Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
01 жовтня 2019 р. № 520/8695/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріата про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у надсиланні на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України неповного пакету документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ; визнати протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не оформленні повного пакету документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ; зобов'язати ОСОБА_2 повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та повний перелік документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та з дотриманням вимог Положення затвердженого Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та була отримана ним 11.09.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
16.09.2019 відповідач надав до суду відзив, в якому зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно вимог чинного законодавства.
Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив діючу військову службу в період з 16.10.1985 по 08.12.1987 в Збройних Силах СРСР, в тому числі приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан.
Позивачу була встановлена ІІI група інвалідності з 21.03.2017 з причин поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, в країнах де велись бойові дії.
Суд зазначає, що 04.04.2018 рішенням Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в не поданні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до його заяви від 12.10.2017. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 подати висновок та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до його заяви від 12.10.2017. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Дане рішення набрало законної сили 20.06.2018.
На виконання вищезазначеного рішення відповідачем було направлено висновок до Міністерства оборони України. Тобто, вищезазначене рішення суду відповідачем виконано.
Предмет даного позову стосується не повного, на думку позивача, виконання вищезазначеного судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтвердженим таким рішенням суду. Відповідно до ч. 6 цієї статті за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача за порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Суд зазначає, що позивачем подано позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання виконати рішення суду в загальному порядку, а не в порядку, передбаченому ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, що вбачається з позовної заяви.
Набрання рішенням суду законної сили породжує такі правові наслідки: вирішується спір між сторонами, рішення суду стає загальнообов'язковим, є незмінним та остаточним та може бути виконано примусово.
Суб'єкт владних повноважень не може бути зобов'язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, оскільки примусове виконання постанови суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
При розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення в іншій справі суд не має права зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки порушуються процесуальні норми Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема те, що виконавче провадження становить завершальну стадію судового провадження.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківського обласного військового комісаріата (вул. Коцарська, буд. 56, м. Харків, 61052, ЄДРПОУ 08166355) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов