Рішення від 30.09.2019 по справі 520/7297/19

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 р. № 520/7297/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення з 01 січня 2016 року основного розміру призначеної пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 79% на 70% від відповідних сум грошового забезпечення, вказаних у довідці від 24.03.2018 №100/00425-НОМЕР_1, наданою ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області, та обмеження її суми нарахування;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення виплати у повному обсязі нарахованих сум підвищення пенсії за період з 01.01.16 по 31.12.17 після проведеного перерахунку згідно із Законом України від 23.12.15 № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей", ст.ст. 51. 63 Закону України від 09.04.92 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою КМУ від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та на підставі довідки від 24.03.2018 №100/00425-НОМЕР_1, наданою ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення нарахування та виплати компенсації по втраті частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати нарахованих сум підвищення пенсії за період з 01.01.16 по теперішній час, яка передбачена частиною другою ст. 55 Закону України від 09.04.92 №2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Законом України від 19.10.00 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.01 № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку порушенням термінів їх виплати";

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01 січня 2016 року провести перерахунок та нарахування призначеної пенсії за вислугу років в основному розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення, вказаних у довідці від 24.03.2018 №100/00425-НОМЕР_1, наданою ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області, та не обмежувати суму нарахування: та виплатити одним платежем нараховані суми підвищення пенсії у повному обсязі (з урахуванням виплачених сум) без застосування положень п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.18 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" в контексті строковості та відсотковості виплат;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити одним платежем компенсацію по втраті частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати нарахованих сум підвищення пенсії за період з 01.01.16 по теперішній час, яка передбачена частиною другою ст. 55 Закону України від 09.04.92 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Законом України від 19.10.00 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.01 № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку порушенням термінів їх виплати".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому з 02.03.05 призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ч. 1 ст.13 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Однак, відповідач всупереч вимогам діючого законодавства протиправно зменшив з 01 січня 2016 року основний розмір призначеної пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 79% на 70% від відповідних сум грошового забезпечення, вказаних у довідці від 24.03.2018 №100/00425-НОМЕР_1. З огляду на викладене, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 30.07.2019 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідачем через канцелярію суду подано відзив, в якому останній проти позову заперечував зазначив, що не погоджується з позовними вимогами позивача в повному обсязі, посилаючись на ч.4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ. Вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону №1166 від 27.03.2014 року, що діяла на час проведення перерахунку) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Відповідач зазначив, що ним на підставі наданої довідки на ім'я позивача здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2016. Разом з тим, відповідач зазначив, що виплату перерахованих пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області жодним чином не порушило прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивачу з 02.03.05 призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ч. 1 ст.13 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

ОСОБА_1 , підполковник МВС України, з 23 грудня 2014 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

У квітні 2018 року згідно із Законом України від 12.12.15 № 900-VIII, ст.ст. 51, 63 Закону України від 09.04.92 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановами Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988, від 21.02.18 №103 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснило перерахунок позивачу пенсії за період з 01.01.16 по 31.12.17.

На особистому прийомі в управлінні Пенсійного фонду позивач дізнався, що при перерахунку пенсії, відповідач з 01.01.16 по 31.12.17 зменшив основний розмір його пенсії за вислугу років з 79% на 70%, та після проведення перерахунку обмежив її сумою нарахування у розмірі 10740 грн не виплатив у повному обсязі.

24 квітня 2019 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про надання відомостей щодо перерахунку пенсії.

Листом від 31.05.2019 №1874/0-14 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надало позивачу відповідь щодо його питань поставлених у заяві від 24.04.2019.

19 червня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив згідно із ст.ст. 51. 63 Закону України від 09.04.92 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Законом України віл 23.12.15 № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей", постановою КМУ від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", постановою КМУ від 21.02.18 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб": провести з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії за вислугу років з застосуванням 79% від відповідних сум грошового забезпечення поліцейських, вказаних у довідці від 24.03.2018 №100/00425-НОМЕР_1, наданою ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області; виплатити одним платежем донараховану суму (заборгованість) по пенсії у повному обсязі, яка виникла за період з 01.01.2016 і по теперішній час за наслідками проведеного перерахунку; нарахувати та виплатити одним платежем компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати заборгованості по пенсії у повному обсязі, яка визначається відповідно до Закону України від 19.10.00 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.01 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати".

Листом від 18.07.2019 №2812/0-14 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ та деяких інших осіб врегульовано Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. Згідно зі статтею 13 даного Закону максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", головним управлінням з 01.01.2016 позивачу здійснено перерахунок пенсії з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення, наданою Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області. На час перерахунку пенсій, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", діяла саме така норма Закону. Отже, перерахунок пенсії позивача, відповідно до постанови № 103, здійснено у відповідності до норм та вимог чинного законодавства. Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону України № 1058-ІV, статтею 2 Закону України № 2050-III та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Таким чином, нараховані ОСОБА_1 пенсійні виплати здійснюються своєчасно, відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно наявного в матеріалах справи протоколу за пенсійною справою 10-НОМЕР_1 від 01.12.2014, пенсійні виплати позивача розраховані з 79% грошового забезпечення всього у сумі 4236,04 грн.

Перерахунок пенсії позивача здійснено на підставі довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії №100/00425-НОМЕР_1 від 24.03.2018, яка видана Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області, згідно ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з якої слідує, що розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2016 за посадою помічника ректора з питання будівництва ЛАВС МВС - помічника начальника департаменту становить: посадовий оклад - 2900,00 грн, оклад за спеціальним званням підполковник поліції - 2200,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 2550,00 грн, премія - 8185,50 грн, всього - 15835,50 грн.

Разом з тим, з перерахунку пенсії (додаток №3), що наявний в матеріалах справи встановлено, що відповідачем з 01 січня 2016 року перераховано пенсію, з якого вбачається, що основний розмір пенсії позивача складає 70 % грошового забезпечення (вислуга років 28) у розмірі 11084,85 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 10740,00 грн.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо зменшення розміру пенсії з 79% на 70% у період з 01.01.2016 по 31.12.2017, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Судом встановлено, що під час призначення позивачу пенсії за вислугу років у 2005 році, пенсія призначена виходячи із урахування повних 28 років 08 місяців 07 днів вислуги, що зумовило призначення пенсії в розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення. Зазначені обставини не заперечуються відповідачем.

При цьому, оскільки постанова №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і окладами за спеціальними званнями, набрала чинності 02.12.2015, особа, яка отримує пенсію за Законом №2262-ХІІ, має право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.01.2016.

Як слідує з матеріалів справи, з 01.01.2016 відповідачем перераховано пенсію позивача, розмір якої визначено з 70% грошового забезпечення.

З цього приводу суд наголошує, що внесені Законом №1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

Згідно з п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Приписами частини першої статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ в частині того, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності зазначеною редакцією Закону №2262-ХІІ. Таким чином, відповідачем не доведено правомірність підстав зменшення розміру пенсії позивача до 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.

При розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення станом на 01.03.2018 року, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві, у зв'язку з чим відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивачу протиправно було зменшено розмір пенсії з 79% на 70% грошового забезпечення.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Судом встановлено, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу, однак, зі зменшенням відсотку грошового забезпечення для обчислення пенсії (з 79% до 70%), та перераховано пенсію за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у розмірі 70% грошового забезпечення.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення з 01 січня 2016 року основного розміру призначеної пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 79% на 70% від відповідних сум грошового забезпечення, вказаних у довідці від 24.03.2018 №100/00425-НОМЕР_1, наданою ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області, та обмеження її суми нарахування; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення виплати у повному обсязі нарахованих сум підвищення пенсії за період з 01.01.16 по 31.12.17 після проведеного перерахунку згідно із Законом України від 23.12.15 № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей", ст.ст. 51. 63 Закону України від 09.04.92 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою КМУ від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та на підставі довідки від 24.03.2018 №100/00425-НОМЕР_1, наданою ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01 січня 2016 року провести перерахунок та нарахування призначеної пенсії за вислугу років в основному розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення, вказаних у довідці від 24.03.2018 №100/00425-НОМЕР_1, наданою ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області.

Щодо позовних вимог про не обмеження суми нарахування та виплати одним платежем нарахованих сум підвищення пенсії у повному обсязі (з урахуванням виплачених сум) без застосування положень п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.18 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" в контексті строковості та відсотковості виплат, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" пенсію позивача перераховано з 01.01.2016 на підставі довідки про грошове забезпечення, виданої ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області, в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір перерахованої пенсії з 01.01.2018 складає 11084,85 грн. Сума перерахованої пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачуватиметься в такому порядку: з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісячно виплачується 50% місячного розміру підвищення пенсії, з 01 січня 2020 року - щомісячно виплачується 100 відсотків місячного розміру підвищення пенсії.

24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103.

Зазначеною постановою внесено зміни, зокрема і до пункту 1 Порядку №45, який викладено у новій редакції: "Пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України".

Пунктом 3 постанови №103 Кабінетом Міністрів України вирішено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року.

Сума перерахованих пенсій для виплати за період 01.01.2016 по 31.12.2017 обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

- з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017;

- з 01.01.2020 щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Отже, Постановою №103 визначено обов'язок відповідача проводити виплату перерахованих з 01.01.2016 пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з 01.01.2018. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в порядку визначеному Постановою №103 з 01.01.2019.

Що стосується встановлення Постановою №103 порядку виплати заборгованості з перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, слід зазначити, що таке право надано Кабінету Міністрів України частиною четвертою статтею 63 Закону №2262-ХІІ, якою визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, Постанова №103 не позбавляє позивача права на перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення поліцейських згідно Постанови №988 та права на виплату перерахованої пенсії з 01 січня 2018 року, а лише визначає особливий порядок виплати заборгованості, що виникла з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року (включно) у зв'язку із таким перерахунком.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в ухвалі від 02 травня 2018 року у справі №818/1076/18, а саме: Постанова №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції на підставі Закону №2262-XII та Постанови №988, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

Відповідно частини першої статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 27 лютого 2014 року № 794-VII акти Кабінету Міністрів України (постанови і розпорядження) є обов'язковими для виконання.

Враховуючи те, що пункт 3 Постанови №103, що визначає порядок виплати перерахованих пенсій, є чинним, не скасований та не визнаний неконституційним, відповідач у спірних відносинах не мав права не враховувати його приписи при здійсненні перерахунку пенсії позивачу.

Отже, суд дійшов висновку про те, що відповідач, виплачуючи позивачу перераховану пенсію з обмеженням, встановленим пунктом 3 постанови №103, не порушив вимог ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ, а отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині не обмеження суми нарахування: та виплати одним платежем нарахованих сум підвищення пенсії у повному обсязі (з урахуванням виплачених сум) без застосування положень п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.18 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" в контексті строковості та відсотковості виплат.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення нарахування та виплати компенсації по втраті частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати нарахованих сум підвищення пенсії за період з 01.01.16 по теперішній час, яка передбачена частиною другою ст. 55 Закону України від 09.04.92 №2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Законом України від 19.10.00 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.01 № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку порушенням термінів їх виплати"; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити одним платежем компенсацію по втраті частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати нарахованих сум підвищення пенсії за період з 01.01.16 по теперішній час, яка передбачена частиною другою ст. 55 Закону України від 09.04.92 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Законом України від 19.10.00 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.01 № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку порушенням термінів їх виплати", суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159 (далі - Порядок), №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Згідно з п. 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Відповідно до п. 4 Порядку № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З системного аналізу вищезазначених норм права, встановлено, що компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у п. 3 Порядку, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.

Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.

При цьому суд зазначає, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.

Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, що вказана у постанові від 11.07.2018 року по справі за №487/6923/16-а.

З огляду на вищевказане, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення з 01 січня 2016 року основного розміру призначеної пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 79% на 70% від відповідних сум грошового забезпечення, вказаних у довідці від 24.03.2018 №100/00425-НОМЕР_1, наданою ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області, та обмеження її суми нарахування.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення виплати у повному обсязі нарахованих сум підвищення пенсії за період з 01.01.16 по 31.12.17 після проведеного перерахунку згідно із Законом України від 23.12.15 № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей", ст.ст. 51, 63 Закону України від 09.04.92 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою КМУ від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та на підставі довідки від 24.03.2018 №100/00425-НОМЕР_1, наданою ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01 січня 2016 року провести перерахунок та нарахування призначеної пенсії за вислугу років в основному розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення, вказаних у довідці від 24.03.2018 №100/00425-НОМЕР_1, наданою ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 384.20 (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м.Харків, 61022).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О.Чудних

Попередній документ
84629094
Наступний документ
84629096
Інформація про рішення:
№ рішення: 84629095
№ справи: 520/7297/19
Дата рішення: 30.09.2019
Дата публікації: 03.10.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби