Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
30 вересня 2019 р. справа № 520/9395/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді: Мар'єнко Л.М.,
розглянувши в м. Харкові в приміщені Харківського окружного адміністративного суду в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень про скасування постанови, -
Позивач Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень , в якому просив суд визнати протиправними дії старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Ковалевської М.М. по винесенню постанови ВП № 59568963 від 19.08.2019 про арешт коштів боржника та скасувати постанову ВП № 59568963 від 19.08.2019 про арешт коштів боржника.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.09.2019 позивач дізнався про прийняття державним виконавцем поставни про арешт коштів боржника (позивача). З вказаною постановою позивач не погоджується, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Ковалевської М.М. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача зазначила, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.
В судове засідання представник відповідача не прибув, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч.4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Як передбачено приписами ч.3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2019 по справі №520/260/19 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та нечинними перерахунків, зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у обмеженні розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.01.2018 та з 01.07.2018. Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 01.01.2018 та з 01.07.2018, здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 та з 01.07.2018 однією сумою, з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії у відповідності до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Зазначена постанова 31.05.2019 набрала законної сили, позивачу видано виконавчий лист.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, копії яких долучені до матеріалів справи, до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень, на виконання надійшов виконавчий лист №520/260/19, виданий 07.06.2019 Харківським окружним адміністративним судом про зобов'язання ГУ ПФ України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 01.01.2018 та з 01.07.2018, здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 та з 01.07.2018 однією сумою, з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії у відповідності до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Постановою старшого виконавця ВПВР Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ковалевської М.М. від 17.07.2019 відкрито виконавче провадження №57848316, на підставі виконавчого листа №520/260/19, згідно якого боржником є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Також постановами старшого виконавця ВПВР Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ковалевської М.М. від 17.07.2019 та від 14.08.2019 стягнуто з боржника виконавчий збір у сумі 16692 грн., а також відповідно, стягнуто витрати виконавчого провадження в розмірі 205 грн.
Поряд з тим, постановою старшого виконавця ВПВР Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ковалевської М.М. від 19.08.2019 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк", код фінансової установи 351823 та інших фінансових установах, яким буде направлено дану постанову, які належать боржнику, у межах виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, в розмірі 16897 грн.
Позивач, вважаючи дії щодо винесення постанови та саму постанову про арешт коштів боржника протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Згідно положень ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Враховуючи викладене, а також з огляду на те, що позовна заява була подана позивачем 13.09.2019, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду даним позовом в межах строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 2 ч.1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як, зокрема, постанови судів у адміністративних справах.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частиною 4 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
З аналізу вказаних норм вбачається, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, стягнення виконавчого збору є не правом, а обов'язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження та на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VІІІ не передбачено.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 по справі №750/7624/17.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, на виконання постанови про арешт коштів боржника, державним виконавцем подано до установи вказаного банку платіжну вимогу від 19.08.2019 №59568963.
У відповідь на вказану вимогу, установою банку АТ "Ощадбанк" направлено лист від 23.08.2019 №46-07/7715/4863БП, в якому зазначено про відсутність правових підстав для прийняття до виконання, зокрема, оспорюваної постанови про арешт коштів боржника.
Згідно положень ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження", кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
Відповідно до положень ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, у зв'язку з повернення платіжної вимоги, старшим державним виконавцем ВПВР Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ковалевською М.М. винесено постанову від 06.09.2019 ВП №57848316 про закінчення виконавчого провадження , на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження". Водночас, у вказаній постанові визначено про припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення.
Водночас, судом враховано, що п. 9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ч. 9 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Щодо доводів позивача про наявність рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 по справі №520/7381/19, яким скасовано постанову державного виконавця ВПВР УДВСГТУЮ у Харківській області ВП №59598963 від 17.07.2019 про стягнення з боржника виконавчого збору, судом проаналізовано вказані доводи, проте, суд зазначає, що на час прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови про накладення арешту на кошти боржника 19.08.2019 судом вказане рішення не було прийнято та, відповідно, не набрало законної сили.
Оскільки старшим державним виконавцем ВПВР Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ковалевською М.М. винесено постанову від 06.09.2019 ВП №59568963 про закінчення виконавчого провадження, якою фактично припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині скасування постанови ВП №59568963 від 19.08.2019 про арешт коштів боржника є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, суд зазначає, що постанова від 06.09.2019 прийняття у часі раніше, ніж позивач 13.09.2019 звернувся з позовом до суду про її оскарження.
Враховуючи положення ст. ст. 27, 42, 56 Закону України "Про виконавче провадження", а також надані матеріали виконавчого провадженні, копії яких долучені до матеріалів справи, відсутні підстави для визнання протиправними дій старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Ковалевської М.М. по винесенню постанови ВП №59568963 від 19.08.2019 про арешт коштів боржника.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 90); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 9); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 4 ст. 90).
Таким чином, позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та скасування постанови не підлягає задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень про визнання дій протиправними та скасування постанови - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30 вересня 2019 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.