19 серпня 2019 року м. Рівне №460/966/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доРівненської митниці ДФС
про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці ДФС (далі - відповідач), за змістом якого просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA204000/2019/000396/2 від 04.03.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 04.03.2019 його декларантом до Рівненської міської митниці ДФС була подана митна декларація №UA204010/2019/207870 на товар - легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, вживаний, номер кузова НОМЕР_1 , тип - дизель, кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 5, колісна формула 4х2, календарний рік випуску - 2015, модельний рік випуску - 2015 за заявленою митною вартістю автомобіля згідно з ціновою інформацією з електронного довідника SuperSchwacke 03/2019, в розмірі 9900,00 євро. При цьому, ціна купівлі автомобіля становила 8500,00 євро.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: ВМД №UA204010/2019/207870, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, рахунок-фактура на оплату №20190225-04 від 25.02.2019 (інвойс), квитанція про оплату, накладна для експорту країни - виробника, акт про проведення огляду, витяг з електронного довідника SuperSchwacke 03/2019, як документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, договір про надання послуг митного брокера тощо.
В процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення 04.03.2019 посадовою особою Рівненської митниці ДФС було сформовано повідомлення, згідно з яким наданий у якості джерела цінової інформації витяг з електронного довідника SuperSchwacke 03/2019 містить неточні відомості стосовно імпортованого КТЗ (колісного транспортного засобу), а саме застосовано для розрахунку дату першої реєстрації 01/2015. Фактичний пробіг значно перевищує нормативний пробіг для даної категорії КТЗ, що міститься у електронному довіднику SuperSchwacke 03/2019 - 81300 км. Відтак, митниця володіє інформацією, яка призвела до сумнівів у правильності визначення митної вартості товару - відомості стосовно вартості КТЗ згідно з ФМК 105/2, 106-2, згенерованих АСАУР, на рівні 12513,00 євро. Відтак, пропонувалось декларанту надати додаткові документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Враховуючи викладене, декларантом позивача до Рівненської митниці ДФС додатково було подано експортну декларацію 19DE880101312326E9 від 22.02.2019.
Позивач зауважив, що частиною п'ятою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено заборону вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
На думку позивача, жодних правових підстав для витребування митним органом додаткових документів у відповідності до вимог ст. 53 МК України не було.
За наслідками розгляду поданих декларантом позивача документів Рівненська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості №UA204000/2019/000396/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Позивач також повідомив, що після одержання вказаного рішення, він звернувся до митного органу із заявою про його скасування. Проте, відповідач листом за вих. №2382/19/17-70-19 від 13.03.2019 повідомив, що станом на 13.03.2019 належний позивачу легковий автомобіль у митному відношенні не оформлений.
У зв'язку з чим, 13.03.2019 декларант позивача повторно звернувся до відповідача та подав митну декларацію №UA204010/2019/208917 на автомобіль за заявленою митною вартістю автомобіля за ціною договору (купівлі) у розмірі 8500,00 євро, здійснив доплату митних платежів, виходячи з визначення митної вартості митним органом в еквіваленті 12513,00 євро та таким чином забрав свій автомобіль з зони митного контролю.
Позивач вважає протиправним рішення про коригування митної вартості товарів, позаяк автомобіль було придбано за ціною договору у розмірі 8500,00 євро, про що до матеріалів справи долучено ряд документів. З таких документів чітко прослідковується сплата покупцем вартості автомобіля, що імпортується, та її складові.
За наведених обставин, позивач вважає, що належний йому автомобіль підлягає митному оформленню за заявленою митною вартістю, тобто за ціною договору, а тому рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою від 26.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с.95-99), в обґрунтування якого вказав, що 04.03.2019 до митного оформлення декларантом позивача подано митну декларацію №UА204010/2019/207870 з метою здійснення митного оформлення легкового автомобіля марки Volkswagen, модель Passat, вживаний, номер кузова НОМЕР_1 . Митну вартість транспортного засобу декларантом позивача самостійно заявлено за резервним методом на рівні 9800 євро на підставі витягу з електронного довідника SuperSchwacke 03/2019.
При проведенні у відповідності до положень статті 54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією №UA204010/2019/207870, згенеровано форми митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 з повідомленням "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN кодом НОМЕР_1, валюта EUR, вартість 12513,00.
Окрім цього, за результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів, встановлено, що наданий у якості джерела цінової інформації витяг з електронного довідника SuperSchwacke 03/2019 містить неточні відомості стосовно імпортованого КТЗ, а саме застосовано для розрахунку дату першої реєстрації 01/2015, що суперечить відомостям у реєстраційному посвідченні 02.07.2015. Також, фактичний пробіг імпортованого КТЗ (202368,00 км) значно перевищує нормативний пробіг для даної категорії КТЗ, що міститься у електронному довіднику SuperSchwacke 03/2019.
Відтак, за результатами опрацювання документів, долучених до митної декларації, декларанту направлено електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
04.03.2019 декларантом позивача на електронне повідомлення митниці стосовно необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів надано копію митної декларації країни відправлення від 26.02.2019 №19DE880101312326E2 та лист від 04.03.2019 №04-03/19-1, який містить прохання прийняти рішення, щодо визначення митної вартості без врахування термінів, передбачених ст. 53 МК України.
Враховуючи вищевикладені обставини та факт ненадання декларантом документів згідно з переліком, вказаним у вимозі органу доходів і зборів, Рівненська митниця ДФС прийняла оскаржене рішення про коригування митної вартості товару.
З таких підстав відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Позивач подав заперечення на відзив (а.с.110-114), в якому вказав, що узагальнена інформація, що надає Schwacke, інформує про поточну залишкову вартість автомобілів. Програмний продукт Schwacke не враховує дійсного технічного стану конкретного автомобіля, оскільки ці обставини є унікальними у кожному конкретному випадку. Водночас, дійсний технічний стан автомобіля є чинником, що істотно впливає на його вартість та не врахований програмним продуктом Schwacke. Використання даного довідника в якості універсального цінового ідентифікатора є не лише неможливим з технічної точки зору, але і протиправним з точки зору норм МК України.
Вважає, що вимога про надання додаткових документів можлива з боку митного органу виключно у разі якщо надані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що у випадку спірних правовідносин, відсутнє.
Окрім цього, на думку позивача, відповідач не довів неможливість застосування ним попередніх п'яти методів визначення митної вартості товару. Загальні посилання на норми МК України, зроблені в оскарженому рішенні, не конкретизують підстави щодо незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, що в свою чергу не може вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення. Для визначення митної вартості оцінюваного товару використовується актуальна та найменша із альтернативних на дату оцінки КТЗ вартість, що наявна у митниці ДФС. Відтак, позивач вважає, що оскаржене рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою від 19.06.2019 в задоволенні клопотання представника відповідача (а.с.92-93) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Під час розгляду справи суд встановив, що наданих сторонами доказів на обґрунтування своїх вимог та заперечень недостатньо для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи та вирішення спору по суті. У зв'язку з чим, ухвалою від 06.08.2019 від відповідача витребувано додаткові докази.
На виконання судової ухвали 13.08.2019 Рівненська митниця ДФС надала суду додаткові докази.
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.
Матеріалами справи стверджено, що 25.02.2019 Автопарком м.Наббург, Просте товариство "Buzijans Eduard und Rudite" (Німеччина) виставлено ОСОБА_1 (м. Рівне, Україна) рахунок № НОМЕР_2 на транспортний засіб: Volkswagen Passat 1.6 TDI, номер шасі: НОМЕР_1 , потужністю 88 кВт, дата першого допуску до експлуатації 02.07.2015, показник одометра 198400 км. Ціна купівлі: 8500,00 євро нетто, експорт (а.с.16,17).
Відповідно до квитанції від 25.02.2019, виданої вищевказаною компанією-нерезидентом позивачу по рахунку № НОМЕР_2 , проведено оплату транспортного засобу Volkswagen Passat 1.6 TDI, номер шасі: НОМЕР_1 в сумі 8500,00 євро нетто, експорт. Вид оплати: оплата готівкою 25.02.2019 (а.с.18,19).
01.03.2019 при перетині державного кордону декларантом позивача подано до митниці на кордоні в пункті пропуску "Ягодин - Дорогуск" попередню митну декларацію ЕЕ №UA204010/2019/207405, в якій задекларовано загальну фактурну вартість товарів в сумі 8500 євро, за курсом валюти 30,64789, та визначено митну вартість товару в сумі 260507,07796 грн (а.с.83).
04.03.2019 декларантом позивача до Рівненської митниці ДФС була подана електронна митна декларація ІМ 40 ДЕ №UA204010/2019/207870 на імпортований автомобіль марки Volkswagen, модель Passat, номер кузова - НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія-5, тип кузова - універсал, призначений для використання на дорогах загального користування, тип двигуна - дизель, робочий об'єм циліндрів - 1598 см3, колісна формула-4х2, вживаний, календарний рік випуску - 2015, та надано відповідні документи, перелік яких наведено в гр.44 митної декларації. В декларації зазначено: валюта та загальна сума за рахунком: 8500 євро (графа 22); курс валюти: 30,57729200 (графа 23); ціна товару: 8500,00 (графа 42); код МВВ (гр. 43): ліве поле - 6, праве поле - не заповнене; коригування: 299657,46 (гр.45) (а.с.185).
До митної декларації декларантом надано, зокрема, витяг з електронного довідника SuperSchwacke від 04.03.2019 №044813/29282258, відповідно до якого вартість транспортного засобу становить 9800,00 євро з урахуванням: дата першої реєстрації 01.2015, пробіг 202368 км, перепробіг 113268 км (а.с.187-190).
Отже, суд встановив, що за даними МД №UA204010/2019/207870 від 04.03.2019 декларантом було задекларовано митну вартість транспортного засобу не за першим методом (за ціною договору) в сумі 8500 євро, як вказує позивач, а за шостим (резервним) методом з урахуванням вартості транспортного засобу за даними довідника SuperSchwacke в розмірі 9800 євро, що за курсом валюти, зазначеним в графа 23 МД - 30,57729200, становить 299657,46 грн та відповідає задекларованому в графі 45 митної декларації.
04.03.2019 уповноваженою особою митного органу надіслано декларанту електронне повідомлення про те, що наданий у якості джерела цінової інформації витяг з електронного довідника SuperSchwacke 03/2019 містить неточні відомості стосовно імпортованого товару, а саме: застосовано для розрахунку дату першої реєстрації 01/2015. Фактичний пробіг КТЗ (202368 км) значно перевищує нормативний пробіг для КТЗ, що міститься у електронному довіднику SeperSchwacke 03/2019 - 81300 км. Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару - відомості стосовно вартості КТЗ згідно ФМК 105-2, 106-2, згенерованих АСАУР, на рівні 12513 євро. Запропоновано для встановлення всіх відомостей, що підтверджують митну вартість товарів, надати основні та додаткові документи протягом 10 календарних днів, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості товару; 2) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; 3) касових та товарних чеків, ярликів, інших документів роздрібної торгівлі; 4) копію митної декларації країни відправлення та документи, що підтверджують фактичний показник одометра (сервісну книжку, довідку НДЕКЦ тощо). Окрім цього повідомлено, що декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (а.с.77).
04.03.2019 декларантом позивача листом за № 04-03/19-1 надано Митниці експортну декларацію 19DE880101312326E9 від 22.02.2019 та висловлено прохання прийняти рішення щодо визначення митної вартості без врахування термінів, передбачених ст. 53 МК України (а.с.78).
Згідно з експортною декларацією країни відправлення MRN 19DE880101312326E9, дата видачі 26/02/2019, призначено для експорту автомобіль марки Volkswagen, довідковий номер НОМЕР_1, відправник/експортер такого транспортного засобу - Автопарк м. Наббург, Просте товариство "Eduard und Rubite Buzijans" м. Наббург DE, одержувач - ОСОБА_1., м. Рівне UA (а.с.57, 58).
Суд встановив, що Рівненською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000396/2 від 04.03.2019, відповідно до якого за ВМД UA204010/2019/207870 розрахована декларантом митна вартість товару в сумі 9800 євро (299657,46 грн) за шостим методом визначення митної вартості (графи 28,29); проведено коригування в сумі 12513,00 євро (графа 30) за шостим методом визначення митної вартості (графа 31) (а.с.84).
В рішенні про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000396/2 в графі 33 зазначено обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалася митним органом для визначення митної вартості:
І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МК України, та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Наданий у якості джерела цінової інформації витяг з електронного довідника SuperSchwacke 03/2019 містить неточні відомості стосовно імпортованого КТЗ, а саме застосовано для розрахунку дату першої реєстрації 01/2015. Фактичний пробіг КТЗ (202368км) значно перевищує нормативний пробіг для даної категорії КТЗ, що міститься у електронному довіднику SuperSchwacke 03/2019 - 81300 км.
ІІ. Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, - відомості стосовно вартості КТЗ згідно ФМК 105-2, 106-2, згенерованих АСАУР, на рівні 12513 євро.
ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість могла бути визнана митницею, за умови надання додаткових документів.
ІV. За результатом проведеної процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (ст. 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно з положеннями ст. 64 МК України.
Митну вартість товару визначено на підставі відомостей стосовно вартості КТЗ згідно ФМК 105-2, 106-2, згенерованих АСАУР, на рівні 12513 євро. Числове значення митної вартості транспортного засобу у валюті рахунку становить 12513 євро, що з урахуванням курсу НБУ на дату подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 382613,65 грн.
Окрім цього, Митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортний засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00398, відповідно до якої за митною декларацією UA204010.2019.207870 від 04.03.2019 відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом, щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МК України. Прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000396/2 від 04.03.2019 (а.с.85).
Суд встановив, що 12.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до начальника Рівненської митниці ДФС із заявою, в якій вказав, що митна вартість імпортованого товару не була визнана за ціною договору, оскільки декларант не подав усіх додаткових документів, витребуваних митницею. Виходячи з того, що відповідно до ч. 6 ст. 53 МК України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відповідно до глави 4 МК України ОСОБА_1 просив скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000396/2 від 04.03.2019. Позивач до заяви долучив додаткові документи та просив прийняти рішення в максимально короткий термін та повідомити його про результат (а.с.79).
Листом Рівненської митниці ДФС від 13.03.2019 №2382/19/17-70-19 ОСОБА_1 повідомлено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України. Станом на 13.03.2019 легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 , у митному відношенні не оформлений (а.с.80-82).
Суд встановив, що 13.03.2019 декларантом позивача подано електронну митну декларацію ІМ 40 ДЕ №UA204010/2019/208917, в якій з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000396/2 задекларовано: валюта та загальна сума за рахунком: 8500 євро (графа 22); курс валюти: 29,720396 (графа 23); код МВВ (графа 43): ліве поле - 1, праве поле - 6; коригування: 252623,37 (графа 45); зі сплатою митних платежів під гарантійне зобов'язання відповідно до ст.55 МК України, з відстроченням платежів до 11.06.2019 (графи 47,48) (а.с.10).
Таким чином, судом достеменно встановлено, що зазначений декларантом в графі 43 ВМД UA204010/201/208917 від 13.03.2019 код визначення митної вартості (ліве поле - перший) не відповідає задекларованому ним коду митної вартості (шостий) в ВМД UA204010/2019/207870 від 04.03.2019, щодо якої Митницею здійснювалось коригування митної вартості, у зв'язку з чим до митної декларації № UA204010/201/208917 від 13.03.2019 було складено Аркуш коригування, зокрема, до графи 43 (а.с.186).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у зв'язку з коригуванням митним органом заявленої декларантом митної вартості товарів, суд застосовує такі норми матеріального права.
Згідно з ч.1 ст.1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
При цьому, пунктом 2 частини другої статті 52 МК України зобов'язано декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Так, згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому, частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з п.п.1, 2 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.
Згідно з ч.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Згідно з ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
За правилами ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Відповідно до ч. 8 ст. 52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Таким чином, у декларації митної вартості декларант або уповноважена ним особа самостійно вказує метод визначення митної вартості товарів, а на виконання ч. 1 ст. 53 МК України до такої митної декларації додає документи, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Як зазначено вище по тексту судового рішення, судом встановлено, що при поданні митної декларації від 04.03.2019 №UA204010/2019/207870 декларантом самостійно був визначений шостий резервний метод визначення митної вартості транспортного засобу, із застосуванням електронного довідника визначення митної вартості товарів SuperSchwacke 3/2019. Отже, у відповідача були відсутніми підстави для застосування першого методу (за ціною договору), позаяк за таким методом визначення митної вартості товар до митного оформлення задекларовано не було.
Оцінюючи доводи відповідача щодо обставин, які зумовили витребування додаткових документів від декларанта, а саме, що наданий декларантом витяг з електронного довідника SuperSchwacke 3/2019 містив неточні відомості стосовно імпортованого транспортного засобу, суд враховує таке.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 дата випуску транспортного засобу: 02.07.2015 (а.с.14).
Доданий декларантом до митної декларації витяг з електронного довідника SuperSchwacke 3/2019 містив відомості щодо дати першої реєстрації автомобіля 01/2015, що не відповідає реєстраційним документам (а.с.187).
Суд вважає, що вищевказані розбіжності щодо дати першої реєстрації автомобіля у реєстраційному документі на транспортний засіб та витягу з електронного довідника SuperSchwacke 3/2019 (в сторону збільшення строку експлуатації ТЗ) обґрунтовано викликали сумнів у Митниці щодо визначеного декларантом розміру митної вартості транспортного засобу та слугували достатньо підставою для надіслання Митницею декларанту повідомлення про надання додаткових документів.
Разом з тим, на вказане повідомлення декларант позивача надав виключно експортну декларацію країни відправлення, яка не підтверджувала задекларованого розміру митної вартості товару, що й слугувало підставою для прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів у зв'язку з ненаданням додаткових документів.
Суд також враховує, що до ВМД UA204010/2019/208917 від 13.03.2019 позивачем було долучено звіт № 154Е від 06.03.2019 про оцінку автомобіля, що відображено в графі 44 митної декларації.
Дослідженням звіту № 154Е від 06.03.2019 про оцінку автомобіля встановлено, що оцінювач визначив вартість автомобіля станом на 06.03.2019 в сумі 8526 євро або 258500,61 грн (а.с.59-63). При цьому оцінювачем враховано відомості з інформаційного довідника SCHWACKE та показник одометра (202688 км), а саме: довідкова ціна 9800 євро (враховуючи перепробіг) зменшена на 13% з урахуванням комплектності, укомплектованості, пошкоджень, відновлення і оновлення складників, з урахуванням особливостей стану транспортного засобу.
Суд зазначає, що процент зменшення ринкової вартості колісного транспортного засобу (-13%) визначено з урахуванням наявних слідів відновлювального ремонту кузова, оббивки салону (даху, стояків, боковин, полиць, дверей), пофарбування кузова, деформації без пошкодження лакофарбового покриття (а.с.63).
Разом з тим, судом встановлено, що при перетині транспортним засобом державного кордону України митницею на кордоні було складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA205010/2019/115694 від 01.03.2019, підписаний уповноваженою особою митниці та ОСОБА_1 , відповідно до якого показник одометра становить 202358 км, що менше ніж враховано оцінювачем, а також відсутні будь-які відомості щодо пошкоджень транспортного засобу (а.с.126).
Встановлені судом фактичні обставини свідчать на користь висновку, що надані декларантом до митного оформлення документи містять суперечливі відомості та не підтверджують задекларованого розміру митної вартості транспортного засобу, а відтак правомірно були поставлені під сумнів митним органом під час проведення контролю митної вартості товару.
Інші, надані позивачем документи митному органу та до матеріалів судової справи, а саме: копія сервісної книжки на автомобіль від 26.06.2015 із зазначенням пробігу станом на 08.12.2017 - 161802 км, копії інформаційних карток сервісного центру від 23.08.2017 №2717014874/1, №2717014874/2 із зазначенням пробігу станом на 23.08.2017 - 113301 км; копії документа про проходження технічного огляду №18NO11542/A від 29.01.2019 із зазначенням пробігу - 198401 км; копії сертифіката випробувань №014960 від 29.01.2019 із зазначенням пробігу 198401 км, - вищевказані обставини не спростовують та не підтверджують визначений декларантом розмір митної вартості транспортного засобу.
Таким чином, за встановленими судом обставинами справи, декларант позивача при митному оформленні не визначав митну вартість транспортного засобу за основним методом, а використав шостий (резервний) метод, однак не надав митному органу належних документів, які підтверджували задекларовану ним митну вартість товару.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Відповідно до пункту 2 (а) статті VII ГАТТ 1947 "Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Відповідно до пункту 2 (б) статті VII ГАТТ 1947 під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту."
Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпараграфа (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити (пункту 2 (с) статті VII ГАТТ 1947.
Відповідно до статті 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (далі - Угода про застосування статті VII ГААТ) ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.
Згідно зі статтею 7 Угоди про застосування статті VII ГААТ, якщо митної вартості імпортних товарів не може бути визначено згідно з положеннями статей 1 - 6 включно, митна вартість визначається з використанням обґрунтованих засобів, сумісних з принципами та загальними положеннями цієї Угоди й статті VII ГАТТ 1994 та на підставі даних, наявних у країні імпорту.
Суд також враховує, що відповідно до пункту 8 розділу 2 наказу ДФС України від 11.09.2015 № 689 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України", які розроблено відповідно до положень Розділів ІІІ та ХІ Митного кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за № 1021/27466), у випадках спрацювання автоматизованої системи аналіз та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларування митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої, четвертої статті 53 Митного кодексу України здійснює запит додаткових документів.
Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.
Надання неналежних документів або ненадання запропонованих декларанту документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.
Таким чином, суд вважає, що посадові особи Митниці, направляючи декларанту вимогу про надання додаткових документів, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, встановлений законодавством. Ненадання декларантом належних документів слугувало достатньою та обґрунтованою підставою для визначення Митницею митної вартості імпортованого транспортного засобу з урахуванням наявної у Митниці інформації, згенерованої автоматизованою системою аналізу та управління ризиками.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач діяв обґрунтовано та розсудливо. Доводи позивача не спростовують правомірності оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів та не дають суду підстав для його скасування. Таким чином, в задоволенні позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Рівненської митниці ДФС (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 39420640) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19 серпня 2019 року.
Суддя Дорошенко Н.О.