30 вересня 2019 р. Справа № 480/3607/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кравченка Є.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,
представника позивача - Сєдєлєвої Т.А. ,
представника відповідача - Діхтяренка В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/3607/19
за позовом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
до Головного територіального управління юстиції у Сумській області
про скасування постанов,-
Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області (далі - відповідач), в якому просить:
- скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження від 03.09.2019 ВП № 59945976;
- скасувати постанову відповідача про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 03.09.2019 ВП № 59945976;
- скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження від 03.09.2019 ВП № 59945835;
- скасувати постанову відповідача про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 03.09.2019 ВП № 59945835 на суму 127, 82 грн.
Ухвалою суду від 20.09.2019 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справи, визначених ст. 287 КАС України.
27.09.2019 позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив скасувати постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 29.08.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП № 59634885 та від 29.08.2019 про стягнення виконавчого збору ВП № 59634885.
Ухвалою суду від 30.09.2019 неналежного відповідача Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області замінено належним Головним територіальним управлінням юстиції у Сумській області
Ухвалою суду від 30.09.2019 позовну заяву в частині позовних вимог про скасування постанов Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 29.08.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП № 59634885 та від 29.08.2019 про стягнення виконавчого збору ВП № 59634885 залишено без розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані постанови прийняті у зв'язку з тим, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області не сплатило виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, стягнуті постановами від 29.08.2019 по виконавчому провадженню № 59634885. Проте, на переконання позивача, у нього відсутній обов'язок сплачувати виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, оскільки ним було добровільно виконано рішення суду.
Так, позивач зауважує, що рішення Сумського районного суду Сумської області від 21.03.2019, яке набрало законної сили 04.07.2019, по справі № 587/2121/18 в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_2 у власність земельну ділянку, кадастровий номер 5924780900:03:002:0064 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області - виконано. Головне управління Держгеокадастру у Сумській області наказом від 31.07.2019 №18-7877/16-19-СГ надало ОСОБА_2 у власність земельну ділянку, кадастровий номер 5924780900:03:002:0064 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області. 31.07.2019 Головне управління звернулося до відповідача з доказами виконання судового рішення та проханням закінчити виконавче провадження та не стягувати з Головного управління виконавчий збір. Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області у строк передбачений для добровільного виконання рішення у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» виконало свій обов'язок щодо письмового повідомлення державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють закінчення виконавчого провадження. Позивач звертає увагу на те, що виконавче провадження №59634885 постановою від 29.08.2019 було закінчено у зв'язку з виконанням рішення Сумського районного суду від 21.03.2019 по справі № 587/2121/18.
Крім того, позивач зазначив, що постановою від 03.09.2019 ВП № 59945976 про відкриття виконавчого провадження зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно.
Однак, з даним зобов'язанням відповідача Головне управління не погоджується, оскільки позивач у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, якими не передбачено подання декларації про доходи та майно.
Також, позивач просив суд взяти до уваги те, що ухвалою Сумського районного суду від 16.09.2019 у справі № 587/1603/19 визнано неправомірною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.07.2019 ВП № 59634885 по виконавчому листу 587/2121/18 в частині стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 16 692 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.
У письмовому відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до пункту 13 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, якщо після завершення виконавчого провадження за рішенням немайнового характеру виконавчий збір, витрати виконавчого провадження не стягнуто, виконавець вживає заходів щодо їх подальшого виконання у порядку, визначеному пунктом 8 розділу III та пунктом 2 розділу VI цієї Інструкції.
Крім того, відповідач зауважив, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Відповідач звертає увагу на те, що поняття добровільного виконання не передбачене чинним законодавством, тобто боржником рішення суду виконано 31.07.2019 після відкриття виконавчого провадження, разом з яким було розпочате примусове виконання рішення суду.
Таким чином, при винесенні оскаржуваних постанов державний виконавець діяв відповідно до наданих йому повноважень в порядку, що визначений законом для виконання даної категорії справ.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області перебувало виконавче провадження № 59634885 з примусового виконання виконавчого листа № 592/2121/18 від 19.07.2019 (а.с. 46-47), виданого Сумським районним судом Сумської області про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на підставі проекту землеустрою, який затверджений його наказом від 23.06.2018 №18-4732/16-18- СГ, надати ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5924780900:03:002:0064, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області.
25.07.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження № 59634885 (а.с. 42-43).
Наказом від 31.07.2019 №18-7877/16-19-СГ Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надало ОСОБА_2 у власність земельну ділянку, кадастровий номер 5924780900:03:002:0064 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області (а.с. 45).
31.07.2019 на адресу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області надійшло повідомлення № 18-0.62-5022/2-19 від Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про виконання ним судового рішення (а.с. 44).
29.08.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області прийнято постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 59634885 (а.с. 34-35) та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП № 59634885 (а.с. 36-37).
29.08.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 59634885 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 40-41).
03.09.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 59945976 з примусового виконання постанови від 29.08.2019 № 59634885 про стягнення виконавчого збору (а.с. 9-10).
03.09.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області прийнято постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 59945976 (а.с. 11-13).
03.09.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 59945835 з примусового виконання постанови від 29.08.2019 № 59634885 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (а.с. 14-15).
03.09.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області прийнято постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 59945835 (а.с. 16-18).
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таким чином. Закон України «Про виконавче провадження» - спеціальний Закон, який регулює виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб).
Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Частиною 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Частиною 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Пунктом 8 Глави III Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до п. 3 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Пунктом 13 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що при виконанні рішення немайнового характеру у разі, якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на нього штрафи, у передбачених Законом випадках виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених пунктами 1.4 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 Закону), 11 частини першої статті 39 Закону, якщо штрафи, накладені на боржника, не стягнуто, постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Якщо після завершення виконавчого провадження за рішенням немайнового характеру виконавчий збір, витрати виконавчого провадження не стягнуто, виконавець вживає заходів щодо їх подальшого виконання у порядку, визначеному пунктом 8 розділу III та пунктом 2 розділу VI цієї Інструкції.
Відповідно до п. 8 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.
Згідно із п. 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень у якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Враховуючи, що виконавче провадження № 59634885 було закінчене на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий збір та витрати виконавчого провадження згідно постанов від 29.08.2019 не було стягнуто, суд вважає, що державний виконавець правомірно вжив заходів щодо їх подальшого виконання у порядку, визначеному пунктом 8 розділу III та пунктом 2 розділу VI Інструкції, а саме зареєстрував постанови від 29.08.2019 в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчі документи та відкрив виконавчі провадження № 59945976 та № 59945835.
Щодо посилань позивача на добровільне виконання ним рішення суду по справі № 587/2121/18, то суд не бере їх до уваги з огляду на те, що підставами прийняття оскаржуваних постанов про відкриття виконавчих проваджень № 59945976 та № 59945835 є постанови від 29.08.2019 про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат виконавчого провадження ВП № 59634885, а не рішення Сумського районного суду Сумської області від 21.03.2019 по справі № 587/2121/18.
При цьому, постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат виконавчого провадження від 29.08.2019 ВП № 59634885 є чинними, ніким не скасовані, та, на відміну від рішення суду, не були виконані Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області.
Отже, у державного виконавця були наявні підстави для їх примусового виконання.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що, виходячи з аналізу вищенаведених норм законодавства, добровільне виконання рішення можливе лише до відкриття виконавчого провадження, та лише у цьому випадку боржник звільняється від сплати виконавчого збору.
Щодо аргументу позивача про безпідставність викладених у постановах зобов'язань боржника подати декларацію про доходи та майно суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Частиною 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Отже, зазначаючи у постановах про відкриття виконавчих проваджень ВП № 59945976 та ВП № 59945835 про ообов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно, відповідач діяв на виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Що стосується позовних вимог про скасування постанов від 03.09.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП № 59945976 та ВП № 59945835, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 42 Закону "Про виконавче провадження" коштами виконавчого провадження є кошти стягнуті з боржника на витрати виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону "Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення, (ч. 4 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження»).
Пунктом 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України за № 512/5 від 02.04.2012, визначено, що витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Порядок використання коштів виконавчого провадження визначено, Постановою Кабінету Міністрів України за №554 від 29.04.2004 року "Про затвердження Порядку використання коштів виконавчого провадження" (далі по тексту - Порядок).
Відповідно до п. 2 Порядку кошти використовуються органами державної виконавчої служби для організації та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), а саме для оплати:
1) послуг з перевезення, зберігання і реалізації майна боржника;
2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій;
3) поштового переказу стягувачеві стягнених аліментних сум;
4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;
5) розміщення оголошення в засобах масової інформації;
6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення автоматизованої системи виконавчого провадження;
7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби, у тому числі на:
- зарахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби (комісія банку);
- виплату винагороди державним виконавцям;
- придбання службових приміщень та службових житлових приміщень;
- страхування державних виконавців;
- забезпечення державних виконавців форменим одягом;
- матеріально-технічне забезпечення діяльності органів державної виконавчої служби (придбання предметів та матеріалів (канцелярського приладдя, обладнання, інвентарю та інших), їх ремонт та обслуговування; передплата періодичних, довідкових та інформаційних видань; витрати на транспортні послуги (утримання та оренда транспортних засобів), грошова компенсація за використання державними виконавцями власних транспортних засобів; оренда приміщень; витрати на послуги поштового зв'язку та послуги зв'язку (доступ до Інтернету, установка телефонів тощо);
- оплату послуг з охорони;
- проведення поліграфічних робіт;
- проведення семінарів;
- оплату службових відряджень та проїзду державних виконавців,
- у тому числі на придбання проїзних документів;
- оплату комунальних послуг та енергоносіїв;
- придбання основних засобів, комп'ютерних програм та програмного забезпечення;
- поточний та капітальний ремонт службових приміщень;
- сплату судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Відповідно до п. 1 Наказу Міністерства юстиції України №954/5 від 24.03.2017 "Про встановлення розміру плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження" розмір плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями становить 69,00 грн. (з урахуванням ПДВ) за кожне відкрите виконавче провадження.
Відповідно до п. 6 розділу II Наказу Міністерства юстиції України №2830/5 від 29.09.2016 "Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження" відповідні структурні підрозділи (спеціалісти) Міністерства юстиції України, головних територіальних управлінь юстиції, що відповідають за закупівлю товарів і послуг, протягом п'яти робочих днів з дати укладання договору про закупівлю товарів і послуг, визначених пунктами 1, 2, 3, 6, 7,10 розділу І Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, повідомляють Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції та відділи державної виконавчої служби про вартість закупівлі одиниці товару і послуги. На підставі наданої інформації державний виконавець визначає розмір витрат виконавчого провадження.
Як встановлено зі змісту постанов державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 03.09.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП № 59945976 та ВП № 59945835, останні містять розмір витрат, що підлягають стягненню з боржника, та його детальний розрахунок.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно із п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем належним чином доведено правомірність постанов про відкриття виконавчого провадження від 03.09.2019 ВП № 59945976, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 03.09.2019 ВП № 59945976, про відкриття виконавчого провадження від 03.09.2019 ВП № 59945835 та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 03.09.2019 ВП № 59945835, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до Головного територіального управління юстиції у Сумській області про скасування постанов - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко