19 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2690/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лайко О.В.,
представник позивача - Тюро І.Ю.,
представника відповідача - Захаренка О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
25 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.03.2019 №0018685412.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність спірного рішення стверджуючи, що з урахуванням рішення Шостого апеляційного адміністративного суду по справі по справі №640/3202/19 зареєстрована у межах граничного строку встановленого для її реєстрації.
21.07.2019 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву згідно якого останній просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено, що податкова накладна №487 від 31.12.2018 зареєстрована в ЄРПН з порушенням граничних строків реєстрації. Стверджував, що на цей час згідно інформаційної системи "Єдиний реєстр податкових накладних" датою реєстрації ПРАТ "Лубнигаз" податкової накладної №487 від 31.122018 є 30.10.2019.
29.08.20190 позивачем до суд подано відповідь на відзив у які останній посилався на обставини аналогічні тим, що вказані у позовній заяві.
12.09.2019 відповідачем до суду подано відповідь на відзиву у якому останній посилався на наявність у контролюючого органу використовувати під час проведення камеральних перевірок даних ЄРПН.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" (код ЄДРПОУ 39581002) зареєстровано як юридичну особу.
20.01.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Полтавській області проведено камеральну перевірку ТОВ "ТД "Лубнигаз" з питань порушення правил сплати сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість. За результатами перевірки складено акт від 20.02.2019 №15752/16-31-12-12-21/39581002 яким зафіксовано завищення ТОВ "ТД "Лубнигаз" податкового кредиту на суму 581072,00 грн, оскільки в порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту за грудень 2018 року включено податкову накладну, яка зареєстрована з порушенням терміну реєстрації на 16 календарних днів.
За результатами розгляду вказаного акту відповідачем 19.03.2019 винесено податкове повідомлення-рішення №0018685412, яким до позивача збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану на загальну суму 726340,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним позовним вимогам, суд виходить з наступного.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Отже, під час проведення камеральних перевірок контролюючому органу надано право використовувати дані податкової звітності та Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивачем до податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за грудень включено податкову накладну №487 від 31.12.2018 граничний термін реєстрації якої 15.01.2019, разом з тим згідно інформації наявної в інформаційні системі "Єдиний реєстр податкових накладних" вказана накладна зареєстрована лише 30.01.2019, тобто з порушенням строків реєстрації.
Включення податкової накладної №487 від 31.12.2018, зареєстрований з порушенням грачиного строку реєстрації, до декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року призвело до завищення податкового кредиту у грудні 2018 року на суму 581072 та заниження р. 18 "Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке сплачується до державного бюджету" на суму 5871072,00 грн.
Пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України встановлено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Посилання позивача на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 по справі №640/3202/19, яким задоволено адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та зобов'язано ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за №487 від 31.12.2018 датою її фактичного надсилання в межах граничного строку, встановленого для реєстрації податкових накладних, є безпідставним з огляду на наступне.
На час проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, рішення суду було відсутнє. Головне управління ДФС у Полтавській області не є стороною по вказаній справі, а тому використовує лише інформацію наявну в інформаційній системі "Єдиний реєстр податкових накладних" де датою реєстрації податкової накладної №487 від 31.12.2018 до цього часу є 30.01.2019.
За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 24 вересня 2019 року.
Суддя С.С. Бойко