномонтаж, мийка), що є порушенням будівельних та архітектурних норм, на чому неодноразово акцентувала адміністрація Васильківського районного управління Державної санітарної служби у Київській області та у зв'язку з чим надходили скарги від юридичних і фізичних осіб, які здійснюють діяльність на ринку; товариство сплачує орендну плату у розмірі 1,5 % від старої нормативної грошової оцінки, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки згідно з положеннями податкового законодавства річний розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності незалежно від їх категорій не може бути меншим, ніж 3 % нормативної грошової оцінки, на чому також наголошували контролюючі органи і виконавчий комітет Гребінківської селищної ради.
Адміністративним протоколом серії АА № 386095 від 26.10.2016 року, складеним старшим ДОПСП Васильківського ВП капітаном поліції Царенко М.В. відносно директора товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс" ОСОБА_1 за ст. 152 КпАП України зафіксовано, що 26.10.2016 близько 10:20 за адресою: смт. Гребінки, вул. Київська, 153, директор товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс" порушив порядок розміщення тимчасових споруд на території Гребінківського ринку, чим порушив благоустрій селища; вказаний протокол направлено ГУ Національної поліції Київської області Васильківський відділ (вих. № 15247/109/1004/03) на адресу Голови адміністративної комісії при Гребінківському селищному виконавчому комітеті для розгляду.
Протоколом засідання адміністративної комісії при виконкомі Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області від 02.11.2016, яка при слуханні адміністративних матеріалів, направлених ГУ Національної поліції Київської області Васильківський відділ (вих. № 15247/109/1004/03 від 27.10.2016, протокол №АА386095 від 26.10.2016) про те, що гр. ОСОБА_1 26.10.2016 близько 10 год. 20 хв. в смт. Гребінки вул. Київська, 153 , здійснив неправомірне розміщення тимчасових споруд на території Гребінківського ринку, чим порушив правила благоустрою селища, постановлено відповідно до ст. 152 КУпАП накласти на гр. ОСОБА_1 , як на посадову особу адміністративне покарання у вигляді штрафу у розмірі 1 000,00 грн.
Заява директора товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс" ОСОБА_1 на ім'я Голови Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області № 26 від 04.10.2016, зареєстрована Гребінківською селищною радою 04.10.2016 (відомості про що містяться на заяві), повідомлено про спробу скоєння злочину вночі з 03.10.2016 на 04.10.2016 на території товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс", зокрема, спроба крадіжки врожаю соняшника, організованого групою осіб з використання комбайну та самоскиду, чим завдано шкоди товариству з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс". Заявник просив створити комісію для визначення розміру матеріальних збитків спричинених діями злочинців, а також просив включити до складу комісії особисто ОСОБА_1
19.12.2016 Гребінківською селищною радою прийнято рішення № 190-ІX-VІІ "Про затвердження ставок земельного податку за земельні ділянки", яким затверджено ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено.
У квітні 2017 року товариством з обмеженою відповідальністю "Ресур-Сервіс" подано до Васильківського міськрайонного суду Київської області адміністративний позов про скасування рішення Гребінківської селищної ради № 154-УІ-УІІ від 08.09.2016 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 27.01.2006, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс", і за яким Васильківським міськрайонним судом Київської області ухвалою від 18.04.2017 відкрито провадження в адміністративній справі.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, провадження у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс" до Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області про скасування рішення Гребінківської селищної ради про розірвання договору оренди земельної ділянки - закрито, у зв'язку з підвідомчістю відповідного спору суду господарської юрисдикції, про що Васильківським міськрайонним судом Київської області винесено ухвалу від 19.07.2017 року.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що орендована земельна ділянка використовується відповідачем не за цільовим призначенням (не для розміщення торгівельно-ринкового комплексу, а для сільськогосподарського призначення, для розміщення тимчасових споруд під торгівлю, для розміщення газової заправки, стоянки автомобілів тощо).
Так, відповідно до листа Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 16.08.2017 року за № 10/10-28/1608/08/02 (наявний в матеріалах справи), у квітні 2017 була проведена позапланова перевірка на об'єкті "Торговільно-ринковий комплекс", розташований за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Київська, 153 та встановлено, що на земельній ділянці розташований ринковий комплекс з встановленими тимчасовими спорудами для підприємницької діяльності, навіси для торгівлі над торговими рядами, споруда адміністрації ринку, будівля для мийки автотранспорту, площадка для продажу автотранспорту та виявлені порушення дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності під час виконання будівельних робіт. За результатами перевірки було складено акт від 26.04.2017, відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс" складені протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.04.2017 року № 1-Л-З-2404/1, № 1-Л-З-2404/2, № 1-Л-З-2404/3, № 1-Л-З-2404/4, № 1-Л-З-2404/5 та надано приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; винесено постанови про накладення штрафів.
Крім того, позивач, як на підставу своїх вимог, разом із нецільовим використанням земельної ділянки, посилається на порушення відповідачем норм Податкового кодексу України та умов договору, в частині своєчасного та повною мірою внесення орендної плати та проведення її індексації, що призвело до недоотримання до бюджету грошових коштів та завдало шкоди позивачу.
Також, як на підставу для задоволення позовних вимог, позивач вказував на не приведення відповідачем до норм чинного законодавства умов договору, у зв'язку з чим позивачем понесені збитки в сумі 5148 357,77 грн, що є істотним порушенням умов договору та дає позивачу право вимагати розірвання договору в судовому порядку.
Згідно із ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про оренду землі», орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено поняття договору оренди землі, за приписами якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі», передбачені права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати, орендар в свою чергу має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.
Згідно з статтею 31 цього ж Закону договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Приписами статті 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Отже, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Так, оцінка порушення договору як істотного здійснюється відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Разом з тим, необхідно встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та/або упущеної вигоди, а її розмір не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також встановити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.
Приписами статті 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі», зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Як було зазначено, пунктом 2.5 договору визначено, що перегляд ставок орендної плати може бути здійснено за згодою сторін, а в іншому випадку в судовому порядку.
Так, відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Окрім того, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до приписів статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно з пунктами 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Пунктом 288.4, підпунктами 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції на момент звернення ради з даним позовом до суду), розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки, не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Виходячи з аналізу зазначених законодавчих приписів, орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною, яка розраховується від нормативної грошової оцінки земель, а її розмір встановлюється в договорі.
Відповідно до абзацу п'ятого статті 5 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок являє собою капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з статтею 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Частиною 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Так, відповідно до визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданого в Законі України «Про оцінку земель», вона є незалежним економічним показником, що відображає очікуваний чи фактичний дохід, який можна отримати від найбільш ефективного використання земельної ділянки з урахуванням установлених обтяжень та обмежень у відповідний період, у зв'язку з чим зміна нормативно грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати та внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
Як вбачається із вищезазначених положень Податкового кодексу України, Закону України «Про оренду землі» , що вказані законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений у договорі оренди, Податковий кодекс України передбачає лише порядок визначення орендної плати за землю та граничні розміри орендної плати.
Договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін. Однак, позивачем не надано доказів, які б свідчили про звернення останнього до суду з позовом про внесення змін у договір у разі законодавчої зміни граничних розмірів орендної плати, у даному випадку з 1,5 % до 3 % від нормативної грошової оцінки землі.
Так, вказуючи про нецільове використання відповідачем орендованої земельної ділянки, позивач не доводить доказами, якої саме шкоди було йому завдано такими діями.
Разом з тим, як зазначалось вище, земельна ділянка надавалась в оренду для розміщення торгівельно-ринкового комплексу. Відповідачем освоєно біля 2,0 га землі на якій розташовано фактично ринок та автомобільну стоянку. Про неможливість освоєння під торгівельно-ринковий комплекс інших 15,65 га відповідач повідомляв позивача листом вих. № 18 від 14.02.2011 та отримав рішення Гребінківської селищної ради від 15.02.2011 № 51-ІV-VІ «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки ТОВ «Ресурс-Сервіс» про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо зменшення площі орендованої земельної ділянки.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що Господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Щодо доводів наведених у апеляційній скарзі, то слід зазначити наступне.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, остання не містить доказів, які свідчили б про спростування висновків суду першої інстанції, щодо оцінки поданих стронами доказів та про невідповідність їх фактичним обставинам справи.
Окрім того, скаржник у апеляційній скарзі зазначає, що у відповідності до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, і не заперечується скаржником, той факт, шо останній, у разі наявності підстав та необхідності внесення змін до договору оренди мав можливість скористатись правом, наданим йому приписами ст.188 ГК України, однак, таким правом, зокрема, правом на звернення до суду з позовом про внесення змін до договору оренди - не скористався.
Разом з тим, наведені скаржником розрахунки начебто понесених збитків не ґрунтуються на договорі і не могли бути очікуваними для позивача на дату укладення Договору оренди земельної ділянки.
Приписами ст.623 ЦК України та ст.224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Частиною 4 статті 623 ЦК України передбачено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання
Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. При цьому, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Обов'язок довести наявність збитків покладається на позивача, протиправність поведінки заподіювана збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Окрім того, важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювана є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.
Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх розмір, шкода з боржника не стягується.
При цьому, наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу не може бути підставою для його стягнення.
Таким чином, скаржником не доведено, що зазначеними вище діями відповідача було допущено істотні порушення умов Договору оренди земельної ділянки від 27.01.2006, що призвели до заподіяння скаржнику істотної шкоди, оскільки є доведеним факт бездіяльності з цього приводу самого скаржника, який не вважав за необхідне скористатись наданим йому законом правом для звернення за захистом його порушеного права до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Київської області від 11.04.2018 у справі № 911/516/17.
Керуючись ст. ст. 124, 129-1 Конституції України, ст. ст. 129, 240, 255, 267-271, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Рішення Господарського суду Київської області від 11.04.2018 у справі № 911/516/17 залишити без змін, апеляційну скаргу Гребінківської селищної ради - без задоволення.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано -30.09.2019.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді К.В. Тарасенко
А.І. Тищенко